Правила устройства электроустановок. Раздел 2. Изменение № 2 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006

2.5.64 Розрахункове значення ваги конструкцій і ґрунтів обчислюють шляхом множення характеристичного значення навантаження на коефіцієнт надійності за навантаженням (табл. 2.5.13). Значення в дужках необхідно використовувати під час перевірки стійкості конструкції на перекидання, а також у інших випадках, коли зменшення ваги конструкцій і ґрунтів може погіршити умови роботи конструкції (наприклад, для розрахунку анкерних болтів, фундаментів та основ під час виривання).

Монтажні навантаження 2.5.65 Опори ПЛ напругою понад 1 кВ слід перевіряти на навантаження, які відповідають прийнятому способу монтажу з урахуванням складників, які створюються зусиллям тягової линви і вагою проводів (грозозахисних тросів) та ізоляторів, а також на додаткові навантаження, які створюються вагою монтажних пристосувань і монтера з інструментом.

Характеристичне навантаження від ваги проводів (або тросів), які монтуються, та ізоляційних підвісів рекомендується приймати:

1) на проміжних опорах – з урахуванням подвоєної ваги прогону проводів (тросів) без ожеледі та ізоляційних підвісів, виходячи з можливості підйому проводів (тросів), які монтуються, та ізоляційного підвісу через один блок;

Таблиця 2.5.13 – Коефіцієнт надійності за навантаженням

№ з/п

Конструкції споруд і вид ґрунтів

1

2

3

Розрахунки несучої здатності опор і фундаментів (перша група граничних станів), пункт 1, табл. 2.5.1

Конструкції опор:

1

- металеві

1,1 (0,95)

2

- залізобетонні, дерев'яні

1,15 (0,90)

3

Насипні ґрунти

1,2 (0,90)

4

Проводи, троси та устаткування ПЛ

1,10 (0,90)

Розрахунки переміщень опор і фундаментів, а також тріщиноутворення залізобетонних конструкцій (друга група граничних станів). Розрахунки проводів, тросів і арматури (допустимі напруження та руйнівні навантаження), пункти 2, 3, табл. 2.5.1

5

Усі елементи ПЛ

1

2) на анкерних опорах – з урахуванням зусилля в тяговому тросі, яке обчислюють з умови розташування тягового механізму на відстані 2,5 h від опори, де h – висота підвісу проводу середньої фази на опорі.

Характеристичне значення навантаження, яке створюють вага монтера і монтажні пристосування, прикладене в місці кріплення ізоляторів, приймається таким, що дорівнює, кН: для опор ПЛ напругою 500 та 750 кВ – 2,5 ; для опор анкерного типу ПЛ напругою до 330 кВ з підвісними ізоляторами – 2; для проміжних опор ПЛ напругою до 330 кВ з підвісними ізоляторами – 1,5; для опор зі штировими ізоляторами – 1.

Для розрахунку опор, фундаментів та основ у монтажних режимах розрахункові навантаження за першою групою граничних станів обчислюють з урахуванням коефіцієнта надійності  = 1,1, за винятком навантаження, яке створюється вагою монтера і монтажним пристосуванням, для яких коефіцієнт надійності приймається таким, що дорівнює 1,3.

Навантаження, створені натягом проводів і тросів 2.5.66 Навантаження на опори ПЛ від натягу проводів і тросів обчислюють залежно від кліматичних навантажень згідно з формулами (2.5.1), (2.5.11), (2.5.17) і 2.5.58-2.5.61. Під час розрахунків опор допускається враховувати підтримувальну дію необірваних проводів і тросів.

Розрахункове горизонтальне навантаження від натягу проводів і тросів Т_mах, вільних від ожеледі або покритих ожеледдю, під час розрахунку конструкцій опор, фундаментів та основ обчислюють шляхом множення навантаження від натягу проводів, розрахованого на підставі даних пункту 3 табл. 2.5.2, на коефіцієнт надійності , який дорівнює: 1,3 – під час розрахунку за першою групою граничних станів; 1,0 – під час розрахунку за другою групою граничних станів.

