Вишукувальні та проектні роботи повинні забезпечити вивчення природних умов всіх намічених конкуруючих варіантів розміщення водозабірних споруд, трас водоводів, обгрунтування принципових об'ємно-конструктивних рішень для головних споруд, визначення заходів щодо охорони довкілля і визначення вартості будівництва.

6.1.4 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації визначаються відповідно до вимог ДБН А.2.-3.

6.1.5 Можливість і доцільність використання конкретного джерела поповнення оцінюється за режимом водоспоживання, водогосподарським балансом, умовами водовідбору, віддаленістю від системи поповнення, складом комплексу споруд, який визначає техніко-економічні показники будівництва. Джерело поповнення необхідно вибирати на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням можливостей міжбасейнових перекидань з районів, забезпечених водою.

6.1.6 Система поповнення стосовно джерела поповнення є водоспоживачем, у водозабезпеченості якого в окремих випадках допускаються перебої, у зв'язку з чим надійність джерела поповнення слід оцінювати з урахуванням можливостей регулювання поверхневого стоку в поверхневих і підземних водосховищах.

6.1.7 При виборі джерел поповнення і плануванні заходів щодо їх використання необхідно:

  • розглядати ШППВ як захід, спрямований на усунення дефіциту експлуатаційних ресурсів підземних вод;
  • враховувати, що при будівництві та експлуатації системи поповнення і підземних водосховищ необхідно забезпечити заходи щодо раціонального використання джерела поповнення і передбачити заходи, спрямовані на захист від забруднення і вичерпання та збереження довкілля відповідно до водного законодавства.

6.1.8 Величину і графік водовідбору на джерелі поповнення слід узгоджувати з місцевими органами, відповідальними за регулювання, використання і охорону вод або через басейнові (територіальні) управління, а їх якісну оцінку з урахуванням заходів щодо водопідготовки - з місцевими органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

6.1.9 Надійність забезпечення поверхневими водами джерела поповнення визначається залежно від категорії системи водопостачання слід застосовувати диференційовану ймовірність перевищення середньорічних, середньомісячних витрат (рівнів) відповідно до СНиП 2.04.02 за таблицею 6.1.

Таблиця 6.1

Категорія надійності подачі води

Забезпеченість середньорічних, середньомісячних або середньодобових витрат води джерела поповнення, %

I

95

II

90

III

85

6.1.10 При оцінці використання поверхневих водних ресурсів для поповнення в системах водопостачання потрібно враховувати:

  • витратний режим і водогосподарський баланс для джерела поповнення з прогнозом на 15-20 років;
  • вимоги водоспоживача до якості води;
  • характеристику води у джерелі поповнення з прогнозом можливої зміни її якості;
  • якісні та кількісні характеристики твердого стоку і планктону, зміни їх у часі, стійкість берегів у зоні водозабору;
  • осінньо-зимовий режим джерела поповнення, характер льодо-шугових явищ у ньому;
  • температурний режим води впродовж року, розвиток фітопланктону на різних глибинах;
  • характерні особливості весняно-літніх повеней і вплив їх на водозабірні споруди.

При оцінці достатності водних ресурсів поверхневих джерел поповнення необхідно забезпечити нижче місця водовідбору гарантовану витрату води, необхідну в кожному сезоні року для задоволення потреб у воді розміщених нижче за течією водокористувачів, а також дотримання санітарних вимог щодо охорони джерел водопостачання.

У разі недостатньої витрати води для поповнення в поверхневому джерелі слід передбачати регулювання стоку або його перекидання з інших, більш багатоводних поверхневих джерел.

6.1.11 Тип і схеми розміщення водозабірних споруд необхідно вибирати виходячи з геологічних, гідрологічних і санітарних умов району, що вивчається.

При проектуванні водозабору на джерелі поповнення необхідно враховувати взаємодію його з існуючими водозаборами і тими, що проектуються на сусідніх ділянках, а також їх вплив на навколишнє природне середовище.

Водозабірні споруди поверхневих вод повинні:

  • забезпечити відбирання води з джерела (річки, озера, канала) розрахункових витрат води та подачу її на поповнення;
  • захистити систему водоподачі від потрапляння до неї наносів, сміття, планктону, шуго-льоду тощо;
  • на водоймищах рибогосподарського значення задовольняти вимогам органів охорони рибних запасів.

