8.2.7Якщо довжина несучих гнучких поперечок більше 30 м, у кожній з них треба передбачатинатяжну муфту.

У несучих тросах ланцюгових підвісок відстань між натяжними муфтами повинна бути не більше 600 м; натяжні муфти повинні передбачатися також у місцях анкерування тросів.

На простих гнучких поперечках допускається передбачати підвішування не більше двох контактних ліній трамвая чи тролейбуса при відстані між їх проводами до 10 м. При більшій відстані між проводами, а також при числі ліній більше двох треба застосовувати ланцюгові гнучкі поперечки.

8.2.8Усі види поперечок, відтяжки й анкерні гілки, що закріплюються на стінах житлових ігромадських споруд, повинні бути оснащені арматурою (шумоглушниками), що поглинає вібрацію ішуми, які виникають у контактній мережі.

31

ДБН В.2.3-18:2007

8.2.9Довжина струн ланцюгових гнучких поперечок повинна бути не менше ніж:- 0,5 м - для контактної мережі трамвая;

-0,7 м - для контактної мережі тролейбуса.

  1. У місцях перехрещення гнучких поперечок з проводами суміжної контактної лінії відстаньміж поперечками і проводами повинна бути не менше ніж 0,7 м.
  2. У межах однієї вулиці треба передбачати самостійні підтримуючі пристрої контактнихмереж трамвая і тролейбуса. За неможливості встановлення опор контактної мережі біля бортадороги дозволено підвішувати контактні підвіски трамвая і тролейбуса (за винятком підвісок на похи-лих струнках) на загальних підтримуючих пристроях (поперечках).
  3. Розрахункове значення навантаження на один стінний гак у місцях закріплення гнучкихпідтримуючих пристроїв на стінах будинків не повинно перевищувати 7000 Н.

8.2.13Не допускається використання підтримуючих пристроїв контактної мережі трамвая ітролейбуса (тросові поперечки, кронштейни) для підвішування на них будь-яких предметів, що невідносяться до контактної мережі.

Дозволено використовувати поперечки контактної мережі для прокладання уздовж них проводів СЦБ і зв'язку за таких умов:

  • використання проводів з ізоляцією на 3 кВ;
  • наявність двох ступенів ізоляції проводів СЦБ і зв'язку від підтримуючих пристроїв контактноїмережі.

8.3 Опорні конструкції

8.3.1У контактних мережах трамвая і тролейбуса для опорних конструкцій треба використовуватизалізобетонні та металеві опори, стіни цегельних і залізобетонних будівель, конструкції тунелів,мостів, шляхопроводів та інших інженерних споруд.

Заборонено використовувати стіни з навісних залізобетонних панелей та порожнистої цегли для кріплення контактної мережі до будівель, за винятком випадків використання спеціальних закладних деталей, закріплених до несучих елементів будівель.

8.3.2Для контактних мереж трамвая і тролейбуса треба застосовувати сталеві та залізобетонніопори, що мають напружену і ненапружену арматуру залежно від розрахункового навантаження.Опори контактної мережі не потребують заземлення.

  1. Металеві трубчасті опори треба застосовувати у вузлах розташування анкерних ділянок звантажними компенсаторами, в місцях виходу кабелів живлення, на інженерних спорудах (мостах,шляхопроводах і естакадах), а також при встановленні опор контактної мережі в зоні ЛЕП напругоюбільше 35 кВ. Не дозволяється використовувати металеві опори для заземлення.
  2. Залізобетонні опори повинні відповідати вимогам СНиП 2.03.01, а сталеві опори -СНиП ІІ-23.

Розрахункове горизонтальне навантаження на сталеві опори Рp, треба визначати за формулою:

Рр=К·Рн, (8.3)

де К - коефіцієнт перевантаження, який дорівнює 1,3;

Рн - нормативне навантаження на опору, прикладене до вершини опори, Н.

Розрахунковий прогин залізобетонних і сталевих опор під дією нормативного навантаження не повинен перевищувати:

  • 1/70 висоти надземної частини опори;
  • 1/150 висоти для анкерних опор з вантажними компенсаторами з розташуванням вантажівусередині опори.

8.3.5Опори повинні бути рівноміцними для будь-яких поперечних осей опори і сприймати повненавантаження без застосування розвантажувальних (анкерних) відтяжок.

У разі сприйняття опорою навантажень, спрямованих у різні боки, опору треба вибирати за навантаженням, яке визначається при дії всіх навантажень, з урахуванням можливості обриву будь-якого з тросів, закріплених на опорі.

8.3.6 У разі перевищення кінцевого розрахункового значення навантаження над нормативним небільше ніж на 25 % для залізобетонних опор та не більше ніж 50 % для металевих опор допускаєтьсяпередбачати посилення опор анкерними відтяжками у таких випадках:

32

ДБНВ.2.3-18:2007

  • за необхідності додаткового навантаження на існуючі опори;
  • на вантажних і службових лініях;
  • на територіях депо і ремонтних майстерень (заводів);
  • на заміських лініях.

