3.2 передавач (transmitter)

Компонент, що випромінює оптичний промінь

3.3 приймач (receiver)

Компонент, що приймає оптичний промінь

3.4 оптична довжина шляху (optical path length)

Повна відстань між приймачем і передавачем, яку проходить оптичний промінь

3.5 опозитний компонент (opposed component)

Компонент променевого сповіщувача (передавач і приймач або передавач-приймач і відби-вач(-і)), положення якого визначає оптичну довжину шляху

3.6 дальність (separation)

Фізична відстань між опозитними компонентами (передавач і приймач або передавач-приймач і відбивач(-і))

3.7 ослаблення (attenuation)

Значення зниження інтенсивності оптичного променя «С» на приймачі, виражене в дБ та обумовлене нижче наведеним рівнянням:

С =10 Ig (І0/l),

де /0 - прийнята інтенсивність без ослаблення;

/ - прийнята інтенсивність після ослаблення.

3.8 значення порога спрацьовування (response threshold value)

Значення ослаблення в момент формування зразком сигналу тривоги під час випробовування відповідно до 5.1.5

3.9 настроювання чутливості (sensitivity adjustment)

Будь-яке регулювання під час або після уведення до експлуатування, що призводить до зміни реакції у разі пожежі.

4 ВИМОГИ

4.1 Відповідність

Щоб відповідати цьому стандарту, сповіщувач повинен задовольняти вимогам цього розділу, що повинно бути підтверджено огляданням або технічним оцінюванням, а також повинен бути випробуваний відповідно до розділу 5 і повинен задовольняти вимогам випробовувань.

4.2 Індивідуальна індикація тривоги

Кожний сповіщувач повинен бути оснащений вбудованим червоним візуальним індикатором, завдяки якому можна ідентифікувати сповіщувач, який спрацював, до скидання режиму тривоги.

4.3 Підімкнення допоміжних пристроїв

Якщо сповіщувач має контакти для приєднання допоміжних пристроїв (наприклад, виносних індикаторів, реле керування), то такі несправності як обрив або коротке замикання на лінії їхнього підімкнення не повинні вливати на нормальну роботу самого сповіщувача.

4.4 Настройки виробника

Зміна настройок виробника сповіщувача не повинна бути можливою без застосовування спеціальних засобів (наприклад, використовування спеціального коду або інструмента), руйнування або зняття печатки.

4.5 Регулювання величини порога спрацьовування на місці експлуатування

Якщо передбачено можливість регулювати характеристики спрацьовування сповіщувача на місці його експлуатування, то:

  1. для кожної настройки, для якої виробник гарантує відповідність цьому стандарту, сповіщувач повинен відповідати вимогам цього стандарту. Доступ до засобів регулювання повинен бути можливий лише у разі використовування спеціального коду або спеціального інструмента або у разі вилучання сповіщувача з його бази чи монтажного кріплення;
  2. для будь-яких настройок, для яких виробник не гарантує відповідність цьому стандарту, регулювання повинне бути можливе лише у разі використовування коду чи спеціального інструмента. При цьому на сповіщувачі або в супровідній документації на нього повинно бути чітко зазначено, що сповіщувач, у разі використовування цих настройок, не відповідає цьому стандарту.

Примітка. Ці регулювання можна виконувати у сповіщувачі або в пожежному приймально-контрольному приладі.

4.6 Захист від проникання сторонніх тіл

Сповіщувач повинен бути сконструйований так, щоб кулька діаметром (1,3 ± 0,05) мм не могла проникнути в будь-яку оболонку, яка містить активні оптоелектронні компоненти, за умов робочого стану сповіщувача.

4.7 Контролювання знімних сповіщувачів і з'єднань

Для знімних сповіщувачів повинні бути забезпечені засоби дистанційного контролювання (наприклад, пожежний приймально-контрольний прилад) для виявляння вилучення головки сповіщувача з бази і видавання сигналу несправності.

Якщо окремі частини сповіщувача з'єднують кабелями, повинні бути забезпечені засоби дистанційного контролювання (наприклад, пожежний приймально-контрольний прилад) для виявляння короткого замикання або обриву в цих кабелях та видавання сигналу несправності.

4.8 Межа компенсації

З досягненням межі компенсації у разі ефекту повільно змінюваної чутливості сповіщувач повинен видавати або сигнал несправності, або сигнал тривоги.

