ДБН В.1.1-5-2000. Дома и сооружения на подделываемых территориях и проседающих почвах (Часть 1. Дома и сооружения на подделываемых территориях)

2.6 При розрахунку будинків і споруд на дію деформацій земної поверхні необ­хідно вводити відповідні коефіцієнти умов роботи т, які приймаються при виконанні гірничих робіт на глибині до 500 м за таблицею 4, а на глибині 500 м і більше - рів­ними одиниці.

2.7 У випадку застосування гірничих засобів захисту будинків і споруд очікувані деформації земної поверхні слід визначати за методиками, розробленими інститутами, що спеціалізуються у даній галузі.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.6

Таблиця 4

Деформація Коефіцієнти умов роботи m

позначення

при довжині будинку (споруди) l, м

до 15

15-30

понад 30

Відносна гори-зонтальна ε

m_є

1,0

0,8

0,7

Нахил і

m_і

1,0

0,8

0,7

Кривизна р

m_p

1,0

0,7

0,5

Примітки:

1. При розгляді поперечного перерізу будинку (споруди) за l слід приймати його ширину.

Для круглого у плані будинку (споруди) за l слід приймати його зовнішній діа­метр.

Для будинку (споруди) баштового типу при l <15 м слід приймати m _і =1,5.

Для підкранових колій мостових кранів завдовжки 60 та більше метрів слід приймати m _і = 0,5.

2.8 Проектування і розрахунки будинків і споруд на територіях, що підроблю­ються, слід виконувати виходячи із значень їх граничних сумісних деформацій з осно­вою та задоволення несучими конструкціями умов міцності.

Розрахунки виконуються як для будівництва в звичайних умовах і одночасно з урахуванням нерівномірних деформацій (викривлення) основи, що підроблюється, види яких вказані в 2.1 та таблицях 1-4 (2.4 - 2.6).

При цьому проектування повинно виконуватись з урахуванням задоволення роз­рахункових параметрів умов

S = S_u ( S'_u ),

де S =S_о+S_n - розрахункові величини сумарних сумісних деформацій будівлі з основою (максимальна або середня осадка, крен, різниця осадок суміжних фундаментів) в реальних інженерно-геологічних умовах та гірничо-геологічних умовах в залежності від: S_o - величина сумісних деформацій для звичайних інженерно-геологічних умов; S_n - те саме додаткових сумісних деформацій з урахуванням параметрів викривлення основи при підробці;

S_u та S'_u - значення граничних сумісних деформацій в залежності від кон­структивної схеми будинку або споруди для випадків, коли конструкції об'єкта не розраховані (S_u) або розраховані (S'_u) на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою (таблиця 2.1 додатка 2).

2.9 В залежності від співвідношення розрахункових та граничних значень суміс­них деформацій будинків і споруд з основами при їх підробці умови будівництва на території забудови підрозділяються на групи складності у відповідності з таблицею 5.

ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.7

Таблиця 5

Групи складності умов будівництва на території забудови

Деформації будинку або споруди сумісно з

основою при підробці, So + Sn

А (важкі)

So + S_n > S'_n

Б (середні)

S'_u = S_o + S_n > S_u

В (легкі)

S_o + S_n  S_u

Примітка. S_o + S_n містить сумарні відповідно до звичайних інженерно-геологічних умов та при підробці: відносну різницю осадок s_o та s_n суміжних фундаментів, відстань між якими l , що визначається як s/l = ( s_o + s_n) / l; крен будинку і = і_{о =} і_n ;

середню максимальну осадку .

2.10 Території з групою складності умов будівництва А характеризуються спо­лученням параметрів викривлення основи у зоні підробки, за яких величини деформа­цій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення.

Будівництво на територіях цієї групи складності допускається за наявності ви­сновку спеціалізованої організації, який містить рекомендації щодо вибору інженер­них рішень для забезпечення надійної експлуатації будинків і споруд або відновлення їх експлуатаційної придатності у випадку виникнення недопустимих деформацій.