8.3.7Можна передбачати закріплення анкерних відтяжок опор до стін будинків або до заглиб-леного в грунт анкера.

Висота розташування анкерних відтяжок у місцях, де можливий рух транспорту і пішоходів, повинна прийматися не менше ніж 5 м над рівнем проїзної частини, а при перехрещенні тротуару -не менше ніж 3 м над рівнем його покриття.

8.3.8Опори треба розташовувати уздовж межі дороги на тротуарах чи газонах. Відстань відлицьової грані бортового каменя до зовнішньої поверхні опори повинна складати не менше ніж 0,6 м.

Окремі опори можна розміщувати у дворах, біля стін будинків, у зонах зелених насаджень.

У разі встановлення опор уздовж дороги, яка не обмежена бортовим каменем, їх треба розміщувати на узбіччі на відстані не менше ніж 1,75 м від краю проїзної частини (асфальтового покриття) з улаштуванням типової бар'єрної огорожі.

Інші відстані від опор - згідно з 6.2.2 та таблицями 6.1 і 6.5.

Заборонено встановлювати опори контактної мережі трамвая в міжколійному просторі під час проектування нових трамвайних ліній.

8.3.9Опори контактної мережі трамвая і тролейбуса треба встановлювати в бетонних чи збірнихзалізобетонних індивідуальних фундаментах.

Можна кріпити опори до фундаметів на фланцях, кількість болтів та їх діаметр визичають розрахунком.

Для розрахунку фундаментів опор за розрахункове значення навантаження треба приймати нормативне значення навантаження з коефіцієнтом перевантаження К= 1,3.

Глибина закладення підошви фундаменту не повинна бути менше ніж глибина промерзання грунту.

Залізобетонні збірні фундаменти опор повинні бути захищені від електричної корозії та корозії від впливу довкілля.

8.3.10Горизонтальну відстань від фундаментів опор до підземних інженерних мереж требаприймати згідно з ДБН 360.

Можна встановлювати опори над підземними спорудами, комунікаціями на відстані від верху підземної споруди до підошви фундаменту опори не менше ніж 0,5 м, а у випадку споруди метрополітену - не менше ніж 1,0 м.

  1. У разі необхідності встановлення опори в місці з великою насиченістю підземних комунікацій допускається передбачати закріплення опори у спеціальних конструкціях зі зміщенням вер-тикальної осі фундаменту відносно вертикальної осі опори.
  2. На інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах, естакадах тощо) опори треба встанов-лювати в металевих стаканах чи на фланцях, що прикріплюються до несучих елементів інженерноїспоруди.

Опори в металевих стаканах треба кріпити із заглибленням на 0,7 м і розклиненням сталевими клинами по периметру в нижній і верхній частинах стакана. У верхній частині стакана допускається приварювати опору до стакана. Фланцеве кріплення опори треба виконувати болтами. Від місця кріплення опори повинно бути забезпечене водовідведення. Конструкцію кріплення опор до інженерних споруд треба вибирати залежно від розрахункового навантаження, що діятиме на встановлювані опори.

8.3.13Використання опор для закріплення на них тросів, проводів і пристроїв, що не відносятьсядо контактної мережі, допускається лише за погодженням з організацією, що експлуатує контактнумережу, та у межах нормативного навантаження опори.

8.4 Підвісна арматура та спеціальні частини контактної мережі

8.4.1 Підвісна і фіксуюча арматура та пристрої, а також спеціальні частини контактної мережі трамвая і тролейбуса повинні забезпечувати плавний і безударний прохід контактної вставки струмоприймача по контактному проводу.

33

ДБН В.2.3-18:2007

  1. У конструкціях спеціальних частин і пристроїв треба забезпечити ізоляцію між проводамитрамвая і тролейбуса, а також між проводами плюсової та мінусовї полярності тролейбуса. Цяізоляція повинна бути розрахована на випробувальну напругу 5 кВ.
  2. Зниження рівня ходової поверхні елементів пристроїв і спеціальних частин контактноїмережі відносно рівня контактного проводу повинно бути з ухилом не більше ніж 0,02 %о. Арматураконтактної мережі повинна відповідати ГОСТ 23476, а пристрої і спеціальні частини контактноїмережі - технічним умовам підприємств-виробників.
  3. Під час трасування контактних ліній кути перехрещень і злиття (розбіжність) контактних лінійповинні відповідати діапазону допустимих кутів конструкцій спеціальних частин контактної мережі.

Конструкція кріплення перехрещень трамвайних і тролейбусних ліній повинна забезпечувати просторове положення перехрещення в площині, паралельній площині трамвайної колії.

Не допускається злом контактного проводу на прямих ділянках в горизонтальній площині на спеціальних частинах конструкцій.

