7 САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

7.1 При розробленні завдання на проектування висотних будинків необхідно передбачати заходи, що забезпечують виконання санітарно-епідеміологічних і екологічних вимог з охорони здоров'я людей і навколишнього природного середовища відповідно до законів України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"; "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"; "Про охорону атмосферного повітря"; "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму".

Оцінку проектів щодо виконання санітарно-епідеміологічних та екологічних вимог щодо відповідності законам України та іншим нормативним документам повинні проводити спеціалізовані лабораторії санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

7.2 Для забезпечення фізіологічного комфорту перебування людей у висотному будинку при дії вітрового навантаження прискорення коливань на рівні покриття висотного будинку не повинно перевищувати 0,08 м/с2.

7.3 При розробленні завдання на проектування висотних житлових будинків на ділянці будівництва необхідно здійснювати оцінку рівня радіоактивного випромінювання відповідно до вимог, викладених в Нормах радіаційної безпеки України ДГН 6.6.1-6.5.001.

7.4 У залежності від історії використання і ступеня забруднення ділянки будівництва необхідно оцінювати потенціальні джерела забруднення, які включають мікробіологічні і гельмінтологічні дослідження та вивчення ґрунтів стосовно забруднення їх шкідливими хімічними речовинами, в тому числі важкими металами.

7.5 Відстань висотних будинків від джерел вібрації (траси метрополітену, залізниці, траси швидкісних видів транспорту) необхідно приймати відповідно до вимог ДСП 173 та ДБН 360.

7.6 При розробленні завдання на проектування висотних будинків необхідно здійснювати оцінку вітрового режиму й аеродинамічних показників. При цьому необхідно забезпечити зниження вітрових потоків, що виникають біля перших поверхів висотного будинку і прилеглої забудови та пішохідної зони шляхом створення раціональних умов його аерації. Аерозольне забруднення від поверхонь не повинно перевищувати гранично-допустимого рівня (ГДРпилу) 0,5 мг/м3 згідно з ДСП -201.

Перевищення порогу механічного вітрового комфорту (6 м/с) у % на рік не повинно бути більше 10 % на пішохідних доріжках та біля входу в будинки.

7.7 Розрахунки викидів забруднюючих речовин від вбудованих гаражів і автономних джерел теплопостачання повинні здійснюватися відповідно до затвердженої нормативно-методичної документації, узгодженої з МОЗ України і технічних характеристик обладнання.

7.8 Перелік і вимоги до вбудовано-прибудованих об'єктів, у тому числі до підземних, які дозволяється розміщувати у висотних житлових будинках, наведені у ДБН В.2.2-15, у висотних будинках громадського призначення - у ДБН В.2.2-9, а також ДБН В.2.2-10. При проектуванні висотних житлових будинків необхідно враховувати функціональне призначення вбудовано-прибудованих об'єктів, які за своїми об'ємно-планувальними та інженерними рішеннями повинні відповідати санітарно-епідеміологічним вимогам. Допускається розширення переліку вбудовано-прибудованих об'єктів і перепрофілювання запроектованих чи існуючих об'єктів будівництва за умов відповідного обґрунтування і дотримання санітарно- епідеміологічних умов проживання мешканців і працюючих та за узгодженням з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби для конкретних проектних рішень.

7.9 Розрахункові параметри внутрішнього повітря житлових та громадських приміщень необхідно приймати відповідно до вимог СН № 2295, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та СНиП 2.04.05.

7.10 Для запобігання забрудненню повітря у приміщеннях житлового та громадського призначення у висотних будинках необхідно передбачати, крім природної вентиляції, установку примусової системи видалення повітря з припливом повітря через спеціальні пристрої (провітрювачі).

7.11 Інсоляція приміщень повинна відповідати вимогам СанПиН 2605, ДСП 173, ДБН 360 та ДБН В.2.2-15, ДБН В. 2.2-9. Зменшення тривалості інсоляції у висотних будинках складної конфігурації за рахунок використання світловідбиваючих поверхонь (пристроїв), штучних випромінювачів видимого світла та УФ-випромінювання потребує санітарно-епідеміологічного обґрунтування за участю спеціалізованих лабораторій санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

У залежності від світлового клімату, розташування висотного будинку, орієнтації та призначення приміщень, площі засклення та конструкції світлопрозорих фасадів при проектуванні необхідно передбачати захист приміщень від перегрівання.

