---

1. При кількості жінок, які працюють у найбільш багатолюдній

зміні, від 15 до 100 слід передбачати приміщення для гігієнічного

душа розміром 2,4 x , яке розміщується в жіночому туалеті, з

входом з тамбура туалету.

2. При кількості жінок більш 100 слід обладнувати приміщення

для особистої гігієни жінок, у якому повинні передбачатись місця

для роздягання, а також індивідуальні кабіни дня процедур,

обладнані гігієнічним душем.

Кімната для паління.

1. Кімнати для паління повинні розміщатися суміжно з

туалетами або з приміщеннями для відпочинку та обігрівання

робітників, або в спеціально відведеному місці.

2. Площа кімнати для паління повинна бути не менш 9 кв.м.

3. В кімнатах для паління повинні бути встановлені урни з

водою для недокурків, лавки та електрозапальнички, кімната повинна

вентилюватись.

4. Місце для паління повинно мати добре примітний напис

"МIСЦЕ ДЛЯ ПАЛIННЯ".

5. Розташовувати місця для паління у вибухонебезпечній зоні

забороняється.

9. Санітарні вимоги до сировини та матеріалів

Загальні положення.

1. Транспортування сировини та матеріалів на підприємства

повинно здійснюватись найбільш безпечним та зручним для вантаження

та розвантаження способами, які дають змогу запобігти

захворювання, фізичного перенапруження, інтоксикації, забруднення

тіла та одежі робітників, а також зараження ґрунту, повітря, води

на території підприємства та навколишнього середовища.

2. Засоби транспортування повинні зручно завантажуватись

механізованими способами. Для завантаження та розвантаження

повинні застосовуватись спеціальні пароплави, вагони, цистерни,

автомашини, які забезпечують безпечну для людей та навколишнього

середовища обробку сировини та матеріалів.

3. На підприємствах повинні бути достатньої ємкості склади,

які забезпечені під'ємно-транспортними засобами в залежності від

габаритів, ваги та призначення матеріалів, щоб повністю

механізувати, автоматизувати, комп'ютеризувати, та зробити

безпечними вантажно-розвантажувальні та транспортні операції.

Сировина.

1. Сировиною для олієдобувальних підприємств є насіння

олійних культур. Насіння, яке постачається на підприємства не

повинно мати домішок рицини.

2. Зараженість шкідниками хлібних запасів не допускається,

окрім зараження кліщом не вище II-ї ступіні.

3. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів в

насінні не повинен перевищувати допустимих рівнів, які встановлені

медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості

продовольчої сировини та харчових продуктів затверджених МОЗ

України.

4. Контроль вмісту токсичних елементів, мікотоксинів та

пестицидів проводять у встановленому порядку.

5. Підприємства повинні мати очищувальне устаткування, яке

дозволяє провести очищення та кондиціонування по вологості усього

насіння, що приймається.

6. Все насіння повинно відповідати вимогам діючих в Україні

нормативних документів та мати сертифікати або якісні посвідчення.

7. При завантаженні складів (елеваторів) не допускається

змішування різних сортів та видів насіння.

8. Вологість насіння при складуванні повинна бути:

- Для насіння льону, соняшнику, коноплі, рижію, гірчиці - не

більше 7%;

- Для насіння рицини - не більше 7% (яке пройшло штучну

сушку) та не більше 9% (яке сушку не проходило);

- Для насіння арахісу - не більш 6%;

- Для насіння бавовни (ріпаку) - не більше 9%;

- Для насіння сої - не більше 12%.

9. Температура насіння при цьому не повинна перебільшувати

температуру зовнішнього повітря більш ніж на 5 град.С.

10. Температуру насіння при зберіганні належить перевіряти

(на кожній зміні) періодично з допомогою термоподвісок або

дистанційних термометрів.

11. У випадку збільшення температури насіння слід

використовувати активне вентилювання стаціонарними установками або

приймати інші міри, які забезпечують його зберігання.

12. При переробці насіння рицини застосовувати засоби

індивідуального захисту персоналу від її шкідливого впливу та

заходи по запобіганню алергічних реакцій.

Матеріали.

1. Всі вітчизняні матеріали, що використовуються на

підприємствах, які виробляють рослинні олії повинні відповідати

вимогам діючих в Україні нормативних документів та імпортні,

дозволені МОЗ України.

2. Всі матеріали підлягають вхідному контролю по

документації, яка підтверджує їх якість.

