Вплив вітру на проводи розщепленої фази приймають без урахування можливого зниження вітрового тиску на провід, що знаходиться в тіні підвітряного проводу.

Висоту розташування приведеного центра ваги проводів або тросів hпр, м, обчислюють для габаритного прогону

за формулою:

hпр = hср – 2/3 f ,(2.5.8)

де hпр – середня висота кріплення проводів до ізоляторів або середня висота кріплення тросів на опорі, яку відраховують від рівня землі в місцях установлення опор, м;

f – стріла провисання проводу або троса (умовно прийнята найбільшою стрілою провисання за найвищої температури або ожеледі без вітру), м.

Висоту hnp розташування приведеного центра ваги проводів або тросів однопрогонних великих переходів через водні простори обчислюють за формулою:

,(2.5.9)

де hcр1, hcp2- висоти кріплення тросів або середня висота кріплення проводів до ізоляторів на опорах 1 і 2 переходу, яку відраховують від меженного рівня ріки або нормального рівня протоки, каналу, водоймища.

Висоту hnp розташування приведеного центра ваги

проводів або тросів багатопрогонних великих переходів через водні простори обчислюють за формулою:

,(2.5.10)

де n – кількість прогонів;

hnpi – висота приведених центрів ваги проводів або тросів над меженним рівнем ріки або нормальним рівнем протоки, каналу, водоймища в i-му прогоні, м, (визначається за формулою (2.5.9), i = 1,..., n;

li – довжина i-го прогону, який входить у перехід, м, i = 1, ...,n.

За наявності високого незатоплюваного берега, на якому розташовано як перехідні, так і суміжні з ними опори, висоту приведених центрів ваги в прогоні, суміжному з перехідним, відраховують від рівня землі в цьому прогоні.

2.5.49 Розрахункове вітрове навантаження на проводи і троси ліній класів безвідмовності 1КБ-4КБ для режиму максимального вітру без ожеледі Рт, Н, обчислюють за формулою:

(2.5.11)

де Сaer – аеродинамічний коефіцієнт, який під час розрахунків проводів і тросів приймають таким, що дорівнює:

1,2 – для проводів і тросів діаметром менше 20 мм, вільних від ожеледі, і всіх проводів і тросів, покритих ожеледдю;

1,1 – для проводів і тросів діаметром 20 мм і більше, вільних від ожеледі;

Cdc – коефіцієнт динамічності, який враховує вплив пульсаційного складника вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на проводи ПЛ. Коефіцієнт Cdc обчислюють за формулою (2.5.12), у необхідних випадках – за допомогою спеціального динамічного розрахунку;

d – діаметр проводу або троса, мм;

Lвітр – вітровий прогін, м;

 – кут між напрямком вітру та віссю ПЛ.

2.5.50 Коефіцієнт динамічності Cdc обчислюють за формулою:

(2.5.12)

де  – коефіцієнт, який враховує вплив пульсаційного складника вітрового навантаження та динаміку коливань проводу і приймається за табл. 2.5.8;

 – коефіцієнт, який враховує нерівномірність вітрового тиску по прогону ПЛ. Коефіцієнт приймають за формулою (2.5.13), але не більшим за одиницю:

,(2.5.13)

kL – коефіцієнт, який враховує вплив довжини прогону на вітрове навантаження. Його приймають таким, що дорівнює: 1,2 – за довжини прогону L до 50 м; 0,85 – за довжини прогону L 800 м і більше; проміжні значення коефіцієнта kL обчислюють за формулою:

kL = 1,7 – 0,12 ln L,(2.5.14)

де L –довжина прогону, м.

Таблиця 2.5.8

Тип місцевості (за 2.5.45)

І

II

III

IV

gtu

1,3

1,5

1,6

1,7

2.5.51 Розрахункове значення тиску вітру під час ожеледі Wg, Па, на площинні елементи ліній з габаритом

поперечного перерізу понад 70 мм (елементи опор, ізолятори тощо) обчислюють без урахування підвищення навітряної площі за рахунок ожеледних відкладень за формулами:

,(2.5.15)

,(2.5.16)

де  – коефіцієнт надійності за тиском вітрупід час ожеледі за 2.5.52;

Wog – характеристичне значення тиску вітрупід час

ожеледі за 2.5.53, Па.

2.5.52 Коефіцієнт надійності за тиском вітру під час ожеледі обчислюють залежно від заданого значення середнього періоду повторюваності T (табл. 2.5.9).

Таблиця 2.5.9

Період повторюваності Т, років

5

10

15

25

30

50

150

500

Коефіцієнт

0,45

0,61

0,71

0,83

0,88

1,00

1,26

1,55

2.5.53Характеристичне значення тиску вітру під час ожеледі, Wog, Па, для рівнинної місцевості на висоті 10 м над поверхнею землі визначають за картою територіального районування (рис. 2.5.4).

