Відхилення від проектних відміток, що можуть призвести до небезпечного перерозподілу навантажень на опори та порушити схему конденсатовідводу, повинні бути негайно усунуті.
Якщо поблизу фундаментів опор діючих газопроводів виконуються роботи з риттям котлованів або траншів, нівелювання газопроводів на цих ділянках повинне робитися так само, як і для новоспоруджених.
Дані нівелювання повинні записуватися в паспорт газопроводу.
13.3. Експлуатація газового обладнання агрегатів, що споживають газ
13.3.1. Перед пуском у роботу агрегатів, що споживають газ, слід провітрити топки та димоходи, використовуючи для цього вентилятор для подачі повітря до пальників або димосмок, а за їх відсутності - тягу димаря. Час провітрювання повинен бути зазначений в технологічній інструкції.
13.3.2. До розпалювання газоспоживального агрегата повинні бути продуті газом газопровід перед колектором агрегата через свічку, а потім колектор агрегата через кінцеву свічку. Продування газопроводу та колектора агрегата повинне робитися при закритих засувках на пальниках.
13.3.3. Безпосередньо перед запалюванням пальників необхідно перевірити наявність достатнього тиску газу в газопроводі перед газоспоживаючим агрегатом, а при подачі повітря від дуттьових пристроїв - і тиск повітря. Крім того, повинна бути перевірена наявність розрідження в топці або димопроводі (до регулювального клапана) та, за потреби, повинна бути відрегульована тяга.
13.3.4. Вимикальний пристрій на газопроводі перед пальником дозволяється відкривати тільки після піднесення до пальника запальника, факела або іншого засобу, що запалює газ.
13.3.5. При запалюванні пальників у топку слід подавати мінімальну кількість повітря, що забезпечує повне згоряння газу та виключає відривання полум'я від пальника. Тяга повинна бути обмежена. Пальники слід запалювати в такому порядку:
прикрити регулювальні дросельні клапани повітроводів дуттьових пальників, а регулювальні шайби інжекційних пальників закрити;
відкрити швидкодійний відсічний клапан на газопроводі дуттьових пальників і зафіксувати його у відкритому положенні. Відкрити засувку або крани на останньому за ходом газу пальнику та плавно подати газ на відкрите полум'я запальника (факела). Потім послідовно відкрити засувки на інших пальниках.
Відсічний швидкодійний клапан на газопроводі включити в дію після досягнення сталої роботи пальників.
Якщо газ при подачі через перший пальник не займеться або, зайнявшись, у процесі регулювання згасне, необхідно припинити подачу газу, провітрити топку та димоходи, перевірити тиск газу та повітря та після усунення неполадок приступити до повторного запалювання.
Газ і повітря при запалюванні та регулюванні пальників необхідно подавати поступово та тільки при сталому тиску.
При збільшенні навантаження на пальник слід спочатку збільшити подачу газу, потім повітря; при зменшенні навантаження спочатку необхідно скоротити подачу повітря, а потім газу. Установлення режимних витрат палива треба робити в міру прогрівання топки або робочого простору.
13.3.6. При ремонті або тривалій зупинці (тривалість якої в кожному конкретному випадку визначається заводською інструкцією) агрегатів, що споживають газ, їх газопроводи повинні відключатися від діючих газопроводів запірними пристроями, пропарюватися та, при потребі, відключатися заглушками.
Продувні свічки після відключення газопроводу повинні залишатися у відкритому положенні, а в газопровід коксового газу, через побоювання щодо спалахування пірофорного заліза треба подавати інертний газ або пару.
13.3.7. Не дозволяється залишати без нагляду включені в роботу агрегати, що споживають газ.
13.3.8. Перевірка стану димопроводів агрегатів, що споживають газ, повинна робитися при кожному черговому планово-попереджувальному ремонті агрегатів або при порушенні режиму тяги.
Не дозволяється експлуатувати агрегати, що споживають газ, у випадку їх несправності або несправності приладів для контролю регульованих параметрів і при відсутності тяги.
13.3.9. Огляд і ремонт топок агрегатів при перебуванні в них людей дозволяється тільки після відключення агрегатів від діючих газопроводів (відповідно до вимог підпункту 13.1.24 цих Правил) і загального димопроводу, провітрювання та перевірки повітря на вміст шкідливих речовин шляхом аналізу. Усі наявні в топці дверцята та люки повинні бути відкриті. У необхідних випадках у топку повинне примусово подаватися чисте повітря. Крім того, при виконанні зазначених робіт повинні дотримуватися вимоги пункту 13.11.
