Страница 5: ДСТУ ISO . ДСТУ ISO/IEC 13236:2003 Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення (41038)

можна записати у вигляді:

Дисперсія var(X) і стандартний відхил σχ визначають у такий спосіб:

де

Верхній л-відсоток для неперервного розподілу є значення, що може бути перевищене з ймовірністю n %, а нижній n-відсоток — це значення, що перевищується з ймовірністю (1-n %.

Можна визначити різні моменти, однак їхнє використовування, очевидно, обмежене. Загальний n-й центральний момент визначають як:

ДОДАТОК С

(довідковий)

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ СТАНДАРТАМИ І РЕКОМЕНДАЦІЯМИ

З ЯКОСТІ ПОСЛУГ ТА ІНШИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ

І МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ

На рисунку С.1 показано, як основні документи з ЯП у даний момент зв'язані з іншими документами.

Рисунок С.1 — Взаємозв'язок між документами

Цей стандарт забезпечує загальну основу для координованого розробляння й удосконалювання широкого кола стандартів, що визначають чи посилаються на вимоги або механізми якості послуги. У них запропоновано засоби розробляння й удосконалювання стандартів, пов'язаних із ЯП, а також міститься набір понять і термінів, що будуть сприяти підтримці несуперечності стандарту, пов'язаного з ЯП.

Первісну роботу зі створення цих основних положень з ЯП було виконано в контексті ВВС з метою доповнення й уточнення опису ЯП, що міститься в базовій еталонній моделі взаємозв'язку відкритих систем (ВВС) (див. ІТU-Т Rес. Х.200 | ІSО/ІЕС 7498-1). Проте, мабуть, керування ЯП важливе не лише для комунікацій ВВС, але й у набагато ширшому контексті, і доцільно сприяти поширенню загального підходу до ЯП на інші архітектури комунікацій, на розподілене обробляння (РО) в цілому і на відкрите розподілене обробляння (ВРО) зокрема.

У зв'язку з цим цей стандарт структуровано і написано так, щоб сприяти прийняттю цього підходу, понять, термінології і визначень різними колами. Поняття і терміни цього документа визначено без прив'язки до якої-небудь конкретної архітектури так, щоб вони могли бути прийнятні і застосовуватися до різних архітектур і протоколів. Цей загальний підхід супроводжується прикладами з області ВВС, ВРО й інших. Таким чином, документ забезпечує концептуальну і функційну основу для ЯП, що дає змогу незалежним групам експертів продуктивно працювати над розроблянням стандарту.

Методи і механізми ЯП (див. ІТU-Т Rес. Х.642 | ІSО/ІЕС ТR 13243 [1]) забезпечують необхідну інформацію і настанови щодо поточних і запропонованих підходів до ЯП у різних областях. Цей документ містить посилання на стандарт, інші стандарти технічних вимог і на поточні роботи, пов'язані з ЯП, а також визначення ряду широко використовуваних механізмів ЯП. Посилання і визначення будуть корисні тим, хто розробляє та описує системи з удосконаленою ЯП, а також слугуватимуть основою для виявляння загальних рис систем.

ДОДАТОК D

(довідковий)

ІНФОРМАЦІЯ, ПОВ'ЯЗАНА З ВАРТІСТЮ

У цьому додатку висвітлено питання «вартості» у зв'язку з якістю послуги.

У багатьох випадках користувачі послуг бажають накласти певні обмеження на витрати, що можуть бути спричинені необхідністю задовольнити висунуті їм вимоги з ЯП. Таким чином, може знадобитися передача інформації, що стосується вартості, одночасно з інформацією про ЯП, а також її облік під час узгодження ЯП. Однак вартість забезпечення послуг може залежати від багатьох чинників, відмінних від безпосередніх вимог до послуг, наприклад, таких як спеціальні контрактні умови і довгострокове використовування послуг. У зв'язку з цим вартість розглядають окремо від характеристик ЯП.

Примітка 1. Інформація про вартість не накладає ніяких зобов'язань на загальні носії або їхні послуги щодо забезпечення якою-небудь інформацією або виконання яких-небудь дій.

Незважаючи на те, що вартість може бути виражена кількісно в грошових одиницях, не обов'язково розглядати її як реальну в даний момент вартість події або забезпечення послуг. У багатьох випадках відносна індикація вартості може бути достатня для обирання деякого придатного варіанта із запропонованих. У деяких випадках вартість може бути розширеною комерційною вартістю, що охоплює капіталовкладення у відповідні засоби, наприклад, оперативну пам'ять, пам'ять для збереження даних, потужність процесора, навички. В інших випадках, коли можна чітко оцінити необхідні для деякої події ресурси, інформація про вартість може представляти абсолютну вартість події або послуг.

