Страница 2: ДСТУ Б. СТУ Б. В.2.3-13:2006. Сооружения транспорта. Ограждает дорожные первой группы. Порядок проведения натурных испытаний (44148)

Таблиця 3 – Геометричні параметри ДТЗ (допустимий відхил ± 15 %) У метрах

Таблиця 4 – Положення центра маси ДТЗ (допустимий відхил ±10%) У метрах

1. Випробувальні автомобілі повинні мати всі основні агрегати та вузли. Технічний стан ходової частини і кузова випробувального автомобіля повинен бути справним.
2. ДТЗ повинні бути чистими, в тому числі їх нижня частина днища кузова та колісних ніш.
3. Перед випробуванням на зовнішній поверхні ДТЗ, у тому числі на нижній його частині і на колесах, повинен бути нанесений рівномірний шар вапна або крейди товщиною 0,3 мм – .
4. На ДТЗ, який розганяють кареткою, бак для палива повинен бути наповнений водою або знятий і замінений металевим ящиком відповідної форми та маси.
5. На зовнішній поверхні кузова легкового автомобіля повинен бути нанесений номер випробування і розмітка згідно з рисунком 2. Номер випробування повинен знаходитись на капоті або кришці багажника і на одній дверці з кожного боку.
6. У автобуса номер випробування наносять на передній, задній, обох бокових панелях кузова та на його даху; у вантажного автомобіля та тягача сідельного автопоїзда – на капоті та обох дверях кабіни.
7. ДТЗ повинні бути завантажені таким чином, щоб розподіл маси на вісі ДТЗ та по висоті центра мас були у відповідності з наведеними в таблиці 4.

Допустимі відхили розміщення фактичного центра мас від розрахункового повинні бути не більшими ніж наведені у таблиці 4.

5.9Розміщення баласту автобуса повинно складатися з:

–баласту на сидіннях, який відповідає масі пасажирів, які сидять на сидіннях;

–баласту на підлозі салону, розміщеного рівномірно по її довжині.

1. Елементи завантаження автобуса (баласт) повинні бути ретельно закріпленні до сидінь та платформи салону, вантажного автомобіля – до платформи кузова, сідельного автопоїзда – до платформи причепа.
2. Загальна маса і розподіл маси ДТЗ по його осям після завантаження баластом повинно бути перевірено на вагах згідно з ГОСТ 29329 і зафіксовано спеціальним протоколом. В ньому зазначають висоту центра мас над поверхнею дороги.

5.12Вимірювання швидкості руху ДТЗ перед первинним контактом з огородженням, час проїзду ділянки протяжністю 3 м – , повинно бути дубльоване зовнішніми приладами – секундомірами з точністю 0,01 с згідно з ГОСТ 23350.

5.13При підготовці ДТЗ до випробувань слід виключити привід стоянкового гальма.

6 ВИМОГИ ДО ОБ'ЄКТА ВИПРОБУВАНЬ

6.1Конструкція огородження, яка підлягає випробуванню, повинна відповідати вимогам відповідного стандарту, ТУ і підлягає натурним випробуванням після проведення приймальних і періодичних випробувань його конструктивних елементів та збірних одиниць.

6.2На випробування подається повний комплект елементів огородження, набори кріплення і супроводжувальна документація.

Конструкція огородження, висота встановлення над поверхнею ґрунту, крок стояків та їх заглиблення в ґрунт повинні відповідати вимогам НД.

6.3До супроводжувальної документації належить:

• лист замовлення на проведення натурних випробувань конкретної конструкції (марки) огородження з зазначенням розрахункового навантаження згідно з ДСТУ Б В.2.3-4-10 або ДСТУ Б В.2.3-4-12;
• технічні умови на виготовлення дослідної партії даної конструкції огороджень, розроблені в установленому порядку;
• робочі креслення конструкції (марки) огородження, яка підлягає натурним випробуванням. Для огороджень бар'єрного типу повинні бути надані креслення робочої ділянки та початкової і кінцевої ділянок;
• інструкція по встановленню (монтажу) огородження.

6.4Перед встановленням (монтажем) огородження перевіряють відповідність кожного конструктивного елемента вимогам НД та робочим кресленням, контролюють відповідність кріплення вимогам НД.

На кожному листі креслення повинна бути відмітка (віза) осіб що перевіряють: технолога і конструктора лабораторії (полігону), які надалі приймають участь у натурних випробуваннях цієї конструкції огородження.

