Страница 6: ДСТУ ЕN 54-7:2004 (ЕN 54-7:2000, ІDТ). СТУ ЕN 54-7:2004 (ЕN 54-7:2000, ІDТ). Системы пожарной сигнализации. Часть 7. Сигнализаторы пожарные дымовые точечные рассеянного света, пропущенного света или ионизационные (44004)

Рисунок С.1 - Іонізаційна вимірювальна камера, принцип дії

С.2.3 Технічні дані

a) джерело випромінювання:

ізотоп- Америцій Am241;

активність- 130 кБк (3,5 мкКі) ± 5 %;

середнє значення -енергії - 4,5 МеВ ± 5 %

механічна конструкція- оксид америцію, укладений між двома шарами золота. Покритий твердим сплавом золота. Джерело випромінювання виконане у формі круглого диска діаметром , затиснутого у тримачі так, щоб жодна з його кромок не була доступна.

b) іонізаційна вимірювальна камера:

Повний опір камери (тобто, зворотна величина нахилу вольт-амперної характеристики камери на її лі

нійній ділянці (струм камери 100 пА)), виміряний у вільному від аерозолю або диму повітрі, повинен становити 1,9 · 1011 Ом ± 5 % за умов:

тиску- (101,3 ± 1) кПа;

температури- (25 ± 2) °С;

відносної вологості повітря- (55 ± 20) %,

з потенціалом на захисному кільці в межах ± 0,1 В напруги вимірювального електрода.

c)вимірювальний підсилювач струму:

Камера діє відповідно до схеми, зображеної на рисунку С.2, причому напругу живлення підбирають так, щоб струм між вимірювальними електродами у вільному від аерозолю або диму повітрі становив 100 пА. Вхідний опір вимірювального підсилювача струму повинен бути < 109 Ом.

d)усмоктувальна система:

Система усмоктування повітря повинна забезпечувати прокачування повітря через пристрій з постійною швидкістю ЗО л/хв ± 10 % за умов атмосферного тиску.

Рисунок С.2 - Іонізаційна вимірювальна камера, структурна схема

ДОДАТОК D

обов'язковий)

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ ОСЛІПЛЮВАННЯМ

Пристрій (див. рисунок D.1) треба конструювати так, щоб його можна було вставляти в робочу секцію димового каналу. Чотири стінки куба повинні бути закритими і покритими з внутрішньої сторони блискучою алюмінієвою фольгою; дві взаємно протилежні сторони куба повинні бути відкриті так, щоб випробовувальний аерозоль міг вільно проходити через пристрій. На закритих стінках куба треба розмістити люмінесцентні лампи (32 Вт) круглої форми з діаметром близько .

Випробний сповіщувач треба встановлювати усередині куба (див. рисунок D.1) так, щоб світло на нього падало зверху, знизу і з двох бічних сторін.

Примітка. Електричні з'єднання з люмінесцентним лампами треба виконувати так, щоб уникнути електричного впливання на систему сигналізації.

Розміри в міліметрах

Сторони ABCD і EFGH повинні бути відкритими для потоку аерозолю.

На сторонах ABFE, AEHD, BFGC та DCGH треба встановити люмінесцентні лампи як зображено нижче.

Пояснення:

1. - потік аерозолю;
2. - люмінісцентна лампа.

Рисунок D.1 - Пристрій для випробовування осліплюванням

ДОДАТОК Е

(обов'язковий)

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ НА УДАР

Пристрій (рисунок Е.1) складається з хитального молотка з прямокутною головкою (ударник) зі скошеною передньою ударною поверхнею, яку встановлено на сталевій циліндричній рукоятці. Молоток вмонтовано в сталеву втулку, яка рухається на шариковальницях на зафіксованому сталевому валу, змонтованому на жорсткій сталевій рамі так, що молоток може вільно обертатися навколо осі зафіксованого валу. Конструкція жорсткої рами дозволяє повне обертання молоткового вузла у разі відсутності зразка.

Ударник має такі розміри: ширина - , висота - , довжина - (габарити), та виготовлений з алюмінієвого сплаву (AICu4SiMg згідно з ISO 209-1), за умови обробляння розчином та осаджуванням. Він має плоску ударну поверхню, яка скошена під кутом (60 ± 1)° до подовжньої осі головки. Сталева циліндрична рукоятка має зовнішній діаметр (25 ± 0,1) мм зі стінками товщиною (1,6 ± 0,1) мм.