2.11 Території з групою складності умов будівництва Б характеризуються спо­лученням параметрів викривлення основи у зоні підробки, за яких величини деформа­цій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення для об'єктів, що не пристосовані до сприймання нерівномірних деформацій основи.

Проектування будинків та споруд повинно здійснюватися з урахуванням мож­ливості прояву та усунення наднормативних кренів, які перевищують граничні зна­чення для конструкцій будинку чи споруди та наявного у ньому інженерного облад­нання (ліфтів, підйомників, високоточного технологічного обладнання тощо).

2.12 Території з групою складності В характеризуються величинами викрив­лення земної поверхні у зоні підробки, за яких величини деформацій будівлі сумісно з основою не перевищують граничних значень для конструкцій цивільних та промис­лових будинків та споруд, що не пристосовані до сприймання нерівномірних дефор­мацій основи.

3 ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ

3.1 Генеральні плани населених пунктів повинні розроблятися на основі гірни­чо-геологічних обгрунтувань, узгоджених з територіальними геологічними організа­ціями, підприємствами, зацікавленими у видобутку корисних копалин, та органами державного гірничого нагляду. У гірничо-геологічні обгрунтування необхідно включати схеми гірничо-геологічних обмежень, виконаних у масштабі основних креслень. На схемах мають бути вказані категорії територій забудови за гірничо-геологічними умовами у відповідності з таблицею 3.1 додатка 3.

ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.8

Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових ком­плексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, які підлягають забудові.

3.2 Вибір майданчиків під забудову територій залягання корисних копалин (крім загальнопоширених) має вестися у відповідності з генеральними планами і підлягає узгодженню з територіальними геологічними підприємствами та органами державно­го гірничого нагляду і охорони навколишнього середовища.

При цьому повинні передбачатись будівельні та інші заходи, що забезпечують можливість видобування з надр корисних копалин.

Під забудову перш за все слід використовувати території, під якими:

- залягають непромислові корисні копалини;

- корисні копалини вироблені і процес деформації земної поверхні закінчився;

- підробка очікується після закінчення терміну експлуатації об'єктів, що проек­туються.

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, які не зв'язані з видобутком ко­рисних копалин, допускається в виключних випадках лише за узгодженням з відпові­дними територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні вживатись заходи, які забезпечують можливість ви­добутку із надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного зна­чення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розмі­щення на ділянках їх залягання підземних споруд, які не зв'язані з видобутком корис­них копалин, допускається за узгодженням з відповідними місцевими радами народ­них депутатів.

При забудові площ залягання корисних копалин необхідно проводити розрахунки економічної ефективності можливих варіантів розташування будинків і споруд з ура­хуванням затрат:

- на заходи щодо захисту будинків і споруд від впливу розробки та на розширен­ня будівельної виробничої бази;

- на ремонт будинків і споруд;

- на забезпечення безперебійної роботи технологічного обладнання;

- за необхідності на коригування плану розвитку гірничих робіт і на виконання гірничих засобів захисту.

3.4 Картографічний матеріал, необхідний для розробки проектів планування і забудови міст та інших населених пунктів на підроблюваних територіях, повинен міс­тити:

- викопіювання з топографічного плану району забудови;

- геологічну карту району забудови із зазначенням виходів під наноси пластів корисної копалини, тектонічних порушень та прилеглих до них небезпечних зон;

викопіювання з геологічних розрізів і гіпсометричних планів пластів із зазна­ченням вийнятих та запланованих до виймання корисних копалин.

На картографічних матеріалах повинні бути вказані:

- ділянки, які захищаються запобіжними ціликами;

- гирла старих вертикальних і похилих гірничих виробок;

- зони утворених та можливих провалів;

- розташування раніше утворених уступів у межах майданчика забудови та при­леглих до нього ділянок;

- механічні захисні та санітарні зони від проектних меж породних відвалів шахт, що не підлягають забудові;

ДБН В.1.1-5-2000 Ч.1 С.9 - контури територій різних груп за величинами деформацій земної поверхні або план майданчика забудови з ізолініями деформацій;

- контури площ залягання балансових і забалансових запасів корисних копалин.

