ГОСТ 26598-85 Контейнеры и средства пакетирования в строительстве. Общие технические условия (Контейнери та засоби пакетування у будівництві. Загальні технічні умови)
ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)
ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)
ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования (Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги)
ДБН Г.1-4-95 Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування в будівництві
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними і біологічними речовинами
ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення
СНиП ІІІ-4-80* (в оригіналі – СНиП ІІІ-4-80) Техника безопасности в строительстве (Техніка безпеки в будівництві)
СанПиН 42-123-4240-86 Допустимые количества миграции (ДКМ) химических веществ, выделяющихся из полимерных и других материалов, контактирующих с пищевыми продуктами, и методы их определения (Допустима кількість міграції (ДКМ) хімічних речовин, що виділяються з полімерних та інших матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, та методи їх визначення)
СанПиН 6027 А-91 Санитарные правила и нормы применения полимерных материалов в строительстве. Гигиенические требования (Санітарні правила і норми застосування полімерних матеріалів у будівництві. Гігієнічні вимоги)
3 КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ
3.1 Плити виготовляють прямокутної та фігурної форм і залежно від наявності армування поділяють на типи:
А – армовані;
НА – неармовані.
3.2 За кількістю шарів бетону плити поділяються на підтипи:
0 – одношарові;
Д – двошарові.
3.3 Фактура лицьових поверхонь плит може бути:
Гш – гладкою шліфованою;
Гл – гладкою лощеною;
Гп – гладкою полірованою;
Рр – рельєфною рифленою;
Рк – рельєфною колотою.
3.4 За кольором плити можуть виготовлятись:
М – однокольоровими (колір за каталогом еталонів);
П – різнокольоровими (кольори за каталогом еталонів).
3.5 Допускається обробка поверхонь плит гідрофобізуючими складами.
3.6 Товщина плит повинна бути не менше .
3.7 Товщина захисного шару бетону до арматури повинна бути з лицьової сторони не менше у плитах для личкування стін і не менше у плитах для цоколю, а з внутрішньої сторони плит не менше .
3.8 Міцність бетону плит при стиску характеризують класами: В7,5; В10; В12,5; В15; В25.
3.9 За морозостійкістю плити поділяють на марки: F25; F35; F50; F75; F100.
3.10 За ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів плити поділяють на класи:
1 – для всіх видів будівництва (до 370 Бк/кг);
2 – для промислового будівництва (понад 370 Бк/кг до 740 Бк/кг).
3.11 Умовна познака плит при замовленні складається із назви виробу, типу (А, НА), підтипу (О, Д), виду фактури (Гш, Гл, Гп, Рр, Рк), виду за кольором (М, П), розмірів плит за довжиною, шириною і висотою в міліметрах, класу бетону плит за міцністю при стиску, марки бетону плит за морозостійкістю, класу за ефективною сумарною питомою активністю радіонуклідів, познаки цього стандарту.
Приклад умовної познаки плит неармованих (НА), одношарових (О), з рельєфною колотою (Рк) поверхнею, різнокольорових (П), класом бетону плит за міцністю при стиску В10, марки за морозостійкістю F25, 1-го класу за ефективною питомою активністю радіонуклідів:
"Плита НА-О-Рк-П – (200 х 100 х 20) – В10-F25-1 ДСТУ Б В.2.7-163:2008"
4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1 Плити повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-2 і цього стандарту, виготовлятись у відповідності з технологічною документацією, за робочими кресленнями і розробленими та затвердженими виробником в установленому порядку зразками-еталонами.
4.2 Міцність бетону плит при стиску, форма і геометричні розміри, марку бетону плит за морозостійкістю приймають за проектом будівництва і зазначають (указують) у замовленні споживача.
4.3 У залежності від марок за морозостійкістю, вказаних у 3.9, плити або зразки-куби з бетону плит повинні витримуватись у насиченому водою стані не менше 100, 75, 50, 35, 25 циклів поперемінного заморожування і відтавання відповідно.
