1. Відбір зразків для проведення випробувань здійснюється представником уповноваженогооргану оцінки безпосередньо на виробництві або на місці їх зберігання за умови проведення про-цедури ідентифікації.
  2. Коли зразки головних профілів, які були піддані випробуванням, відповідають вимогамТехнічного регламенту, уповноважений орган видає заявнику сертифікат перевірки головних про-філів однієї профільної системи.

13

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

У сертифікаті перевірки зазначаються:

  • назва виробника і адреса виробництва;
  • висновки про проведену перевірку (відповідність вимогам цього стандарту, перелік яких наве-дено у пункті 7.16);
  • умови дії сертифіката перевірки (дійсний за умови відсутності внесення суттєвих змін у технічнудокументацію, сировину або процес виготовлення; суттєвими вважаються зміни, як можуть вплинутина відповідність вимогам регламенту);
  • артикули головних профілів, які піддавались випробуванням.

До сертифіката перевірки додаються протоколи випробувань головних профілів, а його копія зберігається уповноваженим органом протягом строку дії сертифіката.

Заявник повинен інформувати уповноважений орган, який видав сертифікат перевірки головних профілів, про всі суттєві зміни перевірених профілів.

  1. Уповноважений орган оцінки відповідності проводить випробування зразків головних про-філів на їх відповідність вимогам 5.2.3-5.2.5; 5.3.1 (рядки 5, 7), 5.3.7 цього стандарту.
  2. Уповноважений орган оцінки відповідності надає виробнику або уповноваженій ним особісертифікат відповідності вимогам Технічного регламенту на всю продукцію, що входить до складупрофільної системи за умови:

-виконання виробником усіх необхідних заходів щодо забезпечення відповідності продукції підчас виробничого процесу головним профілям, описаним в сертифікаті перевірки, та вимогам Тех-нічного регламенту;

-отримання уповноваженим органом оцінки позитивних результатів перевірки відповідностіпродукції вимогам Технічного регламенту шляхом проведення вибіркових випробувань продукції навідповідність вимогам 7.15.6 з періодичністю один раз на півроку.

  1. Уповноважений орган оцінки проставляє або дає розпорядження щодо нанесення свогоідентифікаційного номера на продукцію і видає сертифікат відповідності на підставі проведенихвипробувань.
  2. Сертифікат відповідності видається строком дії на два роки за умови відсутності суттєвихзмін у технічній документації, технології виготовлення або сировині.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

8.1Профілі після виробництва до початку проведення приймально-здавальних випробуваньповинні бути витримані при температурі (21 ±3) °С не менше однієї години (контроль маркування інаявності захисної плівки дозволяється проводити в процесі виробництва).

При проведенні періодичних випробувань, а також у випадках, коли профілі зберігалися (транспортувалися) при температурі, що відрізняється від вищезгаданої, перед випробуваннями їх витримують при температурі (21 ±3) °С протягом доби.

8.2Геометричні розміри поперечного перерізу профілів (5.2.3-5.2.5, 5.3.5) контролюють товщи-номіром згідно з ГОСТ 28702, мікрометром згідно з ГОСТ 6507, штангенциркулем згідно з ГОСТ 166,кутоміром згідно з ГОСТ 5378, оптоелектронними вимірювачами або іншим інструментом, що забезпечує необхідну точність вимірювань.

Довжина профілів (5.2.2) контролюється рулеткою згідно з ДСТУ 4179.

  1. Перевірка відхилення від форми профілів (5.2.5) визначається згідно з рисунком 2 на трьохзразках завдовжки 1 м.
  2. Масу 1 м довжини профілю (5.3.2) визначають за допомогою ваг лабораторних згідно зГОСТ 24104.
  3. Відповідність зовнішнього вигляду профілів (5.3.3) визначають візуально шляхом порівню-вання із зразками-еталонами відрізків профілів завдовжки не менше 250 мм при рівномірномуосвітленні не менше 300 лк з відстані 1 м.
  4. Температуру розм'якшення профілів за Віком (5.3.1, таблиця 3, рядок 4) визначають на трьохзразках, що вирізані з лицьової зовнішньої стінки профілю згідно з ГОСТ 15088 (спосіб В, варіантнагрівання - 1, середовище, що передає тепло, - силіконове масло і рідкий парафін).

За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результату випробувань трьох зразків. Випробування визнають задовільними, якщо ці значення не відрізняються одне від

14

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

одного не більше ніж на 3 °С від номінального значення, а результат випробувань кожного зразка не нижче 72 °С.

8.7Міцність і модуль пружності профілів при розтягуванні за 5.3.1 (таблиця 3, рядки 1, 2)визначають згідно з ГОСТ 11262 і ГОСТ 9550 на п'яти зразках із наступними доповненнями: типзразка 3, ширина зразка (15,0 ±0,5) мм. Зразки вирізають з лицьової зовнішньої стінки профілю внапрямку його поздовжньої осі; товщина дорівнює товщині стінки профілю в місці вирізання зразка;

  • розрахункова довжина - (100 ±1) мм;
  • швидкість переміщення випробувальної машини при визначенні міцності при розтягуванні -(50 ± 5) мм/хв і (2 ±0,2) мм/хв - при визначенні модуля пружності.

