- водопровідно-каналізаційного та вентиляційного господарства;

- холодильних установок;

- вантажопідіймальних машин та механізмів;

- автоматичних установок пожежогасіння й пожежної сигналізації.

3.8. Керівник створює на оптовому підприємстві службу охорони праці у відповідності з Типовим положенням про службу охорони праці. На підприємствах з кількістю працюючих менше 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб підприємства.

3.9. Організація роботи щодо охорони праці на оптовому

підприємстві, права і обов’язки посадових осіб і працівників повинні бути викладені в нормативних актах, розроблених у відповідності з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.

3.10. Працівники, службовці і інженерно-технічні працівники, які вперше приймаються на роботу в віці до 21 року, а також працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці чи таких, де є необхідність у професійному відборі, повинні проходити попередні медичні огляди, а після цього періодичні огляди згідно з порядком і термінами, установленими Положенням про медичний огляд працівників певних категорій.

3.11. Забороняється залучати осіб віком до 18 років до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

3.12. Всі працівники при улаштуванні на роботу та впродовж роботи мають проходити на підприємстві навчання, iнструктаж і перевірку знань з питань охорони праці і пожежної безпеки у відповідності з Типовим положенням про навчання, iнструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, Типовим положенням про спеціальне навчання, iнструктажі і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України.

3.13. На оптових підприємствах на підставі Типових положень з урахуванням специфіки виконання робіт опрацьовуються і затверджуються керівником відповідні положення про навчання, iнструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і пожежної безпеки, формуються плани-графіки проведення цієї роботи, з якими повинні бути ознайомлені всі працівники.

3.14. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з питань охорони праці і пожежної безпеки на підприємствах покладається на його керівника, а у структурних підрозділах (складах, дільницях, майстернях) — на керівників цих підрозділів.

3.15. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце при експлуатації баз, складів і сховищ, проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

3.16. Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

4.1. Загальнотоварні склади, допоміжні і підсобні приміщення, устаткування, транспортні засоби, технологічні процеси повинні відповідати вимогам, що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці.

Ці вимоги включають безпечність використання територій, загальнотоварних складів, допоміжних і підсобних приміщень, безпечну експлуатацію устаткування і механізмів, організацію технологічних процесів, захист працівників від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, утримання виробничих приміщень і робочих місць відповідно до санiтарно-гігієнічних норм і правил, улаштування санітарно-побутових приміщень.

4.2. При проектуванні, будівництві, реконструкції і експлуатації оптових підприємств, опрацюванні нових технологічних процесів і типів устаткування повинні бути передбачені заходи, що виключають перевищення допустимих меж впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів (ГОСТ 12.0.003-74):

а) група фізичних факторів:

- машини і механізми, що рухаються (авто- і електронавантажувачі, електроштабелери, візки тощо);

- рухомі частини виробничого устаткування (механічні вішала);

- підвищена запиленість повітря робочої зони (склади сипучих будівельних матеріалів, фасовка цукру, борошна, крупи тощо);

- знижена температура повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму на робочому місці (холодильні установки, вентиляційні камери, машинні зали АСУ, машинописне бюро, вантажопереробка з використанням окремих вантажопідіймальних і транспортних механізмів);

- підвищені значення напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики (комунікації, цистерни для ЛЗР, повітряні компресори, дозатори);

- відсутність або недостатність природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інструментів, тари, устаткування;

б) група хімічних факторів:

- з різноманітним характером небезпечного і шкідливого впливу на організм людини (склади з нафтопродуктами, розчинниками, лаками, фарбами, синтетичними миючими засобами, мінеральними добривами, отрутохiмікатами, кислотами, аміаком тощо);

в) психофiзiологічнi фактори:

- фізичні перевантаження — статичнi і динамічні;

- нервово-психічні перевантаження — монотонність праці, розумове перевантаження, емоційне перевантаження.

4.3. Температура, кратність повітрообміну, концентрація шкідливих речовин у повітрі робочих зон загальнотоварних складів, допоміжних і підсобних приміщень повинні відповідати вимогам, наведеним у додатках 1, 2, 3.

4.4. Рівні шуму та вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати гранично-допустимих відповідно до наведених у додатках 4, 5.

4.5. Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично-допустимі концентрації їх вмісту в повітрі робочої зони, методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.

4.6. В разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої їх кількості, що необхідно приймати додаткові заходи безпеки, керівник повинен завчасно повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці, розробити і узгодити з ним заходи щодо захисту здоров’я та життя працюючих і охорони навколишнього природного середовища.

