---

корегується шляхом дiлення на коефiцiєнт К=1,2-0,IV (але не бiльше

одиницi), де V - середня швидкiсть вiтру за три найбiльш холоднi

мiсяцi.

Розрахункове значення вiтрового тиску обчислюється за формулою:

2

W(Т)=0,61[V(Т)]. ( 9 )

- 11 -

Необхiдна для цього розрахункова швидкiсть вiтру дорiвнює

V(Т) - Mv + Sv(0,78 lnТ - 0,45), ( 10 )

де Т - прогнозований строк служби конструкцiї в мiсяцях;

Mv i Sv- оцiнки математичного очiкування i стандарту вибiрки

мiсячних максимумiв швидкостi вiтру, складеної з

результатiв термiнових замiрiв анеморумбометром за

перiод не менш нiж 15 рокiв.

При розташуваннi будiвлi на вiдкритiй мiсцевостi допускається

визначення вiтрового навантаження з урахуванням її фактичної

орiєнтацiї. Для цього формуються вибiрки мiсячних максимумiв швид-

костi вiтру за кожним з напрямкiв (Пн, ПнС, С, ПдС, Пд, ПдЗ, 3,

ПнЗ), а потiм за формулами (10) i (9) обчислюють вiдповiднi розра-

хунковi швидкостi вiтру V(Т) i розрахунковi значення вiтрового ти-

ску W(Т).

Нормативнi значення снiгового та вiтрового навантажень для

розрахункiв за другою групою граничних станiв слiд визначати шля-

хом дiлення розрахункових значень, обчислених за формулами (8) i

(9), на вiдповiднi коефiцiєнти надiйностi за навантаженням за

СНіП 2.01.07-85.

Якщо прогнозований строк служби конструкцiй не встановлено,

допускається визначати нормативнi значення снiгового й вiтрового

навантажень на пiдставi вказаних метеоданих як для гiрських та ма-

ловивчених районiв за СНіП 2.01.07-85.

2.20 Для прийняття рiшень про можливiсть короткочасної до

найближчого ремонту, але не бiльш нiж на один рiк експлуатацiї ко-

нструкцiй допускається:

- приймати зменшене на 20% розрахункове значення снiгових,

вiтрових, ожеледних навантажень i температурних клiматичних впли-

вiв як для умов зведення при новому будiвництвi за п. 1.3 СНиП

2.01.07-85;

- приймати нормативнi значення еквiвалентних рiвномiрно роз-

подiлених навантажень вiд обладнання i складових матерiалiв за фа-

ктичними значеннями, в тому числi i у вiдхиленнi вiд п.3.2 СНиП

2.01.07-85 менше 3,0 КПа (300 кгс/м2) для плит та другорядних ба-

лок i менше 2,0 КПа (200 кгс/м2 ) для ригелiв i колон.

2.21 Якщо пiд час обстеження достовiрно встановлено, що кон-

струкцiя пiддалася навантаженню Fmах, подiбному за типом з тим,

що передбачалося, але яке не перевищує його нормативного значення

Fн, тодi факт пiдтвердження достатньої несучої здатностi

допускається в подальшому враховувати шляхом введення розрахунко-

вого значення зазначеного навантаження за формулою:

F = Yf,rеd Fн, (11)

де наведений коефiцiєнт надiйностi за навантаженням обчислюють за

формулою: б (в оригіналі-"сігма")

Fн

Yf,rеd = 1,0 + (Yf - 1,0) ( ---- ) , (12)

Fmax

Yf- коефiцiєнт надiйностi за навантаженням, встановлений для

розглядуваного впливу вказiвками СНіП 2.01.07-85;

б - показник ступеня, що приймається, б = 3 для постiйних i

тимчасових тривалих навантажень i б = 2 в iнших випадках.