За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результатів випробувань п'яти зразків, при цьому значення кожного результату не повинно бути нижче встановленого більше ніж на 20 %.

8.8Зміну лінійних розмірів за 5.3.1 (таблиця 3, рядок 5) після теплової дії визначають згідно зГОСТ 11529 методом "за рисками" на трьох зразках завдовжки (220 ±5) мм у напрямку довжини знаступними доповненнями:

  • відстань між голками розмічального шаблону- (200 ±0,1) мм;
  • риски наносять на лицьові поверхні зразків;
  • зразок укладають на пластину, посилану тальком;
  • температура теплової дії (100 ± 2) °С;
  • час теплової дії - (60 ± 2) хв.

Профілі вважаються такими, що витримали випробування, якщо зміна лінійних розмірів не перевищує значень, вказаних у 5.3.1.

8.9Ударну в'язкість за Шарпі (5.3.1, таблиця 3, рядок 3) визначають згідно з ГОСТ 4647 на п'ятизразках типу "ЗА" з наступними доповненнями:

  • зразки вирізають з лицьової зовнішньої стінки профілю в поздовжньому напрямку;
  • надріз виконують на лицьовій поверхні;
  • товщина під надрізом повинна становити не менше 2/3 товщини стінки.

За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результатів випробувань п'яти зразків. При цьому кожен результат випробувань повинен бути не менше 20 кДж/м2.

8.10Стійкість до удару при температурі мінус 15 °С (5.3.1, таблиця 3, рядок 7) проводять так.Необхідно відібрати 10 однакових зразків головних профілів завдовжки 300 мм ±5 мм. При цьомуперед випробуваннями зразки витримуються в камері протягом однієї години при температурімінус 15 °С. Відхилення від заданої температури повинно складати не більше мінус 2 °С.

Випробування проводять на установці, схема якої наведена на рисунку 3.

Напрямні установки повинні мати заокруглену поверхню, яка дозволяє вільне, з мінімальною силою тертя, переміщення копра (ударного бойка); опора повинна мати масу не менше 50 кг, маса копра повинна бути 1 кг ± 5 г. Копер повинен мати напівсферичну ударну поверхню Rсф = 25 мм + 0,5 мм. Шорсткість напівсферичної поверхні копра - не більше Ra =0,32.

Зразок установлюють на опори так, щоб копер під час удару потрапляв у середину камери і не влучав у перемичку, якщо вона є.

Копер установлюють на висоті 1500 мм +10 мм від поверхні зразка, що випробовується, а потім наносять удар.

Після випробувань зразки оцінюють візуально. Пошкодження (тріщини, відшарування та інші дефекти) можуть отримати не більше 10 % зразків, що випробовуються.

8.11Визначення термостійкості (5.3.1, таблиця 3, рядок 6) проводять так: зразок установлюють наскляну пластину, попередньо посилану тальком, і поміщають у піч, де витримують протягом (30 +1) хв.Після цього зразок виймають і охолоджують у повітрі до кімнатної температури і оглядають.

Випробування проводять на трьох зразках завдовжки (220 +5) мм.

Зразок вважають таким, що витримав випробування, якщо на його поверхнях нема пошкоджень, а на торцях розшарувань і мушель.

Результат випробувань визнають задовільним, якщо всі три зразки витримали випробування.

  1. Міцність зварних з'єднань при розтягу (5.3.6) визначають згідно з ГОСТ 11262.
  2. Міцність кутового або Т-подібного з'єднання (5.3.7) визначають згідно з 7.11 ДСТУ Б В.2.6-15.

15

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

  1. Стійкість до дії хімічних середовищ (5.3.10) визначають згідно з ГОСТ 12020.
  2. Опір теплопередачі профілів (5.3.9) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-17 з таким допов-ненням: випробування проводять на двостулковому вікні заввишки 1500 мм, завширшки 1200 мм, ззаповненням світлопрозорої частини теплоізоляційними плитами із пінополістиролу типу ПСБ, мар-ки 25, завтовшки 30 мм згідно з ДСТУ Б В.2.7-8.
  3. Визначення змін кольору білих профілів (5.3.1, таблиця 3, рядок 8) після ультрафіолето-вого опромінення

8.16.1Засоби для випробувань та допоміжні прилади:

  • апарат, що дозволяє виконувати ультрафіолетове опромінення у діапазоні хвиль (280-400) нмз інтенсивністтю сумарної радіації 80 Вт/м2;
  • секундомір;
  • чорний папір;
  • еталон сірої шкали.

8.16.2Порядок підготовки, проведення випробувань і обробка результатів.

