Страница 2: ГСТУ 218-03449261-095-2002. Безопасность дорожного движения. Ограждения дорожные временные общие технические условия. Правила применения (45600)

4.6.4На щитку з обох боків повинні бути нанесені світлоповертальною плівкою жовті та червоні смуги шириною під кутом 45 °.

4.6.5У верхній частині щитка повинен бути пристрій (пристрої) для закріплення ліхтаря (електропроводу), стрічки або шнура сигнального.

4.6.6Опорну частину віхи слід фарбувати емаллю згідно з ГОСТ 6465. Колір покриття повинен бути сірим.

4.7Конус напрямний (далі  конус).

4.7.1Конус повинен складатись із зрізаної порожньої конічної чи пірамідальної частини, яка закріплена на обваженій основі у вигляді круглої або багатогранної призми з отвором по центру.

4.7.2Типи і розміри елементів конусу повинні відповідати вказаним в таблиці 3 та рисунку А.5.

Таблиця 3. Розміри елементів конуса

1. Конус може бути виготовлений з металу, гуми або полімерного матеріалу. Поверхня конусу повинна бути гладкою. На поверхні повинні бути смуги жовтого та червоного кольору. Жовті смуги слід виконувати світлоповертальною плівкою.
2. Якщо колір матеріалу, з якого виготовлений конус, не червоний, червоні смуги слід наносити плівкою або фарбою.
3. Внутрішня порожнина конуса не повинна мати виступів, які будуть перешкоджати складанню їх у пачки.

4.8Стрічка сигнальна (далі  стрічка). Рисунок А 6.

4.8.1Стрічка складається з смуги, виготовленої із поліетилену товщиною 1,0  шириною або , довжиною не менше та закритої бабіни для намотування стрічки.

4.8.2Стрічка повинна мати пружність, що не допускає згинання її в поперечному профілі, згортання у вертикальному положенні при натягуванні до провису на відстані .

4.8.3Початкова ділянка стрічки повинна мати пристрій для закріплення на стояку (дереві, бар'єрі, вісі тощо).

4.8.4З обох боків на стрічці повинні бути нанесенні смуги жовтого та червоного кольору під кутом 45° шириною кожна.

4.8.5Бабіна повинна мати пристрій для закріплення стрічки (блокування подачі) та намотування її на барабан.

4.9Шнур сигнальний. Рисунок А.7.

4.9.1Шнур сигнальний, до якого кріпляться прапорці розміром х повинен мати діаметр 4  і вироблятися з кручених синтетичних ниток білого, жовтого або червоного кольору. Прапорці закріплюють вздовж шнура з інтервалом 1,0  почергово жовтого і червоного кольору.

4.9.2Пристрій для намотування шнура повинен забезпечувати розміщення не менше шнура з прапорцями і закріплення кінцевої ділянки до дерева, бар'єра, віхи тощо.

4.10Пакування огороджень.

4.10.1Підприємство-виробник огороджень повинен поставляти їх в комплекті готовими до використання. До складу комплекту повинні входити деталі з яких складається огородження, необхідні елементи в транспортній тарі для перевезення. До тари (у ящик) у поліетиленовому завареному пакеті вкладають таку документацію: паспорт, інструкцію по експлуатації.

4.10.2Щити огороджувальні (окремо стійки) повинні бути закріпленні в тарі у вертикальному положенні. Маса брутто одиниці тари не повинна перевищувати .

Елементи кріплення в необхідній кількості (+10 %) та інструмент (ключі) поміщають у окремому ящику.

4.10.3В комплект поперечного бар'єра повинна входити планка, дві стійки та елементи кріплення. Для планки (планок) та стійок слід виготовити тару, яка не допускає пошкоджень їх бічних поверхонь при транспортуванні. Основи стійок допускається укладати просто на підлогу або дерев'яний поміст кузова транспортного засобу.

1. Бар'єри о городжу вальні у зборі, конуси та віхи напрямні повинні бути укладені в дерев'яні ящики виготовлені за вимогами ГОСТ 2991, ГОСТ 5959, за кресленнями підприємства-виробника.
2. Стрічку та шнур слід укладати у пластмасові або брезентові пакети.
3. Маркування.

