ДБН В.2.4-1-99. . Мелиоративные системы и сооружения


Розрахунок відстані між елементами регулювальної мережі при підґрунтовому зволоженні

Для осушувально-зволожувальних систем, в яких для зволоження використовується осушувальна мережа, шукану відстань вибирають виходячи з вимог забезпечення заданої інтенсивності подачі вологи у грунт, оскільки ефективність дії дренажу в режимі зволоження є нижчою, ніж при осушенні. У випадку систем з роздільними мережами, які виконують функції осушення та зволоження незалежно одне від одного, міждренні відстані розраховуються окремо для осушувальної та зволожувальної мереж.

При ньому оптимальними приймаються такі міждренні відстані, за яких дренаж здатний створити найкращі для росту та розвитку сільськогосподарських культур водно-фізичні умови у кореневмісному шарі в необхідні терміни.

В меліоративних системах двосторонньої дії за проектні відстані між елементами регулювальної мережі приймають менше із значень, обчислене у режимах осушення та зволоження.

Розрахунковим періодом с літній посушливий, тривалість якого визначається чутливістю даної культури до нестачі вологи у кореневмісному шарі (від 3 до 7діб, від 3 до 5діб).

Розрахункове випаровування визначається за біокліматичним методом (орієнтовні значення - від 2 до 6 мм/добу), опади - від 0 до 2 мм/добу. Коефіцієнт нестачі насичення приймають таким, що дорівнює коефіцієнту водовіддачі грунту.

Перевищення п'єзометричного напору в дренах при підґрунтовому зволоженні приймають таким, що дорівнює від 0,4 до 0,8 м.

Для визначення міждренної відстані L,м, при зволоженні двошарового грунту (рисунки Ц.1, Ц.2) без урахування живлення та випаровування, при якому забезпечується підняття РГВ до глибини H* у заданий строк (до моменту часу t+), необхідно використовувати формули, наведені в прикладах Ц.1, Ц.2.

Приклад Ц.1. Початковий рівень ґрунтових вод повністю розміщується у верхньому шарі двошарового грунту (рисунок Ц.1), якщо т>т2

(Ц.1)

де - коефіцієнт осередненої водовіддачі грунту в зоні зміни РГВ у верхньому шарі,

(Ц.2)

Приклад Ц.2. Початковий РГВ розміщений у нижньому шарі двошарового грунту (рисунок Ц.2), якщо ( т>т2)

за умови Н*> m l

(Ц.З)

де - коефіцієнт водовіддачі грунту в зоні зміни РГВ у нижньому шарі;

( Ц.4)

(Ц.5)

При Н*<т

(Ц.6)

( Ц.7)

( Ц.8)

ДБН В.2.4 - 1-99 С. 113

Рисунок Ц.1. Підґрунтове зволоження двошарового грунту при початковому рівні ґрунтових вод (РГВ) у верхньому шарі

Рисунок Ц.2. Підгрунтове зволоження двошарового грунту при початковому (РГВ) у нижньому шарі

Позначення, наведені на рисунках Ц.1 та Ц.2:

т, - потужність фільтраційного потоку

двошарового грунту, м;

т1 - потужність фільтраційного потоку

першого шару грунту, м;

т2 - те саме, другого шару грунту, м;

k1, k2 - коефіцієнти фільтрації першого та

другого шарів грунту, м/добу;

- коефіцієнти водовіддачі першого і другого шарів грунту;

2L - міждренна відстань, м,

Hk - норма осушення, м;

t - час зниження рівня грунтових вод,

діб.

ДБН В.2.4-1-99 С. 114

ЧАСТИНА II ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА. ВИКОНАННЯ РОБІТ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 При розробленні проектів організації будівництва меліоративних систем і споруд терміни будівництва об'єктів повинні узгоджуватися з термінами виконання робіт з сільськогосподарського освоєння та використання меліорованих земель.

1.2 При реконструкції діючих меліоративних систем і споруд будівельні роботи слід організовувати таким чином, щоб уникнути пошкоджень існуючих споруд і підземних комунікацій, що розміщені у зоні будівництва і не підлягають знесенню або перенесенню.

1.3 Повне або часткове виведення меліорованих земель з сільськогосподарського обороту на період виконання робіт з реконструкції меліоративної системи повністю або частково повинні бути погоджені з землекористувачем і відображається в проекті виконання робіт.

1.4 До початку будівництва меліоративної системи слід виконати роботи з улаштування постійних та тимчасових внутрішньомайданчикових доріг, тимчасових будівель і споруд та інженерних мереж (водо-, тепло-, електропостачання), потрібних на час будівництва і передбачених проектом організації будівництва та проектами на виконання робіт.

