---

розетки переносний електроінструмент, ввімкнений в мережу

змінного струму з глухозаземленою нейтраллю, слід заземлювати

(занулювати) з'єднанням корпуса електроінструмента безпосередньо

з нульовим проводом електролінії, що живиться від одного і того

ж трансформатора. Заземлюючий провідник не повинен одночасно

служити для підводу робочого струму. Підключати корпус

електроінструмента до водопроводу чи будь-якого іншого

заземлення забороняється. Нульовий провід визначається

індикатором низької напруги.

7.3.5. Не допускається приєднання електроінструмента до

мережі з глухозаземленою нейтраллю при наявності на нульовому

проводі запобіжників. В цих випадках необхідно перед початком

роботи ці запобіжники зашунтувати.

7.3.6. Електроінструмент, підключений до електромережі

змінного струму з ізольованою нейтраллю, можна заземлювати до

будь-якого надійного заземлення. Опір не повинен бути більшим за

4 Ом.

7.3.7. Приєднання заземлюючих провідників до заземлювачів і

конструкцій, що заземлюються, виконується зваркою або надійним

болтом з'єднання.

7.3.8. Відкрито прокладені оголені провідники і оголені

мережі заземлення забарвлюються в чорний колір.

Допускається забарвлення відкритих заземлюючих провідників

в інші кольори, у відповідності з оформленням приміщення, але

при цьому на них в місцях приєднань та відгалужень наноситься не

менше двох смуг чорного кольору на відстані 150 мм одна від

одної.

Заземлюючі провідники, розташовані в приміщеннях, повинні

бути доступними для огляду.

7.3.9. При неможливості виконання заземлення або захисного

відключення ( якщо це викликає значні утруднення за

технологічними причинами) допускається обслуговування

електрообладнання з ізолюючих площадок. Ізолюючі площадки

повинні бути виконані таким чином, щоб дотик до незаземлених

частин, що становлять небезпеку, міг здійснюватися тільки з

площадки. Крім цього повинна бути виключена можливість

одночасного дотику до заземлених частин електрообладнання і

частин, що не мають з'єднання з землею.

7.4. Вантаження, переміщення, піднімання і розвантажування

обладнання, матеріалів та їх зберігання.

7.4.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі

0;0

слід з обов'язковим дотримуванням безпечних способів вантаження,

розвантажування і транспортування вантажів.

7.4.2. Розвантажувати, переміщувати і піднімати тяжкі

вантажі слід, як правило, механізованим способом за допомогою

спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження

вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з

вантажами, важчими за 60 кг, а також при підніманні вантажів на

висоту більшу за 3 м.

Якщо вага вантажа перебільшує 50 кг, то піднімати його на

спину вантажника слід за допомогою інших вантажників. При вазі

вантажа більшій за 50 кг перенесення його одним вантажником

допускається на відстань, не більшу за 60 м. При відстані

більшій за 60 м необхідно встановити зміни або надати

пристосування для переміщення вантажу.

7.4.3. При перенесенні тяжких речей вручну необхідно

дотримуватись вимог, указаних у ГОСТ 12.3.009-76 "Работы

погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

7.4.4. Кантувати важкі штучні матеріали (ящики з

обладнанням) слід за допомогою спеціальних ломів та інших

пристосувань.

7.4.5. При спусканні вантажу по похилій площині необхідно

притримувати вантаж канатами з протилежного боку для запобігання

ковзання вантажу під дією власної ваги і перекидання високих

вантажів.

7.4.6. В майстернях телеательє для транспортування

телевізорів слід користуватися спеціальними візками.

7.4.7. Піднімання і спускання вантажів по сходах без

поручнів чи будь-яких інших бокових огороджень не допускається.

7.4.8. Вантаження матеріалів на автомашину вище за її борти

без кріплення забороняється.

7.4.9. Складські приміщення повинні бути обладнані

стелажами для зберігання матеріалів, деталей та інструмента і не

повинні бути захаращені. Діелектричні засоби захисту слід

зберігати згідно з Правилами пользования и испытания защитных

средств,

применяемых в электроустановках.

7.4.10. Складати велику кількість деталей антен і щогл слід

в бокси або штабелі перехресною укладкою.

Забороняється складати деталі телевізійних антен і щогл в

вертикальному положенні біля стін.