13.4. Експлуатація обладнання для газополум'яної обробки металів
13.4.1. Роботи з газового різання, зварювання та інших видів газополум'яної обробки металів, а також застосовування відкритого вогню від інших джерел дозволяються на таких мінімальних відстанях (по горизонталі):
до групових газобалонних установок - ;
до окремих балонів з киснем і горючими газами - ;
до трубопроводів горючих газів, а також до газорозбірних постів: при ручних роботах - , при механізованих роботах - .
13.4.2. При роботі пересувних газорозбірних постів, що живляться від окремих балонів, дозволяється встановлення на одному візку спеціальної конструкції балона з горючим газом і балона з киснем. Балони повинні бути закріплені для виключення їх удару один об одний або падіння.
Під час роботи балони з зрідженим газом повинні розміщуватися у вертикальному положенні, балони та з стисненими газами дозволяється встановлювати в похилому положенні з вентилем, спрямованим нагору.
13.4.3. Максимально допустима температура балона з зрідженим газом повинна бути не більше ніж 45° C.
Балони, що встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитися від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів на відстані не менше , а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше ніж .
Не дозволяється нагрівання балонів з зрідженим газом прямими сонячними променями або іншими джерелами тепла.
13.4.4. Переносні пальники та пересувні агрегати дозволяється приєднувати до газопроводів (у тому числі зрідженого газу) за допомогою гумовотканиних рукавів за ГОСТ 9356-75 класу I на тиск 0,63 МПа (6,3 кгс/см2).
Довжина рукава не повинна перевищувати . Він повинен складатися не більш ніж з трьох окремих шматків, з'єднаних між собою спеціальними двосторонніми ніпелями відповідно до вимог стандарту "Соединительные части из ковкого чугуна с цилиндрической резьбой для трубопроводов. Ниппели двойные. Основные размеры", затвердженого Держстандартом СРСР 14.11.75 N 2901 (далі - ГОСТ 8958-75).
Кінці рукавів повинні надійно закріплюватися на газопроводі та на пальнику хомутами. Кран, що вимикає (крім крана, що є на пальнику або пересувному агрегаті), повинен бути розташований до рукава.
13.4.5. Не дозволяється проводити газове зварювання, різання та інші види газополум'яної обробки металів із застосуванням зріджених газів у цокольних і підвальних приміщеннях, а також у колодязях, шахтах і інших підземних спорудах.
13.4.6. При живленні пересувного робочого поста зрідженим газом від балона відбирати газ з балона при зниженні в ньому робочого тиску нижче необхідного не дозволяється.
13.4.7. Коксовий газ, що використовується для газополум'яної обробки металів у закритих приміщеннях, повинен піддаватися додатковому очищенню від сірководню та нафталіну, при цьому вміст сірководню в очищеному газі не повинен перевищувати 0,02 г/м3, а нафталіну - не більше ніж 0,01 г/м3 узимку та 0,05 г/м3 улітку.
13.4.8. Підходи до всіх газорозбірних постів повинні бути вільними. Установлення балонів у проходах і проїздах не дозволяється.
13.4.9. Проводити ремонт пальників, різаків і іншої апаратури на робочому місці газозварниками та різьбярами не дозволяється.
13.4.10. При запалюванні ручного пальника або різака в першу чергу повинен бути трохи відкритий клапан кисню, потім відкритий клапан горючого газу та після короткочасного продування рукава для видалення повітря запалена горюча суміш газів.
13.4.11. При роботі полум'я пальника (різака) повинне бути спрямоване вбік, протилежний джерелу газопостачання. При неможливості виконати зазначену вимогу джерело газопостачання повинне бути обгороджено металевими щитами або ширмами з негорючих матеріалів.
13.4.12. Не дозволяється продувати рукав для горючих газів киснем і кисневий рукав горючим газом, а також взаємозамінювати рукава при роботі.
13.5. Експлуатація вибухопожежонебезпечних об'єктів
13.5.1. У виробничих приміщеннях газових об'єктів, де при виникненні аварійних ситуацій можливе надходження в повітря токсичних або вибухопожежонебезпечних газів, крім загальнообмінної вентиляції, повинна передбачатися аварійно-витяжна вентиляція, зблокована з автоматичними газоаналізаторами, що подають імпульс на вмикання вентиляції при виникненні в приміщеннях концентрації газів, що досягла 20 % НКМВ або залежно від настроювання газоаналізатора граничнодопустимих концентрацій за санітарними нормами.
Автоматичні газоаналізатори повинні бути також зблоковані з світловою та звуковою сигналізацією.