У деяких випадках вартість може бути виражена в грошових одиницях, однак доцільніше її формулювання в термінах інших ресурсів, споживаних або відкинутих у результаті вимог з ЯП користувача.

Варто розуміти, що часто вартість обміну інформацією дуже складно визначити досить точно до виконання цього обміну і що дії з обчислювання і відстежування вартості, а також готування звітності з вартості можуть значно збільшити цю вартість. Таким чином, здатність забезпечити комунікаційні послуги без обчислювання вартості або її відстежування (особливо у випадку простих дешевих комунікацій), повинна також бути доступна. Крім того, у випадку виконання оцінки вартості, значення вартості, що відрізняються на малу величину, повинні розглядатися як рівні (щоб уникнути «копійчаних війн» між конкурентними системами).

Вартість послуги часто є функцією обраних опцій з ЯП і може в деяких випадках бути обчислена одержувачем послуг на основі інформації, наданої постачальником послуг. Користувач може споживати ресурси, що мають приховану вартість, тому що їхнє використовування перешкоджає використовуванню деякого ресурсу (наприклад пропускної здатності) іншими користувачами.

Примітка 2. Вартість послуги може бути виражена з різною точністю. Мінімально необхідний рівень повинен забезпечити користувачу достатню кількість інформації для обирання між можливими способами задоволення вимог стосовно характеристик ЯП. Це може бути досягнуто простою параметризацією виду «низька/середня/висока». Для характеристик, що містять безліч дискретних варіантів або можливостей, можуть бути надані спеціальні способи вираження вартості. Навіть у цьому випадку необхідно враховувати, що вираження вартості в контексті ЯП не буде достатнім для того, щоб виразити або замінити вартісні чинники, що стосуються не пов'язаних або віддалено пов'язаних подій на тому самому підприємстві, наприклад, загальна корпоративна знижка, пороги використовування тощо, які визначають в умовах контракту. Вплив подібних чинників неможливо відбити у визначеннях і викладі матеріалу цих основних положень.

ДОДАТОК Е

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ITU-T Recommendation X.642 (1998) | ISO/IEC 13243:1999 Information technology — Quality of service — Guide of methods and mechanisms (Інформаційна технологія. Якість послуг. Настанови щодо методів та механізмів)

2 ITU-T Recommendation X.701 (1997) | ISO/IEC 10040:1998 Information technology — Open Systems Interconnection — Systems management overview (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Оглядання, системного керування)

3 ССІТТ Recommendation X.720 (1992) | ISO/IEC 10165-1:1993 Information technology — Open Systems Interconnection — Structure of management information: Management information model plus Technical Corrigendum 1:1994 (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Структура інформації керування. Модель керівної інформації та Технічна поправка 1:1994)

4 ССІТТ Recommendation X.721 (1992) | ISO/IEC 10165-2:1992 Information technology — Open Systems Interconnection — Structure of management information: Definition of management information plus Technical Corrigendum 1:1994 (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Структура інформації керування. Визначання інформації керування та Технічна поправка 1:1994)

5 ССІТТ Recommendation X.722 | ISO/IEC 10165-4 Information technology — Open Systems Interconnection — Structure of management information: Guidelines for the definition of managed objects (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Структура інформації керування. Рекомендації щодо визначання керованих об'єктів)

6 ССІТТ Recommendation X.736 (1992) | ISO/IEC 10164-7:1992 Information technology - Open Systems Interconnection — System management: Security alarm reporting function (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Системне керування)

7 ССІТТ Recommendation X.738 (1993) | ISO/IEC 10164-13:1992 Information technology — Open Systems Interconnection — System management: Summarization function (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Системне керування. Підсумкові функції)

8 ССІТТ Recommendation X.739 (1993) | ISO/IEC 10164-11:1994 Information technology — Open Systems Interconnection — System management: Metric objects and attributes (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Системне керування. Вимірювані об'єкти та атрибути)

9 ITU-T Recommendation X.743 (1998) | ISO/IEC 10164-20:1999 Information technology — Open Systems Interconnection — System management: Time management function plus Technical Corrigendum 1:2001 (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Системне керування. Функція часового керування та Технічна поправка 1:2001)

10 ITU-T Recommendation X.802 (1995) | ISO/IEC TR 13594:1995 Information technology — Lower Layers security model (Інформаційна технологія. Модель захисту нижчих рівнів)

11 ITU-T Recommendation X.803 (1994) | ISO/IEC 10745:1995 Information technology — Open Systems Interconnection — Upper Layers security model (Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Модель захисту вищих рівнів).

681.3.074 35.100.05

Ключові слова: послуга, якість послуг, взаємозв'язок відкритих систем, телекомунікаційні системи.