Важливим заходом профілактики захворювань людей на сибірку є створення імунного прошарку серед сприйнятливих до цього захворювання тварин, шляхом охоплення всього поголів'я тварин (великої, дрібної рогатої худоби, коней, свиней) плановими протисибірковими щепленнями у визначені терміни.
Комплекс профілактичних заходів включає:
- облік стаціонарно неблагополучних щодо сибірки пунктів незалежно від терміну їх давності, з реєстрацією епізоотичних та епідемічних вогнищ сибірки в них. Облік ведеться в журналі реєстрації стаціонарно неблагополучних пунктів. Журнал обліку стаціонарно неблагополучних пунктів ведеться як територіальною санітарно-епідеміологічною станцією, так і закладом державної служби ветеринарної медицини. На кожний стаціонарно неблагополучний пункт робиться викопіювання з карт території з позначенням на них місць і меж грунтових вогнищ сибірки.
-облік, паспортизацію та нагляд за дотриманням належного санітарного стану (огорожа, обкопування канавами) скотомогильників, старих поховань тварин, біотермічних ям, з лабораторним дослідженням грунту. Впорядкування зазначених місць поховань на місцях здійснюють органи місцевого самоврядування.
-попереджувальний державний санітарний нагляд за земельними, будівельними, гідромеліоративними роботами, особливо в стаціонарно неблагополучних за сибіркою пунктах або поблизу від них.
-погодження із заінтересованими відомствами, службами, організаціями та нагляд за проведенням всіх видів пошукових гідромеліоративних, будівельних робіт, робіт по переміщенню грунту. У санітарно-охоронній зоні грунтових вогнищ сибірки не дозволяється виділення земельних ділянок для проведення гідромеліоративних, пошукових, будівельних та інших робіт, пов'язаних з виїмкою і переміщенням грунту, затопленням, підтопленням або зміною рівня грунтових вод, а також передачу в оренду, продаж в особисту власність, виділення під сади, городи та в інше землекористування ділянок, територій, які безпосередньо прилягають до меж грунтових вогнищ сибірки. У випадках, коли згадані роботи охоплюють територію двох і більше районів, дозвіл на проведення робіт видається обласною санітарно-епідеміологічною станцією. Санітарно-охоронна зона грунтових вогнищ сибірки, відповідно до рельєфу місцевості, визначається державною санітарно-епідеміологічною службою спільно із державної службою ветеринарної медицини.
- аналіз спільно з державною службою ветеринарної медицини охоплення щепленнями проти сибірки сприйнятливих до сибірки сільськогосподарських тварин в господарствах всіх форм власності, в першу чергу в стаціонарно неблагополучних пунктах.
- проведення спільно з державною службою ветеринарної медицини щорічної перевірки господарств, об'єктів підвищеного епідемічного ризику в стаціонарно неблагополучних за сибіркою пунктах щодо дотримання санітарно-ветеринарних правил в тваринницьких господарствах і на підприємствах для переробки сировини і продуктів тваринного походження усіх форм власності та підпорядкування.
- проведення щеплень особам, які працюють з живими культурами сибірки, зараженими сибіркою лабораторними тваринами або проводять дослідження матеріалу, зараженого сибіркою, відповідно до чинних нормативних документів.
- проведення теоретичної і практичної підготовки з питань клініки, лабораторної діагностики та профілактики сибірки для лікарів-епідеміологів, лікарів-бактеріологів та фахівців лікувально-профілактичних закладів; проведення санітарно-освітньої роботи серед населення, що проживає в стаціонарно неблагополучних пунктах, серед професійних груп, зайнятих заготовленням, збором, зберіганням, транспортуванням, переробкою та реалізацією сировини тваринного походження.
-ветеринарно-санітарні заходи проводяться органами державної служби ветеринарної медицини згідно з Інструкцією про заходи профілактики та боротьби з сибіркою тварин, затвердженою наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 25.01.2000р. № 4 та зареєстрованою в Мін'юсті України 07.03.2000 р. №236/4357.
5. Протиепідемічні заходи
При виявленні хворого або особи з підозрою на сибірку медичний працівник лікувально-профілактичного закладу терміново повідомляє по телефону та письмово протягом 12 годин надсилає в територіальну санітарно-епідеміологічну станцію повідомлення про захворювання на сибірку за формою №058/о ("Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичну реакцію на щеплення"). При цьому ставить до відома керівника даного лікувально-профілактичного закладу.
