Державний нормативний акт

про охорону праці

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Держнаглядохоронпраці

29.01.96 № 13

Зареєстровано

Міністерство юстиції України

12.02.96 № 63/1088

НПАОП 00.0-5.19-96

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з безпечного ведення робіт

для кранівників (машиністів)

портальних кранів

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів

1. Загальні положення

1.1. Дана Типова інструкція розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі – Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93 р. № 128, поширюється на всі відомства, підприємства, організації (далі – підприємства) України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та громадян, які є власниками кранів, визначає загальні права та обов’язки кранівників портальних кранів, а також установлює порядок безпечного ведення робіт з переміщення вантажів кранами.

1.2. Для керування та обслуговування портальних кранів власник зобов’язаний призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування краном даного типу.

У випадках, передбачених інструкцією з монтажу та експлуатації крана, або виходячи із місцевих умов експлуатації крана власник повинен призначити помічника кранівника.

Навчання та атестація кранівників і їх помічників проводяться в порядку, встановленому Правилами.

1.3. При перебуванні крана у приватній власності обов’язки кранівника, його помічника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку, встановленому Правилами.

1.4. Для підвішування вантажу на гак крана призначаються стропальники, при призначенні двох і більше стропальників один з них призначається старшим. Стропальниками можуть бути й інші робітники (такелажники, монтажники, докери-механізатори тощо), які пройшли навчання за професією, кваліфікаційною характеристикою якої передбачено виконання робіт зі стропування вантажу.

У разі, коли кран перебуває в приватній власності, обов’язки стропальника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому Правилами.

1.5. У випадках, коли зона, що обслуговується краном, повністю не оглядається з кабіни кранівника і відсутній радіо- або телефонний зв’язок між кранівником і стропальником для передавання сигналів стропальника особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, призначається сигнальник.

1.6. Для виконання обов’язків кранівника та його помічника можуть бути призначені робітники, які досягли 18 років. Перед призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд з метою визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цих професій.

1.7. Під час роботи кранівник та його помічник повинні мати при собі посвідчення на право керування краном.

1.8. Допуск до роботи кранівників та їх помічників і стропальників оформляється наказом по цеху або підприємству. Допуск кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування крана може бути здійснений лише з дозволу головного енергетика підприємства в порядку, встановленому Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів.

У випадку, коли кран перебуває у приватній власності і його обслуговування згідно з договором ведеться підприємством, що має відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників, їх помічників визначається договором між власником крана та підприємством, що обслуговує цей кран.

1.9. Перед допуском до роботи керівництво підприємства зобов’язане перевірити у кранівників та їх помічників знання інструкцій заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, Правил технічної експлуатації підіймально-транспортного устаткування морських портів, виробничої інструкції і вручити її під розписку. Крім цього, видаються кранівнику або вивішуються у місцях виконання робіт краном графічні зображення (схеми) безпечного стропування, обв’язування або зачіплювання вантажів.

1.10. Кранівники та їх помічники після перерви в роботі за спеціальністю більше одного року проходять перевірку знань у комісії підприємства і в разі одержання позитивних результатів допускаються до стажування для відновлення необхідних навичок.

Якщо кран перебуває у приватній власності і обов’язки кранівника або його помічника виконує власник, то після перерви в роботі більше одного року він проходить перевірку знань за договором на підприємстві, яке має комісію з атестації кранівників портальних кранів, або в комісії органу Держнаглядохоронпраці. При задовільних наслідках перевірки він допускається до стажування за договором на вказаному або іншому підприємстві, що має крани такої ж моделі.

1.11. Повторна перевірка знань кранівників, їх помічників комісією підприємства проводиться:

1.11.1. Періодично, не рідше одного разу у 12 місяців.

1.11.2. У разі переходу з одного підприємства на інше.

1.11.3. За вимогою інспектора органів Держнаглядохоронпраці (далі – інспектор) або інженерно-технічного працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів (далі – ІТП з нагляду).