Горизонтальне навантаження вздовж осі лінії Т_гор, кН, від обірваних проводів однієї фази на проміжній опорі з підтримувальними підвісами і глухими затискачами обчислюють за формулою:

Т_гор = k_T Т_mах , (2.5.20)

де Т_mах – розрахункове горизонтальне навантаження, кН, за 2.5.67;

k_T – коефіцієнт зменшення натягу в аварійному режимі з обірваними проводами однієї фази (залежно від довжини прогону L і різної довжини ізоляційного підвісу), приймається для проміжних опор жорсткої конструкції (металевих вільностоячих та металевих і залізобетонних на відтяжках) за рис. 2.5.9. Для вільностоячих залізобетонних опор значення коефіцієнта k_T для прогонів до 400 м необхідно зменшувати на 10%, а для прогонів понад 400 м – на 5%. Для дерев'яних опор значення коефіцієнта k_T необхідно приймати за рис. 2.5.10.

У разі застосування пристроїв, які обмежують передавання поздовжнього навантаження на проміжну опору (багатороликові підвіси, а також інші пристрої), розрахунок опор виконують на навантаження, які виникають під час використання цих пристроїв, але не більших від навантажень Т_гор, прийнятих у разі підвішування проводів у глухих затискачах.

а) Проводи АС 70-150 з підвісами від 0,8 до 1,6 м

б) Проводи АС 185-600 з підвісами від 1,3 до 11,0 м

Примітка 1. Значення k_T для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення k_T для проводів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для проводів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих проводів-аналогів.

Рисунок 2.5.9 – Коефіцієнт k_T зменшення натягу проводів в аварійному режимі для проміжних опор жорсткої конструкції

а) Проводи АС 70-95 з підвісами від 0,5 до 1,3 м

б) Проводи АС 120-400 з підвісами від 0,8 до 3,2 м

Примітка 1. Значення k_T для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення k_T для проводів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для проводів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих проводів-аналогів.

Рисунок 2.5.10 – Коефіцієнт k_T зменшення натягу проводів в аварійному режимі для проміжних дерев'яних опор

2.5.69 Горизонтальне навантаження вздовж осі лінії T_гор на проміжні опори від обірваного троса обчислюється за формулою (2.5.20). При цьому коефіцієнт зменшення натягу в аварійному режимі k_T з обірваним одиночним або розщепленим тросом (з двох складників) необхідно приймати за рис. 2.5.11 для проміжних опор жорсткої конструкції (металевих вільностоячих та на відтяжках), за рис. 2.5.12 –для вільностоячих залізобетонних опор, і за рис. 2.5.13 –для дерев'яних опор.

Примітка 1. Значення k_T для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення k_T для тросів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для тросів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів.

Рисунок 2.5.11 – Коефіцієнт k_T зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних опор жорсткої конструкції

Примітка 1. Значення k_T для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення k_T для тросів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для тросів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів.

Рисунок 2.5.12 – Коефіцієнт k_T зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних залізобетонних опор

2.5.70 Проміжні опори ПЛ з кріпленням проводів на штирових ізоляторах за допомогою дротового в'язання слід розраховувати в аварійному режимі за першою групою граничних станів з урахуванням гнучкості опор на обрив одного проводу, який дає найбільші зусилля в елементах опори. Умовне розрахункове горизонтальне навантаження вздовж лінії від натягу обірваного проводу під час розрахунку стояка слід приймати 0,5 Т_тах, але не менше за 3,0 кН.

Для розрахунку конструкцій опор (крім стояка) умовне навантаження, створене натягом обірваного проводу, необхідно приймати 0,25 Т_тах, але не менше за 1,5 кН.

Примітка 1. Значення k_T для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення k_T для тросів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для тросів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів.

Рисунок 2.5.13 – Коефіцієнт k_T зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних дерев'яних опор

Інші впливи Територія України характеризується підвищеною грозовою діяльністю з кількістю грозових годин понад 40 на рік.

За середньою частотою повторюваності та інтенсивністю галопування проводів і тросів територія України поділяється на райони з помірним галопуванням проводів (середня частота повторюваності галопування один раз на п'ять років і менше) і з частим та інтенсивним галопуванням проводів (середня частота повторюваності більше одного разу на п'ять років). Визначати райони за середньою частотою повторюваності та інтенсивністю галопування проводів і тросів слід за картою районування території України (рис. 2.5.14) з уточненням за даними експлуатації.

Динамічні впливи від галопування проводів і тросів під час розрахунку опор не враховують. У випадках, коли передбачається можливість галопування, боротьбу з ним організовують шляхом вживання конструктивних заходів.

2.5.73 Ступінь агресивного впливу навколишнього середовища визначають з урахуванням положень чинних норм проектування та державних стандартів.

Розрахункові режими та сполучення навантажень повітряних ліній 2.5.74 Елементи ПЛ розраховують на сполучення навантажень, які діють у нормальних, аварійних і монтажних режимах, в монтажних режимах – з урахуванням можливості тимчасового підсилення окремих елементів конструкцій.

Поєднання кліматичних та інших чинників у різних режимах роботи ПЛ (наявність вітру, ожеледі, температура, кількість обірваних проводів або тросів тощо) визначають відповідно до вимог цих Правил.

2.5.75 Під час розрахунків опор, фундаментів та основ ПЛ за міцністю і стійкістю (перша група граничних станів) в аварійних режимах розрахункові значення навантажень від ожеледі, дії вітру на опори, проводи і троси, а також натяги проводів і тросів враховують за допомогою таких коефіцієнтів сполучення:

0,8 – для розрахунку проміжних опор, їх фундаментів та основ у режимах обриву проводів і тросів;

0,9 – для розрахунку анкерних опор, їх фундаментів та основ у режимах обриву проводів і тросів;

0,8 – для розрахунку проміжних та анкерних опор, їх фундаментів і основ під час урахування сейсмічних навантажень.

Розрахунки ПЛ виконують для комбінацій кліматичних умов, вказаних у табл. 2.5.14.

Опори слід розраховувати на навантаження в нормальних і аварійних режимах ПЛ.

Анкерні опори слід розраховувати на різницю натягу проводів і тросів, яка виникає внаслідок нерівності значень приведених прогонів.

Кінцеві опори слід розраховувати на односторонній натяг усіх проводів і тросів.

Двоколові та багатоколові опори у всіх режимах повинні бути розраховані на умови, коли змонтоване лише одне коло.

Опори повинні бути перевірені на умови їх монтажу, а також на умови монтажу проводів і тросів.

2.5.78 Розрахунки опор ПЛ за нормальним режимом виконують для сполучень кліматичних навантажень, зазначених у табл. 2.5.14.

Таблиця 2.5.14 – Сполучення навантажень для розрахунків ПЛ

№ з/п

Режими роботи ПЛ

Температура повітря, °С

Вітер

Ожеледь

1

2

3

4

5

1

Нормальний

Середньорічна* t_e за 2.5.58

-

-

Найвища* t_max за 2.5.60

-

-

Найнижча t_min за 2.5.59

-

-

Під час ожеледі t_o за 2.5.61

Розрахункове значення за 2.5.33 та 2.5.37

Мінус 5°С

Максимальний тиск за 2.5.39 та 2.5.49

-

Під час ожеледі t_o за 2.5.61

Під час ожеледі за 2.5.51 і 2.5.54

0,9 від розрахункового значення за 2.5.33 та 2.5.37

2

Аварійний

Середньорічна t_e за 2.5.58

-

-

Найнижча t_min за 2.5.59

-

-

Мінус 5°С

-

Розрахункове значення за 2.5.33 і 2.5.37

3

Монтажний

Мінус 15°С

Тиск вітру на висоті 10 м над поверхнею землі 62,5 Па (швидкість вітру 10 м/с)

-

* Враховується тільки під час розрахунків проводів і тросів.

2.5.79 Проміжні опори ПЛ з підтримувальними ізоляційними підвісами і глухими затискачами слід розраховувати на горизонтальні статичні навантаження в аварійних режимах (2.5.66-2.5.70).

Розрахунок виконують для режиму без ожеледі і вітру за таких умов:

обірвано провід або проводи однієї фази (за будь-якої кількості проводів на опорі), троси не обірвано;