ВНД 33-3.3-01-98 Переработка городских сточных вод и использование их для орошения кормовых и технических культур

10.5.10. При відсутності централізованих поставок сільськогосподарському виробництву мікроелементів у вигляді водорозчинних солей слід впроваджувати пристрої, які працюють на принципі анодного розчинення металів. Внесення мікроелементів у вигляді іонів металів з поливною водою забезпечує автономне їх виготовлення на зрошувальній площі (Додаток 10). При цьому майже повністю виключені затрати ручної праці і досягається високий ефект.

10.5.11. Біологічні методи меліорації необхідно застосовувати в усіх регіонах України з врахуванням конкретних екологічних та природно-кліматичних умов.

Основні сполуки і їх дози, рекомендовані для внесення у вигляді мікродобрив з поливною водою приведені в Додатку 11.

11. ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ, СЛУЖБА ЕКСПЛУАТАЦІЇ І КОНТРОЛЮ

11.1. Кожен проект зрошувальної системи з використанням стічних вод повинен здійснюватись у відповідності з Законом “Про екологічну експертизу”. Склад проекту має включати оцінку впливу стічних вод на навколишнє середовище (ОВНС).

З метою запобігання скиду стічних вод в водні джерела, включаючи малі річки та інші водоймища, рекомендується альтернативний спосіб відведення та доочистки стічних вод — шляхом використання їх після відповідної переробки для зрошення кормових та технічних культур.

11.2. При проектуванні і експлуатації зрошувальних систем з використанням стічних вод в розробку меліоративно-природоохоронних заходів входить переведення земель з сільськогосподарських угідь у полігони для утилізації стічних вод, які не повинні порушувати рівновагу існуючої агроекосистеми.

11.3. Виконання вказаних заходів досягається шляхом дотримання технологічних та агромеліоративних норм застосування стічних вод, які включають систему агрохімічного контролю за якістю поливних вод, грунту, грунтових вод, виконанням санітарно-гігієнічних правил.

11.4. Оцінка якості міських стічних вод, що використовуються для зрошення повинна здійснюватись згідно агромеліоративних критеріїв (розд. 4).

11.5. Система агрохімічного та агромеліоративного контролю за якістю поливних вод включає постійне визначення санітарно-гігієнічних показників та інших параметрів (важкі метали — свинець, цинк, кадмій, мідь та інші; токсичні речовини — нафтопродукти, феноли, СПАР).

11.6. На діючих системах з використанням стічних вод необхідний постійний контроль за дотриманням режимів зрошення за рівнем грунтових вод і їх мінералізацією. При погіршенні природних дренажних умов потрібно передбачити будівництво штучного дренажу.

11.7. Контроль за водно-сольовим режимом грунту необхідно проводити не менш як 2 рази на рік (весною і восени) на спеціально закріплених ділянках, де визначається вміст водорозчинних солей, вміст увібраних основ і ін.

11.8. Контроль за хімічним складом зрошувальних вод (включаючи важкі метали і токсичні речовини) і меліоративним станом грунтів слід здійснювати через обласні та районні агрохімічні лабораторії, лабораторії міських очисних споруд, які знаходяться у відомі управлінь експлуатації зрошувальних систем.

11.9. Контроль за санітарно-гігієнічними параметрами та вмістом важких металів в зрошувальній воді, грунті та сільськогосподарській продукції повинен здійснюватись санепідеміологічними службами Мінохорони здоров’я України.

11.10. Оцінка якості грунтів, зрошуваних міськими стічними водами сільськогосподарських угідь в кінці вегетаційного періоду здійснюється за шкалою оцінки санітарного стану грунту (Додаток 12).