2.22 Розрахунок на спiльний вплив навантажень вiд снiгу, вiт-

ру i мостових кранiв допускається виконувати з використанням

- 12 -

коефiцiєнтiв поєднання, визначення iз врахуванням реальних статис-

тичних даних i питомого впливу дiючих навантажень.

Розрахункове зусилля будь-якого виду (поздовжня або поперечна

сила, згинальний i крутний моменти) у перерiзi або елементi

конструкцiї вiд одночасного впливу снiгового, вiтрового й краново-

го навантажень рекомендується визначати за формулою:

S = ( Sс+Sв+Sк ) , ( 13 )

де Sс та Sв- зусилля вiд несприятливих розрахункових снiгових

i вiтрових навантажень;

Sк - сумарне зусилля вiд усiх несприятливих кранових

навантажень, визначене за СНіП 2.01.07-85;

- коефiцiєнт поєднання зусиль, що визначається

за формулою:

Сс. Св Ск

= ------------- + -------------- + ------------, ( 14 )

Сс(1-Bc)+Bc Cв (1-Bв)+Bв Cк (1-Bк)+Bк

де Bс, Bв, Bк - коефiцiєнти, якi залежать вiд iмовiрносних

властивостей навантажень;

Сс, Св, Ск - частки зусиль або напружень у перерiзi, якi вра-

ховують питомий вплив снiгового, вiтрового i

кранового навантажень.

Коефiцiєнти Bс, Bв, Bк визначаються за реальними статистични-

ми даними про снiгове, вiтрове й кранове навантаження так, щоб бу-

ла забезпечена рiвнонадiйнiсть елементiв конструкцiй, запроектова-

них на рiзнi комбiнацiї зусиль. До запасу надiйностi допускається

приймати Bс = 1,56; Bв = 1,69; Bк = 1,66.

При обчисленнi коефiцiєнта поєднання зусиль питоме значення

снiгового, вiтрового й кранового навантажень враховуються їх час-

тками:

Sc Sв Sк

С = ---------; Cв = ---------; Cк= ----------, ( 15 )

Sc+Sв+Sк Sc+Sв+Sк Sс+Sв+Sк

У складних видах деформацiї, коли в перерiзi дiє декiлька рi-

знорiдних силових факторiв, у наведенi формули замiсть зусиль Sс,

Sв, Sк вiд снiгового, вiтрового й кранового навантажень треба пi-

дставляти максимальнi крановi напруження у перерiзi вiд впливу вi-

дповiдних розрахункових навантажень.

При розрахунку на iншi види навантажень i впливiв коефiцiєнти

поєднань приймаються за СНіП 2.01.07-85.

Визначення зусиль в елементах

2.23 Внутрiшнi зусилля (напруження) в елементах конструкцiй

визначаються розрахунком.

Розрахунок конструкцiй, як правило, треба виконувати на ЕОМ

за уточненими розрахунковими схемами. Для вияву найбiльш несприят-

ливого розрахункового стану доцiльно провести дослiдження декiль-

кох варiантiв розрахункових схем, якi враховують:

- варiантнiсть характеристик жорсткостi елементiв i з'єднань,

що визначається дефектами i пошкодженнями, розладом вузлових спо-

лучень тощо;

- 13 -

- вплив на роботу несучих конструкцiй характеристик жорсткос-

тi захисних конструкцiй, покриттiв, перекриттiв, а також техноло-

гiчного обладнання (наприклад, трубопровiдних систем).

2.24 Жорсткiсть елементiв приймається за їх фактичними розмi-

рами i геометричними характеристиками, якщо виконанi усi вимоги

СНіП 11-23-81* щодо вiдносних товщин стiнок, звисiв полиць, роз-

крiплення складових елементiв прокладками i гратами тощо.

Елементи, якi мають загальнi викривлення у розрахунковiй схе-

мi, допускається приймати прямолiнiйними, однак iз зменшеною осьо-

вою жорсткiстю ЕА, яка помножується на коефiцiєнт Q1, що враховує

пiдвищену деформативнiсть зiгнутого стержня (при статичному розра-

хунку), або коефiцiєнт Q2, що враховує знижений опiр зiгнутого

стержня (при перевiрцi стiйкостi).