Картографічні матеріали, як правило, слід представляти в одному масштабі, але не менше 1:25000, а для об'єктів великої протяжності - не менше 1:50000.

В окремих випадках (за наявності старих гірничих виробок на невеликій глибині і тектонічних порушень) необхідно картографічні матеріали представляти у відповід­ності з діючими у гірничовидобувних областях масштабами (1:1000; 1:2000; 1:5000).

3.5 При плануванні і забудові міст і населених пунктів, до складу яких входять підроблювані території з величинами деформацій, які перевищують значення для груп ІІІ і ІVк, слід передбачати найбільш ефективне використання територій, придат­них для забудови.

На майданчиках з різним сполученням груп територій, як правило, слід врахову­вати розміщення функціональних зон та окремих будинків чи споруд, будівництво яких може бути забезпечене із застосуванням будівельних заходів захисту.

Житлові та громадські будинки змінної поверховості, складної конфігурації в плані слід розташовувати, в основному, на територіях 1 і 2 категорій за умовами бу­дівництва (додаток 3).

При плануванні та забудові територій 1 та 2 категорій допускається зменшувати сумарну площу зелених насаджень, але не більше ніж на 30%, відповідно підвищую­чи щільність населення за умови компенсації браку озеленення на прилеглих терито­ріях з великими значеннями деформацій земної поверхні.

Щільність населення на території мікрорайону слід приймати у відповідності з ДБН 360-92*, розглядаючи непідроблювані ділянки територій 1 категорії як зони ви­сокої містобудівної цінності; підроблювані ділянки територій 2 категорії, придатні для забудови, - середньої містобудівної цінності; підроблювані ділянки територій З категорії, обмежено придатні для забудови, - низької містобудівної цінності.

При забудові підроблюваних ділянок територій 2 і 3 категорій, придатних чи об­межено придатних для будівництва, розташованих у центральній зоні міста або уздовж основних архітектурно-планувальних осей, ступінь містобудівної цінності те­риторії може бути прийнятий високим при відповідному, техніко-економічному об­грунтуванні.

3.6 При проектуванні безкаркасних будинків для будівництва на майданчиках, де на земній поверхні не утворюються уступи, будинки слід орієнтувати, як правило, так, щоб їх поздовжні осі співпадали з напрямком простягання пластів.

На майданчиках, де очікується утворення уступів, будинки доцільно розташову­вати між уступами, якщо відоме розташування лінії уступу. При цьому майданчики повинні обмежуватися захисними смугами завширшки не менше 5 м від зазначених ліній.

Якщо неможливе розташування між уступами, будинки з поперечними несучими стінами доцільно розташувати довгою стороною за простяганням, а будинки з по­здовжніми несучими стінами - навхрест простяганню пластів.

На ділянках виходів геологічних порушень поздовжні осі будинків слід орієнту­вати у напрямку падіння змішувача.

ДБН В. 1.1-5-2000 4.1 С.10

4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД

Загальні вказівки

4.1 Проекти будинків і споруд, що зводяться на підроблюваних територіях, слід розробляти на основі гірничо-геологічного обгрунтування, яке повинно містити:

- топографічну карту з нанесенням ділянки будівництва і 500-метрової прилеглої території;

- викопіювання з геологічної карти таких самих розмірів;

- викопіювання з геологічних розрізів і гіпсометричних планів пластів або планів гірничих робіт;

- данні про величини деформацій земної поверхні;

- перелік будівельних та гірничих заходів захисту, що намічені;

- висновок підприємства, зацікавленого у видобутку корисної копалини;

- узгодження територіального геологічного підприємства, якщо майданчик роз­ташований поза контуром затвердженого генерального плану населеного пункту.

4.2 Матеріали інженерних вишукувань повинні додатково містити:

- оцінку змін геоморфологічних, гідрогеологічних і гідрологічних умов ділянки забудови внаслідок осідання земної поверхні (можливість утворення провалів, зсувів, зміни рівня підземних вод з урахуванням сезонних та багаторічних коливань, можли­вість підтоплення територій);

- відомості про місця розташування гирл старих вертикальних і похилих виро­бок;