7.4.11. Кінескопи зберігаються в спеціальній упаковці

(коробці). Зберігання кінескопів і колб, що підлягають

регенерації, без спеціальної упаковки забороняється.

7.4.12. Бензин, денатурат, ацетон, лак "Цапон" та інші

легкозаймисті матеріали слід зберігати в посудинах, що

герметично закриваються, в окремих пожежобезпечних приміщеннях.

8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1.Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині

та поза приміщеннями, у межах якого постійно або періодично

знаходяться горючі речовини і у якому вони можуть знаходитися

при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.

Пожежонебезпечні зони згідно з ПУЭ класифікуються на:

- зони класу П-Па. Це зони, розміщені у приміщеннях, де

знаходяться тверді горючі речовини.

До цих приміщень відносяться склади радіодеталей і

приміщення, де провадиться ремонт телевізорів і радіоапаратів.

- зони класу П-Ш. Це зони, розміщені поза приміщеннями, у

0;0

яких знаходяться горючі рідини з температурою спалахування вищою

за 61 С або тверді горючі речовини.

До цих зон відносяться склади, де зберігаються бензин,

динатурат та інші легкозаймисті матеріали.

8.2. При розміщенні електрообладнання у таких зонах

необхідно керуватися вимогами ПУЭ.

8.3. Відповідальність за дотримування заходів пожежної

безпеки несе керівник підприємства. Він призначає відповідальних

за пожежну безпеку у кожній зміні майстерні цеху, філіалу,

складу та інших служб, в обов'язки яких входить слідкувати за

дотримуванням протипожежного режиму і забезпеченню своїх

дільниць засобами пожежогасіння (вуглекислотні вогнегасники,

ящики з піском, лопати, відра, а також брезент для накидання на

прилад, що зайнявся (на радіоапарат, телевізор тощо).

8.4. При ліквідації загоряння слід мати на увазі, що

гасіння пінним вогнегасником чи водою телевізора, радіоапаратів

і електроустановок, що знаходяться під напругою, не

дозволяється.

8.5. При здійснюванні заходів щодо забезпечення пожежної

безпеки необхідно керуватися Правилами пожежної безпеки в

Україні, а також посібником Тушение пожаров в электроустановках.

Додаток 1

до правил охорони праці при роботах щодо установлення,

ремонту і технічного обслуговування побутової

радіоелектронної апаратури

НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ

──────────────────────────┬──────────────┬────────────────────────────────┬──────────────────────────────────┬──────────────────────

Найменування │ Напруга елек-│ Випробування після виготовлення│ Випробування в експлуатації │ Терміни

захисних засобів │ троустановки,│ і капітального ремонту │ │

│ В ├─────────┬───────────┬──────────┼──────────┬───────────┬───────────┼───────────┬──────────

│ │Випробна │Тривалість,│ Струм, що│ Випробна │Тривалість,│ Струм, що │ Період ви-│ Період

│ │напруга, │ хв │ протікає │ напруга, │ хв │ протікає │ пробування│ оглядів

│ │ кВ │ │ через ви-│ кВ │ │ через ви- │ │

│ │ │ │ ріб, мА │ │ │ ріб, мА │ │

──────────────────────────┴──────────────┴─────────┴───────────┴──────────┴──────────┴───────────┴───────────┴───────────┴──────────

Показники напруги, що До 500 1 1 - 1 1 - 1 раз на Перед

працюють на принципі рік застосу-

протікання активного вання

струму

Інструмент з ізолюю-

чими ручками До 100 2,5 1 - 2 1 - Те саме Те саме

Рукавички гумові

діелектричні До 1000 3,5 1 3,5 2,5 1 2,5 1 раз на - " -

6 місяців

Боти гумові Для всіх

діелектричні напруг 20 2 10 15 1 7,5 1 раз на 1 раз на

3 роки 6 місяців

Галоші гумові

діелектричні До 1000 5 2 2,5 3,5 1 2 1 раз на Те саме

рік

0;0

Килимки гумові Те саме 5,5 Протягування 3,5 3 Протягування 3 1 раз на 1 раз на

діелектричні зі швидкіс- зі швидкіс- 2 роки рік

тю 1-3 см/м тю 2-3 см/м

між ци- між ци-

ліндричними ліндричними

електродами електродами

Додаток 2

до правил охорони праці при роботах щодо установлення,

ремонту і технічного обслуговування побутової

радіоелектронної апаратури

НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ВИПРОБУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ

──────────────────────────┬───────────────────────────────────────────┬──────────────────────────────────────────┬──────────────────

Найменування │ Заводські випробування після │ Експлуатаційні випробування │ Періодичність

захисних засобів │ виготовлення │ │

├──────────────────┬─────────┬──────────────┼──────────────────┬─────────┬─────────────┤

│ Вид випробування │ Зусилля │ Тривалість, │ Вид випробування │ Зусилля │ Тривалість, │

│ │ │ хв │ │ │ хв │

──────────────────────────┴──────────────────┴─────────┴──────────────┴──────────────────┴─────────┴─────────────┴──────────────────

Запобіжні пояси Статичне на 300 кг 5 Статичне на 225 кг 5 1 раз на 6 мі-

розрив розрив сяців

Страхуючий канат Те саме 300 кг 5 Те саме 225 кг 5 Те саме

Драбина дерев'яна Статичне наван- 200 кг 2 Статичне наван- 180 кг 2 1 раз на рік

таження таження

Містки, трапи Те саме 200 кг 2 Те саме 180 кг 2 Те саме

Канати (троси)

стальні Те саме 1,25 Рн - Те саме 1,1 Рн 10 1 раз на 6 мі-

сяців

Канати конопляні,

бавовняні, капронові - " - 1,25 Рн - - " - 1,1 Рн 10 Те саме

Примітки. 1. Рн - граничне робоче навантаження, кг

2. При статичному випробуванні пробний вантаж знаходиться на висоті приблизно 100 мм від землі чи підлоги

Додаток 3

до Правил охорони праці

при роботах щодо установлен-

ня, ремонту і технічного

обслуговування побутової

радіоелектронної апаратури

ДІЯ СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ, ГРАНИЧНІ

БЕЗПЕЧНІ НАПРУГИ

Результатом проходження струму через організм людини може

бути:

0;0

- загальне ураження організму (електричний удар), при якому

порушується нормальна діяльність органів дихання та серця;

- місцеве ураження організму - опіки, металізація шкіри.

Установлено, що найбільша величина електричного струму, що

проходить через організм, при якій людина ще може самостійно

відірватися від струмопровідних частин, складає в середньому

біля 10 мА. Струм 50 - 80 мА небезпечний для життя людини, а

струм 90 - 100 мА - смертельний.

________________________________________________________________

Струм, ! Характер дії струму

мА !_____________________________________________________

! змінного 50-60 Гц ! постійного

________________________________________________________________

1 ! 2 ! 3

__________!_____________________________!_______________________

2-3 Сильне тремтіння пальців Не відчувається

рук

5-7 Судороги в руках Свербіння, відчуття

нагріву

8-10 Тяжко, але ще можна відір- Підсилення нагріву

вати руки від електродів

Сильні болі в пальцях,

кистях рук і руках

20-25 Руки відірвати від елек- Ще більше підсилення

тродів неможливо нагріву

Сильні болі Незначне скорочення

Утруднення дихання м'язів

50-80 Зупинка дихання Сильне відчуття

нагріву

Скорочення м'язів рук

Судороги, утруднення

дихання

90-100 Зупинка дихання і серце- Зупинка дихання

вої діяльності

_______________________________________________________________

Величина струму, що проходить через організм залежить від

прикладеної напруги і від електричного опору організму людини.

Електричний опір організму майже цілком залежить від

величини електричного опору рогового шару шкіри людини. Якщо

роговий шар шкіри не пошкоджений, то опір його може бути від

10000 до 100000 Ом і вище. При пошкодженні рогового шару шкіри

електричний опір організму людини різко падає і може складати

всього лише декілька сотень Омів. Розрахунковою величиною опору

організму людини прийнято вважати 1000 Ом. Крім того, дія

струму, що проходить через організм людини залежить від стану

(вологості і забруднення) шкіри, величини поверхні електричного

контакту, частоти струму і тривалості його дії. Статистика

свідчить що, найбільше число нещасних випадків трапляється

внаслідок випадкового дотику або наближення до оголених,

незахищених частин установок, що знаходяться під напругою.

В залежності від умов експлуатації електроустановок і

оточуючого виробничого середовища установлено дві безпечні

напруги змінного струму промислової частоти: