6.2.2.7. Концентрована сірчана кислота повинна зберігатись в ємкостях, що виготовлені зі сталі, розбавлені розчини сірчаної кислоти (нижче 78%) та соляна кислота -в ємкостях, що виготовлені з кислототривкого матеріалу або сталі і покриті зсередини кислототривким матеріалом.
Не дозволяється розведення концентрованої сірчаної кислоти в сталевих ємкостях, в яких вона зберігається.
Зберігання лугів в алюмінієвих та оцинкованих ємкостях не дозволяється.
6.2.2.8. Ємкості для кислот та лугів повинні встановлюватись на піддонах, з'єднаних зливними трубами з аварійною ємкістю, огороджуватись обваловкою, що перешкоджає розливанню рідини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на вище за розрахунковий рівень рідини.
6.2.2.9. Ємкості для кислот та лугів повинні бути закриті, обладнані верхнім завантажувальним та нижнім (для очищення) люками, переливними трубами та відводами до запасних (аварійних) ємкостей, повітряним клапаном, захищеним ковпаком від проникнення вологи, рівнеміром, патрубком для зливу, запірною арматурою.
Аварійна ємкість повинна забезпечувати вміщення розлитої кислоти або лугу з одного найбільшого резервуару.
Трубопроводи для кислот та лугів не повинні мати фланцевих з'єднань над проходами. Всі фланцеві з'єднання цих трубопроводів повинні бути захищені металевими кожухами.
6.2.2.10. Переріз переливної труби повинен перевищувати переріз живильної труби не менше, ніж у два рази. Переливна труба повинна встановлюватись на рівні не менше від верхнього рівня ємкості.
6.2.2.11. Зливання кислоти і лугу із залізничних цістерн повинно проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом або сифоном під керівництвом спеціально призначеної для цього відповідальнрї особи. Подача кислот та лугів до ємкостей, мірників і виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосів, сифонів, вакууму та самопливом.
Не дозволяється переносити кислоти та луги у відкритих посудинах.
Сифон для зливу кислоти повинен виготовлятись із сталевих труб.
6.2.2.12. При транспортуванні кислот, лугів, інших хімікатів і сильно діючих отруйних речовин в металевій тарі (автоцистерни тощо) перед кожним рейсом повинен провадитись огляд технічного стану тари. Транспортні засоби повинні позначатися спеціальними знаками згідно з ГОСТ 19433-88.
Особи, що транспортують та супроводять вказані вантажі, повинні мати при собі засоби індивідуального захисту на випадок аварій.
6.2.2.13. Насосна станція для перекачки кислот та лугів повинна бути розміщена в окремому приміщенні і обладнана припливно-витяжною вентиляцією.
Кнопки пускачів кислотних та лужних насосів повинні дублюватись так, щоб дублюючі кнопки були винесені на місце надходження кислот та лугів.
Робота усередині ємкостей повинна здійснюватись у відповідності з розд. 7.2.2. ч.1 цих Правил.
6.2.2.14. Зберігати кислоти, луги та інші хімікати у підвальних приміщеннях не дозволяється.
6.2.2.15. Контейнери-бочки та балони з рідким хлором повинні зберігатись у закритих сховищах.
6.2.2.16. Хлорне вапно, динатрієву сіль дихлорізоціану-рової кислоти необхідно зберігати в щільній дерев'яній або металевій, захищеній від корозії тарі ізольовано від горючих речовин та балонів зі стисненими газами.
6.2.2.17. Аміачну воду, перекис водню (3-30% розчин), карболову кислоту, йодинол, диоцид необхідно зберігати у скляній або металевій тарі.
6.2.2.18. Миючі засоби (дезмол тощо) необхідно зберігати в щільно закритій тарі.
6.2.2.19. Формалін необхідно зберігати в скляних пляшках, дерев'яних, емальованих або алюмінієвих бочках.
6.2.2.20. Активоване вугілля необхідно зберігати в пакетах або в металевих закритих барабанах.
6.2.2.21. їдкий натр (каустичну соду) необхідно зберігати: кристалевий - в сталевих гофрованих барабанах, рідкий - в сталевих бочках.
6.2.2.22. Розкриття барабанів з кристалевим їдким натром повинно проводитись тільки за допомогою спеціального різака. Використання для цієї мети зубила та молотка не дозволяється. •
6.2.2.23. Звільнення барабана від кристалевого їдкого натру повинно здійснюватись розчиненням останнього у спеціальному баці з фальшивим дном, на яке барабан встановлюється відкритим отвором донизу за допомогою підйомного механізму.
