1. виконують маршрутні спостереження з метою оцінки ступеня відповідності розвиткупроцесів наявним інженерно-геологічним матеріалам, а також для коригування програми ви-конання вишукувальних робіт.
  2. встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

  • площу і глибину охоплення схилів зсувними та обвальними процесами, динаміку їхрозвитку в часі та просторі залежно від особливостей геологічної будови і морфологіїсхилів, режиму підземних і поверхневих вод, промерзання та відтавання, інших фак-торів;
  • можливість порушення стійкості схилів розглянутими процесами і ступінь їхньої не-безпеки для об'єктів будівництва;
  • ефективність існуючих споруд інженерного захисту, як безпосередньо на ділянці вишу-кувань, так і на близьких до неї за природними умовами, рекомендації про принциповунеобхідність здійснення заходів інженерного захисту;
  • кількісну характеристику факторів, що визначають стійкість схилів, включаючи відо-мості про швидкість зсуву і обрис вірогідних поверхонь зсуву мас ґрунтів;
  • геофізичну оцінку напружено-деформованого стану масиву ґрунту та конструкційіснуючих будівель і споруд;
  • оцінку стійкості схилів у просторі та у часі в непорушених природних умовах, а також упроцесі будівництва і експлуатації проектованого об'єкта, якщо це обумовленотехнічним завданням та за наявності вихідних даних;
  • рекомендації з інженерного захисту території від зсувних і обвальних процесів;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 27

4)у районах поширення зсувонебезпечних і обвалонебезпечних схилів додатково вста-новлюють:

  • форми рельєфу (розміри, гіпсометричне положення, кути нахилу морфологічних еле-ментів тощо);
  • історію розвитку, вік і генезис схилів та їх морфологічних елементів;
  • умови залягання в масиві ґрунту поверхонь і зон ослаблення (в тому числі поверхоньзміщення активних, старих та древніх зсувів) і фізико-механічні властивості порід(особливо міцність на зсув) по цих поверхнях і зонах;
  • тектонічну зрушеність гірських порід;
  • вік, генезис, умови залягання, літологічні і структурно-текстурні особливості гірськихпорід з оцінкою їх впливу на розвиток зсувних і обвальних процесів;
  • сучасні тектонічні рухи, сейсмічність із результатами сейсмічного мікрорайонування;
  • напружено-деформований стан масиву гірських порід з виявленням зон концентраціїнапружень стискання та розтягу;
  • режим рівня та напору горизонтів підземних вод і умов їх розвантаження на схилах зоцінкою впливу підземних вод на розвиток зсувних і обвальних процесів;
  • особливості та інтенсивність вивітрювання, ерозії, перероблення берегів і інших гео-логічних процесів, що сприяють розвитку зсувів і обвалів;
  • зсувні та обвальні процеси з зазначенням їх типу за механізмом зміщення, розмірівзміщення за площею, глибини охоплення схилу, базисів зміщення, віку зсувних і об-вальних накопичень, приуроченості цих процесів до морфологічних елементів схилів іїх залежності від геологічної будови, літології, гідрогеологічних і геокриологічних умов(згідно з ДБН В.1.1-3);
  • позитивний та негативний досвід протизсувних і протиобвальних заходів, здійснюва-них на території проектованого об'єкта і на ділянках із аналогічними інженерно-гео-логічними умовами;

  1. на зсувних і обвальних схилах інженерно-геологічні вишукування проводять впро-довж всього схилу й у прилеглій до верхньої бровки зоні (для берегових схилів із обов'язко-вим захопленням їхніх підводних частин), у тому числі у випадках, коли територіяпроектованого об'єкта займає частину схилу;
  2. при освоєнні зсувонебезпечних територій проводять стаціонарні спостереження за зсу-вами і обвалами та роботою споруд інженерного захисту.

3.2.9.4 у районах розвитку селевих процесів (селенебезпечних районах):

  1. інженерно-геологічні вишукування у всіх випадках проводять разом з інженерно-гідрометеорологічними та інженерно-геодезичними вишукуваннями, з урахуванням данихландшафтних досліджень, щоб забезпечити комплексне вивчення селів;
  2. встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

  • генетичні типи селів;
  • геоморфологічні характеристики селевих басейнів;
  • механізм формування і типи селевих потоків;

С. 28 ДБН А.2.1-1:2008

-максимальні об'єми одноразових виносів селевої маси, масштабність процесувідповідно до таких параметрів:

об'єм селевих потоків, куб. м:масштабність процесу:

сотнімалий

тисячісередній

десятки тисячвеликий

сотні тисячдуже великий

мільйонивеличезний

десятки мільйонівграндіозний

  • динамічні параметри селів;
  • фізико-механічні властивості ґрунтів у селевих осередках і у зоні відкладень;
  • рекомендації зі способів інженерного захисту проектованого об'єкта;
  • оцінку впливу проектованого об'єкта на умови формування селів.