Тому що практично неможливо провести випробовування за умов дуже незначних збільшень щільності диму, оцінювання реакції сповіщувача в подібних умовах можна проводити на підставі аналізу схеми (програмного забезпечення) і (або) проведенням фізичних тестів та імітацій.

4.9 Додаткові вимоги щодо програмно керованих сповіщувачів

4.9.1 Загальні положення

Програмно керовані сповіщувачі, для відповідності вимогам цього стандарту, повинні також задовольняти вимоги 4.9.2 і 4.9.3.

4.9.2 Розробляння програмного забезпечення

Для забезпечування надійної роботи сповіщувача до програмного забезпечення під час розробляння висувають такі вимоги:

  1. програмне забезпечення повинне мати модульну структуру;

  1. побудова інтерфейсів для ручного або автоматичного формування даних не повинна дозволяти, щоб некоректні дані викликали помилку в роботі програми;
  2. програмне забезпечення повинне бути побудоване так, щоб унеможливити зависання програми.

4.9.3 Збереження програми і даних

Для відповідності цьому стандарту програма та всі попередньо встановлені дані, такі як настройки виробника, повинні зберігатися в енергонезалежній пам'яті. Записування інформації в область пам'яті, що містить цю програму і дані, повинне бути можливим лише за умов використовування спеціального інструмента або коду і не повинне бути можливим протягом нормального функціювання сповіщувача.

Специфічні дані об'єкта повинні міститися в пам'яті, яка буде зберігати дані протягом, принаймні, двох тижнів без зовнішнього електроживлення сповіщувача, а з моменту відновлення електроживлення після його вимкнення повинно бути забезпечено виконання автоматичного відновлювання таких даних протягом 1 год.

4.10 Сигналізування у разі несправності

Сигнал пожежної тривоги не повинен бути скасований у випадку несправності, що виникла в результаті швидкої зміни ослаблення променя (відповідно до 5.6) або в результаті досягнення межі компенсації (відповідно до 4.8).

5 МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ

5.1 Загальні положення

5.1.1 Атмосферні умови під час випробовування

Якщо методика випробовування не встановлює інше, то випробовування треба проводити після того, як випробний зразок стабілізувався в стандартних атмосферних умовах для випробовування згідно з

EN 60081-1, що є такими:

  1. температура - від 15 °С до 35 °С;
  2. відносна вологість - від 25 % до 75 %;
  3. атмосферний тиск - від 86 кПа до 106 кПа.

Примітка. Якщо зміна цих параметрів має значне впливання на результати вимірювання, то такі зміни необхідно звести до мінімуму протягом ряду вимірювань, виконуваних як частина одного випробовування на одному зразку.

5.1.2 Стан сповіщувача під час випробовування

Якщо відповідно до методики випробовування зразок повинен бути у робочому стані, то його треба підмикати до відповідного устатковання електроживлення і контролювання, характеристики якого відповідають технічним даним виробника. Якщо в методиці випробовування не зазначено інше, параметри електроживлення зразка повинні знаходитися у межах діапазону(-ів), встанов-леного(-их) виробником і повинні залишатись незмінними протягом випробовування. Величина, обрана для кожного з параметрів, зазвичай, повинна мати номінальне або середнє значення зазначеного діапазону.

Якщо методика випробовування вимагає контролювання зразка з метою виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності, треба приєднати до нього будь-які необхідні додаткові пристрої (наприклад, кінцевий елемент для звичайних сповіщувачів), що дозволяють розпізнавати сигнал несправності.

Подробиці про устатковання електроживлення і контролювання та застосовані критерії тривоги повинні бути зазначені у протоколі випробовування.

5.1.3 Установлювання сповіщувача

Зразок треба установлювати за допомогою його штатних засобів кріплення відповідно до вказівок виробника. Якщо в інструкціях зазначено більше ніж один спосіб установлювання, то для кожного випробовування треба обирати спосіб, який вважають найнесприятливішим.

5.1.4 Допустимі відхили

Якщо не зазначено інше, допустимі відхили параметрів для випробовування на впливання довкілля повинні відповідати наданим у базових стандартах на визначений вид випробовування, на яке є посилання (наприклад, відповідна частина IEC/EN 60068).

Якщо вимога або методика випробовування не визначає конкретні допустимі відхили або межі відхилу, то їх треба вважати рівними ± 5 %.

