Лист від 01.10.2007 № 16/6-278 Щодо регулювання заходів забезпечення виконання зобов'язань


МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 01.10.2007 р. N 16/6-278

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України розглянуло звернення та повідомляє.

Заходи забезпечення виконання зобов'язань регулюються главою 49 Цивільного кодексу України; а також спеціальними актами законодавства, присвяченими цьому питанню, - законами України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу", від 05.06.2003 р. N 898-IV "Про іпотеку", від 18.11.2003 р. N 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про заставу" застава як вид забезпечення виконання зобов'язання має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, випливає з договору позики, кредиту, купівлі продажу, оренди, перевезення вантажу тощо, відповідно до положень ст. 3 Закону України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" та виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі статтею 635 Цивільного кодексу України зобов'язанням попереднього договору є вимога протягом певного строку (у певний термін), що є істотною умовою зазначеного договору, укласти основний договір. Попередній договір обумовлює умови, за якими буде укладений основний договір, а не встановлює зобов'язання, що випливає з основного договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України для продавця за договором купівлі-продажу встановлено зобов'язання передати майно покупцеві, а покупця - прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, у даному випадку підставою для укладення договору застави є договір купівлі-продажу, а не попередній договір. Враховуючи вищенаведене, для попереднього договору не може застосовуватися застава як вид виконання зобов'язання.

Одночасно зазначаємо, що застава може забезпечувати виконання будь-якої вимоги, що не суперечить законодавству України відповідно до статті 3 вищевказаного Закону України "Про заставу".

Так, відносини між фізичними особами та суб'єктами господарювання, які встановлюються внаслідок залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, регулюються Законом України від 18.09.91 р. N 1560-XII "Про інвестиційну діяльність", Законом України від 19.06.2003 р. N 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням коштів, залучених від фізичних осіб та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних