— спеціалізована технологічна система - технологічна система для виготовлення або ремонту груп виробів із спільними конструктивними та технологічними ознаками; .
— універсальна технологічна система - технологічна система для виготовлення або ремонту виробів з різними конструктивними та технологічними ознаками.
Аналогічні поняття рівнів та видів використовують також для технологічних комплексів.
Окремим випадком (видовим поняттям) послідовної технологічної системи с технологічна лінія, в якій технологічне устаткування розміщують послідовно для виконання операцій заданого технологічного процесу таким чином, щоб число робочих місць дорівнювало числу операцій.
При цьому в послідовній технологічній системі на одне і те ж робоче місце предмет виробу може надходити декілька разів для виконання різних операцій.
Підсистеми паралельної технологічної системи можуть містити в собі спільні засоби технологічного оснашення. Так, наприклад, шестишпіндельний автомат містить шість паралельних підсистем, відмови яких взаємозалежні, внаслідок наявності спільних елементів: системи подавання, приводу тощо. У випадку, коли паралельні підсистеми верстатів не містять у собі спільних елементів (наприклад, шість однотипних верстатів виконують паралельно і незалежно один від одного одну і ту ж операцію технологічного процесу), то технологічну систему називають багатоканальною.
Класифікація технологічних систем за рівнем спеціалізації відноситься до технологічних систем операції, процесу і виробничого підрозділу. При цьому універсальна, спеціалізована, спеціальна технологічні системи виробничого підрозділу (процесу) можуть містити в собі підсистеми різного рівня спеціалізації. Рівень спеціалізації технологічної системи визначають співвідношенням обмежень, які вносить кожна підсистема стосовно до номенклатури виготовлюваної продукції. Невдалий вибір цього співвідношення призводить до зниження технологічних можливостей системи в цілому.
Технологічна система,яка виконує груповий технологічний процес, є універсальною.
Рівень і вид технологічної системи є головними ознаками для вибору критеріїв відмови і граничних станів, показників надійності та методів їх оцінювання.
До термінів «Підсистема технологічної системи» і «Елемент технологічної системи» (3, 5)
Підсистема, як і сама технологічна система, с сукупністю функціонально взаємозв'язаних засобів технологічного оснащення і людини-оператора та має основні властивості даної системи. Тому, наприклад, систему, яка забезпечує виконання декількох технологічних процесів, зручно умовно поділяти на підсистеми, які виконують окремі технологічні процеси. В свою чергу, останні можна умовно поділяти на підсистеми, які виконують окремі операції. Глибина структурного розділення залежить від мети дослідження.
У кожній технологічній системі є обов'язковий елемент — сукупність засобів технологічного оснащення даної технологічної системи. . При цьому сукупність засобів технологічного оснащення дозволяється розглядати як об'єднання технічних підсистем та елементів.
До термінів «Відмова технологічної системи». «Параметрична відмова технологічної системи» (11, 12)
Відмова технологічної системи виявляється у повному чи частковому припиненні її функціонування. Прикладом часткового припинення функціонування може бути поломка одного з інструментів при оброблюванні деталей на автоматичній лінії. При цьому може продовжуватись випуск продукції, але без оброблювання відповідних поверхонь деталі. До функціональних відмов слід відносити і факти перевищення термінів запланованих перерв у роботі, тобто перевищення регламентованого часу заміни інструмента, установлення заготовки (партії заготовок), заданих перерв на відпочинок обслуговувального персоналу тощо.
Параметрична відмова технологічної системи виявляється у виході параметрів функціонування окремих її елементів за допустимі межі. Наприклад: вихід значень показників якості деталей за поле допуску на оброблення, зниження ритму випуску нижче заданого рівня; нерегламентована зміна режимів оброблювання, перевищення матеріальних та вартісних витрат; неприпустиме забруднення навколишнього середовища, причиною якого с процес функціонування розглядуваної системи тощо.
До розділу «Основні показники надійності технологічної системи»
Розділ містить основні показники, які відображають специфіку технологічних систем і характеризують їх надійність в регламентованих умовах виробництва.
Разом з показниками надійності, які встановлені цим стандартом, використовують показники надійності технологічних систем щодо параметрів якості виготовлюваної продукції і параметрів продуктивності.
Для оцінки надійності технологічних комплексів використовують показники безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності.
До терміна «Імовірність виконання технологічною системою завдання за обсягом випуску» (21)
Імовірність виконання технологічною системою завдання за обсягом випуску продукції і-го найменування Рзi визначають за формулою:
Рзi = Ρ {Vі(t) ≥ V0i} , (1)
де Vі(t) i V0i — відповідно, фактичний та заданий обсяг випуску продукції i-го найменування потрібної якості за даний інтервал часу. Імовірність виконання завдання технологічною системою з виготовленням n найменувань продукції Рзi....,n визначають за формулою:
Рз1, ... ,n = Ρ { V1(t) ≥ V0i , .... Vі(t) ≥ V0i, ..., Vn(t) ≥ V0n} (2)
До терміна «Призначений наробок технологічного комплексу до підналагодження» (19)
Показник «Призначений наробок технологічного комплексу до підналагодження» установлюють для технологічних систем з періодичним технічним обслуговуванням (підналагодженням). Зазначений показник характеризує тривалість безвідмовного функціонування технологічної системи без проведення підналагодження.
До розділу «Комплексні показники надійності та ефективності використання технологічної системи»
Розділ містить основні показники, які характеризують надійність технологічної системи та ефективність ΰ використання за даний проміжок часу з урахуванням як власних, так і вимушених відмов.
Комплексні показники надійності та ефективності використання технологічної системи дозволяють оцінювати надійність систем за даними, які реєструються в процесі управління виробництвом.
До терміна «Коефіцієнт використання технологічної системи» (22)
Коефіцієнт використання технологічної системи характеризує відносну частку часу знаходження технологічної системи в працездатному стані за даний інтервал часу з урахуванням усіх видів простоїв.
Значення номінального фонду часу tном , год, вираховують за формулою:
tном = [(Дк - Дс – Дс.с) · tз + Дс.с · tc.з ] · nз (3)
де Дк — число днів у даному календарному інтервалі часу;
Дс — число вихідних та святкових днів у даному календарному
проміжку часу;
Дс.с.— число днів зі скороченою робочою зміною в даному календарному проміжку часу;
tз — тривалість робочої зміни, год;
tc.з — тривалість скороченої робочої зміни, год;
nз — число змін за добу (nз = 1,2,3).
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1 РОЗРОБЛЕНО 1 ВНЕСЕНО Науково-дослідним технологічним інститутом приладобудування Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України
РОЗРОБНИКИ: М. В. Замірець; А. О. Редько (керівник теми); В. X. Ців'ян; В. Т. Горелов
2 ЗАТВЕРДЖЕНО f ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 99 від 29 квітня 1994 р.
3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