6.5Встановлення (монтаж) огородження повинно здійснюватись у відповідності з Інструкцією по встановленню (монтажу) огородження під постійним контролем осіб, які перевіряли креслення. Завершення монтажу огородження оформляють актом, який підписують: представник Замовника, технолог і конструктор лабораторії (полігону).

1. Довжина робочої ділянки огородження, встановленого на ґрунтовій смузі полігону, повинна бути не менше . Передбачувана при випробуваннях точка первинного контакту автомобіля з огородженням повинна знаходитись на відстані 5 м – (бажано 5 м – ) від початку робочої ділянки огородження.
2. На встановленому огородженні бар'єрного типу нумерують стояки, балки та поздовжні зв'язки починаючи з початку робочої ділянки. На монолітному та збірному огородженні парапетного типу з тильної сторони наносять позначки відстаней через від початкової частини огородження. Написи наносять фарбою згідно з ГОСТ 9.032 чорного кольору, шрифтом НВ = згідно з ДСТУ 4100.

7 ВИМОГИ ДО ВИПРОБУВАЛЬНОГО ПОЛІГОНУ

7.1 Вимоги до випробувальних споруд та обладнання полігону

7.1.1Полігон повинен мати (рисунок А. 1):

–смугу для розгону та руху з визначеною швидкістю ДТЗ з максимальною масою ();

–ґрунтову смугу (далі – смугу для огородження), яка примикає до

попередньої смуги під кутом 20 °, для встановлення огороджень груп ДО та ДД згідно з ДСТУ Б В.2.3-4-12 або розміщення залізобетонних плит встановлення огородження МО, МД згідно з ДСТУ Б В.2.3-4-10;

–смугу з покриттям шириною , паралельній ґрунтовій смузі і розташованій на відстані 2, 2 м – від огородження;

–пристрої для встановлення кіно або відеокамери зверху над потенційним місцем контакту транспортного засобу з огородженням, а також на початку і в кінці огородження (додаток А).

1. Смуга для розгону повинна мати дорожній одяг, передбачений для доріг ІІІ категорії згідно з ДБН В.2.3-4, влаштований на горизонтальній або похилій (на спуску) ділянці місцевості з поперечним похилом покриття до 10 ‰.
2. Огородження, яке підлягає випробуванню, повинно примикати до смуги для розгону ДТЗ таким чином, щоб вісь смуги для розгону ДТЗ пересікала огородження на відстані 6,5 м – від початку робочої ділянки огородження.
3. Монорейка з рухомою кареткою повинна бути влаштована на поверхні дорожнього покриття по вісі смуги розгону.

Призначеність монорейки і каретки :

• наведення випробувального автомобіля на задану точку (точку контакту з огородженням);
• передача тягового зусилля до ДТЗ, який розганяють;
• забезпечення відокремлення автомобіля від тягового пристрою в момент, який безпосередньо передує контакту ДТЗ з огородженням.

7.1.5Двигун каретки повинен забезпечити в кінці смуги розгону швидкість ДТЗ у межах допустимих відхилень згідно таблиці 3 ДСТУ Б В.2.3-10, таблиці 2 ДСТУ Б В.2.3-12, та своєчасне відокремлення від ДТЗ.

7.1.6Положення та розміри ґрунтової смуги повинні забезпечувати можливість встановлення на цій смузі прямих робочих ділянок огороджень довжиною до , під кутом 15 ° і 20 ° по відношенню до повздовжньої вісі смуги розгону ДТЗ.

7.1.7Фізико-механічні властивості і щільність ґрунту ґрунтової смуги по глибині до повинні відповідати вимогам, які пред'являють до ґрунту верхнього шару земляного полотна розділювальної смуги, узбіччя автомобільних доріг згідно з ДБН В.2.3-4.

Бокові лінії контуру ґрунтової смуги в плані повинні бути віддалені від робочої ділянки огородження на 2,2 м – .

7.1.8Ґрунтова смуга та смуга з твердим покриттям загальною шириною , на початку робочої ділянки огородження повинна мати нанесену фарбою або вапном на покриття сітку з розмірами чарунки х та покрита тонким (2 мм – ) шаром чистого зволоженого піску. Таким же шаром піску та сіткою з чарунками повинна бути покрита частина ґрунтової смуги (до огородження) перед огородженням на всю його довжину робочої та кінцевої ділянок. Перед випробуваннями пісок необхідно розрівняти граблями для створення смуг, перпендикулярних огородженню.