Морозостійкість оцінюють за зовнішнім виглядом (ступенем пошкоджень), втратою маси зразків або втратою міцності при стиску.
Після поперемінного об'ємного заморожування та відтавання на зразках плит не повинно бути видимих ознак руйнування (розшарування, злущення поверхні, тріщин, відколків, викришування), втрата маси зразків не повинна перевищувати 5 %, втрата міцності при стиску не повинна перевищувати 5 % міцності контрольних зразків.
4.4 Водопоглинання бетону плит повинно бути не менше 3 % за масою і не більше 15 % за масою.
4.5 Середня густина бетону плит повинна бути не менше 1500 кг/м3.
4.6 Маса неармованої плити не повинна перевищувати .
4.7 Відхилення від проектних розмірів плит не повинні перевищувати:
4.8 Відхилення від проектного положення сталевих закладних деталей не повинно перевищувати:
4.9 Непрямолінійність профілю лицьових гладких плоских поверхонь і бокових граней плит не повинна перевищувати для плит довжиною до і для плит довжиною більше ніж .
4.10 Неперпендикупярність бокових граней плит із гладкою лицьовою поверхнею не повинна перевищувати .
4.11 Неплощинність гладкої лицьової поверхні плит не повинна перевищувати .
4.12 Зовнішній вигляд, колір і якість лицьових поверхонь плит повинні відповідати затвердженим у встановленому порядку зразкам-еталонам і задовольняти наступні вимоги:
а) на лицьових поверхнях плит при різних видах оздоблювання не допускаються подряпини, тріщини, обколи бетону ребер, висоли, жирові і ржаві плями, сторонні включення;
б) на шліфованих, лощених і полірованих поверхнях плит не допускаються раковини, напливи і западини;
в) на гладких бетонних поверхнях плит, отриманих формуванням, не допускаються раковини діаметром і глибиною понад , місцеві напливи і западини висотою або глибиною понад .
4.13 Категорія лицьової бетонної поверхні плит – КПЕ або КП1 визначається згідно з додатком Б ДСТУ Б В.2.6-2.
4.14 На монтажній поверхні неармованих плит повинні бути рифлення висотою не менше для забезпечення міцності зчеплення з основою при виконанні личкувальних робіт згідно з ДБН В.2.6-22.
4.15 Постачання плит споживачу необхідно здійснювати при досягненні бетоном відпускної міцності, величина якої встановлюється відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-2, але не менше 70% проектної міцності.
4.16 Для бетону внутрішнього шару двошарових плит допускається зниження марок за морозостійкістю на один ступінь.
4.17 Армування плит здійснюється зварними сітками із сталевого холоднотягнутого дроту класу В-1.
4.18 Для армування плит із бетону класу В25 при товщині захисного шару з лицьової сторони та плит з бетону класу В15 і захисному шарі повинні використовуватись сітки з антикорозійним цинковим покриттям товщиною не менше .
Анкери і кріпильні петлі слід виконувати з корозійностійкої високолегованої сталі типу 10Х14АГ15 або із сталевого холоднотягнутого дроту класу В-1 з цинковим гарячим або гальванічним покриттям товщиною не менше .
4.19 Плити масою понад повинні мати монтажні петлі із сталі згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.
4.20 Для виробництва плит використовуються сировинні матеріали, що відповідають вимогам чинних нормативних документів:
4.21 Допускається використання інших подібних сировинних матеріалів, добавок і барвників, що відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів, які не погіршують якості плит, супроводжуються документом про якість підприємства-виробника та дозволені до використання Міністерством охорони здоров'я України.
4.22 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів бетону плит не повинна перевищувати 370 Бк/кг для 1-го класу і 740 Бк/кг – для 2-го класу згідно з ДБН В. 1.4-1.01.
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
5.1 Плити є безпечні для людини, не забруднюють навколишнє середовище при виробництві, транспортуванні, зберіганні, використанні та утилізації за умови виконання вимог даного розділу цього документа.
