В аварійних випадках дозволяється використання очищеної та знезараженої шахтної води в душових за дозволом органів Держсанепіднагляду.
8.4.8. Роздягальні та душові повинні мати 45-хвилинну пропускну здатність. Душові повинні забезпечуватися гарячою та холодною водою з розрахунку 60 л на кожного, хто миється, та мати змішувальне устаткування. Крани, що регулюють подавання холодної та гарячої води, повинні мати розпізнавальні знаки або написи.
Підігрівання води для душових повинне здійснюватися в підігрівачах. Використовувати відкриту пару для підігрівання води забороняється.
Труби, якими підводиться гаряча вода до відділення для миття, повинні бути ізольованими або огородженими на висоту не менш як 2 м.
Максимально допустима температура гарячої води повинна бути +65°С, а мінімальна +37°С.
8.4.9. У шахтних лазнях працівники шахт повинні забезпечуватися: милом у розрахунку не менше ніж 800 г на людину на місяць, мочалками, рушниками та лазневим взуттям, виготовленим із пластмаси чи гуми.
Використання дерев'янних взуття, решіток та лавок у відділеннях, де миються, забороняється.
У гардеробних та душових підлога повинна бути влаштована таким чином, щоб запобігти падінню людей від ковзання.
8.4.10. На кожній шахті повинні проводитися ультрафіолетове опромінювання, інгаляція, а також процедури з нейтралізації дії шкідливих факторів та відновлення працездатності працюючих.
8.4.11. На кожній шахті повинне бути організоване щоденне прання натільної білизни, прання або хімічне очищення спецодягу не рідше двох разів на місяць, своєчасний ремонт спецодягу та спецвзуття, а також санітарна обробка протипилових респіраторів, захисних касок, онуч (шкарпеток) та спецвзуття.
Забороняється використання в шахті натільної білизни, сорочок, светрів, підшоломників, підкладок, спецодягу та рукавичок із синтетичних матеріалів.
8.4.12. Підприємство зобов'язане забезпечити всіх працюючих газованою водою та іншими напоями, рекомендованими органами охорони здоров'я. В умовах охолоджувального мікроклімату працівники повинні забезпечуватися гарячим чаєм.
Усі підземні працівники повинні споряджатися флягами або небиткими термосами місткістю, не меншою за 0,75 л. Фляги і термоси повинні мати ремені для носіння, зберігатися та щодня оброблятися централізовано на питній станції.
До робочих місць у разі потреби відправляються герметичні посудини з газованою водою або іншими напоями для наповнення фляг та термосів.
8.4.13. На кожній шахті повинна бути їдальня або буфет із гарячим харчуванням, які працюють у період перезміни.
8.4.14. Особи, які обслуговують питне водопостачання, їдальні та буфети на шахті повинні проходити медичні огляди в строки, установлені органами Держсанепідемнагляду.
8.4.15. У приствольних дворах, у місцях очікування підземного транспорту та на дільницях за проектами, погодженими з органами Держсанепідемнагляду, повинні влаштовуватися туалети.
Туалети повинні двічі на тиждень очищуватися на поверхні в спеціальних утеплених зливних пунктах та дезінфікуватися. Місце розташування зливного пункту погоджується з органами Держсанепідемнагляду.
8.4.16. У разі появи в адміністративно-побутовому комбінаті (будівлі) (далі - АПК) або в гірничих виробках шахт гризунів та комах повинні своєчасно здійснюватися заходи щодо їх знищення.
8.5. Екологія
8.5.1. Під час ведення гірничих робіт на шахтах повинні здійснюватися спеціальні заходи щодо збереження водного басейну, приземного шару атмосфери та рельєфу місцевості. Порушені ділянки земної поверхні повинні рекультивуватися.
8.5.2. Вода, відкачувана з шахт, шламові води, а також господарсько-побутові стоки перед викидом їх до гідрографічної мережі повинні очищатися та знезаражуватися згідно з вимогами законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Фізико-хімічний та бактеріологічний аналіз цих вод повинен здійснюватися не рідше одного разу на квартал.
8.5.3. Забороняється виливання (проливання) нафтопродуктів, водоемульсій, хімічних та інших забруднювальних речовин у гірничих виробках та на поверхні.
За наявності поблизу та на гірничих відводах шахт виробництв токсичних, хімічних речовин повинен бути виконаний прогноз їх проникнення в гірничі виробки з розробкою комплексу заходів щодо його запобігання та безпечного ведення гірничих робіт.
8.5.4. З метою запобігання викидам забруднювальних речовин стаціонарними джерелами в атмосферу понад граничнодопустимі норми повинні здійснюватися спеціальні заходи, погоджені з місцевими органами Держсанепідемнагляду та охорони навколишнього природного середовища.
8.5.5. У разі проектування шахт, як правило, передбачається безвідхідна технологія із залишенням породи в шахті або з використанням її як сировини для промислових та господарських потреб.
При проектуванні та будівництві нових горизонтів (блоків, панелей) діючих шахт повинно передбачатися повне або часткове залишення породи в шахті.
8.5.6. Закладання нових та експлуатація діючих породних відвалів, а також їх гасіння та розбирання здійснюються відповідно до проектів або розділів проектів будівництва (реконструкції, ліквідації) шахт та збагачувальних фабрик.
