е) підтягування вантажу по землі, підлозі або рейках гаком крана за похилого положення вантажних канатів, а також переміщення залізничних вагонів, платформ, вагонеток або візків гаком без застосування напрямних блоків, які забезпечують вертикальне положення вантажних канатів, за винятком кранів, що працюють на лісозаготівлях. В останньому випадку виконуються правила охорони праці на лісозаготівлях і під час вирубування лісу;
ж) звільнення за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин защемлених вантажів, стропів, канатів або ланцюгів;
и) відтягування вантажу під час підіймання, переміщення та опускання. Для розвороту довгомірних і громіздких вантажів під час їх підіймання, переміщення та опускання застосовуються довгомірні гаки або відтяжки;
к) вирівнювання вантажу, що підіймається, переміщується та опускається, вагою тіла працівника, а також поправлення стропів із підвішеним вантажем;
л) подавання вантажу у віконні прорізи та на балкони без спеціальних приймальних площадок або спеціальних пристроїв;
м) навантаження та розвантаження автомашин, якщо в кабіні або кузові знаходяться люди;
н) використання кінцевих вимикачів як робочих органів для автоматичної зупинки механізмів, за винятком випадку, коли мостовий кран підходить до посадочної площадки, влаштованої в торці будівлі;
п) робота при виведених із дії або несправних приладах безпеки та гальмах;
р) увімкнення механізмів вантажопідіймального крана під час перебування працівників на крані поза його кабіною (галереї, машинному приміщенні, стрілі, противазі тощо). Допускається знаходження працівників, що ведуть огляд і регулювання механізмів та електрообладнання. В цьому випадку вмикання механізмів проводиться за сигналом працівника, що проводить огляд.
11.1Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин здійснюється у відповідності до ДНАОП 0.00-4.03-01 “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.
12.1 За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, встановлення, монтажу, налагодження, реконструкції, ремонту, технічного огляду та експертного обстеження, а також за відповідність вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, кранової колії, колисок для підіймання людей, вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари вимогам цих Правил відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.
12.2 Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть особисту відповідальність у відповідності з чинним законодавством.
13.1Вимоги цих Правил в частині будови вантажопідіймальних кранів і машин, кранових колій, сходів та площадок поширюються тільки на ті, що виготовлені після введення цих Правил.
Додаток 1
до пункту 4.1.2 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів
ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КЛАСИФІКАЦІЇ (РЕЖИМУ роботи) ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ ТА МЕХАНІЗМІВ У ЦІЛОМУ
1 Групи класифікації (режиму роботи) визначається за цим додатком, розробленим на підставі ISO 4301/1.
2 Група класифікації (режиму роботи) кранів у цілому визначається за таблицею 1.1 – залежно від класу використовування (U0 – U9), що характеризується величиною максимального числа циклів за заданий термін служби, та режиму навантаження (Q1-Q4).
2.1 Режим навантаження крана характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантажень Kp,, що визначається за формулою:
Kp = ,
де Ci – середня кількість робочих циклів з окремим рівнем маси вантажу Рi;
CT – сумарне число робочих циклів за весь термін служби крана :
CT = ;
Рі – значення випадкових мас окремих вантажів (рівня навантаження) при типовому використанні крана;
Pmax – маса найбільшого вантажу (номінальний вантаж), який дозволяється піднімати краном;
m = 3.
3 Група класифікації (режиму) механізмів у цілому визначається за таблицею 1.2 в залежності від класу використання механізму (Т0 – Т9), що характеризується загальною тривалістю використання механізму (у годинах), та режимом навантаження (L1 – L4).
3.1 Режим навантаження механізму характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантаження Km, що визначається за формулою:
Km = ,
де ti – середня тривалість використання механізму при окремих рівнях навантаження Рi;
tT – загальна тривалість при всіх окремих рівнях навантаження:
tT = ;
Рі – значення окремих навантажень (рівні навантажень), характерних для застосування даного механізму;
Рmax – значення найбільшого навантаження, що прикладається до механізму;
m = 3.
