2.2.21. У разі паралельного ведення проходки ствола і зведення постійного кріплення з підвісного помосту останній повинен мати верхній поверх для захисту працюючих на помості від можливого падіння предметів зверху.
Зазор між помостом і споруджуваним кріпленням ствола, опалубкою або щитом-оболонкою, рахуючи від виступних ребер кружал, повинен бути не більшим за 120 мм і під час роботи повинен щільно перекриватися, для чого в конструкції помосту або щита-оболонки повинні бути передбачені спеціальні пристрої.
При суміщеній схемі проходки зазор між помостом і кріпленням ствола повинен бути не більшим за 400 мм, при цьому на всіх поверхах помосту по його периметру повинна бути ґратчаста огорожа заввишки не менше ніж 1400 мм. Нижня частина огорожі повинна мати спеціальну металеву обшивку заввишки не менше ніж 300 мм.
Отвори для розтрубів між поверхами помосту повинні бути відшиті металевою сіткою з вічком, не більшим, ніж 40х40 мм. У нижній частині розтруба, у місцях прилягання сітки до помосту обшивка виконується суцільною огорожею заввишки не менше ніж 300 мм. Висота розтруба над верхнім поверхом помосту повинна бути не меншою за 1600 мм. Для подачі сигналів під час пропускання цебра на вибій у прохідника-помостового повинен бути установлений звуковий сигналізатор.
Прохідницькі помости повинні бути обладнані оглядовими щілинами, що дозволяють прохідникові, відповідальному за пропускання цебер і вантажів через розтруби, бачити становище у вибої та обладнання, розташоване нижче помосту.
2.2.22. Роботи з переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинні виконуватися під керівництвом посадової особи згідно з планом заходів, затвердженим головним інженером шахтобудівельного управління (шахти).
Переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинно виконуватися за сигналами, що подаються за схемою: помост – нульовий майданчик – центральний пульт управління лебідками (лебідкою).
Забороняється експлуатація помостів без розпору.
2.2.23. Величина відставання кріплення або нижньої кромки опалубки від вибою і підірваної гірничої маси встановлюється проектом провадження робіт на проходку або поглиблення ствола.
У слабких і нестійких породах ця відстань не повинна перевищувати 1,0-1,5 м, а в проектах ведення робіт повинні передбачатися додаткові заходи безпеки, спрямовані на попередження обвалення порід.
2.2.24. Армування ствола повинно виконуватися зі спеціальних помостів або інших пристроїв. Проект виконання робіт з одночасного армування ствола і монтажу копра або устаткування в ньому повинен передбачати спеціальне перекриття ствола.
Під час армування ствола забороняється використовувати підвісні люльки як підйомні посудини, а також спускати матеріали й елементи армування під цебрами, що не мають спеціальних підвісних пристроїв заводського виготовлення, випробуваних у встановленому порядку, із зазначенням у паспорті на цебер максимально допустимого навантаження на ці пристрої.
2.2.25. Забороняється підтоплювання ствола, розташованого на гірничому відводі діючої шахти, без погодження з головним інженером шахти, проектною організацією і органом Держнаглядохоронпраці.
2.3. Очисні роботи
2.3.1. Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до паспорта виїмкової дільниці із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам.
Паспорти виїмкових дільниць на пластах з важкокерованими боковими породами та відробки окремих виїмкових дільниць (ціликів) на поверхах, що лежать вище, повинні затверджуватися з урахуванням рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском.
2.3.2. Забороняється ведення експлуатаційних робіт більше ніж у двох суміжних поверхах.
2.3.3. Усе устаткування комплексно-механізованих очисних вибоїв (мехкріплення, конвеєри, виймальні машини та ін.) повинне пройти передпускове налагодження перед прийняттям виїмкової дільниці до експлуатації. Під час експлуатації налагодження належить проводити регулярно в терміни, установлені інструкцією підприємства-виготівника.
2.3.4. Ведення очисних робіт до первинної посадки основної покрівлі, первинна посадка основної покрівлі, а також підхід вибою до технічних меж виїмкової дільниці повинні проводитися згідно з заходами, передбаченими паспортом виїмкової дільниці.
Факт первинної посадки основної покрівлі оформляється актом, який затверджується головним інженером шахти.
2.3.5. У випадку зупинення робіт в очисній виробці на час понад добу повинні бути вжиті заходи щодо запобігання обваленню покрівлі в привибійному просторі, загазуванню чи затопленню. Відновлення робіт допускається з дозволу головного інженера шахти після огляду очисної виробки посадовими особами або спеціалістами.