Вибір схеми і місця розміщення водозабору повинен обгрунтовуватись прогнозами:

  • якості води в джерелі поповнення;
  • переформування русла або узбережжя.

Не допускається розміщення водоприймачів на ділянках можливого руйнування берега, накопичення планктону і водоростей, виникнення шуго-зажорів та заторів.

Слід уникати розміщення водозаборів у верхів'ях водосховищ.

Розміри основних елементів водозабірної споруди, а також розрахунковий мінімальний рівень води повинні визначатись гідравлічними розрахунками при мінімальних рівнях води у джерелі поповнення для нормального експлуатаційного і аварійного режиму роботи.

Низ водоприймальних отворів водозабору повинен розміщуватися вище дна водоймища або водотоку не менше, ніж на 0,5 м, верх - на відстані не менше 0,2 м від нижньої кромки криги.

Водозабір слід проектувати з урахуванням його розвитку в перспективі.

6.1.12 При оцінці додаткових джерел (місцевого, зливового і талого стоку, водовідливу гірничорудних підприємств, шахт і водознижувальних установок, окремих категорій стічних вод, технічних скидів при зрошенні тощо) враховується їх об'єм, режим, мінералізація, техніко-економічні та санітарно-гігієнічні умови їх використання. При відповідних умовах як джерело поповнення слід розглядати підземні води інших водоносних горизонтів. Найбільш ефективним при цьому буде створення умов перетікання грунтових або слабонапірних вод у водоносний горизонт, що експлуатується.

6.1.13 Необхідний ступінь підготовки води для подачі її на інфільтрацію визначається шляхом порівняння вимог до якості води, яка подається на поповнення, і відібраної води, яка йде споживачам.

6.2 Водогосподарське обгрунтування

6.2.1 Необхідність створення систем ШППВ повинна обгрунтовуватися на підставі вивчення водогосподарських умов відповідних територій і окремих об'єктів, де існують або прогнозуються дефіцити води. Основними водоспоживачами при цьому можуть бути об'єкти господарсько-питного, промислового та сільськогосподарського водопостачання, зрошення земель тощо.

6.2.2 Водогосподарські умови та дефіцит води на значних територіях визначаються на основі воднобалансових розрахунків у відповідних Схемах комплексного використання та охорони водних ресурсів (СКВОВР), для локальних об'єктів - в окремих розділах проекту ШППВ. Основні вимоги і методику розробки водогосподарського балансу викладено у ВТЕН-33.5.1. Розрахунки водогосподарського балансу виконуються двома етапами. На першому етапі водогосподарський баланс складається з урахуванням існуючих водних ресурсів і дефіциту води на задані періоди, на другому - з розробкою і урахуванням спеціальних заходів щодо збільшення водних ресурсів, доступних для використання, у тому числі із застосуванням ШППВ.

У випадку відсутності воднобалансових розрахунків останні для окремих локальних об'єктів повинні розроблятися у відповідному розділі проектної документації на проектування системи ШППВ.

6.2.3 Складовими елементами водогосподарського балансу є дані стосовно водних ресурсів (поверхневі та підземні води): їх якість, об'єми і графік сучасного і перспективного водоспоживання. На підставі воднобалансових розрахунків визначається дефіцит води для окремих зон і конкретних водоспоживачів на задані часові рівні певної водозабезпеченості.

6.2.4 Відповідно до дефіцитів води повинен передбачатися комплекс заходів щодо їх покриття, включаючи створення систем ШППВ, визначається перелік об'єктів будівництва на розрахункові часові рівні, виділяються об'єкти першої черги, передбачається комплекс природоохоронних заходів для усунення можливого шкідливого впливу поверхневих вод на якість підземних вод. Визначаються природні та техногенні джерела забруднення, вивчається можливість зміни якості підземних вод у процесі їх експлуатації в системі ШППВ.

7 ГІДРОГЕОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

7.1 Загальні положення

7.1.1 Складність геологічної будови, гідрогеологічних умов ділянок підземних вод визначається такими критеріями: характером залягання і будови водоносних горизонтів, особливостями формування експлуатаційних запасів підземних вод і гідрохімічної обстановки, мінливістю потужності і фільтраційних властивостей водовмісних порід, а також геолого-технічними умовами експлуатації, водогосподарськими і еколого-геологічними умовами.

