Промивку фільтрів здійснюють звичайно очищеною водою в нічний час. При відповідному обгрунтуванні допускається промивка вихідною водою.

5.9.7. Експлуатацію споруд обеззалізнювання води з реагентною схемою обробки проводять аналогічно експлуатації споруд для освітлення та знезабарвлення води.

5.10. Споруди для обезфторювання води

5.10.1. Надлишок фтору (більше 1.5 мг/л) в господарсько-питній воді є однією з причин розвитку хвороб зубів. В таких випадках необхідно проводити обезфторювання, причому для підземних вод, що не освітлюються перед подачею в мережу, застосовується метод фільтрування через шар активованого окису алюмінію (сорбент).

5.10.2. Робота фільтрувальної установки повинна бути перевірена при виключенні одного фільтра на регенерацію. При цьому швидкість фільтрування не повинна перевищувати 8 м/год. Фільтр необхідно виключати на регенерацію при збільшеному кінцевому вмісту фтору у вихідному фільтраті, що залежить від концентрації фтору в фільтраті інших фільтрів установки. При цьому вся установка повинна давати воду з вмістом фтору не більше 1...1.5 мг/л.

5.10.3. Регенерацію сорбенту необхідно проводити розчином сірчанокислого глинозему з концентрацією 1...1.5 %.

Регенерація полягає у розрихлюванні, фільтруванні через сорбент регенераційного розчину та промивці. Подачу води на розрихлювання необхідно проводити або від насосів, або з бака для її повторного використання. При цьому дуже важливо витримувати інтенсивність розрихлювання.

5.10.4. Необхідно пересвідчитись в повному освітленні після відстоювання регенераційного розчину перед його подачею. Крім того, необхідно перевірити концентрацію розчину шляхом визначення його питомої ваги за допомогою ареометра.

5.10.5. Регенераційний розчин необхідно пропускати через сорбент зверху-вниз зі швидкістю фільтрування 2...2.5 м/г.

5.10.6. Після регенерації необхідно провести відмивку сорбенту вихідною водою з пропусканням її через завантаження знизу-вверх з інтенсивністю 4...5 л/(с×м2). Витрати води для відмивки - 10 м3 на 1 м3 сорбенту. Відмивку необхідно закінчувати, коли якісною реакцією виявляється присутність алюмінію в відмивній воді. З цією метою на протязі всієї операції кожні 20...30 хв. необхідно проводити відбір проб води після відмивки. Після завершення відмивки фільтр необхідно ввести в роботу.

5.10.7.При проведенні робочого циклу необхідно систематично відбирати проби фільтрату після кожного працюючого фільтра для аналізів на фтор.

Проби аналізів води на фтор необхідно відбирати :

  • вихідної - 1 раз на добу;
  • очищеної від фтору та змішаної - кожні 4 години.

5.11. Споруди повторного використання промивних вод та обробки осадків

5.11.1. Споруди повторного використання промивних вод використовуються для зменшення втрат води в процесі її очистки, а споруди по обробці осадків - для охорони водойм від забруднення скидами водопровідних очисних споруд.

5.11.2. Споруди повторного використання промивних вод повинні забезпечувати :

  • видалення піску, вигнаного з фільтрів при промивці;
  • прийом промивних вод в збірні резервуари;
  • відстоювання промивних вод;

Примітка. 1. Для інтенсифікації відстоювання промивних вод необхідно вводити поліакриламід в дозах 0.1...0.5 мг/л.

  1. При погіршенні санітарно-епідеміологічної обстановки промивні води перед повторним використанням повинні додатково обеззаражуватись дозою хлору 5 мг/л при контакті не менше 1 г
  • рівномірну подачу освітлених промивних вод в голову очисних споруд;

Примітка. При високій степені освітлення (до мутності 10...15 мг/л) допускається подача освітленої промивної води перед фільтрами.

  • видалення осадку з резервуарів на споруди по обробці осадків.

5.11.3. Споруди по обробці осадків водопровідних очисних споруд повинні забезпечувати :

  • ущільнення осадку з відведенням виділеної води;
  • подача осадку на мулові майданчики заморожування або підсушування.

Примітка. У випадку наявності споруд механічного зневоджування осадку або регенерації коагулянту з осадку, їх експлуатація здійснюється у відповідності до інструкцій.