Ударник закріплено на рукоятці так, що його подовжня вісь знаходиться на відстані по радіусу від осі обертання вузла, до того ж ці дві осі взаємно перпендикулярні в просторі. Втулка з зовнішнім діаметром і довжиною співвісно встановлена на зафіксованому сталевому поворотному валу, який має діаметр приблизно , утім точний діаметр валу буде залежати від використаних шариковальниць.

Діаметрально протилежно рукоятці молотка знаходяться два сталевих врівноважувальних важеля, кожний із зовнішнім діаметром і довжиною . Ці важелі угвинчено у втулку так, що кожний виступає на . Сталеву противагу закріплено на важелях так, що її положення може бути відрегульовано для збалансування ваги ударника та важелів, як на рисунку Е.1. На одному кінці втулки закріплено шків з алюмінієвого сплаву товщиною та діаметром і на нього намотано трос, що не розтягується, один кінець якого закріплено до шківа. Інший кінець тросу несе робочу вагу.

Жорстка рама також підтримує монтажну панель, на якій установлюють зразок за допомогою його шта-

тних засобів кріплення. Монтажну панель регулюють вертикально так, що верхня половина передньої ударної поверхні молотка буде бити по зразку, коли молоток рухається горизонтально, як показано на рисунку Е.1.

Під час експлуатування пристрою зразок та монтажну панель спочатку встановлюють, як показано на рисунку Е.1, потім монтажну панель жорстко кріплять до рами. Після цього вузол молотка ретельно врівноважують за допомогою регулювання противаги за відсутності робочої ваги. Потім важіль молотка відводять назад до горизонтальної позиції на кут 270° та установлюють робочу вагу. За умов звільнення вузла робоча вага буде повертати молоток та важіль до удару по зразку.

Маса робочої ваги, m, в кілограмах, необхідна для забезпечення енергії удару 1,9 Дж, дорівнює:

m = ,

де r- ефективний радіус шківа в метрах.

Це дорівнює приблизно для шківа радіусом r = .

Оскільки, згідно з стандартом швидкість молотка під час удару повинна становити (1,5 ± 13) м/с, то масу головки молотка необхідно зменшити, розсвердливши її зі зворотного боку, щоб отримати цю швидкість. Підраховано, щоб отримати зазначену швидкість, маса головки повинна становити приблизно , але це повинно бути визначено методом проб та помилок.

Розміри у міліметрах

Примітка. Зазначені розміри представлено як орієнтовні, за винятком розмірів головки молотка.

Рисунок Е.1 - Пристрій для випробовування на удар

ДОДАТОК F

(обов'язковий)

КІМНАТА ТЕСТОВИХ ПОЖЕЖ

Випробні зразки, ІВК, давач температури і вимірювальну частину вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати усередині об'єму, зазначеного на рисунках F.1 та F.2.

Зразки, ІВК і механічні частини вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати на відстані не менше ніж один від одного і від найближчого краю. Вісь променю вимірювача питомої оптичної щільності повинна проходити під стелею на відстані, принаймні, від неї.

Розміри у метрах

Пояснення:

1. - зразки і вимірювальне устатковання (див. рисунок F.2);
2. - місце тестової пожежі.

Рисунок F.1 - Вигляд зверху кімнати тестових пожеж

Пояснення:

1 - стеля.

Рисунок F.2 - Місце для розміщування зразків і вимірювального устатковання

ДОДАТОК G

(обов'язковий)

ТЛІННЯ (ПІРОЛІЗНЕ) ДЕРЕВИНИ (TF 2)

G.1 Паливо

Приблизно 10 висушених букових брусків (вміст вологи = 5 %), розміром близько х х кожний.

G.2 Нагрівальна плита

Нагрівальна плита повинна мати борознисту поверхню діаметром із вісьмома концентричними канавками, глибиною і шириною кожна. Відстань від зовнішньої канавки до краю плити повинна бути , а відстань між канавками - . Нагрівальна плита повинна мати потужність близько 2 кВт.