На тару чи пакет з огородженням приклеюється ярлик чи етикетка в правому куті з таким змістом:

• товарний знак підприємства (за наявністю);
• назва підприємства-виробника;
• найменування огородження, його складової частини, позначення, розміри;
• кількість огороджень, складових частин;
• дата виготовлення;
• маса брутто;
• штамп відділу технічного контролю.

1. Навантаження та розвантаження огороджень, їх складових частин повинне бути здійснені способом, який виключає руйнування тари (ящика, пакета) та пошкодження огородження.
2. Транспортування огороджень та їх складових частин повинно здійснюватись автомобільним, залізничним або водним видами транспорту згідно з "Правилами транспортування вантажів", діючих на конкретному виді транспорту з забезпеченням зберігання властивостей виробів, які транспортуються.

5Вимоги безпеки та охорони навколишнього природного серидовища

5.1Під час завантаження та транспортування деталей, складових частин огородження слід дотримуватись вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.

5.2Під час використання огороджень слід виконувати правила пожежної безпеки, встановлені ГОСТ 12.1.004.

5.3Забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях виконання робіт в разі використання огороджень на автомобільній дорозі повинно відповідати вимогам ІНУВ.3.2-218-051, забезпечення охорони праці  згідно з ДНАОП-5.1.14-1.1.

5.4Вироби, складові частини та матеріали, які використовують для виробництва огороджень, не повинні бути токсичними. Допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні бути згідно з ГОСТ 12.1.005.

6Правила приймання, методи контролю

6.1Підприємство-виробник повинно проводити приймально-здавальні випробування огороджень при цьому провіряється одне огородження від кожного типу в комплекті згідно з вимогами розділу 4 цього стандарту разом з тарою або пакетом. Огородження підлягають візуальному огляду і обміру.

1. Контроль огороджень здійснюється зовнішнім оглядом згідно рисунків додатку А.
2. Для контролю розмірів слід використовувати повірені вимірювальні інструменти: лінійку вимірювальну металеву згідно з ГОСТ 427, штангенциркуль типу ШЦ-П згідно з ГОСТ 166.
3. Сировина, матеріали і вироби, які застосовуються для виготовлення огороджень, повинні мати супроводжуючу документацію та відповідні сертифікати.

6.5Огородження, яке в процесі випробування не витримало хоча б по одному з показників вимог наведених в цьому стандарті, повинне бути повернене для усунення недоліків.

6.6Натурні випробування поперечного бар'єра з метою перевірки його стійкості проти перевертання та зсуву проводяться при прийманні експериментального зразка та при сертифікації продукції.

Для натурних випробувань бар’єр встановлюють на горизонтальній площині. До планки бар'єру закріплюють хомут таким чином, щоб петля приєднання динамометра була на середині як по висоті так і по довжині планки. Для випробувань слід застосовувати динамометр з межею вимірювання до 1,0 кН класу точності 2 згідно з ГОСТ 13837. Горизонтальне навантаження на бар'єр створюється мускульною силою людини, поступово в межах 1,5  2,5 кгс/с. При нахиленні бар'єра під дією навантаження згідно з вимогами 4.2.2, 4.5.2, без перевертання, бар'єр вважається таким, що пройшов натурні випробування.

6.7Пружність стрічки сигнальної перевіряється натурним випробуванням згідно з 4.8.2.

7Правила застосування

7.1Кожне огородження застосовують відповідно до його призначення згідно з типовими або індивідуальними схемами організації дорожнього руху, розроблених і затверджених в установленому порядку перед проведенням дорожніх або аварійних робіт на ділянках діючих доріг.

7.2Щити треба застосовувати у разі проведення дорожніх робіт на проїзній частині або узбіччі за наявності корита або траншеї глибиною понад , а також під час виконання аварійних робіт, пов'язаних з ліквідацією зсувів насипу або виїмки, розломів та руйнувань дорожнього одягу, руйнувань несучої конструкції штучної споруди та інших деформацій, при яких рух транспорту по смузі повинен бути закритий.

