У контактній мережі трамвая при використанні неізольованих підвісів можна не передбачати ізоляцію в місці кріплення контактного проводу до поперечки.

На фіксованих гнучких поперечках ізоляцію треба передбачати в місцях кріплення проводів до поперечок та поперечок до опорних конструкцій на відстані не менше ніж 1,5 м і не більше 2,0 м від кожного контактного проводу.

У контактній мережі трамвая в разі використання неізольованих підвісів можна не передбачати ізоляції в місці кріплення контактного проводу до поперечки.

8.5.3Несучі гнучкі поперечки із сталевого каната повинні бути ізольовані від:

  • контактних і підсилюючих проводів;
  • спеціальних частин контактної мережі;
  • поздовжніх несучих тросів ланцюгових підвісок;
  • опорних конструкцій.

8.5.4Гнучкі поперечки, що виконують роль живильного чи міжколійного з'єднувача, повинні бутивідділені від інших елементів контактної мережі, що перебувають під напругою, двома ступенямиізоляції, крім міжколійних з'єднувачів контактної мережі трамвая, де між:

  • електроз'єднувачем і поздовжнім несучим тросом ланцюгової підвіски, що перебувають піднапругою, допускається встановлювати один ступінь ізоляції;
  • електроз'єднувачем і контактним проводом простої підвіски допускається безпосереднє елек-тричне з'єднання.

  1. У поперечках складної форми (косинці, трапеції тощо) додатковий ступінь ізоляції необ-хідно передбачати в місцях з'єднання окремих елементів поперечки з боку контактного проводу.
  2. Поздовжні несучі троси ланцюгових підвісок повинні бути відокрмлені одним ступенемізоляції від підтримуючих пристроїв, а в контактних мережах тролейбуса - від контактного проводу.
  3. У підтримуючих струнках ізоляцію треба передбачати в місці їх кріплення до контактнихпроводів чи спеціальних частин.

Під час кріплення струнок до несучої поперечки, що є одночасно електричним з'єднувачем, у кожній струні треба встановлювати два ізолятори.

  1. В анкерних тросах ізоляція повинна бути встановлена в місці кріплення їх до контактногопроводу, підтримуючого пристрою та до опорних конструкцій. В анкерних тросах контактного про-воду трамвая ізоляцію треба встановлювати з боку контактного проводу в місці, що знаходиться навідстані 1,5 м від осі колії.
  2. Елементи контактної мережі, що перебувають під напругою, повинні бути віддалені неменше ніж на:

- 1,5м від опорних конструкцій, стовбурів дерев;

  • 2,0 м від балконів будинків і віконних прорізів;
  • 0,25 м від ізольованих кронштейнів;- 1,0 м від гілок дерева;
  • 0,2 м від металевих частин інженерних споруд при вільному підвішуванні (у прольоті);
  • 0,1 м від металевих частин інженерних споруд при жорсткому закріпленні.

У разі неможливості дотримання зазначених вимог необхідно передбачити спеціальні захисні пристрої (ізоляційні кожухи, щити тощо).

8.5.10Над контактними проводами, що розташовані під сталевими конструкціями інженернихспоруд, треба передбачити ізоляційні щити, які виступають на 0,25 м за крайні балки споруди.Допускається не передбачати ізоляційні щити для споруди з кам'яним чи бетонним облицюванням завідсутності на її поверхні виступних металевих деталей. У місцях проходження контактних проводів уворотах виробничих приміщень депо та ремонтних майстерень (заводів) металеві частини полотнаворіт повинні бути обрамлені електроізоляційним матеріалом, захисний шар якого має товщину неменше ніж 20 мм.

8.6 Живлення та секціонування

8.6.1 Живильні лінії від тягових підстанцій до контактних мереж у межах міста треба виконувати кабельними виробами, які прокладають у землі. Поза межами міста можна прокладати повітряні лінії.

35

ДБНВ.2.3-18:2007

  1. Для живлячих повітряних та підсилюючих ліній треба застосовувати неізольовані мідні абобіметалеві проводи. Ізоляція цих ліній повинна витримувати випробувальну напругу не менше ніж 1 кВвідносно землі.
  2. Схеми живлення та секціонування контактної мережі повинні забезпечувати можливістьвимкнення будь-якого кабелю для огляду і ремонту без зупинки або зміни інтенсивності руху на лінії.
  3. Живильні лінії треба підключати до рейок трамвая через кабельні шафи, обладнані роз-німними електричними з'єднувачами.
  4. Повітряні живильні й підсилюючі лінії треба підвішувати на опорах контактної мережі з боку,протилежного до контактних проводів, на відстані від опор (у плані) не менше ніж 0,5 м при най-більшому відхилі проводів. У цьому випадку не допускається використання опор контактної мережідля кріплення на них електричних мереж іншого призначення. При використанні опор контактноїмережі для вуличного освітлення живильні та розподільні мережі вуличного освітлення повиннібути кабельними, а живильні та підсилюючі лінії треба виготовляти з мідних ізольованих проводівз ізоляцією на напругу 1кВ.

