---

7.6. На індивідуальних стаціонарних робочих місцях категорії

"Н", "В" (зони II, III, IIIм) точки вимірів повинні ставитись по

всій зоні можливого перебування працівника та відхилення його тіла

у межах робочої зони. Наприклад, робочі місця навколо опор певного

класу напруги ПЛ, траверсах тощо.

7.7. На пересувних робочих місцях з одноманітним обладнанням

категорії "Н" (зона III) - маршрути обходів ПЛ, площі для чистки

рослинності під ПЛ напругою 330 кВ і вище - точки вимірів повинні

розташуватись у місцях з максимальними значеннями напруженостей ЕП

і МП на середині прогону у місці максимального провісу проводів та

біля опори, де напруженості ЕП і МП мають мінімальні значення. Це

потрібно для усереднення результатів вимірів.

7.8. На колективних (бригадних) робочих місцях, що

розташовуються у двох або трьох зонах впливу, наприклад, при

виконанні робіт під напругою, точки вимірів (розрахунків) повинні

розташовуватись у найбільш імовірних місцях розміщення членів

бригади кожної зони впливу ЕМП.

7.9. На ділянках компактного розташування електрообладнання

(ВРП, ЗРП) можливе складання карти напруженостей ЕП і МП для

наочного уявлення рівнів впливу на працівників за маршрутами

обходів (оглядів) і проведенні робіт у цих РП на типових робочих

місцях.

7.10. До робочої документації, куди записуються результати

вимірів (розрахунків), належить робочий (польовий) журнал, форма

якого приведена у додатку 1. Запис результатів вимірювань

проводиться згідно точок конкретного робочого місця, нанесених на

ескіз (план) з урахуванням часу вимірювання, а також напруги і

струму у момент вимірів.

7.11. Всі роботи, пов'язані з проведенням вимірів в

невимкнених електроустановках, повинні проводитись бригадою

вимірювальників у складі не менш 2 чоловік з дотриманням правил

безпеки, які визначаються діючими Правилами техніки безпеки при

експлуатації електроустановок, за нарядами чи розпорядженнями.

Проводити виміри в невимкнених електроустановках в мряку,

дощ, снігопад, при сильному вітрі, тобто в ситуаціях, що не

забезпечують умовам охорони праці та достовірність вимірів -

забороняється.

7.12. Рекомендованим приладом для вимірювання ефективного

значення напруженості ЕП промислової частоти є прилад з

трьохкоординатним датчиком, який не треба орієнтувати на точці

вимірювання з похибкою 10%. Можуть використовуватись прилади з

1-координатними датчиками.

7.13. Для вимірювання рівнів електромагнітних полів

використовуються прилади, які мають нормативно-методичне та

метрологічне забезпечення.

7.14. В залежності від розташування робочих місць працівників

у зонах впливу ЕМП проводяться інструментальні виміри або

розрахунки рівнів напруженостей ЕП, МП.

7.15. При виконанні робіт без підйому на обладнання та

конструкції робочі місця "Н" (зона III), поблизу них, а також у

місцях установки екрануючих пристроїв проводяться прямі виміри

напруженостей ЕП і МП на висоті 1,8; 1,0; 0,5 м від поверхні землі

або від площадки обслуговування. Результатом подальших обчислень є

найбільший вимір з трьох знятих на різних висотах від землі. Під

ПЛ на відстані більше 5 м від опор достатньо проводити виміри

тільки на 1,8 м від поверхні землі. Датчик приладу, що вимірює

напруженість ЕП, повинен бути віддалений від людини не менше як на

1 м, а від заземлених конструкцій - 0,5 м.

Для датчика напруженості (індукції) МП такі відстані не

регламентуються. У зоні Iм рекомендується визначати напруженість

МП методом розрахунків.

7.16. Якщо виконується робота з підйомом на обладнання або

конструкції на висоту 5 м і вище від землі (робоче місце) "В"

(зона II), а також у приміщеннях визначення напруженостей ЕП і МП

на заданих точках необхідно робити прямими вимірами на висоті 0,5;

1,0; 1,8 м від площадки робочого місця незалежно від засобів

захисту людини.

7.17. При ВРН (зона I) з застосуванням ЕК рекомендується

непряме визначення рівня впливу напруженості ЕП (Ек) на людину у

екрануючому комплекті шляхом розрахунків за формулою:

E = I /12 (кВ/м), (7.1)

к зм

де I (мкА) - струм зміщення між ЕК та людиною, що

зм визначається для кожного класу напруги

шляхом вимірів;

E - інтегральна (усереднена) напруженість ЕП під ЕК.

