Страница 17: ДСТУ Б В.2.5-30:2006. СТУ Б В.2.5-30:2006. Инженерное оборудование домов и сооружений. Внешние сети и сооружения. Трубопроводы стальные подземные систем холодного и горячего водоснабжения. Общие требования к защита (44129)

Р.2.14 Коефіцієнт корисної дії засобів катодного і дренажного захисту повинний бути не менше 70 %.

Р.2.15 Кабелі, що застосовуються в системі ЕХЗ для підземного прокладання, повинні мати двошарову полімерну ізоляцію і бути придатними для підземної експлуатації.

Р.2.16 Максимальна температура обмоток трансформатора і дроселя не повинна перевищувати 393 К (120 °С) за температури експлуатації згідно з Р.2.12.

Р.2.17 Вхідний опір регулюючих пристроїв на виходах підключення електродів порівняння знову розроблених автоматичних катодних станцій і дренажів повинен бути не менше 10 МОм.

Р.2.18 Склад комплекту запасних частин і інструментів катодних станцій і дренажів повинен визначатися, виходячи з параметрів надійності їхніх елементів, і забезпечувати роботу пристроїв не менше 50 % усього терміну їх служби.

Р.2.19 Усі нові засоби ЕХЗ повинні бути піддані експлуатаційним випробуванням (протягом не менше одного року) на відповідність вимогам даного стандарту незалежною експертною комісією в тих грунтово-кліматичних умовах, для яких призначені дані засоби, за програмами, погодженими зі споживачем.

Р.3 Вимоги до установок протекторного захисту

Р.3.1 Протекторні установки можуть складатися з одного (одиночні протекторні установки) чи декількох (групові протекторні установки) протекторів згідно з ГОСТ 26251.

Р.3.2 Протектори слід виготовляти зі сплавів на основі магнію, алюмінію і цинку. Основною вимогою до протекторів є стабільний електродний потенціал, більш від'ємний ніж потенціал сталі трубопроводу.

Р.3.3 Потенціал протектора не повинен зміщуватись в позитивний бік під час експлуатації більше ніж на:

100 мВ – для сплавів на основі магнію;

50 мВ – для сплавів на основі алюмінію;

30 мВ – для сплавів на основі цинку.

При від'єднанні від трубопроводу протектор не повинен самопасивуватися і при приєднанні до трубопроводу обов'язково повинен відновлювати попередню силу електричного струму.

Р.4 Вимоги до розміщення анодного заземлення установок електрохімічного захисту

Р.4.1 В установках катодного захисту використовуються зосереджені, розподілені, глибинні та протяжні анодні заземлення.

Для зниження розчинення електродів анодного заземлення та їх опору застосовують коксову висівку та інші матеріали згідно з НД.

Р.4.2 Матеріал та конструкцію електродів анодного заземлення вибирають, виходячи з умов забезпечення нормативного терміну їх роботи та параметрів УКЗ.

Р.4.3 Анодне заземлення слід розміщати на достатній для забезпечення необхідної зони захисту відстані від трубопроводу, який захищається, та в ґрунтах з мінімальним питомим електричним опором нижче рівня їх промерзання. Рекомендована відстань від анодного заземлення до трубопроводу – не менше ніж . Ця рекомендація не розповсюджується на УКЗ малої потужності, для яких анодний заземлювач встановлюється поруч з трубопроводом.

Р.4.4 Ділянки розміщення анодних заземлень слід вибирати таким чином, щоб між трубопроводом, який захищається, та анодним заземленням були відсутні прокладення інших підземних металевих споруд.

Р.4.5 Для виключення шкідливого впливу струмів захисних установок на приймачі автоматичної сигналізації і реле колій електрифікованих залізниць не допускається розміщувати анодне заземлення ближче від колій.

Р.4.6 Розміщення анодного заземлення УКЗ і його відстань від колій неелектрифікованих залізниць потрібно узгоджувати з залізничними службами з урахуванням типу реле сигналізації, ґрунтових умов та сили струму анодів.

Р.5 Вимоги до електродів порівняння

Р.5.1 При проведенні робіт по захисту ТПХВ і ТПГВ від корозії для забезпечення контакту вимірювальних приладів із землею в різних схемах вимірювань слід використовувати електроди, які не поляризуються (хлорсрібні, цинкові, мідносульфатні) і сталеві електроди порівняння.

Р.5.2 Стаціонарні мідносульфатні електроди порівняння слід використовувати в установках автоматичних пристроїв ЕХЗ, які працюють в режимі підтримання заданого потенціалу, а також для вимірювання поляризаційних потенціалів.

Переносні мідносульфатні електроди використовуються для вимірювань потенціалів трубопроводів та інших підземних комунікацій.

Р.5.3 Для вимірювання потенціалів металевих споруд, які занурені в природні води, слід використовувати хлорсрібні та цинкові електроди порівняння.

Р.5.4 Сталеві електроди слід використовувати в якості заземлювачів і живильних електродів при вимірюванні питомого опору ґрунту та в якості електроду порівняння при вимірюваннях на рейкових коліях електрифікованого транспорту.

Р.6 Обслуговування установок електрохімічного захисту

Р.6.1 Технічний огляд установок ЕХЗ повинен виконуватись в терміни, які забезпечують їх безперебійну роботу, але не рідше ніж:

• установки катодного захисту – один раз на два тижня;
• установки дренажного захисту – один раз на тиждень;
• установки протекторного захисту – один раз на шість місяців;
• установки катодного захисту малої потужності – один раз на три місяці;
• установки катодного захисту, обладнані засобами контроля та телемеханіки і розташовані в зонах, що не зазнають шкідливого впливу блукаючих струмів – один раз на місяць;
• сезонне регулювання – один раз в квартал.

Р.6.2 При технічному обслуговуванні один раз в квартал виконується перевірка ефективності установок ЕХЗ. Перевірка проводиться шляхом вимірювань потенціалів та визначення зміщень потенціалів в контрольних точках на трубопроводі в межах зони захисту кожної установки ЕХЗ.

В зонах шкідливого впливу блукаючих струмів вимірювання потенціалів рекомендується проводити реєструючим самописом цілодобово.

Р.6.3 При технічному обслуговуванні установок ЕХЗ повинні також виконуватися:

• перевірка опору розтіканню струму анодного та захисного заземлення – один раз на рік, а також під час проведення ремонтних робіт;
• перевірка електричного опору ізоляції установок ЕХЗ і з'єднувальних кабельних ліній – один раз на рік,
• перевірка справності електроізолювальних з'єднань – один раз на два роки.

Р.6.4 Порушення в роботі установок ЕХЗ повинні усуватися в термін не більше одного місяця.

Р.6.5 Поточний ремонт установок ЕХЗ повинен здійснюватися в процесі експлуатації на підставі висновків технічного огляду або технічного обслуговування.

Плановий ремонт захисних установок здійснюється щорічно.

Додаток С

(довідковий)

Бібліографія

1Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / В.В.Гейченко, В.М.Завірюхіна, О.О.Зеленюк та ін. – Київ.: Наук. думка, 1998. – 898 с.

1. Тлумачний словник із протикорозійного захисту газопроводів. Основні терміни: близько 2800 термінів / Уклад.: М.Д.Гінзбург, М.В.Чернець, І.М.Корніловська та ін.;За заг. ред. А.А.Рудніка. – Харків, 2000. –616 с.
2. Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації. – Київ, 1999. С.5-23.
3. ПЕТТ – Правила експлуатації трамвая та тролейбуса. – Київ, 1997. – 106 с.

5ПУЭ – Правила устройства электроустановок (Правила улаштування електроустановок). – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 647 с.