Проекти з експлуатації, гасіння та розробки (розбирання) породних відвалів повинні бути розроблені за Інструкцією із запобігання самозапалюванню, гасінню та розбиранню породних відвалів (далі - ДНАОП 1.1.30-5.37-96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 №7.
8.5.7. На діючих породних відвалах застосовуються ефективні заходи щодо запобігання їх займанню та вітровій ерозії.
Забороняється експлуатація породних відвалів, які горять. Породні відвали, які горять, підлягають обов'язковому гасінню.
8.5.8. Для породних відвалів заввишки понад 10 м установлюється механічна захисна зона. За контуром механічної захисної зони повинні встановлюватися знаки, що забороняють вхід до зони.
Забороняється розміщення житлових, виробничих та інших будинків та споруд із постійною або тимчасовою присутністю людей у межах механічної захисної зони (крім будинків та споруд, пов'язаних із експлуатацією відвалів).
У межах механічної зони, але не ближче ніж за 10 м від проектного контура відвалів заввишки до 28 м і не ближче ніж за 50 м від проектного контура відвалів заввишки більш ніж 28 м дозволяється розміщувати лише інженерні комунікації. При цьому на період виконання робіт на інженерних комунікаціях роботи на відвалах повинні зупинятися.
8.5.9. Максимальна висота породних відвалів визначається з умов стійкості їхніх укосів та несучої здатності основи. Експлуатація породних відвалів заввишки понад 100 м допускається лише з дозволу органу Держнаглядохоронпраці.
8.5.10. Породні відвали, що закладаються наново, повинні бути плоскої форми. Доцільно розміщувати їх у балках, ярах та відроблених кар'єрах із забезпеченням відводу та пропуску дощових та паводкових вод з обов'язковим зняттям родючого шару.
8.5.11. Закладання нових породних відвалів або будівництво лікувально-профілактичних, культурно-побутових та житлових будинків потрібно здійснювати із залишенням санітарно-технічної зони завширшки не менше ніж 500 м, а для діючих породних відвалів, які не горять, санітарна зона встановлюється за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці, Держсанепідемнагляду і місцевих органів виконавчої влади не ближче ніж межа механічної захисної зони. Відстань від породних відвалів до стволів (шурфів) повинна бути не менше ніж 200 м.
Породні відвали слід розташовувати з підвітреного боку (для вітрів переважного напрямку) житлових будинків, приміщень громадського та комунального призначення, а також стволів (шурфів).
8.5.12. Забороняється розміщувати породні відвали на площах з незатампонованими свердловинами та шурфами, на виходах пластів вугілля з потужністю наносів до 5 м, а також на майданчиках, підроблення яких несе за собою утворення провалів на поверхні.
Провали від ведення гірничих робіт можуть використовуватися для розміщення гірничих порід за умови бортування провалів та засипання розкритих корінних порід глинистими наносами шаром завтовшки не менше ніж 5 м, а також за відсутності протікання (підсосів) повітря через провали до гірничих виробок і небезпеки раптового осідання провалів у процесі їх заповнення, що визначається на підставі маркшейдерського прогнозу.
8.5.13. У разі виявлення ознак деформації в процесі експлуатації, гасіння та розбирання породного відвалу роботи повинні бути призупинені до розробки спеціальних заходів щодо подальшого безпечного ведення робіт.
8.5.14. Під час гасіння породних відвалів, які горять, здійснюється вимірювання концентрації оксиду вуглецю та сірчистого ангідриду на робочих місцях перед початком кожної зміни. За наявності шкідливих газів у кількості, що перевищує припустимі норми, повинні вживатися заходи, що гарантують безпеку робіт.
8.5.15. Списання породного відвалу з числа тих, що горять, оформлюється актом комісії з представників шахти, Держнаглядохоронпраці, Держсанепіднагляду, Міністерства екології та природних ресурсів України, МакНДІ, НДІГС та місцевих органів виконавчої влади за наявності акта температурної зйомки.
8.5.16. Забороняється:
а) складування в породні відвали неостиглої золи котельних установок та легкозаймистих матеріалів (лісу, тирси, паперу, обтирального матеріалу та ін.);
б) експлуатація териконів без оснащення їх східцями;
в) ведення робіт із гасіння та розбирання відвалів у нічний час;
г) проведення на породних відвалах будь-яких робіт, пов'язаних із присутністю людей під час зливових опадів та грози;
ґ) розміщення на породних відвалах шламонакопичувачів;
д) подавання води до тріщин та порожнин від вигоряння на відвалі без додаткових заходів безпеки;
е) виконання робіт з формування, гасіння та розбирання породних відвалів одним працівником;
є) піднімання (спускання) працівників у скіпах (вагонетках) на терикон;
ж) самовільне розбирання породних відвалів.
8.5.17. Усі породні відвали підлягають рекультивації (озелененню). На діючих плоских породних відвалах рекультивація повинна здійснюватися з відставанням не більше ніж на один ярус.
8.5.18. У разі вивезення вугілля та породи канатними дорогами, автомобільним, конвеєрним та рейковим транспортом забороняється складування та вивантаження їх у невизначених місцях.
Начальник управління організації В. Плетньов
нагляду у вугільній промисловості