Коефiцiєнти Q1 i Q2 обчислюють за формулами:

1

Q1 = --------------- ; (16)

2

0,25 (2+-X)p

1+ -------------

2

( 1 +-X )

1

Q2 = ------------- , (17)

2

0,5 p

1+ ---------

3

(1+-X)

fo

де р = --- - вiдношення стрiлки викривлення до радiуса iнерцiї у

іо площині викривлення;

бo (б-в оригіналі "сігма")

X = --- - вiдношення очiкуваного значення осьового напруження

бe бo до критичного напруження

2

lo п Е (п-в оригіналі "пи")

бе = -------.

2

і

о

Знак "плюс" у формулах (16) i (17) належить до розтягу, знак

"мiнус" - до стиску.

- 14 -

З ОЦIНКА ТЕХНIЧНОГО СТАНУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦIЙ

Оцiнка на пiдставi досвiду експлуатацiї

3.1 Проводити оцiнку тiльки на пiдставi досвiду експлуатацiї

допускається, якщо одночасно виконуються такi умови:

- конструкцiя використовується не менше 25 рокiв;

- у подальшому не передбачається змiна режиму роботи i мето-

дiв експлуатацiї.

Зазначений 25-рiчний строк може бути скорочений (але не менш

нiж до 10 рокiв), якщо вiдносна частка снiгового навантаження в

розрахунковiй комбiнацiї менше 25% i строк дiї рiшення, що

приймається не перевищує третини строку фактичної експлуатацiї

конструкцiї.

3.2 Технiчний стан конструкцiї може бути визнано працездат-

ним, якщо при виконаннi вимог п.3.1 обстеженням не виявленi дефек-

ти i пошкодження категорiй А i В за п. 2.9. Iнакше для прийняття

рiшення треба буде виконати розрахункову або експериментальну

оцiнку технiчного стану конструкцiї.

Оцiнка пробним навантаженням

3.3 Пробне навантаження здiйснюється з метою експерименталь-

ної перевiрки працездатностi конструкцiї.

Перед реалiзацiєю пробного навантаження треба провести необ-

хiднi перевiрки для складання робочої програми, яка повинна мiсти-

ти:

- опис мети експерименту;

- видiлення окремих елементiв або iнших частин конструкцiї,

що пiдлягають навантаженню;

- спосiб створення пробного навантаження;

- опис процесу навантаження, його етапiв i послiдовностi ро-

бiт;

- визначення вимiрювальних параметрiв i мiсць замiрiв, вка-

зiвку на необхiдну точнiсть вимiрювань;

- величину максимального пробного навантаження;

- заходи з технiки безпеки i щодо збереження матерiальних цi-

нностей.

3.4 Пробне навантаження можна здiйснити завантаженням всiєї

конструкцiї, для якої виконується, оцiнка технiчного стану (напри-

клад, одного мiжповерхового перекриття) або декiлькох заздалегiдь

вiдiбраних конструктивних елементiв. В останньому випадку треба

-----

вiдiбрати не менш як n >= 0,3 / N конструктивних елементiв iз

загальної їх кiлькостi N, однакових за конструктивним оформленням,

призначенням i умовами роботи.

Для зв'язаних у єдину спiльну працюючу систему конструкцiй

рекомендується таким чином видiлити навантажувану частину, щоб во-

на по можливостi була мало зв'язана з ненавантажуваною частиною

конструкцiї. Якщо це неможливо, то треба визначити величину проб-

ного навантаження, враховуючи вплив ненавантаженої частини

конструкцiї.

В усiх випадках треба ретельно оцiнити постiйне навантаження

або ту його частину Gо, яка буде дiяти на контрольовану конструк-

цiю пiд час пробного навантаження.