7.12 Освітленість приміщень необхідно приймати відповідно до ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.2-15 і ДБН В.2.2-9 та нормативних вимог у залежності від функціонального призначення об'ємно-планувального елемента висотного будинку.

Коефіцієнт загального пропускання світла видимого діапазону для склопакетів не повинен бути менше 0,6. У разі застосування в проектах сонцезахисних чи тонованих склопакетів і вітражів для житлових приміщень вони потребують санітарно-епідеміологічної оцінки в спеціалізованих лабораторіях санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

7.13 Вимоги до встановлення ліфтів, їх кількості визначаються згідно з ДБН В.2.2-15 та положеннями цього документа. При виборі швидкості ліфтів повинні враховуватися висота будинку, максимальний час транспортування пасажирів і час очікування ліфта. Прискорення ліфтів повинно відповідати психофізіологічним можливостям осіб похилого віку. При розміщенні у висотному будинку закладів громадського призначення вони повинні бути забезпечені окремими від житлової частини входами (виходами) і ліфтами.

Швидкість руху ліфтів вниз не повинна перевищувати 7 м/с . Час очікування ліфтів не повинен перевищувати 30 с у громадських будинках і 100 с у житлових будинках та готелях.

7.14 Загальні вимоги до сміттєвидаляння наведені в ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.2.5-34 та в цих Нормах. Сміттєпровід житлового будинку необхідно виготовляти з негорючих матеріалів, придатних для регулярного ефективного очищення і мати пристрої для промивання та дезінфекції стовбура. При висоті будинку понад конструкція сміттєпроводу повинна передбачати пристрої для гальмування чи уловлювання падаючого сміття. Контейнерні майданчики для сміття й відходів необхідно розміщати в місцях, віддалених від дитячих майданчиків, зон відпочинку й масової присутності людей, забезпечуючи компактне і диференційоване складування різних видів сміття та відходів. За узгодженням з органами Держсанепіднагляду в конкретних проектних рішеннях допускається застосування альтернативних методів сміттєвидаляння, де повинні бути визначені вимоги до організації процесу сміттєвидаляння (збору, накопиченню, утилізації сміття) і санітарно-епідеміологічні вимоги до застосування методів і умов праці обслуговуючого персоналу.

7.15 Вимоги до технічних поверхів наведені у ДБН В.2.2-15. Для запобігання протіканню рідини, розповсюдженню пліснявих грибів та появі інших негативних явищ при влаштуванні технічних поверхів необхідно

передбачати гідроізоляцію та/або автоматичні пристрої моніторингу протікання рідини та перекриття цього джерела.

Розташування на технічних поверхах приміщень іншого призначення дозволяється за спеціального обґрунтування та погодження з відповідними органами державного пожежного і санітарно-епідеміологічного контролю та нагляду.

7.16 Якість холодної та гарячої води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874 і ДержСанПіН 383.

7.17 Згідно з ДГН 6.6.1-6.5.001, ДБН В.2.2-15 ефективна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах, які застосовуються у висотних житлових та громадських будинках, не повинна перевищувати 370 Бк/кг. Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222 у повітрі приміщень житлових будинків не повинна перевищувати 50 Бк/м3. Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінювання в приміщеннях житлових будинків не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год).

7.18 Інфраструктуру і щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до вимог ДБН-360- не більше 450 люд./га. Перевищення нормованої щільності населення в зв'язку із будівництвом висотного будинку потребує відповідного обґрунтування. З огляду на високу концентрацію людей у висотному будинку й значне антропогенне навантаження на навколишнє середовище на передпроектній і проектній стадіях у розділі проекту "Охорона навколишнього середовища" і "Санітарно-епідеміологічні вимоги" необхідно передбачати комплекс технічних рішень і заходів щодо забезпечення виконання положень санітарного законодавства України, у тому числі щодо забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини (організації прибудинкової території і її озеленення; наявності дитячих, спортивних майданчиків; місць вигулу собак; достатності і оптимального співвідношення відкритих і закритих автостоянок і гаражів; організації руху людей і автотранспорту на прибудинковій території, наявності достатньої кількості дошкільних закладів, шкіл, магазинів, розроблення заходів із відшкодування збитків навколишньому середовищу; оцінки впливу будівництва та експлуатації висотного будинку на навколишнє середовище тощо).

8 ЗАХИСТ ВІД ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ

8.1 Проектна документація для будівництва висотних будинків повинна включати розділ "Захист від шуму та вібрації", який повинен містити розрахунки очікуваних рівнів звукових тисків (звуків) у приміщеннях від зовнішніх та внутрішніх джерел, у тому числі вбудованих та прибудованих об'єктів та дані стосовно звукоізолюючої спроможності огороджувальних конструкцій будинку. Проектна документація на висотний будинок повинна проходити державну санітарно-епідеміологічну експертизу в органах санітарно-епідеміологічної служби з залученням державних установ епідеміологічного профілю, які мають у своєму складі відповідні акредитовані лабораторії.

8.2 Вибір ділянки для будівництва обґрунтовується акустичними розрахунками, які враховують існуючу та перспективну ситуацію стосовно зовнішніх джерел акустичної енергії (різноманітних транспортних потоків, промислових об'єктів, стоянок автотранспорту, гаражів, джерел звуку сусідніх будинків, трансформаторних, бойлерних тощо).

8.3 При будівництві застосовуються будівельні матеріали, вироби та конструкції, які мають відповідні сертифікати і дозвіл на застосування в Україні.

8.4 Огороджувальні конструкції будинку (зовнішні стіни, перегородки, перекриття, вікна, двері) повинні мати звукоізоляційні характеристики, які забезпечують допустимі рівні звукових тисків та звуку у приміщеннях, які захищаються, або на прилеглій до будинку території.

8.5 Вікна повинні забезпечувати дотримання у приміщенні, яке захищається, допустимих рівнів звуку та звукових тисків від зовнішніх джерел у режимі забезпечення нормативного повітрообміну в цьому приміщенні.

8.6 При проектуванні вбудованих (прибудованих) у висотний будинок об'єктів, які не входять до переліку дозволених у ДБН В.2.2-15, розташування їх узгоджується з органами санітарно-епідеміологічної служби.

8.7 При перепрофілюванні вбудованих (прибудованих) приміщень у висотному будинку необхідно нове узгодження проекту з органами санепідслужби, яке проводиться на підставі повторної державної санітарно-епідеміологічної експертизи з акустичними розрахунками очікуваних рівнів звуку та звукових тисків.

8.8 Поверхи або приміщення нежитлового призначення з джерелами шуму та вібрації відокремлюються від житлових поверхів або приміщень технічними поверхами або стінами і перекриттями при спеціальному обґрунтуванні та погодженні з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

8.9 Інженерні системи і стаціонарне обладнання, яке є потенційним джерелом звуку та вібрації (трансформатори, вентилятори, насоси тощо), встановлюється в окремих приміщеннях на ізольовані фундаменти через амортизатори, які додаються фірмою-виробником до цього обладнання. Застосування інших амортизаторів з іншими технічними характеристиками обґрунтовується відповідними розрахунками.

8.10 Застосування додаткових звукозахисних заходів, таких як звукопоглинальне обличкування в приміщеннях, де встановлено обладнання, екранів, "плаваючої підлоги" тощо, обґрунтовується відповідними розрахунками.

8.11 Вентиляційні системи вбудованих та прибудованих нежитлових приміщень будинку, гаражів та трансформаторних підстанцій повинні мати глушники звуку, акустична ефективність яких обґрунтовується розрахунками.

8.12 У проектах необхідно передбачити простір для встановлення глушників звуку в вентиляційних системах.

8.13 Повітропроводи приєднуються до вентиляторів через гнучкі вставки.

8.14 У місцях проходів повітропроводів через стіни та перекриття необхідно здійснювати їх віброізоляцію від огороджувальних конструкцій.

8.15 Місця кріплення повітроводів до огороджувальних конструкцій також необхідно віброізолювати з застосуванням пружних прокладок.

8.16Рівні звуків та звукових тисків від зовнішніх блоків кондиціонерів вбудовано-прибудованих об'єктів у найближчих житлових приміщеннях не повинні перевищувати допустимих рівнів для нічного часу доби.

8.17 Пріоритетною слід вважати таку форму висотного будинку, яка має найменший аеродинамічний опір.

8.18 Влаштування фасадних елементів та обладнання на даху будинку чи на стінах повинно сприяти зниженню турбулентних потоків повітря, які можуть бути додатковими джерелами звуку та вібрації.

8.19 Труби водопроводу та опалення не повинні розміщуватися на спільних огороджувальних конструкціях із приміщеннями, які захищаються від звуку та вібрації.