Повітряні живильні та підсилюючі лінії, розташовані над тротуарами, треба виконувати ізольованими з ізоляцією на напругу 1 кВ.

Над проїзною частиною дороги (вулиці) можна прокладати живильні та підсилюючі лінії на відстані не менше ніж 1,5 м від опори за умови, що ізольовані мережі вуличного освітлення

8.6.6Контактна мережа трамвайних і тролейбусних ліній повинна бути розділена на ряд ізольо-ваних ділянок (секцій) за допомогою секційних ізоляторів з пристроєм гасіння дуги.

  1. Секційний ізолятор треба розміщувати так, щоб пристрій гасіння дуги був на вході досекційної ділянки.
  2. Секційні ізолятори також треба встановлювати між ділянками контактної мережі паса-жирських ліній і ліній іншого призначення (для технологічного зв'язку з депо, ремонтними май-стернями, вантажними лініями тощо) і для секціонування контактних ліній у депо і ремонтних май-стернях (на заводі) відповідно до технологічних вимог і вимог безпеки на виробництві.

На тролейбусній контактній мережі секційні ізолятори з пристроями гасіння дуги треба застосовувати на проводах плюсової та мінусової полярності.

8.6.9Натяжні ізолятори треба встановлювати у поздовжніх несучих тросах ланцюгових контактних підвісок. На контактній мережі тролейбуса обидва несучих троси повинні бути додатково секціо-новані натяжними ізоляторами на ділянки завдовжки на більше ніж 450 м.

Натяжні ізолятори треба встановлювати в підтримуючих пристроях.

8.6.10З'єднання виводів живильних кабелів чи повітряних ліній з контактною мережею требавиконувати живильними з'єднувачами.

Переріз живильних з'єднувачів повинен бути не менше ніж сумарний переріз двох контактних проводів, до яких приєднані з'єднувачі.

Живильні з'єднувачі, що прокладаються по опорах і кронштейнах (яку середині, так і зовні), треба виготовляти з мідних гнучких проводів з ізоляцією на напругу не нижче зазначеної в Правилах улаштування електроустановок [9].

8.6.11Приєднання повітряних живильних і міжколійних з'єднувачів до контактних проводів требавиконувати гнучкими електричними перемичками з мідного ізольованого проводу з ізоляцією нанапругу 1 кВ і перерізом 95 мм2.

Приєднання кожного контактного проводу до живильного з'єднувача треба виконувати двома перемичками, а до міжколійного з'єднувача - однією.

Приєднання кабелів мінусової полярності до рейок - згідно з ГОСТ 9.602.

8.6.12На контактній мережі треба розташовувати міжколійні електричні з'єднувачі, що під'єд-нуються до проводів одного полюса різних напрямків руху і до відповідних їм проводів підсилюючихліній.

Міжколійні з'єднувачі для двопровідної системи електропостачання треба розміщувати на відстані:

- від 150 м до 200 м із прокладанням у повітрі для контактної мережі трамвая і для контактної мережі тролейбуса на подовжених кронштейнах і гнучких поперечках;

36

ДБН В.2.3-18:2007

  • від 300 м із прокладанням у землі. У виняткових випадках допускається збільшення цієї відстанідо 400 м;
  • від 120 м до 200 м на ділянках контактної мережі з підсилюючими лініями;

  • з обох боків кожного секційного ізолятора (не далі ніж через два прольоти від нього) нарозрахункових струмоподілах між підстанціями;
  • біля секційних ізоляторів, розташованих між суміжними ділянками живлення, де не перед-бачається установлення повітряних чи кабельних живильних з'єднувачів;
  • від 200 м до 300 м із прокладанням у повітрі для контактної мережі тролейбуса на кронштейнах звідокремленою підвіскою для кожного напрямку руху.

Неізольовані повітряні електричні з'єднання треба розміщати від тросових поперечок на відстані по вертикалі не менше ніж 1,0 м; від ізольованих кронштейнів - не менше ніж 0,5 м. У разі розміщення неізольованих повітряних електричних з'єднувачів в одному рівні з тросовими поперечками відстань між ними по горизонталі повинна бути не менше ніж 0,5 м.

Можна використовувати як міжколійні електричні з'єднувачі вузли контактної мережі, поворотні кільця, повітряні стрілочні злиття (розгалуження) ліній.

