ПУЭ ПУЭ:2006 сторінка 7 з 24

Правила устройства электроустановок. Раздел 2. Изменение № 2 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006

Завантажити документ

У розрахунках дерев'яних опор динамічний складник не враховують.

Для опор з висотою понад 50 м коефіцієнт динамічності С_d обчислюють за допомогою спеціального динамічного розрахунку.

2.5.43 Коефіцієнт С_с обчислюють за формулою:

С_c = С_h С_rel С_dir , (2.5.7)

де С_h, – коефіцієнт збільшення вітрового тиску залежно від висоти, який визначають відповідно до 2.5.44;

С_rel – коефіцієнт рельєфу, який визначають відповідно до 2.5.46;

С_dir – коефіцієнт напрямку, який визначають відповідно до 2.5.47.

За допомогою коефіцієнта С_h враховують збільшення вітрового навантаження залежно від висоти опори або її частини над поверхнею землі h і типу місцевості (2.5.45). С_h визначають за рис. 2.5.3.

Тип місцевості визначають з урахуванням розрахункового напрямку вітру:

І – відкриті поверхні морів, озер, які піддаються дії вітру на ділянці довжиною не менше ніж 3 км, і плоскі рівнини без перешкод;

II – сільська місцевість з огорожами (парканами), невеликими спорудами, будівлями і деревами;

III – приміські і промислові зони і протяжні лісові масиви;

IV – міські площі, на яких не менше ніж 15% поверхні зайнято будівлями з середньою висотою, яка перевищує 15 м.

Рисунок 2.5.3 – Залежність коефіцієнта С_h від висоти над поверхнею землі h

ПЛ вважається розташованою на місцевості даного типу, якщо ця місцевість зберігається з навітреної сторони ПЛ на відстані 30 h за повної висоти опори, h<60 м або 2 км – за більшої висоти опори. Якщо ПЛ розташована на межах місцевостей різних типів або є сумніви щодо вибору типу місцевості, то необхідно приймати той тип місцевості, в якому вітрові навантаження будуть більшими.

Для окремих зон висотою не більше ніж 10 м значення коефіцієнтів С_h можна приймати постійними, визначаючи їх за висотою середніх точок відповідних зон, які відраховують від рівня землі в місці встановлення опори. Під час розрахунку проводів і тросів коефіцієнт С_h визначають залежно від приведеної висоти за 2.5.48.

2.5.46 За допомогою коефіцієнта рельєфу С_rel враховують мікрорельєф місцевості поблизу розташування опори. Як правило, С_rel приймають таким, що дорівнює одиниці, за винятком окремих випадків, коли опора розташована в гірській місцевості або на пагорбі чи схилі з такими характеристиками:

кут схилу пагорба (височини) більше ніж 5°;

висота пагорба Н більше ніж 20 м, незалежно від кута схилу.

У цих випадках коефіцієнт рельєфу С_rel необхідно обчислювати за спеціальними методиками.

У разі проходження ПЛ напругою 35 кВ і вище в гірській або пагорбній місцевості, закритій від впливу вітру локальними рельєфними особливостями місцевості (як правило, пагорб з нахилом до горизонталі більше 25°), необхідно виконувати перевірку ПЛ на турбулентний слід за перешкодою.

2.5.47 За допомогою коефіцієнта напрямку С_dir враховують нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру. С_dir, як правило, приймають таким, що дорівнює одиниці. Значення С_dir<1 допускається враховувати лише для відкритої рівнинної місцевості за наявності достатнього статистичного обґрунтування.

Для розрахунку проводів і тросів на вітрові навантаження напрямок вітру необхідно приймати під кутом 90° до ПЛ.

Для розрахунку опор напрямок вітру слід приймати під кутом 90°, 45° і 0° до осі ПЛ. У разі розрахунку кутових опор за вісь ПЛ приймають напрямок бісектриси зовнішнього кута повороту, утвореного суміжними відрізками лінії. Значення натягу проводів і тросів слід приймати також для згаданих кутів.

У розрахунках опор на напрямок вітру під кутом 45° до ПЛ вітрові навантаження на проводи і троси слід зменшувати шляхом множення на sin² 45° = 0,5.

2.5.48 Вітрове навантаження на проводи ПЛ обчислюють за висотою розташування приведеного центра ваги всіх проводів h_пр, вітрове навантаження на троси – за висотою розташування приведеного центра ваги тросів h_пр, без урахування відхилення проводу в прогоні під дією вітру.