3. Матеріали, які застосовуються на підприємстві повинні бути

дозволені МОЗ України.

4. Шкідливі речовини на підприємстві повинні застосовуватись

згідно з "Iнструкцією щодо безпечного зберігання, транспортування,

та використання шкідливих речовин, які застосовуються в

олійно-жировій промисловості". Наказ Міністерства агропромислового

комплексу України N 98 від 30.12.99 р. та ГОСТ 12.1.007.

5. Матеріали дозволяється складати та зберігати тільки в

спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

6. Сумісне зберігання в одному приміщенні різних речовин, які

можуть вступати у взаємодію, не дозволяється.

7. Зберігання у приміщеннях сильно діючих отруйних,

вибухових, вогненебезпечних речовин допускається тільки у межах

добової потреби.

8. Знищення та утилізація небезпечних речовин, у тому числі

промислових відходів, здійснюється у відповідності з вимогами

санітарних правил "Порядок накопления, транспортировки,

обезвреживания и захоронения токсичних промышленных отходов",

"Инструкция по хранению отходов на территории предприятии

масложировой отрасли и вывозу отходов на переработку и

захоронение" ИУ 18.24010.

Розчинник.

1. Розчинник російського виробництва НЕФРАС ПI - 65/75,

НЕФРАС ПI - 63/75, НЕФРАС ПI - 65/70 повинен відповідати вимогам

ТУ 38.1011228.

2. Розчинник українського виробництва НЕФРАС ПI - 65/75,

НЕФРАС ПI - 63/75 повинен відповідати вимогам ТУУ 14277403.001.

3. Iнші розчинники іноземного виробництва за якістю не нижче

вітчизняних, дозволених МОЗ України для даних цілей.

Тканини фільтрувальні повинні відповідати вимогам:

----------------------------------------------------------------------

¦1. Тканини бавовняні (бельтинг та ¦- ГОСТ 332 ¦

¦змішані суворі фільтрувальні) ¦ ¦

¦----------------------------------+---------------------------------¦

¦2. Фільтротканина для фільтрування¦- N арт. 56033, 56035, 1250, 1259¦

¦міцели ¦ ¦

¦----------------------------------+---------------------------------¦

¦3. Тканини фільтрувальні ¦- ТУ 17 України 17900-001 ¦

¦----------------------------------+---------------------------------¦

¦4. Сукно фільтрувальне ¦- ОСТ 776 ¦

----------------------------------------------------------------------

5. Iнші тканини як вітчизняного, так і імпортного виробництва

дозволені для цього МОЗ України.

Сода кальцинована.

Сода кальцинована повинна відповідати вимогам ГОСТ 5100.

Пожежобезпечна, негорюча речовина вміст вуглекислого Na, % не

менше 99.

Масова частка речовин, які не розчиняються у воді %, не

більше 0.04-0.08.

10. Санітарні вимоги до готової продукції

олійноекстракційного виробництва

олійноекстракційного виробництва

1. Якість рослинних олій, шроту, макухи і фосфатидного

концентрату повинна відповідати вимогам діючих в Україні

нормативних документів.

Кожна партія олії, макухи, шроту і фосфатидного концентрату,

що відвантажили, повинна супроводжуватись документом, який

підтверджує якість і відповідність діючим в Україні нормативним

документам.

2. Олія, у залежності від способу одержання (пресування,

екстракція), від виду насіння, з якого одержали олію і призначення

(харчова, технічна) повинна зберігатись окремо.

3. Олія перед заливанням у залізничні цистерни, автоцистерни

і до розливу в тару споживача повинна зберігатись у закритих

резервуарах, попередньо підготовлених (див. Розділ 9 п.

дезінфекція цих правил).

Термін транспортування і зберігання рафінованої олії до

розливу в тару споживача на підприємстві, де відсутня можливість

дезодорації олії, а також до використання її у виробництві

продуктів дитячого і дієтичного харчування не повинен перевищувати

1 місяця.

Олія, яку розфасували у пляшки, не повинна зберігатись більш

ніж 4-ри місяці, яку розлили у бочки - 1,5 місяці від дня

виготовлення.

4. Олія, яку розфасували у пляшки, повинна зберігатись у

темних холодних закритих приміщеннях.

Харчову олію в резервуарах для запобігання псування

перекисних чисел рекомендується зберігати у атмосфері інертного

газу (азоту або двоокису вуглецю).

5. Олія за показниками безпеки повинна відповідати вимогам

"Медико-биологические требования и санитарные нормы качества

продовольственного сырья и пищевых продуктов" N 5061

від 1.08.89 р.