5.11.4. При експлуатації споруд повторного використання промивних вод персонал зобов'язаний :

  • забезпечувати приймання та розподіл промивних вод по збірних резервуарах;
  • вести контроль за дозуванням поліакриламіду;
  • контролювати тривалість відстоювання промивних вод та забезпечувати необхідну степінь її освітлення;
  • забезпечити рівномірну подачу освітлених промивних вод на основні споруди;
  • вести контроль рівня осадку, що випав в збірних резервуарах та періодично видаляти його на споруди обробки осадку;
  • контролювати стан будівельних конструкцій та споруд, трубопроводів і арматури та вчасно їх ремонтувати.

5.11.5. При експлуатації споруд по обробці осадків персонал зобов'язаний :

  • контролювати кількість, фізико-хімічні показники осадків, що надходять на ущільнення та ущільнених осадків, що випускаються на мулові майданчики;
  • контролювати висоту напуску на мулові карти та рівномірність розподілу осадків на поверхні карт;
  • вчасно відкривати та регулювати шибери на випусках води, що відстоялась;
  • вчасно видаляти осадок з мулових майданчиків та вивозити його на відвал або утилізацію.

6. НАСОСНІ СТАНЦІЇ

6.1. Загальні положення

6.1.1. Насосні станції систем водопостачання повинні забезпечувати надійну безперебійну подачу води споживачам (перекачування стічних вод) при високих техніко-економічних показниках.

6.1.2. Експлуатація насосних станцій ведеться у відповідності до цих Правил та «Руководства по эксплуатации насосных станций мелиоративных систем" Держводгоспу України, 1992 р.

Експлуатація електротехнічного обладнання насосних станцій ведеться у відповідності до діючих "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" (ПТЕ) та "Правил техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей" (ПТБ).

6.1.3. Експлуатація насосних станцій поділяється на оперативну та ремонт. Машиніст насосної станції відноситься до оперативного персоналу. Оперативний персонал спостерігає за роботою обладнання, виконує передбачені ПТЕ та ПТБ роботи у порядку поточної експлуатації, здійснює переключення в гідравлічних та електротехнічних схемах станцій, проводить введення та виведення обладнання в ремонт (резерв) та з ремонту (резерву), регулює режим роботи обладнання, усуває несправності та ліквідовує аварії, веде записи, що характеризують режим роботи (знімає показання приладів, веде оперативний журнал та іншу технічну документацію).

  1. Ремонти виконуються спеціальним ремонтним персоналом (ремонтно-механічних майстерень, електроцеху, лабораторії та майстерень по ремонту контрольно-вимірювальних приладів). При необхідності, оперативний (черговий) персонал насосної станції за розпорядженням керівника виробництва може бути залучений до виконання ремонтних робіт із звільненням на цей час від чергування.

6.1.5. До роботи на насосній станції допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли курс спеціальної підготовки та атестовані на право роботи на відповідній посаді, склали іспит на кваліфікаційну групу за "Правилами техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей".

6.1.6. Новий машиніст насосної станції, або якщо він мав перерву в роботі за фахом більше 6 місяців, до призначення на самостійну роботу повинен пройти медичний огляд, ввідне інструктування з охорони праці, а також двотижневе навчання на робочому місці.

6.1.7. При експлуатації насосних станцій персонал зобов'язаний:

  • здійснювати управління режимом роботи насосних станцій;
  • забезпечувати спостереження та контроль за станом та режимом роботи насосних агрегатів, обладнання і комунікацій;
  • підтримувати належний санітарний стан в приміщеннях насосної станції;
  • вести систематичний облік роботи насосної станції та відповідні за записи в журналах експлуатації;
  • забезпечувати вчасне проведення ревізій обладнання, поточних та капітальних ремонтів.

6.1.8. Оперативне керівництво роботою насосної станції та розробка експлуатаційних режимів повинні здійснюватися диспетчерською службою, начальником насосної станції або іншими адміністративно-технічними керівниками виробничого підприємства.

6.1.9. Чисельність експлуатаційного персоналу та склад служб насосних станцій повинні встановлюватись штатним розписом в залежності від продуктивності, призначення і рівня автоматизації станції.

6.1.10. На кожній насосній станції необхідно закріпити обладнання за виробничим персоналом, визначити його функції та відповідальність за експлуатацію обладнання. Закріплення обладнання оформляється спеціальним наказом.

6.1.11.Інструкції по експлуатації насосних станцій повинні складатись відповідно до цих Правил, інструкцій по експлуатації обладнання заводів-виробників з врахуванням особливостей експлуатації конкретної насосної станції.

В інструкціях по експлуатації насосних станцій повинні бути визначені умови :

  • нормальної роботи насосної станції;
  • роботи насосної станції в аварійних ситуаціях;
  • профілактичних та капітальних ремонтів обладнання;
  • експлуатації контрольно-вимірювальних приладів, систем опалення та вентиляції і піднімально-транспортного обладнання.