Вплив вітру на проводи розщепленої фази приймають без урахування можливого зниження вітрового тиску на провід, що знаходиться в тіні підвітряного проводу.

Висоту розташування приведеного центра ваги проводів або тросів h_пр, м, обчислюють для габаритного прогону

за формулою:

h_пр = h_ср – 2/3 f , (2.5.8)

де h_пр – середня висота кріплення проводів до ізоляторів або середня висота кріплення тросів на опорі, яку відраховують від рівня землі в місцях установлення опор, м;

f – стріла провисання проводу або троса (умовно прийнята найбільшою стрілою провисання за найвищої температури або ожеледі без вітру), м.

Висоту h_np розташування приведеного центра ваги проводів або тросів однопрогонних великих переходів через водні простори обчислюють за формулою:

, (2.5.9)

де h_c_р1, h_cp₂- висоти кріплення тросів або середня висота кріплення проводів до ізоляторів на опорах 1 і 2 переходу, яку відраховують від меженного рівня ріки або нормального рівня протоки, каналу, водоймища.

Висоту h_np розташування приведеного центра ваги

проводів або тросів багатопрогонних великих переходів через водні простори обчислюють за формулою:

, (2.5.10)

де n – кількість прогонів;

h_npi – висота приведених центрів ваги проводів або тросів над меженним рівнем ріки або нормальним рівнем протоки, каналу, водоймища в i-му прогоні, м, (визначається за формулою (2.5.9), i = 1,..., n;

l_i – довжина i-го прогону, який входить у перехід, м, i = 1, ...,n.

За наявності високого незатоплюваного берега, на якому розташовано як перехідні, так і суміжні з ними опори, висоту приведених центрів ваги в прогоні, суміжному з перехідним, відраховують від рівня землі в цьому прогоні.

2.5.49 Розрахункове вітрове навантаження на проводи і троси ліній класів безвідмовності 1КБ-4КБ для режиму максимального вітру без ожеледі Р_т, Н, обчислюють за формулою:

(2.5.11)

де С_aer – аеродинамічний коефіцієнт, який під час розрахунків проводів і тросів приймають таким, що дорівнює:

1,2 – для проводів і тросів діаметром менше 20 мм, вільних від ожеледі, і всіх проводів і тросів, покритих ожеледдю;

1,1 – для проводів і тросів діаметром 20 мм і більше, вільних від ожеледі;

C_dc – коефіцієнт динамічності, який враховує вплив пульсаційного складника вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на проводи ПЛ. Коефіцієнт C_dc обчислюють за формулою (2.5.12), у необхідних випадках – за допомогою спеціального динамічного розрахунку;

d – діаметр проводу або троса, мм;

L_вітр – вітровий прогін, м;

– кут між напрямком вітру та віссю ПЛ.

2.5.50 Коефіцієнт динамічності C_dc обчислюють за формулою:

(2.5.12)

де – коефіцієнт, який враховує вплив пульсаційного складника вітрового навантаження та динаміку коливань проводу і приймається за табл. 2.5.8;

– коефіцієнт, який враховує нерівномірність вітрового тиску по прогону ПЛ. Коефіцієнт приймають за формулою (2.5.13), але не більшим за одиницю:

, (2.5.13)

k_L – коефіцієнт, який враховує вплив довжини прогону на вітрове навантаження. Його приймають таким, що дорівнює: 1,2 – за довжини прогону L до 50 м; 0,85 – за довжини прогону L 800 м і більше; проміжні значення коефіцієнта k_L обчислюють за формулою:

k_L = 1,7 – 0,12 ln L, (2.5.14)

де L –довжина прогону, м.

Таблиця 2.5.8

Тип місцевості (за 2.5.45)

III

g_tu

1,3

1,5

1,6

1,7

2.5.51 Розрахункове значення тиску вітру під час ожеледі W_g, Па, на площинні елементи ліній з габаритом

поперечного перерізу понад 70 мм (елементи опор, ізолятори тощо) обчислюють без урахування підвищення навітряної площі за рахунок ожеледних відкладень за формулами:

, (2.5.15)

, (2.5.16)

де – коефіцієнт надійності за тиском вітру під час ожеледі за 2.5.52;

W_og – характеристичне значення тиску вітру під час

ожеледі за 2.5.53, Па.

2.5.52 Коефіцієнт надійності за тиском вітру під час ожеледі обчислюють залежно від заданого значення середнього періоду повторюваності T (табл. 2.5.9).

