склепiнням, пiдподового простору необхiдно утилiзувати для  сушiння

виробiв.

 

                             - 20 -

 

     Кiлькiсть гарячого повiтря визначають з  розрахунку  теплового

та газового балансiв.

 

     7.5.6 Вiдпрацьований сушильний агент може бути утилiзований до

60 % шляхом рециркуляцiї. Сушильний агент може бути використаний  в

змiшувальнiй камерi сушарки, якщо джерелом теплоти є продукти горi-

ння природного газу або гаряче повiтря, що надходить  iз  тунельної

печi або вiд повiтронагрiвача.

 

     7.5.7 Для отримання необхiдної кiлькостi теплоносiя для сушiн-

ня дозволяється спалювання додаткової кiлькости природного  газу  з

передачею сумiшi продуктiв згоряння та  гарячого  повiтря  iз  зони

охолодження в зону сушiння.

 

     7.5.8 Для утилiзацiї продуктiв горiння палива необхiдно перед-

бачити теплообмiннi пристрої (регенератори тощо).

 

     7.5.9 Питому витрату теплоти на випарювання вологи iз сирцю  i

параметри сушiння визначають iз умов бездефектного сушiння. Для ви-

значення параметрiв сушильного агента необхiдно  виконати  розраху-

нок теоретичного i фактичного процесу сушiння в залежностi вiд кон-

кретних технологiчних схем виробництва та конструкцiй сушарок.

     Кiлькiсть вологи, що видiляється з сирцю  W     , кг/1000  шт.

                                                 суш.

ум. цегли, визначають:

 

          W     = ( G    -  G    )  1000,            (7.10)

           суш.      с.ф.    с.с.

 

     де G      - маса однiєї цегли-сирцю вiдформованої, кг;

          с.ф.

 

        G      - маса однiєї цегли-сирцю пiсля сушiння, кг.

          с.с.

 

     7.5.10 Параметри сушiння залежать вiд характеристики  сировини

(вологiсть, чутливiсть до сушiння), характеристик теплоносiя i схе-

ми його руху. конструкцiї сушарок тощо.

 

     7.5.11 Орiєнтовно питому витрату теплової енергiї на сушiння

виробiв в тунельних сушарках визначають:

 

     - при сушiннi теплоносiєм з печi - 5400-6250 кДж/кг вологи;

     - при сушiннi калориферним повiтрям - 7900-6250 кДж/кг вологи

(за рахунок додаткових витрат теплоти на нагрiвання повiтря).

 

     7.5.12 Питому витрату теплової енергiї на сушiння цегли-сирцю

q    ,кДж/IООО шт. ум. цегли, визначають з розрахунку теплового ба-

 с.с.

лансу сушарки     вит.     пр.

                 Q    -  Q

       q      = -------------- ,                   ( 7.12 )

        с.с.          П

 

         вит.   пр.

     де Q   ,  Q   - вiдповiдно витрата i прихiд теплоти за стаття-

ми теплового балансу, кДж.

 

     Питому витрату умовного палива на  сушiння  цегли-сирцю,

кг/1000 шт. ум. цегли, визначають:

                             - 21 -

 

                      q

                       с.с.

            В     = ------------- ,                 (7.13)

             с.с.     р

                     Q

                      н.ум.п.

 

     Приклад розрахунку питомої витрати теплової енергiї на сушiння

цегли-сирцю в тунельнiй сушарцi наведений в додатку Д, вихiднi данi

- в додатку А.

     Приклад теплового балансу камерної сушарки наведений в додатку

Е.

     7.6 Визначення витрати теплової енергiї на випалювання цегли

 

     7.6.1  Для  початкової орiєнтовної оцiнки витрат теплової

енергiї на дiючих пiдприємствах та для виробництва, що проектуєть-

ся, питому витрату умовного палива визначають  за  7.6.2.

     Визначення витрати теплової енергiї на пiдприємствах продукти-

внiстю бiльше 20 млн. шт. ум. цегли на рiк виконують  за  допомогою

теплотехнiчного розрахунку по технологiчних передiлах з урахуванням

конструктивних особливостей i характеристик теплового  устаткування

конкретного пiдприємства. Витрата теплоти та умовного палива на ви-

палювання цегли та каменiв керамiчних  визначається  (на  1000  шт.

ум. цегли або 1 т готової продукцiї)  за  результатами  розрахункiв

матерiального i теплового балансiв вiдповiдних  теплових  агрегатiв

згiдно з 7.6.7.