З урахуванням цього, ділянки питних і технічних підземних вод, які передбачаються для розробки окремими водозаборами, поділяються на три групи:

Перша група. Ділянки з простими гідрогеологічними, водогосподарськими, еколого-геологічними і гірничо-геологічними умовами, які характеризуються спокійним заляганням водоносних горизонтів, витриманою потужністю та однорідними фільтраційними властивостями водовмісних порід, простими гідрохімічними умовами. Основні джерела формування запасів підземних вод і їх зміни при експлуатації можуть бути кількісно визначені в процесі розвідувальних робіт. Можливе проведення обгрунтованого прогнозу впливу водовідбору, що планується , на довкілля Розвідувальні роботи і освоєння запасів можливі без застосування спеціальних технологій, що потребують великих витрат, або недостатньо опрацьованих технологій.

Друга група. Ділянки зі складними гідрогеологічними, водогосподарськими, еколого-геологічними і гірничо-геологічними умовами, які характеризуються складністю геологічної будови, значною мінливістю потужностей і неоднорідністю фільтраційних властивостей водовмісних порід, складними гідрохімічними умовами, за яких можливі зміни якості води можуть бути встановлені наближено розрахунковим шляхом. Частина джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод і їх зміна під час експлуатації визначається надійно, а частина може бути встановлена наближено. Можлива оцінка змін деяких умов навколишнього природного середовища. Застосування спеціальних технологій під час розвідки запасів необхідне в обмежених обсягах.

Третя група. Ділянки з дуже складними гідрогеологічними, водогосподарськими, еколого-геологічними і гірничо-геологічними умовами, які характеризуються дуже складною геологічною будовою, обмеженим (осередковим) поширенням водоносних горизонтів, великою мінливістю потужностей і фільтраційних властивостей водовмісних порід, дуже складними гідрохімічними умовами, за яких можливі зміни якості води та впливу водозабору на довкілля можуть бути передбачені тільки на підставі аналізу загальної гідрогеологічної і водогосподарської обстановки або за аналогією з подібними родовищами, що експлуатуються. Джерела формування запасів підземних вод можуть бути оцінені лише наближено. Проведення розвідувальних робіт можливе лише за умови застосування спеціальних технологій, що потребують великих витрат (довготривалі відкачки, глибокі свердловини складної конструкції, унікальне обладнання, променеподібні водозабори). До цієї самої групи належать родовища, які потребують штучного поповнення запасів підземних вод.

7.1.2 Під час визначення групи складності родовища для зарахування його до групи більш високої складності достатньо, щоб хоч один із зазначених вище критеріїв відповідав цій групі.

7.1.3 Балансові експлуатаційні запаси родовищ (ділянок) повинні бути затверджені ДКЗ України.

Затверджені в установленому порядку балансові експлуатаційні запаси питних підземних вод на ділянках, що розвідані для задоволення першочергової потреби у воді повинні мати таке співвідношення категорій розвіданості (таблиця 7.1).

Таблиця 7.1

У відсотках

Категорія запасів

Групи родовищ за складністю геологічної будови

1-ша група

2-га група

3-тя група

А+В

80

60

60

в тому числі А не менше

40

20

-

С1

20

40

40

7.1.4 Балансові запаси, призначені для задоволення перспективної потреби у воді необхідно, щоб були розвідані не нижче категорії С.

7.1.5 Можливість промислового освоєння і використання розвіданих ділянок усіх груп при менших співвідношеннях балансових запасів високих категорій у порівняння із зазначеними встановлює ДКЗ України під час експертизи матеріалів підрахунку запасів.

7.1.6 У відповідності з загальноприйнятою стадійністю гідрогеологічних розвідувальних робіт вишукування на ділянках нових водозаборів в системах ШППВ поділяються на п о ш у к о в і (початкові), п о п е р е д н і та д е т а л ь н і.

На діючих водозаборах, при їх реконструкції або розширенні та удосконаленні, вишукування звичайно виконуються в дві стадії – п о п е р е д н ю та д е т а л ь н у.

7.1.7 Основним призначенням пошукової стадії є загальне висвітлення природних умов району і визначення принципової можливості обладнання водозаборів підземних вод з штучним поповненням запасів.

Результати робіт пошукової стадії є основою для рішення питання техніко-економічної доцільності задоволення потреб водопостачання району, що розглядається, підземними водами з улаштуванням ШППВ в порівнянні з поверхневими водними джерелами; вони використовуються для планування розвідувальних гідрогеологічних робіт і водогосподарських заходів при складанні первісних схем водопостачання.