Випробування проводять на десяти зразках, що вирізають із лицьової стінки профілю розмірами (50 ± 2) мм χ (80 ± 2) мм. П'ять зразків (контрольні) загортають у чорний папір і зберігають на повітрі. П'ять зразків розміщують в апараті і випробовують за наступним циклом:

  • зволоження (18 ± 0,5) хв;
  • сухе опромінення (102 +1) хв (довжина хвилі від 240 нм до 400 нм).

Опроміненню піддають поверхню профілю, що в умовах експлуатації працює зовні будинку. Зразок витримують в апараті до досягнення сумарної дози опромінення не менше 8 кДж/м2. Зразок виймають з апарата, витримують на повітрі не менше 24 год при температурі (21 ±3) °С і візуально порівнюють з контрольними зразками і сірою шкалою.

Результати випробувань вважають задовільними, якщо всі зразки витримали випробування.

16

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

8.17 Визначення змін ударної в'язкості після ультрафіолетового опроміненняВипробування проводять на десяти зразках. Засоби для випробувань, допоміжні прилади, поря-док підготовки і проведення випробувань - згідно з 8.9.

Засоби для випробувань, порядок підготовки і проведення випробувань зразків - згідно з 8.16.

Оцінку результатів випробувань п'яти контрольних зразків проводять згідно з 8.9.

За результат випробувань п'яти зразків, що отримали ультрафіолетове опромінення, приймають середнє значення результатів випробувань, які повинні бути не менше 12 кДж/м2, при цьому кожен результат випробувань повинен бути не менше 8 кДж/м2.

  1. Довговічність (5.3.1, таблиця 3, рядок 10) визначають згідно з методом, викладеним удодатку Б.
  2. Міцність зчеплення ламінованого оздоблювального покриття з профілем (5.3.8) визначаютьзгідно з методом, викладеним у додатку В.
  3. Наявність захисної плівки (5.3.4) визначають візуально.

9ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

  1. Профілі перевозять будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезень вантажів,що діють на конкретному виді транспорту. Умови транспортування повинні враховувати вплив клі-матичних чинників (Ж1) згідно з ГОСТ 15150 і вплив механічних чинників згідно з ГОСТ 23170.
  2. Транспортування профілів у залізничних вагонах повинно проводитись транспортними паке-тами згідно з ГОСТ 26663.
  3. Профілі повинні зберігатися за умов Ж3 згідно з ГОСТ 15150, необхідно забезпечити захистпрофілів від дії прямого сонячного випромінювання.

9.4При зберіганні профілі укладають на поверхню по всій довжині.Максимальна висота штабелю при зберіганні на піддонах не більше 1 м.

10ГАРАНТИ ВИРОБНИКА

  1. Підприємство-виробник гарантує відповідність профілів вимогам цього стандарту при дотри-манні споживачем умов транспортування, зберігання та експлуатації.
  2. Гарантійний термін зберігання профілів - один рік з дати виготовлення.
  3. Гарантійний термін служби профілів - не менше ніж 5 років від дати відвантаження про-філів виробником.

17

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

ДОДАТОК А (довідковий)

ПРИКЛАДИ ПЕРЕРІЗІВ ПРОФІЛІВ

18

19

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

1

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

ДОДАТОК Б (обов'язковий)

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ КЛІМАТИЧНИМ ВПЛИВАМ І ОЦІНКИ ДОВГОВІЧНОСТІ

Б.1 Сутність методу

Б.1.1 Сутність методу полягає у проведенні прискорених випробувань профілів циклічними впливами перемінних позитивних і від'ємних температур, вологості, ультрафіолетового опромінення (далі - УФ) та слабоагресивних хімічних середовищ (розчинів), що імітують вплив критичних експлуатаційних навантажень, і визначення змін властивостей матеріалу за характерними показниками старіння.

Б.1.2 В якості характерних показників старіння при визначенні опору кліматичним впливам і оцінки довговічності профілів приймають: міцність при розтягуванні, зміну лінійних розмірів, ударну в'язкість за Шарпі, кольорові характеристики, міцність зчеплення ламінованого покриття (якщо воно є).

Б.2 Апаратура

Установка (комплект обладнання), що забезпечує створення, регулювання і підтримання заданих режимів випробувань (наприклад, апарат штучної погоди з ксеноновим випромінювачем згідно з ГОСТ 23750), що забезпечує:

  • УФ випромінювання з розподілом енергії у діапазоні довжини хвиль від 280 нм до 400 нм,близьке до сонячного, і регульованою інтенсивністю в межах від 50 Вт/м2до90 Вт/м2 при температурів камері згідно з термометром "чорна панель" (50 ± 3) °С;
  • дощування (зрошення) зразків;
  • вплив позитивних температур до 70 °С;
  • вплив від'ємних температур до мінус 70 °С;

-вплив рідкого (або газоподібного) слабоагресивного середовища при температурі (20 ±3) °С.Обладнання (у тому числі касети чи інші пристрої для закріплення зразків) не повинно впливати