6.2.2.24. Карбід кальцію повинен зберігатися в металевих зачинених барабанах у неопалюваних сухих приміщеннях. Не дозволяється зберігати його у підвальних приміщеннях та низьких затоплюваних місцях. Площадка зберігання карбіду кальцію повинна бути вище рівня нульової відмітки прилеглої території не менше ніж на .
6.2.2.25. Розкриття барабанів з карбідом кальцію повинно здійснюватись спеціальним латунним різаком, що виключає можливість утворення іскри. Залишок у барабані карбіду кальцію повинен бути надійно захищений від можливого потрапляння на нього вологи.
6.6.2.26. Плавикова кислота повинна зберігатися в парафінованих бутлях, встановлених у ящики.
6.2.2.27. Кожна бочка, балон, бутель, ящик, мішок тощо повинні мати чіткі написи, ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та її характерними властивостями, без яких зберігання хімічних речовин не дозволяється. На кожну партію повинен бути паспорт. Немаркіровані препарати, що виявлені на складі, підлягають аналізу або знищенню.
6.2.2.28. Сумісне зберігання в одному приміщенні різних хімічних речовин, які можуть вступити у взаємодію, не дозволяється. Порядок сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів необхідно виконувати згідно з додатком 10.
6.2.2.29. Розфасовування хімічних речовин необхідно виконувати в приміщенні, ізольованому від їх сховища.
Розфасовування цих речовин повинні виконувати одночасно не менше двох робітників.
6.2.2.30. Для розфасовування препаратів належить мати комплект інвентаря: циліндри, ложечки, совки пластмасові та металеві, лопаточки тощо. За певною речовиною закріплюється відповідний комплект, який після використання необхідно вичистити та вимити.
6.2.2.31. Розфасовувати хімічні речовини необхідно в таку тару і в таких кількостях, щоб їх можна було застосовувати без додаткової розфасовки.
6.2.2.32. В складських приміщеннях бутелі з кислотами повинні зберігатись у кошиках або дерев'яних обрешітках, висланих зсередини соломою або стружкою, змоченими розчином хлористого кальцію.
6.2.2.33. Склад хімматеріалів повинен бути забезпечений необхідною кількістю речовин для нейтралізації та поглинання розлитих лугів або кислот (вапно, пісок) та обладнаний раковинами самодопомоги з фонтанчиками. Раковини встановлюються на видимих легко доступних місцях.
6.2.2.34. Транспортування вантажів, які знаходяться в скляній тарі (кислот, лугів тощо), повинно виконуватись у спеціально для цього пристосованих ношах, візках із гніздами за розміром тари, що перевозиться; стінки гнізд повинні бути оббиті м'яким матеріалом (рогожа, повсть тощо); бутелі та інша скляна тара повинні встановлюватись у гнізда збоку, для чого гнізда повинні мати бічні дверцята з замками.
6.2.2.35. Укладання бутелів з кислотами, лугами та іншими хімікатами у кузов автомобіля повинно виконуватись з додержанням наступних вимог:
- скляну тару з рідинами необхідно встановлювати в стоячому положенні, горловинами (корками) догори;
- кожне місце вантажу повинно бути окремо закріплене в кузові таким чином, щоб під час руху, зупинок та поворотів вантаж не зміщувався по підлозі кузова та не перекидався;
- не дозволяється встановлювати вантажі в скляній тарі один на один (у два ряди) без відповідних прокладок, які охороняють нижній ряд від бою під час перевезення.
6.2.2.36. Ручне перенесення бутелів з хімічними речовинами допускається тільки удвох на відстань не більше та по рівній поверхні з прийняттям необхідних заходів проти розбризкування.
6.2.2.37. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку, правила безпечного зберігання і особливості хімічних речовин, а також токсичний вплив хімічних речовин на організм людини та вміти надати першу допомогу потерпілим згідно з додатком 20.
6.2.2.38. Склади хімічних речовин повинні укомплектовуватися аптечними шафами зі слідуючими наборами медикаментів (щонайменше):
- нашатирний спирт;
- ефіро-валеріанові краплі;
- марганцевокислий калій;
- двовуглекисла сода;
- очищена крейда;
- перекис водню;
- йодна настойка;
- активоване вугілля;
- порошки від головного болю;
- аміак у 10% розчині;
- рослинна олія;
- оцтова кислота у 5% розчині.
6.2.2.39. Робота на складах хімічних речовин допускається лише з використанням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог розд. 12 ч.1 цих Правил.
6.2.3. Склади балонів з горючими газами
6.2.3.1. Зберігання балонів з газами повинно проводитись згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні бути одноповерхові з безгорищним покриттям легкого типу.
