7.1.9. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зонушкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів і пилуповинен бути організований систематичний контроль (за графіком, затвердженим органами санітарного нагляду) за їх вмістом у повітрі робочої зони.
7.1.10. Після капітального ремонту, перед початком сезону масової переробки сировини підприємства повинні бути перевірені відносно підготовки цехів, дільниць і служб до приймання сировини і безпечного проведення робіт на підприємстві і прийняті спеціальною комісією, призначеною власником підприємства з участю місцевих органівДержнаглядохоронпраці.
7.1.11. Проведення дослідних робіт, випробування досліднихзразків устаткування, систем автоматизації у вибухопожежонебезпечнихвиробництвах, а також експлуатація всіх діючих на підприємстві виробництв і об'єктів підвищеної небезпеки оформлюється наказом власникапідприємства (об'єднання) з погодженням з місцевим органом Держнаглядохоронпраці.
При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регламент, інструкція по безпечному проведенню процесу (експлуатації устаткування), контролю, управлінню і протипожежному захисту, а такожплан локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документаціюопрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутамиорганізація, яка пропонує проведення дослідних робіт.
7.1.12. Об'єднувати у загальний колектор викиди газів, які призмішуванні можуть утворювати вибухонебезпечну суміш, не дозволяється.
7.1.13. Технологічні процеси, пов'язані з застосуванням токсичних, подразнювальних і легкозаймистих речовин, повинні проводитисьв окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях загальних виробничих приміщень, що обладнані припливно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами.
7.1.14. Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється методом пневмо- і гідротранспортування і інших транспортних пристроїв,що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони.
Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюватись з примусовою механічною подачею (роторними,шнековими і іншимиживильниками) з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільного падіння матеріалів. Повітря, яке витискується з тари під час їїзаповнення, повинно відсмоктуватись та очищатись.
Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись (переміщатись) по трубах, змонтованих з нахилом у бік подачі.
7.1.15. Тиск (вакуум) в апаратах і трубопроводах, температурний режим і рівень рідин в апаратах (мірниках), швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами технологічних регламентів.
7.1.16. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжнихвентиляційних системах.
7.1.17. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведенняоперацій, при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпечних речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення повинен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у приміщенні вибухопожежонебезпечних парів і газів.
7.1.18. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечнихгазів в кількості вище допустимої, ремонтні роботи повинні бути негайно припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.
7.2. Вимоги безпеки до окремихвидів робіт
7.2.1. Загальні вимоги безпеки
7.2.1.1. Роботи, пов'язані з оглядом, очищенням, ремонтом,розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, в тому числіусередині ємкостей*), при проведенні яких існує або не виключенаможливість виділення у робочу зону, визначену відповідно зГОСТ 12.1.005-88*, вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, газів і інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливовплинути на організм людини, а також роботи при недостатнім вмісті уповітрі кисню (нижче 20% об'єму) повинні проводитись за нарядом-допуском відповідно до вимог інструкцій, які розроблені на основі цихПравил з урахуванням місцевих умов.
*) До них відносяться апарати, цистерни, резервуари, сушильнібарабани, печі сушильні, реактори і інше подібне устаткування, а також колектори, тунелі, колодязі, приямки тощо.
7.2.1.2. На підприємстві у кожному цеху (виробництву) повиненбути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою відповідно до додатка 13.
В переліку повинні бути окремо вказані роботи, які:
- проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно здодатками 14,15,16;
- проводяться без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповіднодо додатка 17.
7.2.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляєтьсяначальниками цехів (відділень, дільниць - при безцеховій структурі),погоджується з виробничим (технічним) відділом, службою охорони праціі затверджується власником підприємства.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично, неменше одного разу на рік, переглядатись і перезатверджуватись.
7.2.1.4. В переліку повинні бути вказані: цех (установка, відділення - при безцеховій структурі), місце і характер роботи, можливішкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні, виконавці,основні заходи, що забезпечують безпеку робіт, які виконуються.
7.2.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху, де проводиться робота, погоджується зі службою охорони праці (з реєстрацією успеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно дододатка 16), а при необхідності, з суміжними цехами і затверджуєтьсявласником або його заступником по виробництву.
Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках, які після затвердження передаються керівнику зміни.Керівник зміни передає один примірник відповідальному за підготовчі роботи. Після виконання робіт по підготовці об'єкту обидва примірники підписуються посадовими особами, відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою, які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку проведення робіт.
Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не меншетрьох місяців.
Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідаєза проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справахцеху не менше трьох місяців.
Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповненнянаряду-допуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальнихосіб з використанням копіювального паперу не допускаються.
7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливостікваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботиможуть залучатись спеціалісти інших організацій, що повинні бутиатестовані для проведення відповідних робіт, а також пройти інструктаж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконанняробіт на конкретному об'єкті.
7.2.1.7. Список осіб, які можуть призначатись керівникамиробіт за нарядами-допусками, і перелік таких робіт на підприємствівстановлюється власником (адміністрацією).
7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчихробіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичністьаналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском, у бікїх збільшення.
7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, наодин вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначений строк, а умови і склад бригади не змінились, наряд-допуск можебути продовжено начальником цеху на чергову зміну.
7.2.2. Роботи усередині ємкості
7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік (працюючий, дублер іспостерігач). Перебування усередині ємкості дозволяється, як правило,одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані, внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючогов ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщенняшлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузків, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо.
7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись притемпературі в ній не вище 30 º С. При необхідності виконання робіт прибільш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходибезпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі тощо).
Виконувати внутрішні роботи при температурі 50 º С і вище недопускається.
7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в денний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бутирозроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства.
7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і мають допуск на виконання таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усередині ємкості, зобов'язані перевіряти у виконавців наявність посвідчення на право проведення робіт усередині ємкості.
Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктованіпро правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усередині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першоїдопомоги.Працівники, які не пройшли інструктажу, до роботи не допускються.
7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені,повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати! Працюють люди". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводитись роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.
7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи,відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниціі за ведення ремонтних робіт, зобов'язані забезпечити:
а) повне звільнення ємкості від продуктів;
б) надійне від'єднання ємкості від водяних, парових, продуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок абокранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їххвостовиках, що виходять назовні, порядковими номерами і наведеннямтиску, на яке вони розраховані;
в) вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом "Не відкривати! Працюють люди!";
г) відкриття верхнього та нижнього люків для попередньогопровітрювання, а також на весь час роботи;
д) проведення лабораторного аналізу повітряного середовищаусередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше1 м від нижнього люка і в нижній - на відстані не більше 0.2 м відднища;
е) наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємкостяхта інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також заходів, які виключають іскроутворення припроведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;
ж) наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання;
з) наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних тазапобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, запобіжного поясу, сигнально-рятівної линви, що маютьбирки з позначенням номера і дати випробування;
и) наявність плакату з написом "Ремонт - працюють люди".
7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тількипісля звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного.
7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх відпродукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше0.05 МПа (0.5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину та іншихгорючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і провітрити,при необхідності, продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля тазворотного клапану.
7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні.
7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкостібалони зі стисненими газами.
7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допускаєтьсяшляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням.
7.2.2.12. Ємкість, в якій зберігалась кислота або луг необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.
7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люкабо витискуватись шляхом заповнення резервуару водою.
7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів (перевірки,провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналізповітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора.
7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкостіповинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апаратах.
7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньоперед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа,відповідальна за виконання робіт.
7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовніне менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьомушланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриттядоступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів, переході людей тощо.