Щит 1 типорозміру застосовують на ділянках доріг в межах населеного пункту, 2 типорозміру  за межами населеного пункту , 3 типорозміру  на дорогах для автомобілів та на автомагістралях.

Щити слід встановлювати вздовж дороги на відстані не менше від краю корита, траншеї, зони проведення аварійних робіт. У разі встановлення на ділянці проведення робіт тимчасового стримувального огородження, щити слід розміщувати безпосередньо за ним.

7.3Бар'єри огороджувальні слід застосовувати для поздовжнього позначення місця проведення дорожніх робіт, пов'язаних з ремонтом дорожнього одягу за наявності корита або траншеї глибиною 10  на ділянках діючих доріг за межами населеного пункту.

Відстань між бар'єрами повинна бути від 3 до , при глибині траншеї, корита 10  і від 1,5 до 2,5 м  при глибині 20  . Бар'єри необхідно розміщувати на відстані не менше від краю корита, траншеї.

Якщо до темної пори доби роботи на ділянці дороги не закінчені і вона не приведена до стану що забезпечує безперешкодний та безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, верхня частина бар'єрів повинна бути облаштована ліхтарем.

7.4Бар'єр поперечний слід застосовувати у всіх випадках проведення робіт на проїзній частині дороги. Бар'єр повинен бути встановлений під кутом 70  90 ° до напряму руху транспорту, на відстані від 10 до від зони проведення робіт.

Планка 1 типорозміру поперечного бар'єру застосовується на ділянках доріг в межах населеного пункту, 2 типорозміру  за межами населеного пункту.

На крайніх смугах автомагістралі слід встановлювати подвійний бар'єр з планкою 2 типорозміру, на середній смузі руху  один бар'єр у вигляді дорожнього знака 1.4.3 згідно з ДСТУ 4100.

7.5Віхи повинні застосовуватись при цілодобовому виконанні дорожніх робіт на проїзній частині, при глибині траншеї, корита до .

Віхи розміщають вздовж зони проведення робіт на однаковій відстані одна від одної в межах від 3 до , не ближче чим від краю цієї зони. Віхи 2 типорозміру слід застосовувати на автомагістралі та дорозі для автомобілів, 1 типорозміру  у інших випадках.

7.6Конуси 2 та 3 типорозміру повинні застосовуватись за тих же умов, що і віхи згідно з 7.5 лише при виконанні дорожніх робіт у світлу пору доби.

Конуси 1 типорозміру слід застосовувати при нанесенні горизонтальної розмітки згідно з ДСТУ 2587.

7.7Стрічки та шнури повинні застосовуватись у разі можливої появи поблизу зони проведення дорожніх або аварійних робіт пішоходів, велосипедистів та інших користувачів дороги. Стрічку та шнур підвішують на висоті 0,8  за допомогою стояків, бар'єрів, віх, конусів або використовують для цього чагарник, дерево, дорожнє огородження утримуючої системи, тощо.

7.8При проведенні ремонтних та аварійних робіт на велосипедній або пішохідній доріжці, відвернення руху їх користувачів слід здійснювати за допомогою бар’єра огороджувального або поперечного бар’єра 1 типорозміру.

8Гарантії виробника

8.1Підприємство-виробник гарантує відповідність огороджень вимогам цього стандарту при виконанні умов зберігання, транспортування, збирання, експлуатації.

1. Гарантійний термін експлуатації огороджень:

-щита  не менше 12 місяців;

• бар'єра огороджувального  12 місяців;
• бар'єра поперечного  24 місяці;
• віхи  12 місяців;
• конуса 2 та 3 типорозмірів  24 місяці;
• конуса 1 типорозміру  12 місяців;
• стрічки, шнура  12 місяців.

8.3Для тари повинні бути встановлені терміни служби, що перевищують гарантійний термін огороджень, які в них розміщують.

Додаток А

(довідковий)

Загальний вигляд тимчасових огороджень

УДК 620.793./79493.080.30