13.5.2. Автоматичні газоаналізатори повинні подавати імпульс на вмикання аварійно-витяжної вентиляції та сигналізації за наявності в приміщенні:
природного газу в кількості 0,76 % (НКМП 3,8 %) за фактором вибухопожежної небезпеки;
коксового газу в кількості 1,2 % (НКМП 6,0 %) за фактором вибухопожежної небезпеки;
доменного газу в кількості, що сягає вмісту в робочій зоні граничнодопустимої концентрації оксиду вуглецю за санітарними нормами (20 мг/м3).
13.5.3. У приміщеннях категорії А перевірка щільності фланцевих і нарізних сполучень газопроводів, арматури та приладів повинна робитися в строки, передбачені заводською інструкцією, але не рідше одного разу на місяць.
13.5.4. На кожних дверях приміщення категорії А повинні бути вказані категорія приміщення та клас вибухонебезпечної зони. В цих приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені плани ліквідації аварій, схеми евакуації та списки телефонів першої необхідності.
13.5.5. У приміщеннях категорії А зберігання обтиральних і мастильних матеріалів не дозволяється.
Ці матеріали після використання повинні прибиратися в безпечне від займання місце.
13.5.6. Паління дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього приміщеннях.
13.6. Експлуатація нагнітачів коксового газу, установлених у машинних залах
13.6.1. Експлуатація нагнітачів повинна здійснюватися в повній відповідності з виробничою інструкцією, затвердженою роботодавцем підприємства, та інструкцією заводу-виготовлювача.
13.6.2. Експлуатаційний персонал повинен досконало знати конструкцію нагнітачів і їх приводів, автоматичне регулювання та правила надійної безаварійної експлуатації.
13.6.3. У кожному машинному залі повинні бути вивішені технологічні схеми газопроводів з указівкою на них напрямків руху газу та розміщення газової арматури.
13.6.4. На ділянках розташування нагнітачів, що не працюють (або резервних), треба систематично проводити контроль можливого виділення газу через нещільності та робити аналіз повітряного середовища на наявність газу в приміщенні машинного залу.
13.6.5. Усі системи регулювання та безпеки роботи нагнітача та його приводу повинні бути в справному стані.
За наявності несправності нагнітач підлягає зупинці на ремонт.
13.6.6. Про пуск і зупинку нагнітача коксового газу обслуговувальний персонал машинного залу зобов'язаний попередити диспетчера підприємства (виробництва), начальника зміни коксового цеху, ТЕЦ (парокотельні та газопідвищувальної станції) і головного енергетика.
13.6.7. Пуск нагнітача коксового газу після повної зупинки машинного залу може робитися тільки після підтвердження начальником зміни коксового цеху про готовність останнього до пуску нагнітача та готовність цеху вловлювання до приймання газу.
13.6.8. Пуск нагнітача повинен здійснюватися після його прогрівання парою та продування газом відповідно до виробничої інструкції, затвердженої роботодавцем підприємства (виробництва), та з урахуванням вимог цих Правил.
13.6.9. Вібрація нагнітачів повинна перевірятися систематично та не перевищувати встановленої норми для кожного нагнітача. При виявленні підвищеної вібрації повинні бути вжиті заходи, що забезпечують негайне її усунення.
13.6.10. Стікання конденсату (смоли, надсмольної води) через конденсатовідвідники нагнітачів і прилеглих до них ділянок газопроводів повинне бути безперервним і систематично контролюватися, з записом в експлуатаційному журналі.
13.6.11. При раптовому вимиканні подачі електроенергії на двигун нагнітача або пари на турбіну повинне робитися змащення всіх підшипників до повної зупинки агрегата нагнітача та протягом часу, необхідного для охолодження підшипників після його зупинки. Змащення підшипників повинне робитися за допомогою пускового або ручного масляного насоса.
Вода для охолодження масла, що подається на підшипники нагнітачів і парових турбін, повинна бути підведена від двох незалежних джерел водопостачання.
13.6.12. Нагнітач повинен бути негайно зупинений в таких випадках:
ушкодження головного паропроводу або газопроводу;
поява диму або вогню на якій-небудь частині агрегата;
раптове підвищення вібрації або поява металевого звуку в нагнітачі, турбіні, електродвигуні або редукторі;
раптове підвищення температури на одному або декількох підшипниках агрегата вище 70° C;
поломка або розчіплювання важелів у системі регулювання турбіни;
підвищення числа обертів турбіни понад припустиму межу та неможливість їх зниження;
розрив маслопроводу або падіння тиску масла на змащення нижче 0,02 МПа (0,2 кгс/см2) і неможливість його підвищити;
раптове різке перевантаження електродвигуна та неможливість його зниження (входження нагнітача в зону помпажу);
сильний гідравлічний удар у паропроводі, попадання конденсату пари в турбіну;