к

Визначення напруженості МП на робочих місцях "ВП" (зона I,

Iм) рекомендується робити розрахунковим шляхом для типових робочих

місць при ВРН.

7.18. Результати вимірів повинні записуватись у робочий

журнал (додаток 1) та екстраполюватися.

Екстраполяція, тобто приведення результатів вимірів на кожній

точці до максимальних значень напруги U , струму I

max max

проводиться шляхом множення результату вимірювання E , H на

i i

коефіцієнти:

K = U /U ;

еmax max i

K = I /I ; (7.2)

нmax max i

де U , I - значення напруги і струму електропристрою на

i i

момент вимірів, які визначаються з графіка навантаження

електроустановки на момент проведення вимірів у точці і, тобто

E = K E

imax еmax i

H = K H (7.3)

imax нmax i

Ці дані заносяться до граф 7, 8 робочого журналу (додаток 1).

7.19. Час перебування працівників у зонах впливу ЕМП

(розрахунковий, фактичний) визначається хронометражем або з

аналізу нарядів - допусків. При ВРН можливо користуватися нормами

часу, що прийняті для конкретних технологій (додаток 1, графа 6).

7.20. За результатами досліджень на кожному робочому місці

визначається середній рівень напруженостей (СРН), екстрапольованих

до максимальних значень виміряних у кожній точці напруженостей

ЕП - E , МП - H як середньоарифметичні рівні усіх вимірів

imax imax

(графа 9 робочого журналу).

Значення СРН - E , H , характеризують рівень впливу ЕП, МП

cp cp

на робочому місці одним числом.

7.21. Норма похибки вимірів СРН ЕП ПЧ E не повинна

cp

перевищувати 20%, норма похибки вимірів СРН МП ПЧ H

cp

встановлюється 25%.

7.22. Документи, які видаються комісії по атестації робочих

місць.

До них відносяться:

- протокол досліджень рівнів впливу ЕМП ПЧ на об'єктах

підприємства (додаток 1);

- перелік робочих місць кожної робочої посади з визначенням

їх характеристик (додаток 2).

7.23. Протокол досліджень рівнів впливу ЕМП ПЧ підсумовує

результати вимірів та розрахунків, що записані у робочому журналі.

Це основний документ атестації робочих місць працівників

підприємства за умовами праці.

У протоколі повинні бути такі відомості:

- найменування підприємства;

- найменування і параметри електроустановок та робочих місць

(видів робіт) біля них, що досліджуються за впливом ЕМП ПЧ на

працівників;

- перелік посад працівників, які обслуговують ці

електроустановки;

- дата проведення досліджень;

- організація, яка проводила дослідження;

- характеристики вимірювальних приладів (тип, номер), дані

про їх атестацію;

- характеристика робочих місць працівників, які беруть участь

в атестації (середні рівні впливу напруженостей ЕП, МП та час

перебування у зонах впливу на робочих місцях);

- висновки з оцінкою відповідності рівнів напруженостей ЕП,

МП граничнодопустимим рівням (ГДР);

- рекомендації щодо захисту від впливу ЕМП ПЧ;

- підписи всіх вимірювальників та представника підприємства.

7.24. На основі даних з робочого журналу та протоколу на

кожну робочу посаду слід складати перелік робочих місць (видів

робіт), що обслуговує працівник, де повинно відображатись СРН ЕП

та МП ПЧ, час перебування у зоні впливу за зміну, місяць, рік.

Форма переліку дається у додатку 2.

8. Заходи та засоби захисту працівників

енергопідприємств від ЕП і МП

промислової частоти

8.1. Основним засобом захист у від шкідливої дії ЕП

працівників, що обслуговують невимкнені електроустановки напругою

до 750 кВ включно у зонах впливу I, II, III є індивідуальний

екрануючий комплект (ЕК).

ЕК забезпечує захист людини від ЕП та супутніх факторів -

струму зміщення та імпульсного розряду при вирівнюванні

потенціалів на робочому місці "ВП", а також ЕМВ, аероіонізації,

знижуючі рівні впливу цих факторів.

8.2. ЕК складається з куртки з капюшоном, штанів

(напівкомбінезону) або комбінезону замість куртки і штанів, екрану

для обличчя, екрануючих рукавичок, екрануючого взуття (шкарпеток)

тощо. Всі елементи ЕК повинні бути виготовлені з матеріалів, що

мають струмопроводячі поверхні, та гальванічно з'єднуватись між

собою за допомогою проводячих стрічок або контактних роз'ємів на

кнопках. У зоні III можливе застосування полегшеного ЕК, що

складається з халата з капюшоном і взуття зі струмопровідною

підошвою.