6. Перекисне число у олії повинно бути не більше

10,0 ммоль/кг.

7. Вміст вологи у олії у залежності від виду і якості не

повинен перевищувати:

- рафінована - 0,1%;

- гідратована - 1-го і вищого ґатунку - 0,15%;

- II-го ґатунку - 0,3%;

- не рафінована - вищого I-го ґатунку - 0,2%;

- II-го ґатунку - 0,3%.

8. Зберігання шроту здійснюється у сховищах різних типів:

а) насипом, в механізованих провітрюваних складах і в силосах

елеваторів, без прямого попадання сонячного світла і джерел тепла.

При зберіганні проводять періодично переміщення шроту;

б) у мішках, складених у штабелі, на спеціальних дерев'яних

настилах, що мають висоту не менше 10 см від підлоги. Шрот

дозволяється затарювати тільки у чисті і цілі мішки. За цілісністю

тари при зберіганні та переміщенні продукції необхідно встановити

суворий нагляд.

Мішки з шротом необхідно складувати у штабелі за датою

виготовлення. Складати у штабелі драні та забруднені мішки

забороняється. У складах між штабелями і біля стін необхідно

залишати проходи для спостерігання за якістю та станом шроту.

9. Шрот перед складуванням повинен мати:

а) волога в межах:

соняшниковий - 7,5-9,5%;

бавовняний - 8,5%;

соєвий - 8,5-10,5%;

льняний - 7,5-8,5%;

ріпаковий - 8,0-12,0%.

б) температура не вище 40 град.С, при температурі зовнішнього

повітря вище 35 град.С температура шроту може бути не більш ніж на

5 град.С вище температури повітря.

10. Вміст екстракційного бензину у шроті не повинен

перевищувати 0,1%.

11. Термін зберігання шроту насипом в складах і силосах

елеваторів становить:

- соняшниковий, бавовняний, ріпаковий, льняний - 3 місяці;

- соєвий - 2 місяці.

12. Вміст уреази у соєвому шроті не повинен перевищувати

0,10%.

13. Присутність ферменту рицина у касторовому шроті не

допускається.

14. Сховища шроту повинні бути обладнані припливно-витяжною

вентиляцією. Транспортерні стрічки та інше обладнання в сховищах

слід систематично чистити від пилу, а особливу увагу звертати на

очистку галерей.

15. В залежності від виду насіння вміст вологи у макусі перед

складуванням слідуючий, %

- льонова - 6,0-8,0;

- соняшникова - 9,0;

- соєва - 7,0-10,0;

- суріпна та ріпакова - 6,0-9,0.

16. Термін зберігання макухи на підприємстві при належному

кондиціюванні та допустимій волозі становить - соняшникової,

бавовняної, соєвої, ріпакової - 3 місяці, льняної - 1,5 місяці.

17. Для уникнення самозігрівання макухи, перед складуванням

проводити охолодження (передбачається технологічним регламентом).

18. При складуванні макухи кондиційованої по волозі, її слід

зберігати насипом у складських приміщеннях, висота шару якої має

бути не більше .

11. Санітарні вимоги до технологічного обладнання

Загальні вимоги.

1. Все обладнання, яке застосовується на підприємстві повинне

відповідати вимогам:

"Правила безопасности в производствах растительных масел

методом прессования и экстракции", затверджені Державним комітетом

України по нагляду за охороною праці /протокол N 11 від

25.11.92 р./

Все обладнання, яке застосовується на підприємстві та

надходить за імпортом повинно мати позитивний висновок Державної

санітарної гігієнічної експертизи МОЗ України.

2. Все обладнання повинно мати:

максимально механізоване управління;

забезпечувати безаварійність;

автоматичний контроль;

автоматичне регулювання та підтримку стабільності

технологічного процесу.

3. При проведенні монтажу обладнання та трубопроводів

необхідно дотримуватись СНиП по організації будівельного

виробництва СНиП III - 4, СНиП 3.05.05., ДСТУ (ГОСТ), ТУУ (ТУ) та

відомчих нормативних документів, затверджених у встановленому

порядку.

4. Обладнання повинно гарантувати безпеку робітників при

монтажу (демонтажу), при уведенні обладнання в експлуатацію, в

процесі експлуатації, яке знаходиться як у складі технологічних

комплексів, так і автономно при дотриманні вимог (умов, правил),

які передбачені експлуатаційною документацією.