1.5 Забороняється починати роботи, пов'язані з будівництвом надземних конструкцій будівлі (споруди) або її частини (секції, яруса, прогону, ділянки, захватки), до повного закінчення влаштування підземних конструкцій та зворотної засипки котлованів, траншей та пазух з ущільненням грунту до щільності, що відповідає природному стану або заданому проектом (за винятком конструкцій, спорудження яких проектами виконання робіт передбачено в інші терміни).

1.6 Якщо будівельний майданчик розміщено на території, що зазнає впливу несприятливих природних явищ і геологічних процесів (зсуви, обвали, селі, лавини, заболоченість, підтоплення тощо), після створення геодезичної розбивочної основи до початку виконання підготовчих внутрішньомайданчикових робіт потрібно виконати за спеціальними проектами першочергові заходи і роботи для захисту території від зазначених процесів.

1.7 Закінчення всіх підготовчих робіт в обсязі, що забезпечує дотримання передбачених проектом темпів будівництва об'єкта, підтверджується актом, складеним замовником і генпідрядником за участю субпідрядної (субпідрядних) організації та профспілкового комітету генпідрядника за формою, наведеною у додатку А.

1.8 Будівництво великих меліоративних систем повинно здійснюватись згідно з пусковими комплексами відповідно до їх складу та черговості, передбачених проектами.

1.9 У процесі будівництва об'єкта необхідно дотримуватись будівельних норм, правил і стандартів, а при виконанні складних об'єктів — додаткових спеціальних вказівок і технічних умов проекту (робочого проекту).

ДБН В.2.4 -1-99 С. 115

1.10 При організації будівництва меліоративних систем і споруд повинно передбачатись своєчасне будівництво під'їзних шляхів і причалів, створення складського господарства, розвиток виробничої бази будівельних організацій і підготовка приміщень житлового та соціально-побутового призначення і комунального господарства, необхідних для потреб будівництва, з урахуванням можливостей тимчасового використання запроектованих постійних будівель і споруд.

1.11 На кожному об'єкті будівництва потрібно:

• вести загальний журнал робіт за формою, наведеною у додатку Б, спеціальні журнали для окремих видів робіт, перелік яких встановлюється генпідрядником за узгодженням з субпідрядними організаціями і замовником, та журнали авторського нагляду проектних організацій;

• складати акти обстеження прихованих робіт, проміжного приймання відповідальних конструкцій, випробування устаткування, систем, мереж і пристроїв;

• оформляти іншу виробничу документацію для окремих видів робіт та виконавчу документацію - комплект робочих креслень з написами про відповідність фактично виконаних робіт цим кресленням або внесеним до них, за узгодженням з проектною організацією, змінам, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт.

Примітка. Потреба у здійсненні авторського нагляду проектними організаціями визначається проектом (робочим проектом) на будівництво меліоративних систем і споруд.

1.12 Ліцензування будівельно-монтажних робіт регламентується чинним законодавством.

2 ПІДГОТОВКА БУДІВНИЦТВА МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

2.1 Підготовка будівництва меліоративних систем і споруд має здійснюватись з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5 і цього розділу.

2.2 До початку виконання робіт потрібно:

• оформити відчуження земель під постійні та тимчасові лінійні споруди (магістральні, міжгосподарські та інші канали, лінії електропередачі, повітряні лінії зв'язку, магістральні, міжгосподарські та внутрішньогосподарські трубопроводи) - у терміни, передбачені проектом виконання робіт і календарним планом будівництва об'єктів; під насосні станції та інші гідротехнічні споруди меліоративної системи, якщо вони не входять у смугу відчуження під лінійні споруди;

• передати та прийняти закріплені на місцевості знаки геодезичної розбивки споруд у терміни, передбачені календарним планом будівництва об'єктів (елементів) меліоративної системи. Геодезичні роботи слід виконувати в обсязі й з точністю у відповідності з вимогами СНіП 3.01.03;

ДБН В.2.4-1-99 С. 116

• розвідати і передати генпідрядній організації кар'єри землі для будівництва земляних гідротехнічних споруд;

• визначити потребу та джерела надходження робочої сили;

• визначити потребу та джерела отримання кам'яно-щебеневої продукції та збірного залізобетону;

• перевірити можливість забезпечення будівництва бетонною сумішшю заводами або вузлами, якщо це передбачено проектом виконання робіт.