  1. Поздовжні несучі троси трамвайних ланцюгових підвісок треба з'єднувати з контактнимипроводами електричними з'єднувачами на відстані від 120 м до 200 м, а при одночасному вико-ристанні несучих тросів в якості підсилюючих проводів - від 80 м до 150 м.
  2. Під час проектування електроживлення трамвайних і тролейбусних ліній на тягових під-станціях треба передбачити максимальний струмовий захист контактних мереж від струмів корот-кого замикання. При цьому струм уставки автоматичного вимикача живильної лінії повинний бутименше струму короткого замикання секції контактної мережі. Треба передбачити встановленнядодаткових пристроїв захисту від малих струмів короткого замикання, що унеможливлюють пошкод-ження контактних проводів.

8.6.15Захист від атмосферних перенапруг треба проектувати на ділянках контактних мережтрамвая і тролейбуса, що проходять по відкритій і незабудованій місцевості чи по забудованих

вулицях, якщо їх ширина відповідає умовам:

(8,4)

де b - ширина ділянки контактної мережі, м;

h - найбільша висота будинку, м;

hkc - висота розташування елементів контактної мережі, що знаходяться під напругою, м.

8.6.16Грозові розрядники треба під'єднувати до контактних проводів чи до кабельних виходів ідо кола, що заземлює. У контактній мережі тролейбуса розрядники треба встановлювати на проводахплюсової та мінусової полярності. Розрядники мають розташовуватися в місцях приєднання жи-вильних ліній до контактної мережі, а також на кінцевих пунктах ділянок контактної мережі трамвая ітролейбуса за наявності на них пристроїв СЦБ. У випадках, коли живильні лінії запроектовані по-вітряними, розрядники треба розташовувати в місцях під'єднування цих ліній до кабельних виходів.

Розрядники треба розташовувати на опорах контактної мережі чи в кабельних шафах. Всі електричні з'єднання в колах розрядників треба виконувати ізольованими мідними проводами перерізом не менше ніж 25 мм2 на напругу 1 кВ.

8.6.17Заземлення розрядників треба виконувати на металеві оболонки і броню живильних ка-белів чи на спеціальні заземлювачі.

В усіх випадках опір розтіканню струму заземлюючого пристрою повинен бути менше ніж 10 Ом.

8.7 Анкерування та пристрої компенсації натягу проводів

8.7.1 Анкерування треба передбачати в місцях:

  • початку і закінчення контактних ліній;
  • злиття і розгалуження контактних ліній на стрілочних вузлах;
  • розподілу підвіски на незалежні анкерні ділянки;
  • зміни натягу і перерізу контактних проводів.

37

ДБН В.2.3-18:2007

8.7.2За умови забезпечення рівності натягів можна взаємно анкерувати такі пристрої контактноїмережі:

  • поздовжні несучі троси ланцюгової підвіски і контактних проводів;
  • східні і керовані стрілочні вузли тролейбусних ліній;
  • стрілочні вузли і контактні проводи тролейбусних ліній;
  • стрілочні вузли і поздовжні несучі троси ланцюгової підвіски тролейбусних ліній.

  1. У разі застосування під інженерними спорудами жорсткої підвіски в місцях входу контактнихпроводів у споруди, а також на виходах з них треба передбачати дублююче анкерування на несучуконструкцію споруди.
  2. Довжину анкерних ділянок трамвайної ліній приймають із розрахунку 700 м на один компенсатор.

Коливання натягу контактного проводу в межах анкерної ділянки не повинно перевищувати ±15 % від нормативного значення натягу.

8.7.5У напівкомпенсованій і компенсованій контактних підвісках у середині анкерної ділянки здвосторонньою компенсацією необхідно передбачати вузол середнього анкерування контактногопроводу.

У місці розміщення середнього анкерування контактного проводу треба виконати двостороннє анкерування поздовжнього несучого троса.

Натяг контактних проводів по обидва боки середнього анкерування не повинен відрізнятися один від одного більше ніж на 5%.

8.7.6У напівкомпенсованій і компенсованій контактних підвісках тролейбусних ліній вузол пере-хрещення з трамвайною лінією треба розміщувати не далі ніж за 50 м від вузла середнього анке-рування контактного проводу або на початку анкерної ділянки, де має місце мінімальне поздовжнєпереміщення контактного проводу тролейбуса.

8.7.7Блоки вантажних компенсаторів повинні мати вальниці кочення та бути армовані гнучкимсталевим канатом, який відповідає вимогам ГОСТ 3064.

Під час розміщення вантажів компенсаторів зовні опор треба застосовувати огорожі вантажів, а також обмежувачі їх переміщення в поперечних напрямках.

  1. Сезонно-регулюючі пристрої в некомпенсованих контактних підвісках треба розташовуватина відстані від 300 м до 500 м. Сезонно-регулюючі пристрої необхідно розміщувати на відстані неменше ніж 200 м від поворотних кілець, вузлів перехрещень трамвайних і тролейбусних ліній та місцьрозташування жорстких контактних підвісок.
  2. Під час анкерування контактних проводів на кривих ділянках треба забезпечити кут небільше ніж 30° між анкером та дотичною до кривої.