В інструкціях повинні бути вказані обов'язки персоналу суміжних цехів (дільниць) по догляду, обслуговуванню та ремонту обладнання, а також особи, для яких знання цієї інструкції та складання перевірочних іспитів по ній обов'язкове.

6.1.12. На всіх насосних агрегатах та керуючому обладнанні (засувках, затворах, щитах керування і т.ін.) повинні бути нанесені фарбою добре помітні порядкові номери відповідно інвентаризаційних номерів і виконавчій документації.

6.2. Управління режимом роботи насосної станції

6.2.1. Режим роботи насосної станції визначається з врахуванням режимів роботи інших споруд систем водопостачання (каналізації), пов'язаних з роботою насосної станції (водопроводів, водопровідних мереж, колекторів, резервуарів, інших насосних станцій), а також з врахуванням величини та режиму водоспоживання (нерівномірності притоку стічних вод).

6.2.2. Оперативне управління режимом роботи насосної станції здійснює черговий диспетчер, виходячи з умов підтримання заданих параметрів роботи системи водопостачання (каналізації) в цілому і економічності роботи даної насосної станції.

Примітки. 1. При відсутності централізованого диспетчерського керування для кожної насосної станції повинні бути розроблені типові погодинні графіки роботи насосних агрегатів для різних днів неділі та періодів року з обліком коливань водоспоживання (притоку стічних вод), рівнів води в резервуарах і водонапірних баштах та режимів інших насосних станцій.

2. Режим роботи насосних станцій I підйому, які забезпечують подачу води на очисні споруди водопроводу, повинен встановлюватись виходячи з прийнятої схеми та режиму роботи очисних споруд.

6.2.3. Графіки режимів роботи насосних агрегатів повинні забезпечувати можливість проведення профілактичних оглядів та ремонтів основного обладнання насосної станції.

6.2.4. При змінах в схемі водоподачі (каналізації), в режимі роботи споруд або в режимі водоспоживання (притоку стічних вод) необхідно відкоригувати типові графіки роботи насосної станції та окремих агрегатів.

6.3. Облік роботи насосних станцій

6.3.1. На кожній насосній станції необхідно організувати облік роботи основного механічного та енергетичного обладнання за такими показниками:

  • подача води або перекачування стічних вод;
  • витрат електроенергії, палива, повітря для станції в цілому та окремо по машинних цехах (загальна кількість та питома витрата на 1000 м3 води);
  • витрата води на власні потреби в абсолютних величинах та процентах до подачі води з розподілом на виробничі та побутові потреби та втрати води;
  • витрачання електроенергії, палива, повітря на власні потреби в абсолютних величинах та процентах до загальної подачі води;
  • кількість годин роботи та простою машин, електрообладнання, коефіцієнт корисної дії;
  • витрачання паливно-мастильних матеріалів.

6.3.2. Для організації обліку основних технологічних показників роботи на насосних станціях повинні бути встановлені :

  • вакуумметри або мановакуумметри на всмоктуючих патрубках насосів;
  • манометри на напірних патрубках насосів;
  • амперметри, вольтметри, ватметри та електролічильники біля електродвигунів;
  • покажчики рівнів мастила в підшипниках (при рідкому змащуванні) або манометри (при циркуляційному змащуванні), а також термометри, що показують температуру мастила на вході в підшипник і виході з нього;
  • витратоміри на напірних водопроводах (колекторах).

6.4. Експлуатація насосних агрегатів та допоміжного обладнання

6.4.1. Експлуатація насосних агрегатів і допоміжного обладнання повинна здійснюватись на основі інструкцій по експлуатації, розроблених з врахуванням інструкцій заводів-виробників та цих Правил.

В інструкціях по експлуатації повинні бути вказані : послідовність операцій пуску та зупинці агрегатів, допустимі температури в підшипниках, мінімальний тиск мастила (в системах с циркуляційним змащуванням), перелік основних видів відмовлень обладнання та методів їх усунення.

6.4.2. На кожному насосному агрегаті повинна бути заводська табличка з вказаним заводом-виробником, заводським номером та технічними характеристиками.

6.4.3. На кожен насосний агрегат повинен бути заведений технічний паспорт відповідно до вимог п.1.7 цих Правил.

6.4.4. Кожен насосний агрегат та допоміжне обладнання повинні бути забезпечені комплектом запасних частин та запасом експлуатаційних матеріалів відповідно до нормативів заводів-виготовлювачів.