2.3.6. У процесі роботи повинна проводитися перевірка стійкості покрівлі у вибої шляхом огляду й обстукування. У разі наявності ознак небезпеки обвалення покрівлі вибою або сповзання підошви на крутих пластах необхідно вибрати гірничу масу, що відшарувалася, і встановити додаткове кріплення.
2.3.7. Ширина вільного проходу людей в лавах, оснащених механізованими кріпленнями, повинна бути не меншою за 0,7 м, висота – не меншою за 0,5 м. У лавах з індивідуальним кріпленням повинен підтримуватися вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м.
2.3.8. У лавах, обладнаних механізованими комплексами, вузькозахватними комбайнами і струговими установками, вздовж конвеєра повинен бути установлений гучномовний зв'язок з приймально-передавальними пристроями, установленими через кожні 10 м, а також у штреках (хідниках) на їх сполученнях з лавою.
2.3.9. На пластах з кутом падіння 20° і вище, а також в умовах можливого сповзання виймальних машин по підошві під впливом власної ваги, робота їх дозволяється тільки із застосуванням запобіжної лебідки з дистанційним умиканням.
При роботі комбайнів, що рухаються по рамі конвеєра, запобіжні лебідки або інші рівноцінні пристрої, допущені до експлуатації Держнаглядохоронпраці, повинні застосовуватися на пластах з кутами падіння 9° і вище.
Забороняється перебування людей в лаві нижче комбайна:
а) під час спускання широкозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 20°;
б) під час роботи і спускання вузькозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 25°, за винятком лав, що оснащені механізованим кріпленням, обладнаним огорожею, що перешкоджає потраплянню кусків вугілля чи породи в місце перебування людей.
У разі двокомбайнового виймання пересування комбайнів по одному тяговому ланцюгу дозволяється лише із застосуванням спеціальних пристроїв секціонування, що виключають складання тягових зусиль у ланцюгу. Місця кріплення ланцюга на пристроях секціонування повинні бути чітко позначені, щоб їх було видно машиністам комбайнів. Одночасна робота двох комбайнів з ланцюговою подачею допускається лише на пластах з кутом падіння меншим за 9°.
2.3.10. Забороняється перебування і переміщення людей під час роботи стругової установки:
а) між стояками першого ряду кріплення і конвеєром або вибоєм лави;
б) на відстані, меншій за 1 м по падінню пласта від спрямовувальних балок або інших пристроїв закріплення приводних головок;
в) у нішах на відстані, меншій за 1,5 м від тягового ланцюга струга або секції конвеєра.
Під час підтягування стругової установки за підняттям пласта забороняється проводити інші роботи в лаві.
2.3.11. Виймання надштрекових ціликів біля вентиляційних штреків одночасно (по одній лінії) з відробкою лав нижчерозташованого поверху допускається лише при кутах падіння пласта до 30° і за наявності оконтурювальних штреків (просіків).
2.3.12. Доставка вугілля із очисної виробки до навантажувального пункту за наявності ціликів над штреком на пологих і похилих пластах допускається лише на передні печі або гезенки.
У разі підходу очисних виробок до технічних меж і охоронних ціликів може проводитися доставка вугілля з лави до навантажувального пункту на задні печі або гезенки відповідно до заходів, затверджених головним інженером шахти.
2.3.13. У разі відробки за простяганням пластів з кутами падіння понад 25° обов'язкове застосування біля вибою запобіжних помостів. У разі транспортування вугілля самопливом повинні бути встановлені гасники швидкості, а в місцях вигинів лави – огороджувальні пристрої.
Забороняється проводити виймання вугілля в уступі відбійним молотком у напрямку знизу вверх, а також працювати в уступах без рятувальних ніш у кутках уступів.
2.3.14. Вугле- і породоспускні скати (гезенки, печі) повинні бути забезпечені засобами для їх розбучування. Перепуск застряглого вугілля в гезенках, свердловинах, печах і скатах самопливом дозволяється проводити згідно з спеціальними заходами.
2.3.15. У лавах на пластах з кутом падіння понад 18° забороняється доставка лісоматеріалів конвеєрами, не обладнаними спеціальними пристроями для утримування лісоматеріалів.
2.3.16. В очисних виробках повинно застосовуватися механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам.
Постійне індивідуальне кріплення повинно складатися з однотипних стояків з однаковими характеристиками за несучою здатністю.
Тип, конструкція й параметри кріплення очисного вибою визначаються паспортом виїмкової дільниці.