3.5 Для пробного навантаження встановлюють два характерних

значення:

- 15 -

перше - Рsеr, що вiдповiдає такому поєднанню пробного i пос-

тiйного навантажень Gо, коли внутрiшнi зусилля (напруження) у роз-

рахунковому елементi (перерiзi) виявляються такими самими, як i

при дiї на конструкцiю експлуатацiйних навантажень i впливiв, якi

мають свої нормативнi значення;

друге - Рu, що вiдповiдає такому поєднанню пробного i постiй-

ного навантажень, коли внутрiшнi зусилля напруження у розрахунко-

вому елементi (перерiзi) вiдповiдають впливу розрахункових значень

навантажень на конструкцiю.

Множенням вказаних характерних значень на коефiцiєнт безпеки

Yа = 1 + а визначається перше i друге контрольнi значення пробного

навантаження:

Р1к = ( 1 + а ) Pser, P2k = ( 1 + a ) Pu (18)

Тут

n

а=0,4 Bвiд [(1 - --------- ( 0,2 + Yо) +0,4 Yо], (19)

-----

(а - в оригіналі "альфа") 2 / N

(B - в оригіналі "бета" )

Gо

Yo = --------- (20)

Gо + Рu

Коефiцiєнт Ввiд= 1,5, якщо очiкуваний характер вiдмови має

раптовий характер (втрата стiйкостi, крихке руйнування тощо), та

Ввiд = 1 при вiдмовi типу пластичної течiї матерiалу.

/-- /--

Якщо n >= 2 / N, то в формулi (19) приймаємо n = 2 / N. Та-

ке саме значення треба приймати i тодi, коли взятi для пробного

навантаження конструкцiї свiдомо вiдбиралися iз числа найслабших

частин усiєї сукупностi iз конструкцiй (з найбiльшими значеннями

дефектiв i пошкоджень тощо).

3.6 При утвореннi пробного навантаження слiд вибирати такi

способи (наприклад, за допомогою гiдравлiчних домкратiв), якi доз-

воляють контролювати величину навантаження з точнiстю +- 5%.

Процес навантаження треба передбачати так, щоб, спостерiгаючи

за тим, як веде себе завантажуваний контрольний елемент, можна бу-

ло б судити про очiкуване поводження усiєї конструкцiї. Для цього

заздалегiдь треба визначити ступенi навантаження, час видержки i

спостереження, вимiрювальнi параметри (наприклад, перемiщення або

кути повороту), мiсця проведення замiрiв, застосовуванi прилади.

Вимiрювання перемiщень треба виконувати приладами, якi забез-

печують точнiсть +- 2% вiд очiкуваних максимальних значень.

3.7 Навантаження слiд проводити ступенями. До того, як проб-

не навантаження досягне першого контрольного значення, треба пере-

дбачити не менше трьох ступенiв, подальше навантаження

реалiзується зменшеними ступенями. На кожному ступенi проводять

видержку, яка дозволяє стабiлiзувати змiни перемiщень. Пiсля дося-

гнення навантаженням першого контрольного значення треба передба-

чити тригодинну, а пiсля досягнення другого контрольного значення

- пiвторагодинну видержку пiд навантаженням.

- 16 -

3.8 При виявленнi (на будь-якому ступенi) явищ, якi свiдчать

про можливе руйнування, навантаження необхiдно негайно припинити.

До таких явищ належить усяке руйнування елемента, втрата мiсцевої

стiйкостi, розкриття трiщин на ширину бiльше як на 0,2 мм або зро-

стання їх довжини, змiна форми поперечного перерiзу бiльш нiж на

двадцяту частину первiсного габариту поперечного перерiзу елемен-

та, зрiз болтiв або заклепок та iншi руйнування з'єднань.

3.9 Технiчний стан конструкцiї вважається роботоспроможним,

якщо:

- не вiдбулося руйнування (див. п.3.8);

- вимiряне повне перемiщення пiд пробним навантаженням з пер-