  1. оцінку селевої небезпеки території встановлюють на основі вивчення непрямих ознакселевої небезпеки, камерального аналізу топографічних та інженерно-геологічних карт, ма-теріалів аерофото- і космічної зйомки, а також на основі обов'язкового виконання маршрутних спостережень;
  2. у процесі маршрутних спостережень проводять польове дешифрування аерофото-знімків, опис ділянок, інтерпретацію слідів діяльності селів, щоб оцінити селеві потоки заосновними параметрами, а також опитування місцевих жителів, щоб з'ясувати особливостіпроходження селів і час їхнього виникнення;

5)визначають такі показники фізико-механічних властивостей селеформувальнихґрунтів і селевих відкладень:

  • гранулометричний склад, щільність часток ґрунту, щільність ґрунту;
  • природну пористість, вологість, пластичність, розмокання (для зв'язних ґрунтів);
  • кут природного укосу (за різної вологості і під водою);
  • коефіцієнт фільтрації, тиксотропні властивості, міцнісні й деформаційні харак-теристики.

Стаціонарні спостереження при вишукуваннях виконують у поєднанні з іншими видами робіт. Для районів, де раніше проводилися дослідження селів, допускається обмежуватися спостереженнями протягом одного року. За відсутності спеціальних спостережень тривалість стаціонарних спостережень повинна становити не менш трьох років;

  1. у звіті про вишукувальні роботи повинні бути матеріали, які необхідні для обґрунту-вання та розрахунків конкретних заходів і протиселевих споруд.
  2. графічні додатки звіту повинні містити:

-карту селевого басейну, на якій зазначено: селеформувальні комплекси пухких відкла-день і корінних порід у селевих осередках та об'єм уламкового матеріалу в них; еродо-ваність рельєфу водозбору і ступінь покриття поверхні ґрунтово-рослинним покри-вом; характеристики селевого русла на ділянках розрахункових створів у вигляді по-здовжніх і поперечних профілів; місця можливих заторів у зоні транзиту; поширення іактивність супутніх селепроявам геологічних процесів - обвалів, осипів, зсувів тощо;поширення й характер селевих відкладень у зоні акумуляції селів;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 29

-спеціальну селеву карту або детальну схему можливого руху селю із зазначенням на ній:максимальних параметрів селевого потоку - швидкості, глибини, ширини й розходу;зон селевого затоплення (з катастрофічними руйнуваннями, із занесенням селевимивідкладеннями); зон впливу селевого потоку; зон можливого порушення стійкостісхилів при підмиві; безпечних зон; шляхів евакуації; контурів проектованих споруд;

3.2.9.5у районах розвитку переробки берегів морів, водосховищ, озер і рік:

  1. інженерно-геологічні вишукування виконують у комплексі з гідрометеорологічнимироботами (характеристика рівневого та вітро-, хвилеенергетичного режимів, течій і руху на-несень тощо);
  2. до складу вишукувальних робіт входять:

  • збір і аналіз опублікованих та фондових матеріалів з переробки берегів і ефективностізаходів інженерного захисту;
  • маршрутні спостереження та дешифрування аерофотоматеріалів різних років для де-талізації наявних матеріалів і виявлення нових даних про фактори та сучасний розви-ток процесів переробки берегів;
  • інженерно-геологічна зйомка майданчика проектованого будівництва й прилеглогоузбережжя в межах, встановлених програмою виконання робіт;
  • стаціонарні спостереження (у разі необхідності та за відповідного обґрунтування) за пе-реробкою берегів і факторів, що її визначають, на майданчику проектованого будівниц-тва і на типових (ключових) ділянках узбережжя, якщо такі спостереження не ведутьсяспеціалізованими організаціями та відомствами;
  • кількісна характеристика факторів переробки берегів;
  • уточнена оцінка інтенсивності процесу переробки берегів у просторі та часі в непору-шених природних умовах, а також у процесі будівництва і експлуатації проектованогооб'єкта;
  • розроблення рекомендацій з інженерного захисту берегів.

3)встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

  • основні регіонально-геологічні й зонально-кліматичні фактори та умови розвитку пе-реробки берегів;
  • провідні берегоформувальні процеси на типових (ключових) ділянках, на майданчикупроектованого будівництва та на прилеглому узбережжі;
  • оцінку інтенсивності переробки берегів у просторі та часі в непорушених природнихумовах;
  • ефективність заходів інженерного захисту безпосередньо як на майданчику вишуку-вань, так і на інших ділянках, близьких за природними умовами;

4)стаціонарні спостереження виконують (без перерви при вишукуваннях) протягомусього періоду проектування та експлуатації берегозахисних споруд. Після закінчення вишу-кувань мережу спостереження передають актом замовникові або, за узгодженням, спеціалізо-ваним організаціям для продовження спостережень у процесі будівництва та експлуатаціїоб'єктів;