8.4.5Спецчастини контактної мережі треба встановлювати на ділянках з ухилами не більшеніж 20 %о.

Можна встановлювати спеціальні частини контактної мережі з ізольованими ходовими елементами на поздовжніх ухилах траси, які не більше:

  • 30 %о для перехрещення тролейбусних ліній, трамвайної і тролейбусної лінії та керованихстрілочних вузлів;
  • 40 %о для секційних ізоляторів, східних стрілочних вузлів.
  1. На підйомах треба передбачати таку конструкцію перехрещення, яка забезпечує рух утяговому режимі.
  2. Конструкції перехрещень ліній трамвая і тролейбуса повинні забезпечувати проходженняперехрещення тролейбусом у тяговому режимі, а трамваєм - у режимі вибігу.
  3. На криволінійних ділянках трамвайних ліній з радіусом менше ніж 70 м чи при сполученніпідйому з кривою ділянкою колії треба застосовувати конструкції перехрещень трамвайних і тро-лейбусних контактних мереж, які забезпечують проходження трамваїв у тяговому режимі, а тро-лейбусів - без тягового режиму.

8.4.9Відстань між конструкціями перехрещень тролейбусних ліній з ізольованими ходовимиелементами повинна бути більше ніж 5 м.

  1. Ізольовані ходові елементи спеціальних частин контактної мережі повинні мати пристроїдля гасіння дуги.
  2. Тролейбусні автоматичні стрілочні вузли треба встановлювати перед перехрестями і пішо-хідними доріжками.

Східні стрілочні вузли мають розміщуватися після перехресть і пішохідних доріжок на відстані не менше ніж 8 м.

8.5 Ізоляція контактної мережі

8.5.1Усі пристрої контактної мережі, що перебувають під напругою, повинні мати не менше двохступенів ізоляції по відношенню до:

  • опорних конструкцій (опори, будинки, інженерні споруди);
  • струмопровідних елементів контактної підвіски найближчих ліній трамвая і тролейбуса;

-проводів та пристроїв іншого призначення.

Між проводами плюсової та мінусової полярності однієї тролейбусної контактної мережі допускається встановлювати один ступінь ізоляції, розрахований на випробувальну напругу 5 кВ.

Ізоляційні щити та бруси, до яких кріпляться контактні проводи на стельових підвісах, можна прийняти за другий ступінь ізоляції за умови, що вона розрахована на випробувальну напругу 5 кВ.

Не можна вважати ізоляцією шумоглушники та дерев'яні опори.

8.5.2У простих і фіксуючих гнучких поперечках треба передбачати не менше ніж один ступіньізоляції:

  • якщо відсутня ізоляція між поперечкою і контактним проводом;
  • у місцях кріплення контактних проводів;
  • у місцях кріплення поперечки до опорних конструкцій;
  • на відстані від 1,5 м до 2,0 м від кожного контактного проводу трамвая.

34

ДБН В.2.3-18:2007

При відстані між контактними проводами трамвая менше ніж 6 м ізоляцію в поперечках між цими проводами треба встановлювати посередині.

У контактній мережі трамвая при використанні неізольованих підвісів можна не передбачати ізоляцію в місці кріплення контактного проводу до поперечки.

На фіксованих гнучких поперечках ізоляцію треба передбачати в місцях кріплення проводів до поперечок та поперечок до опорних конструкцій на відстані не менше ніж 1,5 м і не більше 2,0 м від кожного контактного проводу.

У контактній мережі трамвая в разі використання неізольованих підвісів можна не передбачати ізоляції в місці кріплення контактного проводу до поперечки.

8.5.3Несучі гнучкі поперечки із сталевого каната повинні бути ізольовані від:

  • контактних і підсилюючих проводів;
  • спеціальних частин контактної мережі;
  • поздовжніх несучих тросів ланцюгових підвісок;
  • опорних конструкцій.

8.5.4Гнучкі поперечки, що виконують роль живильного чи міжколійного з'єднувача, повинні бутивідділені від інших елементів контактної мережі, що перебувають під напругою, двома ступенямиізоляції, крім міжколійних з'єднувачів контактної мережі трамвая, де між:

  • електроз'єднувачем і поздовжнім несучим тросом ланцюгової підвіски, що перебувають піднапругою, допускається встановлювати один ступінь ізоляції;
  • електроз'єднувачем і контактним проводом простої підвіски допускається безпосереднє елек-тричне з'єднання.
  1. У поперечках складної форми (косинці, трапеції тощо) додатковий ступінь ізоляції необ-хідно передбачати в місцях з'єднання окремих елементів поперечки з боку контактного проводу.
  2. Поздовжні несучі троси ланцюгових підвісок повинні бути відокрмлені одним ступенемізоляції від підтримуючих пристроїв, а в контактних мережах тролейбуса - від контактного проводу.
  3. У підтримуючих струнках ізоляцію треба передбачати в місці їх кріплення до контактнихпроводів чи спеціальних частин.