Хворі та особи з підозрою на сибірку (незалежно від форми захворювання) госпіталізуються. Госпіталізацію хворих та осіб з підозрою на сибірку проводять в інфекційну лікарню або інфекційне відділення лікарні, з відбором матеріалу для бактеріологічного дослідження.
Хворих на сибірку або осіб з підозрою на сибірку госпіталізують транспортом станції швидкої медичної допомоги або дезінфекційної станції.
Хворих на сибірку ізолюють в бокс або окрему палату. Всі маніпуляції виконують в гумових рукавичках і спеціально виділених халатах. При догляді за хворими на легеневу та септичну форми захворювання використовують окуляри-консерви і ватно-марлеву пов'язку. В палаті проводять поточну дезінфекцію.
При отриманні термінового повідомлення про захворювання людини на сибірку або при отриманні повідомлення від державної служби ветеринарної медицини про підозру або захворювання тварин на сибірку територіальна санітарно-епідеміологічна служба проводить епідеміологічне обстеження вогнища і вживає протиепідемічні заходи.
Про випадок захворювання на сибірку позачергове донесення надсилають в порядку передбаченому наказом МОЗ України від 23.05.2002 р. № 190 "Про надання позачергових повідомлень Міністерству охорони здоров'я України" (Додаток 1).
Епідеміологічне обстеження вогнища проводить лікар-епідеміолог територіальної санітарно-епідеміологічної станції спільно із фахівцями державної служби ветеринарної медицини.
Епідеміологічному обстеженню підлягає кожний випадок захворювання або підозри захворювання на сибірку.
Епідеміологічне обстеження вогнища проводиться з метою виявлення джерела інфекції, причин зараження, можливих факторів передачі збудника. Уточнюються дані про проведення передзабійного ветеринарного огляду худоби, ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та інших продуктів тваринного походження, повноту охоплення профілактичними щепленнями худоби. Уточнюють епізоотичне становище в населеному пункті щодо сибірки (реєстрація випадків захворювань в минулому, падіжу худоби, наявність скотомогильників, біотермічних ям тощо). Виявляють всі заражені або з підозрою на зараження збудником сибірки продукти, сировину тощо. Встановлюють шляхи використання сировини і продуктів, які отримані від хворої або загиблої від сибірки тварини. Визначають осіб, які мали ризик зараження від встановленого джерела збудника сибірки або факторів передачі. Відбирають проби, змиви, зразки грунту для проведення лабораторних досліджень і направляють до лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій обласної (міської) санітарно-епідеміологічної станції.
У вогнищі протягом усього періоду медичного спостереження медпрацівниками лікувально-профілактичних закладів щоденно проводяться подвірні обходи, з метою виявлення хворих та осіб, що мали ризик зараження збудником сибірки.
У господарстві, де мали місце випадки захворювань тварин на сибірку установлюється карантин, проводиться щоденний медичний огляд працівників з обов'язковою термометрією. Особи, у яких на руках, обличчі та інших відкритих місцях тіла є подряпини, поранення або ушкодження шкірних покрив, до роботи з догляду за хворими тваринами, прибирання трупів, очищення і дезінфекції приміщень та інших об'єктів не допускаються.
Особам, які мали ризик зараження збудником сибірки, призначається термінова профілактика антибіотиками і за ними здійснюється медичне спостереження (Додаток 2).
Проводиться поточна та заключна дезінфекція.
Поховання трупів людей, які померли від сибірки, проводять на кладовищі, відповідно вимог до розтину і поховання трупів людей, які померли від сибірки (Додаток 3).
За результатами епідеміологічного обстеження вогнища сибірки заповнюється карта "Епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання" (форма № 357/о).
6. Дезінфекція при сибірці
Профілактична дезінфекція проводиться в стаціонарно неблагополучних за сибіркою пунктах, тваринницьких господарствах, пунктах забою худоби, на підприємствах, що переробляють продукти і сировину тваринного походження, а також в пунктах їх заготівлі, зберігання і при перевезенні всіма видами транспорту.
Метою профілактичної дезінфекції при сибірці є виключення можливості накопичення і перебування збудника сибірки у виробничих приміщеннях, на обладнанні, транспортних засобах та інших об'єктах і попередження, таким чином, захворювань людей і тварин. Профілактичну дезінфекцію доцільно проводити два рази на рік, її організовують і проводять медичні працівники дезінфекційних станцій або дезінфекційних відділів (відділень) санітарно-епідеміологічних станцій.