Температуру на поверхні нагрівальної плити треба вимірювати температурним давачем, який закріплено в п'ятій канавці, рахуючи від краю плити, так, щоб було забезпечено гарний термічний контакт.

G.3 Розміщування

Бруски треба розміщувати на поверхні нагрівальної плити, у контакті з поверхнею 20-міліметровою стороною відповідно до рисунка G.1 так, щоб давач температури знаходився між брусками і не був затуленим.

Пояснення:

1 - борозниста нагрівальна плита;

2 - температурний давач;

3 - дерев'яні бруски.

Рисунок G.1 - Розташовання брусків на нагрівальній плиті

G.4 Швидкість нагрівання

Потужність плити підбирають так, щоб протягом приблизно 11 хв її температуру підвищити від навколишньої температури до 600 °С.

G.5 Умова закінчення випробовування

mE = 2 дБ/м.

G.6 Критерії дійсності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути таким, щоб характеристики m від у та m від часу знаходилися в межах, зазначених на рисунках G.2 та G.3 відповідно, за умов відсутності відкритого полум'я до того моменту, доки або всі сповіщувачі видадуть сигнал пожежної тривоги, або буде досягнуто значення m = 2 дБ/м, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

Якщо ж умову mE = 2 дБ/м буде досягнуто раніше ніж спрацюють усі зразки іонізаційних сповіщувачів, то тест вважають дійсним тільки в тому випадку, якщо було досягнуто значення у = 1,6.

ДОДАТОК Н

(обов'язковий )

ТЛІННЯ БАВОВНИ (TF 3)

Н.1 Паливо

Приблизно 90 шматків кручених бавовняних ґнотів, довжиною приблизно і вагою приблизно кожний. На ґнотах не повинно бути ніякого захисного покриву за необхідності вони можуть бути випрані і висушені.

Н.2 Розміщування

Ґноти кріплять до кільця діаметром приблизно і підвішують на висоті приблизно над пластиною з непального матеріалу, як показано на рисунку Н.1.

Рисунок Н.1 - Розміщення бавовняних ґнотів

Н.3 Підпалювання

Нижні кінці ґнотів треба підпалювати так, щоб надалі вони жевріли. У випадку займання - негайно задути. Початком тесту вважають момент, коли всі ґноти жевріють.

Н.4 Умова закінчення випробовування

mE = 2 дБ/м

Н.5 Критерії дійсності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути таким, щоб характеристики m від у та m від часу знаходилися в межах, зазначених на рисунках Н.2 та Н.3 відповідно, до того моменту, доки або всі сповіщувачі видадуть сигнал пожежної тривоги або буде досягнуто значення m = 2 дБ/м, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

ДОДАТОК І

(обов'язковий)

ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ СИНТЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

(ПОЛІУРЕТАНУ) (TF 4)

I.1 Паливо

М'який пінний поліуретан без добавок, що уповільнюють горіння, зі щільністю приблизно 20 кг/м3. Зазвичай досить трьох матів розміром приблизно х х кожний, однак кількість може бути уточнено для забезпечування дійсності тесту.

I.2 Розміщування

Мати треба розміщувати один на одному на листі з алюмінієвої фольги, краї якого загнуті нагору для утворення піддону.

I.3 Підпалювання

Підпалювати, зазвичай, треба з кута нижнього мата, однак точне місце підпалювання може бути обрано так, щоб одержати дійсні результати випробовування. Для сприяння займанню можна використовувати невелику кількість чистої пальної речовини (наприклад, 5 см3 метилового спирту).

I.4 Умова закінчення випробовування

уЕ=6

I.5 Критерії дійсності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути таким, щоб характеристики m від у та m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках 1.1 та 1.2 відповідно, до того моменту, доки або всі сповіщувачі видадуть сигнал пожежної тривоги або буде досягнуто значення у = 6, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

ДОДАТОК J (обов'язковий)

ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ РІДИНИ

(n-гептан) (TF 5)

J.1 Паливо

Приблизно суміші n-гептану (чистота 99 %) із приблизно 3 % толуолу (чистота 99 %) за об'ємом. Кількість може бути уточнено для забезпечування дійсності випробовування.