7.1.9Випробування огороджень мостової групи проводяться шляхом улаштування на ґрунтовій смузі залізобетонних плит із закладними деталями для кріплення стояків огородження бар'єрного типу або закріплення огороджень парапетного типу.

7.1.10Смуга з твердим покриттям повинна мати дорожній одяг, призначений для доріг V категорії: щебеневі, гравійні або шлакові основи і покриття згідно з ДБН В.2.3-4.

7.1.11Місця розміщення опор для встановлення пристроїв (кіно-відео камер) наведені на рисунку А.1. У якості опор можуть бути використані дерев'яні, металеві стояки тощо, на яких влаштовують відповідні елементи кріплення.

Опори № 1 та № 2 встановлюють поблизу кожного кінця ґрунтової смуги. Ширина площадки на опорі повинна бути достатня для встановлення кінокамери по вісі огородження.

До опори № 3, яка призначена для встановлення кіно-відеокамери на висоті повинна бути приєднана драбина. Включення, виключення та поворот камери повинно здійснюватись внизу опори за допомогою дистанційного пульта управління.

7.1.12 Кіно-відеокамери повинні забезпечувати зйомку процесу наїзду ДТЗ на огородження з частотою 24 або 48 кадрів в секунду при ракурсі більше ніж 20 ° відповідної ділянки огородження.

7.2Вимоги безпеки при проведенні випробувань

7.2.1Полігон повинен мати огорожу, яка перешкоджає доступ до нього сторонніх осіб, тварин тощо.

7.2.2Процес наїзду транспортного засобу на огородження повинен проходити автоматично, без втручання людей.

1. Заборонна зона всередині полігону повинна включати смугу розгону ДТЗ, ґрунтову смугу для встановлення огородження та простір на відстані від них.
2. На полігоні, в якому для розгону ДТЗ використовують реальний автомобіль на бензиновому (газовому чи дизельному) паливі, повинен бути відповідний пожежний інвентар, розташований поблизу ґрунтової смуги.

7.3Атестація полігона

1. Організація і порядок проведення на полігоні метрологічної атестації методики виконання вимірювань регламентовані ГОСТ 8.010.
2. Під час метрологічної атестації перевіряють відповідність результатів виконаних вимірювань вимогам цього ДСТУ:

• маси та баласту, геометричних параметрів, положенню центра маси ДТЗ;
• технічних характеристик і параметрів засобів вимірювання інерційного навантаження на пасажирів легкового автомобіля, швидкості руху ДТЗ;
• технічних характеристик засобів вимірювання лінійних величин, розмірів елементів огородження, поперечного прогину огородження, а також параметрів (розмірів) смуги вибігу ДТЗ;
• технічних засобів спостереження за процесом наїзду ДТЗ на огородження.

8 ВИЗНАЧЕННЯ ІНЕРЦІЙНИХ НАВАНТАЖЕНЬ (ASI)

8.1 Режим випробувань

8.1.1Ці випробування проводять за типами наїздів ТВ11, ТВ21, ТВ22, ТВ31, ТВ32 легковим автомобілем відповідної маси з дотриманням параметрів наїзду (швидкості руху та кута наїзду) згідно з таблицями 2 і 3 ДСТУ Б В.2.3-10 або таблицями 1 і 2 ДСТУ Б В.2.3-12.

1. Легковий автомобіль, призначений для випробувань, повинен бути споряджений двома манекенами натуральної величини, яких розміщують на передніх сидіннях.
2. Інерційні навантаження визначають розміщеними у трьох площинах відносно головних його осей пристроями – акселерометрами згідно з ГОСТ 18955 та ГОСТ 8.476 з частотними характеристиками, що забезпечують фіксацію максимальних значень негативного прискорення (уповільнення) автомобіля у просторі під час контакту з огородженням (ах, ay, az).

Частота сприйняття прискорення – не менше 20 Гц.

8.1.4Швидкість руху у момент первинного контакту з огородженням визначають спідометром автомобіля, перевіреного в установленому порядку та обладнаного інерційним утримувачем стрілки. Допускається встановлення на транспортних засобах записуючого спідометра з точністю виміру швидкості у діапазоні від 60 км/год до 110 км/год – з допустимими відхилами в межах плюс, мінус 3 км/год.