Поточну дезінфекцію в оточенні хворого на сибірку в стаціонарних умовах проводить медичний персонал, в домашніх умовах - особи, які його доглядають. Проводиться знезаражування речей, предметів, забруднених або підозрілих на забруднення збудником сибірки.
Заключну дезінфекцію проводять у приміщеннях після госпіталізації або смерті хворого, якщо там залишилися речі чи предмети, забруднені або з підозрою на забруднення збудником сибірки.
Заключну дезінфекцію при необхідності здійснюють фахівці дезінфекційної станції, дезінфекційного відділу (відділення) санітарно-епідеміологічної станції в присутності лікаря епідеміолога-дезінфекціоніста. Перед проведенням заключної дезінфекції лікар зобов'язаний:
- виявити всі забруднені або підозрілі на забруднення збудником сибірки речі і предмети;
- відібрати і направити речі для камерної дезінфекції;
- визначити необхідність і способи знезараження приміщень, предметів та ін.
Для проведення профілактичної, поточної і заключної дезінфекції при сибірці можуть застосовуватись дезінфекційні засоби із спороцидною (щодо В.anthracis) дією, які дозволені для застосування у відповідності з режимами, викладеними у методичних вказівках.
Для проведення дезінфекції у вогнищі сибірки допускаються особи, які пройшли підготовку з питань дезінфекції при сибірці.
Дезінфектори та інший персонал не допускаються до вказаних видів робіт при наявності подряпин, саден і інших ушкоджень шкіри обличчя, рук або інших відкритих ділянок тіла.
Дезінфекційні роботи у вогнищі сибірки проводяться з дотриманням правил техніки безпеки при дезінфекційних роботах згідно з "Правилами по охране труда работников дезинфекционного дела и по содержанию дезинфекционных станций, дезинфекционных отделов, отделений профилактической дезинфекции, санитарно-эпидемиологических станций, отдельных дезинфекционных установок" № 1963-79 від 09.02.1979 р., затвердженими Головним державним санітарним лікарем МОЗ СРСР Бургасовим П. Н.
Проведення профілактичної, поточної і заключної дезінфекції при сибірці здійснюються використанням дезінфекційних засобів, які дозволені до застосування в Україні, внесені до Облікового переліку дезінфекційних засобів в Україні і мають методичні вказівки щодо їх застосування, затверджені Головним державним санітарним лікарем України або його заступниками.
Начальник управлінняпрофілактики інфекційних захворюваньЛ.М.Мухарська
Додаток 1до Методичних рекомендацій з епідеміології,та профілактики сибірки у людей
Порядок подачі та обсяг оперативноїінформації про випадок захворювання або підозрина захворювання людей на сибірку
Оперативна інформація згідно наказу МОЗ України від 23.05.2002 р. № 190 "Про надання позачергових повідомлень Міністерству охорони здоров'я України" подається до Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України терміново телефоном (253-9417, 253-1784), телефоном-факсом (253-5203) або електронною поштою та Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України телефоном-факсом (417-3775), телефоном (416-3920, 416-3820) або електронною поштою не пізніше 24 годин після реєстрації захворювання на сибірку.
В інформації крім питань, що висвітлені у формі 58/о ("Термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення) слід додатково зазначити такі дані:
Дата відбору матеріалу для бактеріологічного дослідження.
Дані епідеміологічного обстеження вогнища.
Джерело зараження, фактори передачі.
Кількість осіб, що мали ризик зараження на сибірку.
Заключний діагноз (дата).
Дата проведення термінової профілактики.
Вжиті протиепідемічні та профілактичні заходи.
Начальник управлінняпрофілактики інфекційних захворюваньЛ.М.Мухарська
Додаток 2до Методичних рекомендацій з епідеміології,та профілактики сибірки у людей
Термінова профілактика
Термінову профілактику проводять особам, які мали прямий контакт із матеріалом, контамінованим збудником сибірки, брали участь у вимушеному забої і розробці хворих на сибірку або з підозрою на це захворювання тварин, особам, які доглядали за хворими тваринами, приймали участь в похованні трупів хворих тварин, приймали участь в приготуванні страв з м'яса та м'ясопродуктів хворих тварин та вживали в їжу м'ясо хворої тварини. За цими особами встановлюється медичний нагляд на протязі 8 днів.
Профілактика проводиться в можливо ранні терміни після ймовірного інфікування збудником. Недоцільно проведення термінової профілактики, якщо пройшло понад 8 діб після ймовірного інфікування.