Таблиця 2.5.9

Період повторюваності Т, років

150

500

Коефіцієнт

0,45

0,61

0,71

0,83

0,88

1,00

1,26

1,55

2.5.53 Характеристичне значення тиску вітру під час ожеледі, W_og, Па, для рівнинної місцевості на висоті 10 м над поверхнею землі визначають за картою територіального районування (рис. 2.5.4).

2.5.54 Навантаження від дії вітру на елементи ПЛ кругового перерізу діаметром до 70 мм включно, вкриті ожеледдю, слід обчислювати як лінійне навантаження. Розрахункове значення лінійного навантаження від дії вітру під час ожеледі Q_m, Н, обчислюють за формулою:

, (2.5.17)

де – коефіцієнт, який враховує дію вітру на елемент, вкритий ожеледдю, залежно від діаметра елемента кругового перерізу d (обчислюється згідно з табл. 2.5.11);

k_g – коефіцієнт, який враховує зміну дії вітру на елемент, вкритий ожеледдю, за висотою h (обчислюється згідно з табл. 2.5.10 залежно від висоти розташування елемента);

k_L – коефіцієнт, який обчислюють за формулою (2.5.14) відповідно до фактичного прогону ПЛ;

(2.5.18)

де – коефіцієнт надійності дії вітру на елемент, вкритий ожеледдю, за 2.5.55;

Q₀ – характеристичне значення лінійного навантаження від дії вітру під час ожеледі на елемент, вкритий ожеледдю, Н/м, за 2.5.56.

Дію вітру на горизонтально підвішені елементи кругового перерізу (троси, проводи, линви), вкриті ожеледдю, допускається приймати на висоті розташування їх приведеного центра ваги (див. 2.5.48).

Таблиця 2.5.10

Висота над поверхнею землі h, м

100

Коефіцієнт k_g

0,80

1,00

1,15

1,30

1,4

1,45

1,60

1,75

Примітка. Проміжні значення величин обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції.

Таблиця 2.5.11

Діаметр проводу, троса або линви d, mm

Коефіцієнт

0,90

1,00

1,2

1,35

1,68

2,0

Примітка. Проміжні значення величин обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції.

2.5.55 Коефіцієнт надійності дії вітру на провід, вкритий ожеледдю, визначають залежно від заданого періоду середньої повторюваності T (табл. 2.5.12).

Таблиця 2.5.12

Період повторюваності Т, років

150

500

Коефіцієнт

0,47

0,63

0,72

0,84

0,88

1,00

1,25

1,53

2.5.56 Характеристичне значення навантаження від дії вітру Q_o, Н/м, на провід діаметром 10 мм, вкритий ожеледдю, для рівнинної місцевості на висоті 10 м над поверхнею землі визначають за картою територіального районування (рис. 2.5.5).

Температурні кліматичні впливи 2.5.57 Під час проектування ПЛ усіх типів і напруг враховують такі значення температури повітря:

t_e – середньорічна (2.5.58);

t_min – найнижча, яку приймають за абсолютну мінімальну (2.5.59);

t_max – найвища, яку приймають за абсолютну максимальну (2.5.60);

t_o – під час ожеледі (2.5.61).

У необхідних випадках температуру допускається визначати шляхом статистичного оброблення результатів метеорологічних спостережень.

2.5.58 Середньорічну температуру повітря t_e установлюють за картою на рис. 2.5.6.

2.5.59 Мінімальну температуру повітря t_тіп установлюють за картою згідно з рис. 2.5.7.

Максимальну температуру повітря t_m_ах установлюють за картою згідно з рис. 2.5.8.

Температуру повітря під час дії вітру в разі ожеледі t_o необхідно приймати мінус 5°С.

Навантаження від ваги конструкцій і ґрунтів Характеристичне значення ваги конструкцій заводського виготовлення необхідно визначати на підставі стандартів, робочих креслень або паспортних даних заводів-виробників, а інших будівельних конструкцій і ґрунтів – за проектними розмірами і питомою вагою матеріалів і ґрунтів з урахуванням їхньої вологості в умовах будівництва та експлуатації ПЛ.

Характеристичні значення вертикальних навантажень G_c , Н, які створюються вагою проводів і тросів, обчислюють за формулою:

G_c= p_ll_ваг, (2.5.19)

де p_l – вага проводу або троса довжиною 1 м, Н/м, яка чисельно дорівнює вазі, зазначеній у стандарті або технічних умовах;

l_ваг – ваговий прогін, м.

Для опор масового застосування дозволяється передбачати можливість збільшення або зменшення вагового прогону на 25%, залежно від розрахункової ситуації.