5.1.5 Вимірювання величини порога спрацьовування

5.1.5.1 Загальні положення

Зразок, для якого треба вимірювати значення порога спрацьовування, повинен бути встановлений на оптичну лаву, відповідно до додатка А, у його нормальне робоче положення за допомогою штатних засобів кріплення відповідно до 5.1.3.

Зразок треба підмикати до устатковання електроживлення і контролювання відповідно до 5.1.2 і треба стабілізувати протягом, принаймні, 15 хв.

Значення порога спрацьовування повинне бути позначене як С.

5.1.5.2 Умови випробовування

Приймач треба встановлювати на твердій опорі на відстані, принаймні, від передавача або передавач-приймач встановлювати на такій самій відстані від відбивача (див. рисунок А.1), потім тримач фільтра треба присунути наскільки можливо ближче до приймача і розмістити його так, щоб фільтр закривав всю оптику приймача. Цей тримач фільтра треба використовувати для фіксування фільтрів під час вимі-

рювання значення порога спрацьовування.

Висота h, що є відстанню від осі оптичного променя до опорної плити, повинна бути в 10 разів більша діаметра (або вертикального розміру) оптичної системи приймача.

Якщо необхідно регулювання довжини шляху або кутове юстирування, то їх треба виконувати відповідно до інструкції виробника.

Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, то значення порога спрацьовування треба вимірювати за імітації максимальної відстані з використовуванням засобів, погоджених із виробником.

5.1.5.3 Вимірювання

Значення порога спрацьовування визначають значенням ослаблення найменшого з оптичних фільтрів, необхідного для видавання сигналу тривоги в межах 30 с після установлення його на шляху променя. Мінімальна роздільна здатність ослаблювальних фільтрів повинна відповідати таблиці А.1 (див. додаток А).

5.1.6 Забезпечення випробовувань

Для проведення випробовувань на відповідність цьому стандарту треба забезпечити:

  1. сім сповіщувачів;
  2. документацію відповідно до 6.2.

Надані для випробовування зразки треба розглядати як продукцію серійного виробництва у відношенні конструкції і настроювання.

Примітка. Це означає, що середнє значення порога спрацьовування 7 зразків, визначене під час випробовування на відтворність, повинно відповідати середньому значенню порога спрацьовування сповіщувачів за умов серійного виробництва, а граничні значення, визначені у випробовуванні на відтворність, повинні також співпадати з граничними значеннями порога спрацьовування продукції цього самого виробника.

5.1.7 План випробовування

Зразки треба випробовувати відповідно до плану випробовування, зазначеного у таблиці 1. Після випробування на відтворність, треба відібрати два зразки з найменшою чутливістю (тобто, сповіщувачі з найвищими значеннями порога спрацьовування) і пронумерувати їх відповідно 6 і 7, а інші - у довільному порядку від 1 до 5:

Таблиця 1 - План випробовувань

Випробовування

Розділ

Зразок(-зки) №

Відтворність

5.2

усі зразки

Повторність

5.3

2

Залежність від напрямку

5.4

1

Зміна параметрів електроживлення

5.5

1

Швидкі зміни ослаблення променя

5.6

1

Повільні зміни ослаблення променя

5.7

1

Залежність від довжини оптичного шляху

5.8

1

Чутливість до пожежі

5.9

6 і 7

Паразитне засвічування

5.10

6

Сухе тепло (стійкість)

5.11

3

Холод (стійкість)

5.12

3

Вологе тепло, постійний режим (стійкість)

5.13

2

Вологе тепло, постійний режим (тривкість)

5.14

2

Вібрація (тривкість)

5.15

7

Електростатичний розряд (стійкість)

5.16

Випромінювані електромагнітні поля (стійкість)

5.16

Кондуктивні завади, спричинені електромагнітними полями (стійкість)

5.16

Пачки короткочасних перехідних імпульсів (стійкість)

5.16

Повільні кидки напруги великої енергії (стійкість)

5.16

Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) (тривкість)

5.17

5

Удар (стійкість)

5.18

1

а З метою спрощення процедури випробовування дозволено використовувати той самий зразок для декількох випробовувань за ЕМС. У такому випадку проміжне(-і) функційне(-і) випробовування на зразку(-ах), використовуваних для більше ніж одного випробовування, можна вилучити, проводячи їх наприкінці такої серії випробовувань. Однак варто відмітити, що у випадку відмови може не бути можливості визначити яке саме випробовування викликало цю невідповідність (див. розділ 4 EN 50130-4:1995)