6.2.3.2. При зберіганні балонів на відкритих площадках необхідно захистити їх від впливу сонячних променів, атмосферних опадів та ґрунтових вод.
6.2.3.3. Розміщення групових балонних установок без розривів від будівель допускається лише біля глухих негорючих стін виробничих будівель.
Зберігати групові балонні установки необхідно в шафах або спеціальних замкнених будках з негорючих матеріалів. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір.
6.2.3.4. У приміщеннях складів балонів дозволяється влаштовувати водяне, парове пониженого тиску або повітряне опалення.
Балони з газом, встановлені в приміщеннях, повинні знаходитись від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів та печей на відстані не менше , а від джерел тепла з відкритим полум'ям - не менше .
6.2.3.5. Балони з горючими газами (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо) повинні зберігатись окремо від балонів с киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами, а також від токсичних газів.
6.2.3.6. При зберіганні та транспортуванні балонів з киснем попадання на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами - недопустимо.
При кантуванні балонів з киснем вручну не дозволяється братись за вентилі.
6.2.3.7. При складуванні не можна допускати співударяння балонів, падіння ковпаків та балонів на підлогу.
6.2.3.8. Балони з горючими газами, з яких виявлене витікання, необхідно терміново видалити зі складу.
6.2.3.9. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів, які зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.
Одяг та взуття працівників на складах балонів з горючими газами повинні відповідати вимогам п. 6.1,50 ч.1 цих Правил. На випадок аварій зовні складу повинні бути передбачені комплект спецодягу і протигази.
6.2.3.10. Складські приміщення для зберігання балонів з горючими газами повинні мати постійно працюючу механічну вентиляцію, яка забезпечує безпечні концентрації газів.
6.2.3.11. У складах балонів з газами не дозволяється зберігати інші речовини, матеріали та предмети.
6.2.3.12. На відстані 10м навколо складу з балонами не дозволяється зберігати будь-які горючі матеріали та проводити роботи з вогнем.
6.2.3.13. Заповнені горючим газом балони, що мають башмаки, повинні зберігатись у складах у вертикальному положенні. Для запобігання від падіння балони необхідно встановлювати у спеціально обладнані гнізда, кліті або огороджувати бар'єром.
6.2.3.14. Балони, які не мають башмаків, повинні зберігатись в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах.При укладці балонів у штабелі висота їх не повинна перевищувати , всі вентилі повинні бути закриті запобіжними ковпаками та повернуті до однієї сторони.
6.2.3.15. При вантаженні, розвантаженні та транспортуванні балонів зі стисненим, зрідженим і розчиненим газом повинні виконуватись такі правила:
- транспортування до місця вантаження або розвантаження необхідно виконувати на спеціальних візках, конструкція яких повинна забезпечувати перевезення балонів без тряски та ударів (візки повинні мати гнізда за розміром балонів, оббиті повстю);
- вентилі балонів при транспортуванні повинні бути закриті ковпаками;
- кузов автомашини для перевезення балонів повинен бути обладнаний спеціальними контейнерами або стелажами з виїмками за розміром балонів, оббитих повстю, колодки повинні мати запорні пристрої, які охороняють балони, що перевозяться, від струсів та ударів;
- при вантаженні балонів у кузов автомашини більше ніж у один ряд необхідно застосовувати прокладки, які охороняють балони від зіткнення поміж собою.
6.3. Адміністративні та побутові будівлі та приміщення 6.3.1. Загальні вимоги
6.3.1.1. Улаштування адміністративних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
6.3.1.2. Галузеві нормативи по забезпеченню санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням, санітарні характеристики процесів наведені у додатку 2.
6.3.1.3. Площі та обладнання санітарно-побутових приміщень (гардеробних, душових, сушіння, обезпилення, обігріву, охолодження, вбиралень, умивальних, пристроїв питного водопостачання тощо) повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
6.3.1.4. Геометричні параметри, мінімальні відстані між осями та ширину проходів між рядами обладнання побутових приміщень необхідно приймати за табл. 6.1.
Примітка:
1. Ширину проходу між стіною та рядами обладнання допускається зменшувати на 40%, при числі одиниць обладнання більше 6 у ряді - збільшувати на 25%.
2. При тупикових проходах між шафами для одягу число відділень у ряді необхідно зменшувати на 35%.
6.3.2. Санітарно-побутові приміщення
6.3.2.1. В гардеробних кількість відділень в шафах та гачків вішалок для домашнього та спецодягу необхідно приймати рівною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу -чисельності у двох суміжних змінах.