 

     7.6.2 Орiєнтовно питому витрату умовного палива на  випалюван-

ня 1 т готової продукцiї в тунельнiй печi, що працює на  природному

газi, з урахуванням утилiзацiї теплоти на сушiння, приймають 70  кг

(за умови вмiсту в сировиннiй масi оксидiв кальцiю i магнiю (СаО  +

Мg0) - 4 %, оксиду алюмiнiю АI2О3 - 12 %) або вiдповiдно 245 кг на

1000 шт. ум. повнотiлої цегли*.

     У випадку збiльшення або зменшення вмiсту цих оксидiв в  шихтi

слiд на кожний вiдсоток змiни вказаних iнгредiєнтiв збiльшувати або

зменшувати витрату умовного палива:

    для СаО + Мg0  - на 1,3 кг/т або 4,55 кг на 1000 шт. ум. цегли;

    для Аl2О3 - на 1,0 кг/т або 3,5 кг на 1000 шт. ум. цегли.

 

     7.6.3 Для зменшення витрати палива та пiдвищення якостi  цегли

в конкретних умовах виробництва доцiльне застосування  добавок,  що

вигоряють при випалюваннi.

-------------------------------------------------------------------

|    Найменування добавок,  |   Кількісний вміст добавок за       |

|    що вигоряють           |   об'ємом шихти, %                  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Вугілля пісне              |            2 - 10                   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Зола ТЕС                   |           10 - 30                   |

|-----------------------------------------------------------------|

|Відходи вуглевидобутку та  |                                     |

|вуглезбагачення            |           10 - 100                  |

|-----------------------------------------------------------------|

|Котельні шлаки             |           10 - 25                   |

-------------------------------------------------------------------

---------------------------------

     * Наведені величини витрат умовного палива змінюються в кож-

       ному конкретному випадку згідно з технологічними, техніч-

       ними та організаційними особливостями конкретного підпри-

       ємства.

                             - 22 -

 

     7.6.4 В разi застосування добавок, що вигоряють, слiд врахову-

вати теплоту, що видiляється при згоряннi їх  органiчної  складової

згiдно з (7.41).

 

     7.6.5 Для випалювання цегли ефективними з позицiї енергозбере-

ження є тунельнi печi унiфiкованого ряду з шириною  каналу  2,4  м;

4,7 м; 7,0 м.

 

     7.6.6 Проектування та застосування для нових заводiв будь-якої

потужностi кiльцевих печей недоцiльно. Як виняток можуть бути зали-

шеними при  реконструкцiї  дiючих  заводiв  i  будiвництвi  заводiв

малої потужностi кiльцевi печi iз знiмним склепiнням та печi з  ру-

хомим подом.

 

     7.6.7 Розрахунок витрати енергiї на випалювання цегли та каме-

нiв керамiчних в тунельних i кiльцевих печах виконують за  тепловим

балансом зон пiдготовки та випалювання цегли. Попередньо  необхiдно

виконати розрахунок горiння палива (визначити  температурний  режим

печi, витрату повiтря на горiння, об'єм  продуктiв  горiння  тощо),

скласти матерiальний i газовий баланс процесу.

 

          Тепловий баланс зони пiдготовки та випалювання

 

                      Прихiд теплоти

 

                               пр.

     1 Теплота горiння палива q   , кДж/год,

                               1

 

               пр.   р  '

              q   = Q  В ,                             (7.14)

               1     н

         р

     де Q     - нижча теплотворна здатнiсть палива. кДж/кг:

         н

 

         '

        В     - витрата палива за годину, кг/год.

 

                               пр.

     2 Фiзична теплота палива q  , кДж/год.

                               2

 

                    пр.   '

                   q   = В  t    с    ,                (7,15)

                    2        пал. пал.

 

     де t     - температура палива, град.С;

         пал.

        с     - теплоємнiсть палива. кДж/(кг град.С).

         пал.

                                                пр.

     З Теплота, яку вносить в пiч цегла-сирець q   , кДж/год,

                                                3

            пр.    '                           '

           q   =  П  ( G      с     + W  с  ) t     ,  (7.16)

            3           с.ч.с. с.гл.   п  в.    с.п.

 

         '

     де П      - випуск цегли за годину, тис.шт.ум.цегли;

                             - 23 -

 

        G      - маса сухої частини однiєї цегли-сирцю, кг;

         с.ч.с.