Повторна перевірка знань проводиться в обсязі інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, виробничої інструкції та Правил технічної експлуатації підіймально-транспортного устаткування морських портів.

1.12. Навчений та атестований кранівник повинен:

1.12.1. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, Правила експлуатації електроустановок споживачів та інші відомчі документи, що стосуються організації безпечної експлуатації портальних кранів.

1.12.2. Знати будову крана, будову і призначення його механізмів та приладів безпеки.

1.12.3. Володіти навичками, необхідними для керування механізмами крана та догляду за ним.

1.12.4. Знати фактори, що впливають на стійкість крана, і причини втрати стійкості.

1.12.5. Знати асортимент і призначення мастильних матеріалів, що застосовуються для змащування частин, що труться.

1.12.6. Знати встановлений Правилами порядок обміну сигналами зі стропальниками.

1.12.7. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів.

1.12.8. Уміти визначати придатність до роботи канатів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв (стропів, траверс, захватів тощо) і тари.

1.12.9. Знати встановлений Правилами порядок проведення робіт краном поблизу ліній електропередачі (далі – ЛЕП).

1.12.10. Знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які потрапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.

1.13. Кранівник контролює роботу свого помічника і стропальника, відповідає за дії учня, що проходить у нього стажування, і за порушення вказівок щодо керування та обслуговування крана, викладених у виробничій інструкції та інструкції заводу-виготовлювача.

2. Обов’язки кранівника перед пуском крана в роботу

2.1. Перед тим як стати до роботи, кранівник повинен пересвідчитись у справності всіх механізмів, металоконструкцій та інших частин крана, а також у стані кранової колії. Для цього кранівник повинен:

2.1.1. Оглянути механізми крана, гальма, їх кріплення, а також ходову частину, тягові та буферні пристрої.

2.1.2. Перевірити наявність і справність огорож механізмів.

2.1.3. Перевірити мащення передач, підшипників і канатів, а також стан мастильних пристосувань і сальників.

2.1.4. Оглянути у доступних місцях металоконструкції крана, стріли та елементи її підвіски (канати, розтяжки, блоки, серги тощо).

2.1.5. Оглянути в доступних місцях стан канатів та їх кріплення на барабані, стрілі, грейфері, а також укладку канатів у рівчаках блоків і барабанів.

2.1.6. Оглянути гак та його кріплення в обоймі, грейфер, спредер або вантажопідіймальний магніт, а також ланцюги і кільця його підвіски.

2.1.7. Перевірити справність рейкових захватів, тупикових упорів і вимикаючих лінійок кінцевих вимикачів механізму пересування, а також доступність до електричної колонки вмикання крана.

2.1.8. Перевірити комплектність противаги і надійність її кріплення.

2.1.9. Перевірити наявність і справність приладів і пристроїв безпеки на крані (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.

2.1.10. Перевірити справність освітлення крана.

2.1.11. Провести зовнішній огляд (без зняття кожухів і розбирання) електричних апаратів (рубильників, контакторів, пускових опорів, кінцевих вимикачів), а також оглянути кільця і колектори електричних машин, їх щітки і кабелі живлення.

2.1.12. Перевірити наявність в кабіні та інших місцях розміщення електроустаткування діелектричних килимків.

2.2. Кранівник разом із стропальником повинен перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари, наявність на них клейм або бірок із позначенням вантажопідіймальності. дати випробування і номера, а на тарі – також власної маси і її призначення.

2.3. При прийманні працюючого крана його огляд треба проводити разом із кранівником, який здає зміну. Для огляду крана адміністрація підприємства або цеху зобов’язана надати на початку зміни необхідний час.

2.4. Огляд крана повинен здійснюватися тільки при непрацюючих механізмах і вимкнутому рубильнику в кабіні кранівника і машинному приміщенні. Огляд гнучкого кабелю живлення повинен виконуватись при вимкнутому рубильнику на колонці.