11.11. Менш небезпечне використання стічних вод для зрошення може бути забезпечене при дотриманні наступних санітарно-гігієнічних правил:

запобігання випуску стічних вод за межі зрошувальної території і в водоймища;

зрошувані ділянки повинні розташовуватись не ближче 750 м від населених пунктів і 100 м від магістральних доріг;

дощування слід здійснювати низьконапірними середньо- і короткоструменевими установками;

найбільш прийнятим в санітарно-гігієнічному відношенні способом поливу очищеними стічними водами — є внутрішньогрунтове зрошення;

зрошувальна та поливна норми, строки поливів повинні відповідати вологоємкості та вологоутримуючій здатності грунту;

необхідно регулярно проводити медичне обстеження осіб, працюючих на зрошувальних масивах з використанням стічних вод;

персонал повинен бути забезпечений водопроникливим одягом, проходити санітарний мінімум, при влаштуванні на роботу, і проходити щорічне обстеження; один раз на рік він підлягає проведенню профілактичних щеплень проти кишкової інфекції.

11.12. Відповідальність за правильну організацію і охорону праці на полях зрошення та дотримання санітарно-гігієнічних вимог покладається на керівників сільськогосподарських підприємств, де застосовується зрошення. Контроль за екологічною безпекою здійснюється санітарно-епідеміологічною службою, органами екологічної безпеки та державної інспекції по охороні праці.

12. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

12.1. Економічна оцінка застосування для зрошення стічних вод враховує:

1. Ефективність використання земельних ресурсів;

2. Екологічні наслідки застосування стічних вод в різних регіонах України.

12.2. При розрахунку економічної ефективності використання міських стічних вод для зрошення сільськогосподарських культур слід враховувати особливості природно-кліматичних умов розташування зрошувальної системи, забезпечення окремих районів прісними водними ресурсами, удобрювальні властивості стічних вод та їх якості, ступінь запобігання збитків в навколишньому середовищі, ступінь завданих збитків, а також витрати, необхідні для сільськогосподарського використання стічних вод.

12.3. Розподіл витрат рекомендується здійснювати на стадії передпроектних і проектних розробок. Для водокористання слід передбачати компенсацію за рахунок вододавача додаткових витрат, пов’язаних із заходами щодо очистки, доочистки стічних вод грунтовим методом у відповідності з санітарно-екологічними і водоохоронними вимогами, обмеженням в підборі сільськогосподарських культур при використанні стічних вод та в особливостях їx реалізації.

12.4. Продуктивність ефективності зрошення необхідно визначати за показниками приросту врожаю, одержанням екологічно чистої продукції порівняно з незрошуваними землями, виходом кормових одиниць в центнерах з гектару.

12.5. Слід враховувати, що при дотриманні технології зрошення стічними водами в умовах України забезпечує підвищення врожаю кормових і технічних культур у сівозміні в 2–4 рази в залежності від застосованих заходів щодо підвищення родючості грунтів. Вихід кормових одиниць з 1 га при використанні стічних вод складає 100 ц і більше (без зрошення — не більше 30–40 ц/га).

12.6. Впровадження зрошення біологічно очищеними стічними водами міст в умовах України забезпечує високий додатковий чистий прибуток, який являє собою сукупний економічний ефект, що складається із сільськогосподарського і природоохоронного ефектів.

Економічні переваги використання біологічно очищених стічних вод з подальшою їх доочисткою грунтовим методом порівняно із штучними методами доочистки, ще не одержали повної вартісної оцінки. Однак, доведено, що подача води по схемі “очисні споруди — каналізація — поля зрошення” забезпечує більш раціональне і ефективне використання водних ресурсів у порівнянні із схемою “очисні споруди — каналізація — річка — насосна станція — іригаційна система”.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

1. При виконанні виробничих робіт на зрошувальних системах з використанням стічних вод необхідно дотримуватись правил безпеки і охорони праці, які встановлені спеціальними інструкціями для звичайних меліоративних систем та спеціальних діючих санітарних правил для зрошувальних систем на стічних водах.

2. Особливу увагу необхідно звертати на дотримання правил і інструкцій згідно санітарних вимог щодо техніки безпеки при роботах в траншеях, в каналізаційних колодязях, в складних умовах роботи (вночі, при аваріях).

3. При роботі з дощувальними машинами, тракторами, сільськогосподарськими і спеціалізованими машинами повинні беззастережно виконуватись санітарні правила та “Правила техніки безпеки”.