 

        W      - маса вологи, що надходить до печi в одному

         п.       виробi, кг:

 

     с     , с  - теплоємнiсть сухої глинистої сировини i води

      с.гл.   в.  вiдповiдно, кДж/(кг град.С);

 

      '

     t          - температура сирцю на входi в пiч,  град.С.

      с.п.

 

     4 Теплота нагрiтого повiтря, яке надходить в зону  випалювання

                                                    пр.

iз зони охолодження через випалювальний канал печi q   , кДж/год,

                                                    4

               пр.

              q    =  V      с        t      ,       (7.17)

               4       г.пов.  г.пов.  г.пов.

 

     де V       - кiлькiсть гарячого повiтря, м3/год; визначають

         г.пов.   з газового балансу печi, в залежностi вiд

                  конкретної технологiчної схеми гаряче повiтря

                  може бути використано на горiння, в такому разi

                                         пр.

                  необхiдно коригувати  q  ;

                                         5

 

        с      - теплоємнiсть гарячого повiтря, кДж/(кг град.С);

         г.пов.

 

        t      - температура гарячого повiтря, що надходить iз

         г.пов.  зони  охолодження, град.С.

 

     5 Теплота повiтря, що подається на горiння,  а  також  теплота

                                                пр.

повiтря, що пiдсмоктується в зону випалювання, q   , кДж/год,

                                                5

          пр.    гор.       підсмокт.

         q   =  q      +  q          ,              ( 7.18 )

          5      пов.       пов.

                                                 гор.

      Теплота повiтря, що подається на горiння. q    , кДж/год,

                                                 пов.

 

         гор.    о    гор.  гор.       '

        q    =  V    с     t     а    В ,           ( 7.19)

         пов.    пов. пов.  пов.  гор.

 

         о

     де V     - теоретична витрата повiтря на горiння      3

         пов.   (визначають з розрахунку горiння палива), м /кг;

 

        а     - коефiцiєнт надлишку повiтря на горiння.

         гор.

 

        а     = 1,05-1,13;

         гор.

 

                             - 24 -

 

         гор.   гор.

        с    , t    -  відповідно теплоємність і температура

         пов.   пов.   повітря, що подається на горіння

                       ( в залежності від місця забирання),

                       кДж/(кг град. С), град. С.

 

 

   підсмокт.   о

  q         = V    с    t    ( а    - а        , кДж/год, (7.20)

   пов.        пов. пов. пов.   д.г.    з.вип.)

 

     де с    t      -  вiдповiдно теплоємнiсть i температура повiтря,

         пов. пов.     що пiдсмоктується, кДж (кг С град.);

 

        а           -  коефiцiєнт вмiсту повiтря в димових газах;

         д.г.

 

        а           -  коефiцiєнт надлишку повiтря в зонi

         з.вип.        випалювання.

 

 

     Орiєнтовно кiлькiсть повiтря, що пiдсмоктується, можна прийня-

ти як 10% V

            д.г.

 

             о          ,   3                             '

     V    = V    а     В , м  ,                     ( 7.20 )

      д.г.   пов.  д.г.

 

     де V          - об'єм димових газiв при значеннi коефiцiєнта

         д.г.

                     вмiсту повiтря у димових газах а    = 3.5-4,0,

                                                     д.г.

                     фактично визначають з газового  балансу печі.

 

           підсмокт.      о           '                      ''

     Тоді q         = 0,ІY    а    х В ,х с    t        (7.20  )

           пов.           пов. д.г.        пов. пов.

 

     6 Теплота, яка надходить в пiч з  вагонетками  (для  тунельних

         пр.

печей), q   , кДж/год,

         6

 

   пр.

  q  = n (G  с  t  + G    с   +t    + G   с  +t + G  с  t ), (7.21)

   6       ш. ш. ш.   ц.т. ц.т. ц.т    із. із. із  м. м. м.

 

                    '

                   П

             n = ---- , шт. вагонеток,

                   Е

         '

     де П       -  випуск цегли за 1 годину, тис. шт. ум. цегли:

 

        Е       -  кiлькiсть цегли на однiй вагонетцi,

                   тис. шт. ум. цегли;

 

 

 

                             - 25 -

 

       G  , G    , G   , G  - вiдповiдно  маса  шарiв  футеровки

        ш.   ц.г.   із.   м.  вагонетки (шамоту, цегли тепло-

                              iзоляцiйної, iзоляцiйного матерiалу)

                              та металу,кг;