2.3 До складу підготовчих робіт, що передують будівництву складного й унікального об'єкта, повинні входити роботи, пов'язані з організацією режимних спостережень (сейсмометричних, гідрологічних, гідрогеологічних, геохімічних, геодезичних тощо) за спеціальними програмами, а також створення, у разі потреби, випробних полігонів, метрологічних пунктів та вимірювальних станцій. Програми дослідних робіт, випробувань конструкцій і елементів споруд та режимних спостережень повинні розроблятися замовником і генеральною проектною організацією одночасно з розробкою проектів організації будівництва і проектів виконання робіт.

2.4 Згідно з ДБН А.3.1-5 у процесі підготовки до виконання будівельно-монтажних робіт потрібно:

• розробити проекти виконання робіт, передати й прийняти закріплені на місцевості знаки геодезичної розбивки стосовно частин будівель (споруд) і видів робіт;

• розробити й здійснити заходи щодо організації праці;

• організувати інструментальне господарство для забезпечення бригад необхідними засобами малої механізації, інструментом, засобами вимірювання й контролю, засобами підмощування, огородженням і монтажною оснасткою;

• створити необхідний запас будівельних конструкцій, матеріалів і готових виробів;

• поставити або перебазувати на робоче місце будівельні машини і пересувні механізовані установки.

З ДОКУМЕНТАЦІЯ НА ОРГАНІЗАЦІЮ БУДІВНИЦТВА

І ВИКОНАННЯ РОБІТ

3.1 Документація на організацію будівництва і виконання робіт складається з проектів організації будівництва нових, розширення та реконструкції діючих об'єктів (розділи "Організація будівництва" у складі затверджених проектів та робочих проектів) і проектів виконання робіт, що розробляються на основі робочої документації, як це передбачено ДБН А.3.1-5.

ДБН В.2.4-1-99 С. 117

3.2 Забороняється виконувати будівельно-монтажні роботи без затвердженого проекту організації будівництва і проекту виконання робіт.

Не допускається порушення рішень проектів організації будівництва і проектів виконання робіт без узгодження з організаціями, що розробили й затвердили їх.

3.3 Проекти організації будівництва і проекти виконання робіт для складних об'єктів повинні розроблятись на основі варіантної проробки основних рішень з розрахунками порівняльної ефективності варіантів.

3.4 Проекти організації будівництва і проекти виконання робіт для випадків, коли будівництво ведеться у складних природних і геологічних умовах, а також при будівництві унікальних будівель і споруд, повинні передбачати заходи щодо забезпечення міцності та стійкості будівель, споруд, конструкцій та їх частин у період зведення, коли конструктивна цілісність ще не досягнута.

У складі проектів виконання робіт на будівництво складних і унікальних об'єктів повинні розроблюватись програми необхідних досліджень, випробувань і режимних спостережень для забезпечення надійного і якісного проведення будівельних робіт і подальшої експлуатації споруд.

3.5 Проект організації будівництва є обов'язковим документом для замовника, підрядних організацій, а також організацій, що здійснюють фінансування і матеріально-технічне забезпечення будівництва.

3.6 Розділ "Організація будівництва" узгоджується з іншими розділами передпро-ектної та проектної документації.

3.7 Проект організації будівництва розробляє генеральна проектна організація або, на її замовлення, організація, яка виконує будівельне проектування за участю проектних організацій, міністерств і відомств, що здійснюють будівництво.

3.8 Проект організації будівництва або його окремі розділи можуть розроблятись із залученням спеціалізованих проектних організацій, проектно-технологічних інститутів за рахунок лімітів на проектно-вишукувальні роботи, що передаються зазначеним організаціям.

3.9 Вихідними матеріалами для розробки проекту організації будівництва у відповідності з ДБН А.3.1-5 повинні бути:

• техніко-економічне обгрунтування будівництва або техніко-економічні розрахунки, що обґрунтовують господарську необхідність і економічну доцільність будівництва даного об'єкта, або проект (робочий проект) та завдання на його розробку;

• матеріали інженерних вишукувань (при реконструкції об'єктів - матеріали їх пе-редпроектного технічного обстеження) і дані режимних спостережень на територіях, що зазнають впливу несприятливих природних явищ і геологічних процесів;

• планові документи, що встановлюють терміни будівництва;

• узгоджені генеральною підрядною і субпідрядною організаціями рішення щодо застосування матеріалів і конструкцій, засобів механізації будівельно-монтажних робіт,

ДБН В.2.4-1-99 С. 118

порядку забезпечення будівництва енергетичними ресурсами, водою, тимчасовими інженерними мережами, а також місцевими будівельними матеріалами;

• відомості про умови поставки і транспортування з підприємств-постачальників будівельних конструкцій, готових виробів, матеріалів і обладнання;