Страница 6: Методичні рекомендації Епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика (44265)

б) визначається кількість операцій за досліджуваний період:

в) вираховуються рівні захворюваності на ІОХВ на 100 операцій. Для цього кількість випадків ІОХВ за місяць ділиться на загальну кількість операцій, що проведені у стаціонарі (відділенні) та помножується на 100.

Так, наприклад, у січні 2004 р. у певному стаціонарі (відділенні) прооперовано 58 пацієнтів, у 14 з них діагностовано ІОХВ. Захворюваність на 100 операцій дорівнює (14 : 58) х 100 = 24,1). Таким ж чином, показники захворюваності за місяцями 3-річного періоду складаються і вираховується середній показник. Так, середній рівень захворюваності у січні складає (24,1 + 21,6 + 32,2) : 3 = 25,9; у лютому - (26,0 + 34,2 + 34,34,6) : 3 = 31,6 і т. д.

Після здійснених розрахунків захворюваності за кожний місяць досліджених років складається наступна таблиця:

г) будується сезонна крива, яка віддзеркалює динаміку рівня захворюваності на ІОХВ у стаціонарі (відділенні). На осі абсцис відзначають місяці року від I до XII, на осі ординат - середній рівень захворюваності за 3 роки за місяцями. Для чого складаються середні показники захворюваності за 12 місяців і обчислюється середнє арифметичне, яке відображується на сезонній кривій у вигляді горизонтальної лінії (ординат), що відображено у рисунку. В нашому випадку це буде 27,1.

д) знаходять середнє квадратичне відхилення від середньомісячного показника "сігми"- міру відхилення ряду. Розрахунки проведемо на прикладі захворюваності на ІОХВ за січень:

Оскільки n < 30, середнє квадратичне відхилення знаходимо за наступною формулою:

  =  =  5,52

Якщо "сігма" більше, ніж , можна припускати, що в динамічному ряді містяться величини, які суттєво відміняються від інших. Наявність зазначених величин може бути пов'язана з різними причинами. Серед мінімальних показників такі величини можуть бути обумовлені неповною реєстрацією ІОХВ, максимальних - як результат нерозпізнаних групових захворювань і спалахів або впливи нових, нез'ясованих причин, для встановлення яких повинні проводитися додаткові дослідження.

з) шляхом розрахунків визначаємо довірчі межі середніх багаторічних показників. Для визначення ступеня вірогідності результатів статистичного аналізу для кожного показника вираховуємо його середню похибку (m). Визначаємо похибку середнього показника (m) для середньомісячного багаторічного рівня січня місяця за наступною формулою:

m = = 3,91

Для того, щоб показник відповідав ступеню ймовірності, необхідному для отримання висновків, величину середньої похибки (m) слід навести з довірчим коефіцієнтом Стьюдента (t). Довірчі межі показників із ймовірністю безпомилкового прогнозу 95 %, t = 2 розраховуємо за формулою P ± t х m, які за січень місяць будуть складати: 25,9 ± 2 х 3,91. Звідси верхня межа довірчого інтервалу складатиме 25,9 + 2 х 3,91 = 33,7, нижня - 25,9 - 2 х 3,91 = 18,1. Тобто, з ймовірністю 95 % можна стверджувати, що частота розвитку ІОХВ серед прооперованих пацієнтів у січні знаходилась у межах від 33,7 % до 18,1 % на 100 операцій. Після розрахунків складається наступна таблиця:

Довірчі межі фонових показників розраховуються шляхом складання максимальних та мінімальних показників ІОХВ за рік і обчислюється середнє арифметичне, яке відображується на сезонній кривій у вигляді горизонтальних лінії (ординат). В нашому випадку показник максимального рівня складає - 34,8, мінімального рівня - 18,9.

Перевищення фонового рівня захворюваності на ІОХВ свідчить про неблагополучну епідемічну ситуацію в хірургічному стаціонарі (відділенні), яка потребує глибокого епідеміологічного аналізу та здійснення адекватних протиепідемічних заходів, спрямованих на боротьбу з цими інфекціями.

МЕТОДИКАобробки рук медичного персоналу та використання медичних рукавичок

Руки медичного персоналу - один з основних факторів передавання збудників інфекційних хвороб в області хірургічних втручань (далі - ІОХВ). Дотримання медичним персоналом правил і техніки миття та антисептики рук, використання рукавичок дозволить попередити виникнення значної кількості захворювань, а також сприятиме раціональному використанню коштів.

Заходи щодо вдосконалення гігієни рук, у тому числі з використанням рукавичок, є невід'ємною складовою інфекційного контролю, а також пріоритетними у фінансуванні діяльності закладів охорони здоров'я.

Деконтамінація рук медичного персоналу досягається шляхом миття рук, обробки шкіри рук антисептиками, хірургічної антисептики.

З метою профілактики передачі інфекції через руки, важливим заходом є забезпечення хірургічних стаціонарів водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію.

1. Для миття рук використовують рідке мило в дозаторах.

2. При застосуванні рідкого мила, дозатори багаторазового використання ретельно промити після закінчення в них мила, висушити і потім заповнити новою порцією мила. Не допускається додавати рідке мило в частково заповнений дозатор.

3. Показання для гігієнічного миття рук:

- перед і після фізичного контакту з пацієнтом;

- після відвідування туалету;

- перед приготуванням і роздачею їжі;

- у всіх випадках, коли руки явно забруднені.

4. Техніка миття рук (малюнок):

4.1. Зняти всі прикраси, у тому числі годинники та браслети;

4.2. Відкрити кран і струменевим потоком комфортно теплої води змочити руки;

4.3. Нанести порцію рідкого мила;

4.4. Енергійно терти руки протягом не менше 30 секунд за такою технікою:

- терти долоня об долоню;

- зовнішню сторону долонь спочатку правою рукою, а потім лівою;

- схрестивши пальці однієї руки з іншою, терти між пальцями;

- далі однією рукою накривають іншу руку "замком" і необхідно терти в п'ясно-фаланговій зоні, спочатку однієї руки, потім іншої;

- енергійно терти круговими рухами великі пальці обох рук;

- кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.

4.5. Ретельно змити мило під проточною водою.

4.6. Насухо витерти руки рушником (серветкою).

4.7. Якщо крани без ліктьового способу приведення в дію, їх закривають сухим рушником (серветкою), який викидають у смітник, призначений для збору паперових рушників, який має бути розташований поруч.

4.8. Якщо після миття рук застосовують їх обробку антисептиком, то антисептик наносять лише на ретельно висушені руки.

5. Якщо в процесі роботи руки не забруднені біологічним матеріалом або брудом, миття рук можна замінити гігієнічною антисептикою.

6. Показання для гігієнічної антисептики рук:

- перед та після проведення маніпуляцій, пов'язаних з можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок пацієнта (обробка пуповидної рани, ін'єкції, установлення катетерів та зондів тощо);

- перед та після контакту з рановими поверхнями, інфікованими ранами;

- при контакті з стерильним матеріалом та інструментарієм;

- після контактів з біосубстратами хворого (кров, ліквор, сеча та ін.);

- після контакту з абіогенними об'єктами, потенційно контамінованими госпітальною мікрофлорою (прилади, катетери, зонди та ін. після їх використання);

- при догляді за пацієнтами, коли необхідно після обробки забруднених місць перейти до чистих;

- перед і після надягання медичних рукавичок;

- перед виходом з палати.

7. Для антисептики шкіри рук використовують антисептики, зареєстровані в Україні. Можливе застосування суміші 70° етилового спирту з 1 - 2 % вмістом гліцерину.

8. Техніка гігієнічної антисептики рук:

- на долоню нанести 3 - 5 мл антисептика або ту кількість, що зазначена в інструкції щодо застосування антисептика;

- енергійно втирати до повного висихання антисептик за технікою, представленою в пункті 4 цього додатка, але не менше 15 секунд;

- витирання або висушування рук не допускається.

9. Показаннями для хірургічної антисептики рук є всі хірургічні операції.

10. Техніка хірургічної антисептики рук:

- вимити руки з використанням рідкого мила. Спочатку миють від зап'ястя до ліктя, потім кисті рук з дотриманням техніки (пункт 4 цього додатка);