2.5.54Навантаження від дії вітру на елементи ПЛ кругового перерізу діаметром до 70 мм включно, вкриті ожеледдю, слід обчислювати як лінійне навантаження. Розрахункове значення лінійного навантаження від дії вітру під час ожеледі Qm, Н, обчислюють за формулою:

, (2.5.17)

де  – коефіцієнт, який враховує дію вітру на елемент, вкритий ожеледдю, залежно від діаметра елемента кругового перерізу d (обчислюється згідно з табл. 2.5.11);

kg – коефіцієнт, який враховує зміну дії вітру на елемент, вкритий ожеледдю, за висотою h (обчислюється згідно з табл. 2.5.10 залежно від висоти розташування елемента);

kL – коефіцієнт, який обчислюють за формулою (2.5.14) відповідно до фактичного прогону ПЛ;

(2.5.18)

де  – коефіцієнт надійності дії вітру на елемент, вкритий ожеледдю, за 2.5.55;

Q0 – характеристичне значення лінійного навантаження від дії вітру під час ожеледі на елемент, вкритий ожеледдю, Н/м, за 2.5.56.

Дію вітру на горизонтально підвішені елементи кругового перерізу (троси, проводи, линви), вкриті ожеледдю, допускається приймати на висоті розташування їх приведеного центра ваги (див. 2.5.48).

Таблиця 2.5.10

Висота над поверхнею землі h, м

5

10

20

30

40

50

70

100

Коефіцієнт kg

0,80

1,00

1,15

1,30

1,4

1,45

1,60

1,75

Примітка. Проміжні значення величин обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції.

Таблиця 2.5.11

Діаметр проводу, троса або линви d, mm

5

10

20

30

50

70

Коефіцієнт

0,90

1,00

1,2

1,35

1,68

2,0

Примітка. Проміжні значення величин обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції.

2.5.55 Коефіцієнт надійності дії вітру на провід, вкритий ожеледдю, визначають залежно від заданого періоду середньої повторюваності T(табл. 2.5.12).

Таблиця 2.5.12

Період повторюваності Т, років

5

10

15

25

30

50

150

500

Коефіцієнт

0,47

0,63

0,72

0,84

0,88

1,00

1,25

1,53

2.5.56Характеристичне значення навантаження від дії вітру Qo, Н/м, на провід діаметром 10 мм, вкритий ожеледдю, для рівнинної місцевості на висоті 10 м над поверхнею землі визначають за картою територіального районування (рис. 2.5.5).

Температурні кліматичні впливи

2.5.57Під час проектування ПЛ усіх типів і напруг враховують такі значення температури повітря:

te – середньорічна (2.5.58);

tmin – найнижча, яку приймають за абсолютну мінімальну (2.5.59);

tmax – найвища, яку приймають за абсолютну максимальну (2.5.60);

to – під час ожеледі (2.5.61).

У необхідних випадках температуру допускається визначати шляхом статистичного оброблення результатів метеорологічних спостережень.

2.5.58Середньорічну температуру повітря te установлюють за картою на рис. 2.5.6.

2.5.59Мінімальну температуру повітря tтіп установлюють за картою згідно з рис. 2.5.7.

  1. Максимальну температуру повітря tmах установлюють за картою згідно з рис. 2.5.8.
  2. Температуру повітря під час дії вітру в разі ожеледі to необхідно приймати мінус 5°С.

Навантаження від ваги конструкцій і ґрунтів

  1. Характеристичне значення ваги конструкцій заводського виготовлення необхідно визначати на підставі стандартів, робочих креслень або паспортних даних заводів-виробників, а інших будівельних конструкцій і ґрунтів – за проектними розмірами і питомою вагою матеріалів і ґрунтів з урахуванням їхньої вологості в умовах будівництва та експлуатації ПЛ.
  2. Характеристичні значення вертикальних навантажень Gc , Н, які створюються вагою проводів і тросів, обчислюють за формулою:

Gc = pl lваг,(2.5.19)

де pl – вага проводу або троса довжиною 1 м, Н/м, яка чисельно дорівнює вазі, зазначеній у стандарті або технічних умовах;

lваг – ваговий прогін, м.

Для опор масового застосування дозволяється передбачати можливість збільшення або зменшення вагового прогону на 25%, залежно від розрахункової ситуації.