При роботі у зоні I ЕК повинен бути забезпечений провідником

для з'єднання зі штангою переносу потенціалів між ЕК та проводом

фази.

8.3. Екран для обличчя повинен виготовлюватись у вигляді

сітки з електропроводячих ниток або проводів. Сітка не повинна

погіршувати прозорість екрану більше ніж на 20%.

8.4. Коефіцієнт екранування ЕК для робіт у зонах I, II і III

по напруженості ЕП повинен бути не менше 100, 30 і 5 відповідно.

8.5. Промисловість України виготовляє наступні типи

екрануючих комплектів:

8.5.1. Тип ЕП-0 - комплект полегшений екрануючий, призначений

для захисту працівника від впливу ЕП напруженістю до 25 кВ/м,

напруги кроку людини, що виконує роботи на рівні землі або з

підйомом на опору на висоту до 5 м (зона III). Коефіцієнт

екранування - не менше 5.

Склад типу ЕП-0 - екрануючий халат з капюшоном, черевики з

проводячими підошвами, гальванічно зв'язаними з халатом.

8.5.2. Тип ЕП-1 - екрануючий комплект для захисту працівника

від впливу ЕП у зоні II (на опорах, траверсах) з підйомом на

висоту вище 5 м, коефіцієнт екранування - не менше 30.

Склад типу ЕП-1 - екрануючі куртка з капюшоном та штани,

черевики з проводячими підошвами, гальванічно зв'язані з ЕК.

Замість черевиків з проводячими підошвами можуть застосовуватися

струмопроводячі шкарпетки зі звичайним взуттям.

8.5.3. Тип ЕП-4 - екрануючий комплект для захисту працівника

у зоні I, коефіцієнт екранування його не менше 100.

Склад типу ЕП-4 - екрануюча куртка з капюшоном та екраном для

обличчя, екрануючі штани, рукавички, шкарпетки, гальванічно

зв'язані між собою.

8.6. У зоні III, крім використання ЕК, можливо забезпечувати

захист персоналу від ЕП за допомогою стаціонарних та пересувних

навісів та козирків, які повинні знижувати напруженість ЕП до

значень менших 5 кВ/м, згідно ГОСТ 12.4.154-85.

8.7. Захист працівників від дії МП ПЧ на робочих місцях

здійснюється, в основному, за рахунок часу перебування у зоні IIм

(таблиця 4.2) та відстані людини від джерела МП.

8.8. Розслідування професійних захворювань, аварій і нещасних

випадків, що мали місце при проведенні робіт в невимкнених

електроустановках напругою до 750 кВ включно, проводиться

відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних

випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в

установах і організаціях.

9. Медико-профілактичне забезпечення

працівників енергопідприємств,

виконуючих роботи у зонах впливу ЕМП

9.1. Адміністративно-технічні, оперативні,

оперативно-виробничі та виробничі працівники, зайняті

ремонтно-експлуатаційним обслуговуванням невимкнених

електроустановок напругою до 750 кВ включно та інших роботах,

передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні

проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік

перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

9.2. З метою визначення можливості виконання робіт в

невимкнених електроустановках за медичними показниками всі

працівники, що відряджаються на навчання, повинні проходити

попередній медичний огляд та професійний відбір за

психофізіологічним фактором. В процесі роботи працівники повинні

проходити періодичні медичні огляди у відповідності з Положенням

про медичний огляд працівників певних категорій.

9.3. Працівники, у яких виявлені функціональні відхилення

стану організму, а також ті, що не досягли 18 річного віку, та

жінки до роботи в невимкнених електроустановках не допускаються.

9.4. Для забезпечення профілактики, корекції та реабілітації

функціональних зрушень організму працівників енергетичних

підприємств рекомендується організація системи контролю за станом

їх здоров'я:

9.4.1. Необхідно організувати спортивно-оздоровчі комплекси,

сауни чи бані з душем, спортзал з басейном, кабінет емоційного

розвантаження.

9.4.2. Рекомендується дієта з низькою енергетичною цінністю

але багата на білки з підвищеною кількістю амінокислот та сірки,

де обмежена кількість вуглеводів - сир, яловичина, м'ясо кроликів,

курчата, короп тощо; продукти, багаті на аскорбінову кислоту,

рутин, токоферол, ретинол, з високим вмістом кальцію та магнію -

сухе молоко та кисломолочні продукти; продукти, що є джерелом