2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися переносною лампою з напругою, що не перевищує 42 В.

2.6. Після огляду, перед пуском крана в роботу, кранівник повинен установити штурвали й рукоятки всіх контролерів у нульове положення і лише після цього ввімкнути головний автомат.

2.7. Після ввімкнення головного автомата перевірити роботу кнопки аварійного вимкнення, яка знаходиться на пульті управління, і тільки, переконавшись в її справності, почати випробування механізмів крана.

2.8. Після огляду, перед початком роботи, кранівник зобов’язаний випробувати всі механізми крана на холостому ходу та перевірити при цьому справність дії:

2.8.1. Механізмів крана та електричної апаратури.

2.8.2. Приладів і пристроїв безпеки, які є на крані. Перевірка справності дії обмежувача вантажопідіймальності (вантажного моменту) здійснюється за допомогою контрольного вантажу в строки, установлені інструкцією заводу – виготовлювача крана, з відміткою про це у вахтовому журналі. За відсутності таких вказівок в інструкції заводу-виготовлювача строки перевірки встановлюються власником крана.

2.8.3. Гальм.

2.8.4. Покажчика вильоту стріли.

2.9. При виявленні під час огляду та випробування крана несправностей чи недоліків, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами кранівник не повинен ставати до роботи і доповісти про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, й проінформувати особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

2.10. Кранівник не повинен ставати до роботи на крані у разі наявності таких несправностей:

2.10.1. Тріщин або деформацій в металоконструкціях крана, послаблень болтових з’єднань в місцях роз’ємних стиків.

2.10.2. Тріщин в елементах підвіски стріли (сергах, тягах), відсутності шплінтів і затискачів у місцях кріплення канатів або ослабленні їх кріплення.

2.10.3. Стріловий і вантажний канати мають кількість обривів дротин та поверхневе спрацювання, що перевищує встановлені Правилами норми, обірвану сталку чи місцеве пошкодження (норми бракування канатів вантажопідіймальних кранів викладені в додатку 10 до Правил).

2.10.4. Механізми підіймання вантажу або зміни вильоту мають дефекти (несправності), що загрожують безпеці при роботі крана.

2.10.5. Деталі гальма механізму підіймання вантажу або стріли мають дефекти.

2.10.6. Гак має зношення в зіві, що перевищує 10% первісної висоти перерізу або пошкоджене кріплення гака в обоймі.

2.10.7. Несправні або відсутні передбачені паспортом крана або інструкцією заводу-виготовлювача з експлуатації крана прилади та пристрої безпеки, гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.

2.10.8. Відсутня огорожа механізмів або голих струмоведучих частин електроустаткування, а також відсутнє або пошкоджене заземлення.

2.10.9. Несправні кранові колії.

2.10.10. Пошкоджені або відсутні протиугонні захвати і тупикові упори.

2.10.11. Несправне освітлення.

2.10.12.Відсутні пломби на обмежувачі вантажопідіймальності (вантажного моменту).

2.10.13. Забруднене скло кабіни кранівника та несправні склоочищувачі.

2.10.14. Виявлені інші несправності, за наявності яких у відповідності з вимогами інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана його робота не повинна допускатися до усунення цих несправностей.

2.11. Для усунення несправностей електроустаткування, підключення портального крана до джерела живлення, заміни плавких уставок (запобіжників), підключення електронагрівача кранівник зобов’язаний викликати електромонтера. Виконувати ці роботи кранівнику забороняється.

2.12. Здійснивши приймання крана, кранівник робить відповідний запис у вахтовому журналі про результати огляду і після одержання завдання від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, стає до роботи.

2.13. Кранівник зобов’язаний до початку роботи перевірити наявність посвідчення на право проведення робіт у стропальника, якщо стропальник уперше стає до роботи з ним. Якщо для стропування вантажів призначені робітники, які не мають посвідчення стропальника, то кранівник не повинен ставати до роботи.