2.3.17. У разі застосування в очисній виробці дерев'яного кріплення повинен бути незнижуваний змінний запас кріпильних матеріалів, що розміщується поблизу вибою.
У разі застосування в очисному вибої індивідуального металевого кріплення необхідно мати запас цього кріплення, не менший за 5%.
2.3.18. Під час виймання вугілля вузькозахватними комбайнами і стругами індивідуальне металеве кріплення повинно застосовуватися з консольними металевими верхняками. Допускається застосування інших видів кріплення, що забезпечують надійне підтримання покрівлі в привибійному просторі, особливо за комбайном у місці вигину конвеєра.
У лавах, закріплених металевим кріпленням, дозволяється застосування дерев'яних верхняків, а дерев'яних стояків – в ролі контрольних.
2.3.19. Сполучення очисних виробок з відкатними (конвеєрними) та вентиляційними штреками (бремсбергами, уклонами, хідниками та ін.) повинні бути закріплені механізованим пересувним кріпленням. Застосування іншого виду кріплення допускається у разі неможливості застосування механізованого пересувного кріплення. Конструкція спеціальних видів кріплення сполучень помічається в паспорті виїмкової дільниці.
2.3.20. У комплексно-механізованих лавах допускається застосування індивідуального металевого кріплення на кінцевих ділянках, а також дерев'яного в місцях викладення бутових смуг і в місцях геологічних порушень.
Застосування дерев'яного кріплення в лавах з індивідуальним металевим кріпленням допускається в місцях геологічних порушень і на кінцевих ділянках у місцях викладення бутових смуг або зведення інших споруд для підтримання сполучень очисних вибоїв з виробками, що прилягають.
2.3.21. Заходи, що забезпечують безпеку робіт, пов'язаних з посадкою покрівлі, повинні включатися в паспорт.
Пересування секцій механізованого кріплення на пластах з кутом падіння понад 35° дозволяється проводити в напрямку знизу вверх.
При куті падіння пласта понад 15° проводити вибивання кріплення під час посадки покрівлі в лаві дозволяється в напрямку знизу вверх.
Забороняється ведення інших робіт нижче місця пересування посадочного кріплення у разі посадки покрівлі на похилих, крутопохилих та крутих пластах.
2.3.22. У лавах з індивідуальним кріпленням працівники, зайняті на посадці покрівлі, повинні перебувати в закріплених місцях. В органному кріпленні повинні залишатися вікна завширшки не менше ніж 0,7 м на відстані не більше ніж 5 м одне від одного.
У лавах, закріплених дерев'яним кріпленням, на пластах з кутом падіння, не вищим за 15°, одночасно з посадкою покрівлі допускається ведення інших робіт (крім підривання і роботи механізмів, що створюють шум) за умови перебування людей на відстані не менш як 30 м від ділянки, наміченої до посадки. У разі посадки покрівлі не одночасно по всій довжині лави, а окремими ділянками, кількість їх повинна бути мінімальною. Вибивання кріплення і посадка повинні проводитися послідовно в одному напрямку. Порядок посадки покрівлі окремими ділянками або по всій лаві і заходи щодо безпечного ведення робіт визначаються в кожному окремому випадку паспортом виїмкової дільниці.
При застосуванні індивідуального металевого привибійного і різального кріплення на пластах з кутом падіння до 25° одночасно з посадкою допускається ведення й інших робіт у лаві на відстані від місця посадки, що визначається паспортом.
2.3.23. Бутовий штрек повинен бути закріплений тимчасовим кріпленням на протязі не менше ніж 3 м від його вибою.
Кожний бутовий штрек повинен мати закріплений вихід у робочий простір лави. Перед підриванням породи в бутових штреках у робочому просторі лави по лінії відриву породи повинно бути пробите оконтурювальне органне кріплення.
У бутових штреках з верхнім підриванням і бурінням шпурів з боку вибою на похилих, крутопохилих і крутих пластах, де проведення бутових смуг здійснюється самопідбучуванням, кріплення може не проводитися.
2.3.24. При слабких, нестійких бокових породах для забезпечення безпеки робіт повинна застосовуватися затяжка покрівлі, а на крутих пластах – і підошви.
У разі розробки пластів стелеуступним вибоєм обов'язкове кріплення із затяжкою ніжок уступів.
2.3.25. Кріплення, вибите під час підривних робіт, зарубки і відбою вугілля, перенесення устаткування, а також те, що вийшло з ладу через деформацію, витікання робочої рідини чи втрату деталей, які забезпечують безпеку його обслуговування, повинне бути відновлене або замінене.