4. До роботи на зрошувальних системах з використанням стічних вод допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли попередній медичний огляд, ознайомлені з правилами і нормами техніки безпеки, виробничої санітарної та протипожежної охорони, а також способами надання першої допомоги при нещасних випадках.

5. Для надання першої допомоги при травмах і нещасних випадках на виробничо-експлуатаційному участку, на об’єктах ремонтних робіт, насосних станціях повинні бути аптечки з запасом медикаментів та перев’язувальних матеріалів.

6. Для осіб, працюючих на поливі стічними водами повинні бути передбачені: забезпечення питною водою, умивальник, душ-пропускник, приміщення для сушіння спецодягу і зберігання його в індивідуальних шафах, приміщень для приймання їжі та відпочинку.

7. Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом для літнього та зимового часу (комбінезон, халат, непроникний плащ, рукавиці, брезентовий костюм та ін.). Особи, працюючі з дощувальними установами, обов’язково повинні мати респіратори.

8. Роботи, пов’язані з поливом стічними водами, відбором проб стічних вод, грунту та ін. слід проводити у відповідному спецодязі та спецвзутті. При відборі проб стічних вод з каналізаційних колодязів необхідно використовувати спеціальні пробовідбірники із шнуром. Забороняється спускатись в колодязь, де можуть накопичуватися шкідливі гази, що приводять до отруєння організму людини.

9. Забороняється проводити поливи дощуванням біля ліній електропередач, які знаходяться на віддалі менш, ніж 30 м від зони зрошення.

10. Особи, що зайняті на роботах з одержанням та розподілом стічних вод, приймаючі участь в проведені поливів, доглядом і ремонтом зрошувальної сітки та споруд, на роботах контрольної служби (аналізи стічних вод, грунту, рослин) мають право на одержання спецхарчування (молока), що призначається адміністрацією сумісно з профсоюзною організацією на основі заключення місцевих санітарних органів.

11. Відповідальність за правильну організацію роботи на полях зрошення, охорону праці, дотримання санітарно-гігієнічних вимог покладається на керівників сільськогосподарських підприємств, агрофірм, господарств. Контроль за проведенням цих заходів повинні здійснювати органи МОЗ та Мінекобезпеки України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Использование сточных вод для орошения. К.: Урожай, 1969. — с. 160.

2. Оросительные системы с использованием сточных вод. Нормы проектирования. ВСН.33.3.3.02-86. Минводхоз СССР, 1986. — с. 85.

3. Руководство по технологии сельскохозяйственного использования городских сточных вод в Украинской ССР (РНТД 33.34.003-86). К.: Минводхоз УССР, 1986. — с. 39.

4. Рекомендації з охорони водних, грунтових і рослинних ресурсів від біогенного і фтористого забруднення в умовах зрошуваного землеробства. НТД 0497055-04-93, Харків, 1993. — с. 26.

5. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загряз­нения. СанПиН 4630-88. М.: Минздрав СССР, 1988. — с. 68.

6. ГОСТ 17.4.1.02-83 Охрана природы. Почвы. Классификация химичес­ких веществ для контроля загрязнения. М.: Изд-во стандартов, 1985. — с. 4.

7. Методические рекомендации по ирригационной оценке, классифика­ции и физико-химическим способам улучшения природных оросительных вод Украины. Харьков, УНИИПА, 1989. — с. 34.

8. Руководство по использованию орошаемых черноземов. РНТД 33. УССР 1018916-02-91, 1991. — с. 125.

9. Санитарные правила устройства и эксплуатации земледельческих полей орошения. М.: Минздрав СССР, 1985. — с. 9.

10. СНиП 2.06.03-85 “Мелиоративные системы и сооружения”.

11. Канализация. Наружные сети и сооружения. СНиП 2.04.03-85.

12. ГОСТ 17.4.3.05-86, 17.1-2.03-00.

13. ДСТУ 2730-94. Якість природної води для зрошення.

14. Технологическая инструкция. Способы и технологические приемы подготовки минерализованных хлоридно-натриевых щелочных вод к поливам. К.: НПО УкрНИИГиМ, 1991. — с. 49.