3.2.9.6у районах розвитку сейсмічних процесів (сейсмічних районах):

1) приймають інтенсивність сейсмічних впливів у балах для району будівництва, сейсмічність якого визначається відповідно до ДБН В. 1.1-12 (див. дод. А та дод. Б названих норм);

С. 30 ДБН А.2.1-1:2008

  1. визначають сейсмічність майданчиків будівництва на підставі сейсмічного мікрорайо-нування, виконуваного для районів з сейсмічністю шість і більше балів;
  2. уточнюють сейсмічність майданчика будівництва у разі виявлення в процесі проведен-ня інженерних вишукувань на майданчиках будівництва конкретних будівель (споруд), роз-ташованих у межах карт сейсмічного мікрорайонування, неврахованих раніше факторів,здатних вплинути на сейсмічність (наявність локальних неоднорідностей, тривалий впливтехногенних факторів тощо), при розміщенні будівель (споруд) на межах ділянок з різноюсейсмічністю;
  3. роботи з сейсмічного мікрорайонування виконують у складі інженерних вишукуваньабо окремо;
  4. відображають результати сейсмічного мікрорайонування та вказують категорії ґрунтівза сейсмічними властивостями згідно з табл. 1.1 ДБН В. 1.1 -12 у звіті про вишукувальні роботи.

3.2.10 Камеральне опрацювання матеріалів включає опис, аналіз та модельне відображення інформації про геологічну будову, властивості ґрунтів, стан і режим гідросфери, поширення і активність інженерно-геологічних процесів та явищ.

Результати камеральної обробки повинні відповідати технічному завданню, програмі виконання робіт і вимогам до звіту про вишукування.

3.2.10.1На завершальному етапі камеральних робіт (окрім інженерно-геодезичних вишу-кувань) розробляють такі види прогнозів:

  • пошуковий, у якому здійснюють якісну і/або кількісну характеристику змін та ймо-вірного стану природно-техногенних умов;
  • нормативний, у якому наводять рекомендації щодо досягнення потрібного (норматив-ного) стану природно-техногенних умов шляхом регулювання впливів і/або виконанняспеціальних заходів (планування території, дренування, будівництво стримувальнихспоруд, закріплення ґрунтів тощо).

Достовірність прогнозів забезпечується обсягом та якістю вихідної інформації, регламентованої відповідними нормативними документами. На основі прогнозів (у тому числі прогнозів взаємодії споруди з навколишнім середовищем) необхідно здійснювати оцінку ефективності та якості прийнятих проектних рішень.

Розроблення пошукових і нормативних прогнозів є обов'язковою складовою частиною інженерно-геологічних робіт і обов'язковим елементом звіту.

3.2.10.2Вимоги до звіту про інженерно-геологічні вишукування наведені в дод. Н.

3.3 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції

3.3.1 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції виконують у всіх випадках реконструкції будівель та споруд, враховуючи такі особливості:

  • різноманітність видів і цілей реконструкції;
  • виконання вишукувань на ділянці вже існуючого об'єкта реконструкції;
  • техногенний вплив на умови досліджуваної ділянки і необхідність оцінки ризику;
  • необхідність одержання інформації про конструкцію і стан фундаментів об'єкта реко-нструкції, властивості ґрунтів основи та ступеня їх зміни в результаті техногенноговпливу;
  • специфічність умов організації та проведення вишукувальних робіт;
  • обмеження можливості використання стандартного вишукувального устаткування;
  • особливі вимоги до забезпечення охорони праці та правил з техніки безпеки під час ви-конання робіт.

ДБН А.2.1-1-2008 С.31

3.3.2Технічне завдання на проведення інженерно-геологічних вишукувань для реко-нструкції існуючих будівель і споруд, окрім зазначеного в 3.1.3, повинно містити:

  • найменування і строки експлуатації об'єкта реконструкції;
  • найменування та адресу організації-виконавця першопочаткового проекту будівництва;
  • відомості про цілі реконструкції;
  • технічні характеристики споруд до і після реконструкції (розміри в плані, висота, по-верховість, типи фундаментів, їх заглиблення та розміри);
  • дані про навантаження на основу до і після реконструкції (величина статичного наван-таження, наявність динамічних і змінних статичних навантажень);
  • положення в плані частин будівлі, що відрізняються за навантаженнями, часом зведен-ня, глибиною закладення та конструкцією фундаментів тощо;
  • відомості про особливості технологічного процесу до і після реконструкції (можливістьзамочування ґрунтів основи водою або хімічними розчинами, впливу на ґрунти висо-ких температур, промерзання тощо);
  • дані про наявність у безпосередній близькості від споруди, що реконструюватимуть,водонесучих комунікацій, штучних та природних водойм, дамб, підпірних стінок таінших режимоутворюючих факторів;
  • можливість і варіанти підсилення фундаментів або ґрунтів основ;
  • особливі вимоги до матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, точності та забезпе-ченості отримуваних даних.