Таблиця 1.1 – Групи класифікації (режиму роботи) кранів у цілому
Режим навантаження |
Коефіцієнт навантаження Кр |
Характеристика вантажів, що пiдiймаються кранами |
Клас використання |
|||||||||
|
|
|
Нерегулярне використання |
Регулярне використання за легких умов |
Регулярне використання з перервами |
Регулярне інтенсивне використання |
Інтенсивне використання |
|||||
|
|
|
U0 |
U1 |
U2 |
U3 |
U4 |
U5 |
U6 |
U7 |
U8 |
U9 |
|
|
|
Максимальна кількість робочих циклів |
|||||||||
|
|
|
1,6·104 |
3,2·104 |
6,3·104 |
1,25·105 |
2,5·105 |
5·105 |
1·106 |
2·106 |
4·106 |
Понад 4·106 |
Q1–легкий |
0,125 |
легкі –регулярно, номінальні –зрідка |
|
|
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
Q2–середній |
0,25 |
середні –регулярно, а номінальні досить часто |
|
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
|
Q3–важкий |
0,5 |
важкі – регулярно, а номінальні – часто |
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
|
|
Q4-дуже важкий |
1,0 |
близькі до номінальних –регулярно |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
|
|
|
Таблиця 1.2 – Групи класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому
Режим навантаження |
Номінальний коефіцієнт навантаження Км |
Характеристика дій навантажень, що зазнають механізми |
Клас використання механізмів |
|||||||||
|
|
|
Нерегулярне використання |
Регулярне використання за легких умов |
Регулярне використання з перервами |
Регулярне інтенсивне використання |
Інтенсивне використання |
|||||
|
|
|
T0 |
T1 |
T2 |
T3 |
T4 |
T5 |
T6 |
T7 |
T8 |
T9 |
|
|
|
Загальна тривалість використання, годин |
|||||||||
|
|
|
200 |
400 |
800 |
1600 |
3200 |
6300 |
12500 |
25000 |
50000 |
100000 |
L1–легкий |
0,125 |
малі регулярно, а найбільші – зрідка |
|
|
M1 |
M2 |
M3 |
M4 |
M5 |
M6 |
M7 |
M8 |
L2–середній |
0,250 |
помірні – регулярно, а найбільші досить часто |
|
M1 |
M2 |
M3 |
M4 |
M5 |
M6 |
M7 |
M8 |
|
L3-важкий |
0,5 |
великі – регулярно, а найбільші –часто |
M1 |
M2 |
M3 |
M4 |
M5 |
M6 |
M7 |
M8 |
|
|
L4-дуже важкий |
1,0 |
найбільші –регулярно |
M2 |
M3 |
M4 |
M5 |
M6 |
M7 |
M8 |
|
|
|
Додаток 2
до пункту 4.20.8 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів
ГРАНИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ РЕЙКОВИХ КОЛІЙ ВІД ПРОЕКТНОГО ПОЛОЖЕННЯ
Таблиця 2.1 – Граничні відхилення рейкових колій для опорних кранів
Відхилення |
Графічне зображення відхилення |
Крани |
||||
|
|
мостові |
баштові |
козлові |
портальні |
мостові перевантажувачі |
Різниця позначок головок рейок в одному поперечному перерізі Р1, мм (S - ширина колії, м) |
|
40 |
45-60 (для S=4,5-6м) |
40 |
40 |
50 |
Різниця позначок рейок на сусідніх колонах Р2, мм |
|
10 |
|
|
|
|
Звуження або розширення рейкової колії (відхилення величини прогону S у плані) Р3, мм |
|
15 |
10 |
15 |
15 |
20 |
Закінчення таблиці 2.1
Відхилення |
Графічне зображення відхилення |
Крани |
||||
|
|
мостові |
баштові |
козлові |
портальні |
мостові перевантажувачі |
Взаємне зміщення торців рейок, що стикуються, у плані та по висоті Р4, мм |
|
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
Зазори у стиках рейок (при температурі 0??С і довжині рейки 12,5 м) Р5, мм |
|
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
Різниця височинних позначок головок рейок на довжині 10 м рейкової колії Р6, мм |
|
– |
40 |
30 |
20 |
30 |
Примітки.
1. Граничні величини відхилень повинні додержуватися в експлуатації. Допуски на укладення повинні бути вказані в проектній документації на рейкову колію.
2. Замірювання відхилень Р1 і РЗ здійснюють на всій ділянці можливого руху крана через інтервали не більше 6 м.
3. При зміні температури на кожні 10??С допуск на зазор Р5 змінюють на 1,5 мм. Наприклад, при температурі плюс 20??С зазор між рейками повинен дорівнювати 3 мм, а при температурі мінус 10??С – 7,5 мм.
4. Відхилення для рейкових колій козлових кранів прогоном 30 м і більше визначають за нормами для мостових перевантажувачів.
Таблиця 2.2 – Граничні відхилення рейкових колій підвісних вантажопідіймальних машин
Вантажопідіймальна машина |
Відхилення |
|||||||
|
|
|
|
|||||
|
Різниця позначок нижньої їздової полиці на суміжних опорах (вздовж колії), мм |
Різниця позначок нижніх їздових полиць сусідніх балок в прогонах в одному поперечному перерізі, мм |
Зміщення перерізу балки від поздовжньої розподільної осі колії, мм |
|||||
|
|
на опорах |
в прогоні |
|
|
|||
|
під час монтажу |
під час експлуатації |
під час монтажу |
під час експлуатації |
під час монтажу |
під час експлуатації |
під час монтажу |
під час експлуатації |
Талі ручні та електричні, однорейкові візки |
1/1500 L |
1/1000 L |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Підвісні крани |
|
|
6 |
10 |
10 |
15 |
?? 3 |
?? 4 |
Те ж саме зі стиковими замками |
|
|
2 |
3 |
2 |
3 |
?? 3 |
?? 4 |