5.2 Плити відносяться до негорючих вибухобезпечних матеріалів, що не виділяють токсичних речовин (ДСТУ Б В.2.7-19, ГОСТ 12.1.044, ДБН В.1.1-7).
5.3 Виробництво плит є екологічно чистим.
5.4 При виготовленні плит необхідно дотримувати вимоги СНиП ІІІ-4, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.012, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.085, ГОСТ 12.3.020, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575.
5.5 При виконанні підіймально-транспортних операцій та експлуатації вантажопідіймальних механізмів необхідно дотримувати вимоги ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 21650, ГОСТ 25835.
5.6 Приміщення, в яких виготовляють плити, та параметри виробничого середовища мають відповідати вимогам державних санітарних і пожежних норм ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.4.021, ГОСТ 12.1.004, ДБН В.1.1-7.
5.7 При виготовленні плит використовують цемент, щільні та пористі заповнювачі, золу-винесення теплових електростанцій, модифікуючі добавки, пігменти, які відносяться до помірно- і малонебезпечних речовин (ГОСТ 12.1.007). Вміст пилу в повітрі робочої зони контролюють згідно з ГОСТ 12.1.005.
5.8 Міграція шкідливих хімічних сполук у повітряне виробниче середовище не повинна перевищувати граничних значень відповідно до СанПиН 42-123-4240, СанПиН 6027.
5.9 Викиди шкідливих речовин в атмосферу не повинні перевищувати норм, установлених ДСП 201 і ГОСТ 17.2.3.02. Контроль за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.01.
5.10 Сировинні матеріали та добавки, що застосовуються для виробництва, за радіаційною безпекою повинні відповідати вимогам ДБН В.1.4-2.01. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах не повинна перевищувати 370 Бк/кг.
5.11 Відходи виробництва повинні повертатись у технологічний процес на повторну переробку.
5.12 Утилізація окремих відходів повинна проводитись згідно з ДСанПіН 2.2.7.029.
6 МАРКУВАННЯ І ПАКУВАННЯ
6.1 Плити упаковують у ящики, пакети, штабелі, контейнери згідно з ГОСТ 9142 та ГОСТ 18477.
У пакетах плити можуть бути скріплені сталевою стрічкою згідно з ГОСТ 3560, термоусадковою поліетиленовою плівкою згідно з ГОСТ 25951 на жорсткому піддоні згідно з ГОСТ 9078 або без піддону.
У ящиках, пакетах, контейнерах плити повинні бути щільно укладені одна до одної. Конструкція пакета та його технічні показники визначаються в технологічному регламенті виробника та повинні забезпечувати цілісність пакета під час транспортування.
6.2 Маркування
6.2.1 Не менше 20 % плит у кожній партії повинні мати відбиток-тавро або штамп підприємства-виготовлювача.
6.2.2 На нелицьову поверхню плит наносять відбиток-тавро або незмивною фарбою за допомогою трафарету (штампу) у процесі виготовлення – товарний знак підприємства-виготовлювача.
6.2.3 Кожна одиниця паковання повинна мати ярлик, на якому вказують:
6.2.4 Маркування плит виробник повинен здійснювати українською мовою.
6.2.5 При відвантаженні плит за межі України транспортне маркування додатково повинне здійснюватись мовою, передбаченою контрактом.
6.3 Пакування
6.3.1 Плити запаковують у ящики згідно з ГОСТ 9142, ГОСТ 10350 або складають на піддони згідно з ГОСТ 9570 за схемою пакування, затвердженою виробником, яка забезпечує стійкість паковання та збереження зовнішнього вигляду лицьової поверхні плит.
Допускається застосовувати інші засоби пакування за відповідними нормативними документами, що діють на території України, які забезпечують збереження якості лицьової поверхні плит.
6.3.2 В одній упаковці повинні бути плити одного типу, фактури лицьової поверхні, кольору та однакових розмірів.