15. Внесение удобрений с поливной водой (Методические рекомендации). УНИИПА, 1986.

16. Методические рекомендации по составлению проектно-сметной документации на химическую мелиорацию почв, орошаемых минерализованными водам. МCХ УCСР. К.: 1982 — с. 9–14.

17. Методические рекомендации о сельскохозяйственном использовании сточных вод в условиях юга Казахстана. М.: РИО Мособлупрполиграфиздат, 1984. — с. 38.

18. Справочник по орошаемому земледелию. Под ред. Остапова В.И., 2-е изд. К.: Урожай, 1989. — с. 256.

19. Писаренко В.А., Горбатенко Е.И., Йокич Д.Р. Режимы орошения сельскохозяйственных культур. К.: Урожай, 1986. — с. 84.

20. Временные рекомендации по использованию для орошения сточных вод г. Евпатории. Ровно, УИИВХ, 1982. — с. 20.

21. Абрамов А.Ф., Ивашкин В.И. Внесение средств химизации с поливной водой. М.: Росагропромиздат, 1988. — с. 88.

22. Можейко А.М., Заяц А.М. Использование отходов содовой промышленности хлористого кальция для химической мелиорации солонцов. IX Менделеевский съезд по общей и прикладной химии. М.: Наука, 1985. — с. 36–37.

23. Ковда В.А. Биосфера, почвы и их использование. Материалы Х Международного конгресса почвоведов. М.: 1974. — с. 128.

24. Правила охраны поверхностных вод (типовые положения). Гос. ко­митет СССР по охране природы. М., 1991. — с. 35.

25. Гончарук Е.И., Быков А.С., Девятова Л.Н. Почва. БМЭ, т.20, изд. ІІІ, М., 1983. — с. 404–406.

ВИД 33-3.3-01-98

Додаток 1 (рекомендований)

Класифікація мікроелементів і важких металів за ступенем небезпеки в зрошувальній воді (НЩ Мінохорони здоров'я України. Чегринепь Г.Я. та ін., 1992)

Класи

Характеристика

класифікації

Найменування елементу

За якими показниками токсичності лімітовано

фітотоксичний

транс локаційиий

водно міграцій

ний

санітарно-токсичний

І

Мало не безпечні

Стронцій

Фт1**

СТ1

Алюміній

ФТ2

ТР,

ВМ1

Літій

ФТ1

ТР,

ВМ2

СТ1

Залізо*

ФТ2

ТР,

БМ1

Цинк*

ФТ2

ТР3

ВМ3

СТ2

Марганець*

ФТ2

ТР2

ВМ3

Хром* (Сч3*)

ФТ2

ТР2

ВМ2

СТ2

II

Помірно

небезпечні

Молібден

ФТ2

ТР2

ВМ3

Ванадій

ФТ2

ТР,

ВМ,

Вольфрам

ФТ2

ТР,

ВМ,

Вісмут

ФТ2

ТР,

ВМ,

Фтор

ТР2

ВМ3

Бор*

ФТ2

ТР2

ВМ3

СТ3

Селен

ФТ2

ВМ3

Нікель

ФТ3

ТР2

ВМ2

СТ3

Мідь*

ФТ3

ТР2

ВМ2

Хром* (Сч6*)

ФТ3

ТР3

ВМ2

СТ3

III

Високо небез-

печні

Кобальт*

ФТ3

ТР2

ВМ2

Свинець*

ФТ3

ТР2

ВМ2

СТ3

Кадмій*

ФТ3

ТР3

ВМ2

СТ3

Ртуть*

ФТ3

ТР3

ВМ2

СТ3

Берилій

ФТ3

ТР1

ВМ2

СТ3

Миш'як

ФТ3

ТР2

ВМ2

* Пріоритетні показники якості зрошувальної води, згідно ГОСТ 17.1.2.03-90.

** Індекси небезпеки: 1 — мало небезпечні; 2 — помірно небезпечні; З — високо небезпечні.