4.7. Проектування об’єктів оптової торгівлі, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів індивідуального і колективного захисту працюючих повинні проводитись з урахуванням вимог щодо охорони праці. Забороняється будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) баз і складів, впровадження нових технологій і указаних засобів без попередньої експертизи проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці.

4.8. Введення в експлуатацію нових та реконструйованих об’єктів, виготовлення та передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування, впровадження нових технологій без дозволу органів Держнаглядохоронпраці забороняється.

4.9. Технологічне устаткування, машини і механізми, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію лише за умов відповідності їх чинним в Україні нормативним актам з охорони праці і пожежної безпеки.

4.10. В разі зміни технологічного процесу, заміни устаткування, виникнення аварійної ситуації, аварій чи травмування працюючих технологічні регламенти, інструкції та нормативні акти про охорону праці підприємства треба переглянути, при необхідності змінити і затвердити в установленому порядку до закінчення терміну їх дії.

4.11. Заміна устаткування на інше, що відрізняється від існуючого виробничо-технічними характеристиками (принципом дії, конструкцією, продуктивністю, параметрами технологічного процесу, розмірами, масою тощо), або перекомпоновка його повинні виконуватись за проектом, узгодженим з спеціалістом служби охорони праці оптового підприємства і затвердженим в установленому порядку.

Вносити зміни у конструкцію устаткування і технічні параметри, зазначені у паспорті, без узгодження з заводом-виготівником, фахівцями з питань охорони праці оптового підприємства, а по обладнанню підвищеної небезпеки—також з органом Держнаглядохоронпраці, забороняється.

4.12. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров’я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані в установленому порядку.

4.13. Захист від блискавки будівель та споруд повинен виконуватися відповідно до вимог РД 34.21.122-87.

5. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Пожежна безпека оптового підприємства повинна відповідати вимогам Закону України “Про пожежну безпеку”, Правил пожежної безпеки в Україні і вимогам відповідних нормативних актів.

5.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої і іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств і підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) і статутах оптових підприємств.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників чи уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Забезпечення пожежної безпеки під час проектування, будівництва і реконструкції, розширення, технічного переоснащення підприємств покладається на орган архітектури, замовників, забудовників, проектні і будівельні організації.

5.1.3. Відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку” керівник підприємства зобов’язаний :

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- в разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, устаткування і інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати, в разі потреби, відповідно до установленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

- вчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

5.1.4. В будівлях, як правило, треба передбачати оповіщувачi про пожежу. Засіб оповіщення (технічні засоби чи організаційні заходи) визначаються залежно від призначення будівлі і її техніко-планувального і конструктивного рішення.

5.1.5. Прийняття в експлуатацію нових, реконструйованих, технічно переоснащених підприємств, будівель, споруд і приміщень, а також їх оренда можливі тільки із дозволу органів державного пожежного нагляду.

Не дозволяється впровадження в експлуатацію підприємств, складів, дільниць і інших об’єктів без дозволу органів державного пожежного нагляду.

5.1.6. Проведення перепланування будівель, споруд і приміщень підприємств, їх технічне переоснащення дозволяється тільки за наявності проектної документації, що пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду.

5.1.7. На кожному підприємстві повинна бути виконана класифікація виробничих приміщень (складів) і споруд по вибухопожежній і пожежній небезпеці відповідно до ОНТП 24-86 і галузевого Переліку виробництв з установленням їх категорій по вибуховій, вибухопожежній і пожежній небезпеці (додаток 6).

5.1.8. Всі працівники, інженерно-технічні працівники та службовці при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити iнструктаж з питань пожежної безпеки згідно з Типовим положенням про спеціальне навчання, iнструктажі і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України.

Проведення протипожежних iнструктажів можна об’єднувати з проведенням iнструктажів по охороні праці, з веденням окремого журналу (додаток 7).

5.1.9. Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо проходити спеціальне навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму, а потім щорічну перевірку знань відповідно до наказу МВС України N 628 від 17.11.94.

Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і перiодично (один раз в три роки) повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

5.1.10. Перелік працівників, зайнятих на роботах із підвищеною пожежною небезпекою, які повинні навчатися по програмі пожежно-технічного мінімуму, має бути визначений на кожному підприємстві і затверджений головним інженером.

Допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання, iнструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.