2.5.64Розрахункове значення ваги конструкцій і ґрунтів обчислюють шляхом множення характеристичного значення навантаження на коефіцієнт надійності за навантаженням (табл. 2.5.13). Значення в дужках необхідно використовувати під час перевірки стійкості конструкції на перекидання, а також у інших випадках, коли зменшення ваги конструкцій і ґрунтів може погіршити умови роботи конструкції (наприклад, для розрахунку анкерних болтів, фундаментів та основ під час виривання).

Монтажні навантаження

2.5.65 Опори ПЛ напругою понад 1 кВ слід перевіряти на навантаження, які відповідають прийнятому способу монтажу з урахуванням складників, які створюються зусиллям тягової линви і вагою проводів (грозозахисних тросів) та ізоляторів, а також на додаткові навантаження, які створюються вагою монтажних пристосувань і монтера з інструментом.

Характеристичне навантаження від ваги проводів (або тросів), які монтуються, та ізоляційних підвісів рекомендується приймати:

1) на проміжних опорах – з урахуванням подвоєної ваги прогону проводів (тросів) без ожеледі та ізоляційних підвісів, виходячи з можливості підйому проводів (тросів), які монтуються, та ізоляційного підвісу через один блок;

Таблиця 2.5.13 – Коефіцієнт надійності за навантаженням

№ з/п

Конструкції споруд і вид ґрунтів

1

2

3

Розрахунки несучої здатності опор і фундаментів (перша група граничних станів), пункт 1, табл. 2.5.1

Конструкції опор:

1

- металеві

1,1 (0,95)

2

- залізобетонні, дерев'яні

1,15 (0,90)

3

Насипні ґрунти

1,2 (0,90)

4

Проводи, троси та устаткування ПЛ

1,10 (0,90)

Розрахунки переміщень опор і фундаментів, а також тріщиноутворення залізобетонних конструкцій (друга група граничних станів). Розрахунки проводів, тросів і арматури (допустимі напруження та руйнівні навантаження), пункти 2, 3, табл. 2.5.1

5

Усі елементи ПЛ

1

2) на анкерних опорах – з урахуванням зусилля в тяговому тросі, яке обчислюють з умови розташування тягового механізму на відстані 2,5 h від опори, де h – висота підвісу проводу середньої фази на опорі.

Характеристичне значення навантаження, яке створюють вага монтера і монтажні пристосування, прикладене в місці кріплення ізоляторів, приймається таким, що дорівнює, кН: для опор ПЛ напругою 500 та 750 кВ – 2,5 ; для опор анкерного типу ПЛ напругою до 330 кВ з підвісними ізоляторами – 2; для проміжних опор ПЛ напругою до 330 кВ з підвісними ізоляторами – 1,5; для опор зі штировими ізоляторами – 1.

Для розрахунку опор, фундаментів та основ у монтажних режимах розрахункові навантаження за першою групою граничних станів обчислюють з урахуванням коефіцієнта надійності  = 1,1, за винятком навантаження, яке створюється вагою монтера і монтажним пристосуванням, для яких коефіцієнт надійності приймається таким, що дорівнює 1,3.

Навантаження, створені натягом проводів і тросів

2.5.66 Навантаження на опори ПЛ від натягу проводів і тросів обчислюють залежно від кліматичних навантажень згідно з формулами (2.5.1), (2.5.11), (2.5.17) і 2.5.58-2.5.61. Під час розрахунків опор допускається враховувати підтримувальну дію необірваних проводів і тросів.

  1. Розрахункове горизонтальне навантаження від натягу проводів і тросів Тmах, вільних від ожеледі або покритих ожеледдю, під час розрахунку конструкцій опор, фундаментів та основ обчислюють шляхом множення навантаження від натягу проводів, розрахованого на підставі даних пункту 3 табл. 2.5.2, на коефіцієнт надійності , який дорівнює: 1,3 – під час розрахунку за першою групою граничних станів; 1,0 – під час розрахунку за другою групою граничних станів.
  2. Горизонтальне навантаження вздовж осі лінії Тгор, кН, від обірваних проводів однієї фази на проміжній опорі з підтримувальними підвісами і глухими затискачами обчислюють за формулою:

Тгор = kT Тmах ,(2.5.20)

де Тmах – розрахункове горизонтальне навантаження, кН, за 2.5.67;

kT – коефіцієнт зменшення натягу в аварійному режимі з обірваними проводами однієї фази (залежно від довжини прогону L і різної довжини ізоляційного підвісу), приймається для проміжних опор жорсткої конструкції (металевих вільностоячих та металевих і залізобетонних на відтяжках) за рис. 2.5.9. Для вільностоячих залізобетонних опор значення коефіцієнта kT для прогонів до 400 м необхідно зменшувати на 10%, а для прогонів понад 400 м – на 5%. Для дерев'яних опор значення коефіцієнта kT необхідно приймати за рис. 2.5.10.