ВБН В.2.2-45-1-2004. Проектирование телекоммуникаций. Линейно-кабельные сооружения

12 НОРМИ ОСНАЩЕНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЗАСОБАМИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ, ІНСТРУМЕНТАМИ ТА МАТЕРІАЛАМИ

12.1 У проектах мають передбачатися комплекти основних вимірювальних приладів, інструментів та матеріалів, призначених для оснащення нових підрозділів технічної експлуатації лінійно-кабельних споруд, які проектуються.

Для існуючих експлуатаційних підрозділів слід передбачати засоби вимірюваль­ної техніки (ЗВТ), інструменти та матеріали тільки в тих випадках, коли цим підроз­ділам передаються в експлуатацію нові типи оптичних кабелів.

Переліки основних ЗВТ, інструментів та матеріалів, які мають передбачатися в разі проектування лінійних споруд, наведено в додатку Г.

У проектах на будівництво ВОЛЗ слід передбачати експлуатаційний запас оптичного кабелю з розрахунку 1 % від протяжності траси ВОЛЗ, але не менше за довжину 1000 м.

С. 46 ВБН В.2.2-45-1-2004

13 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

13.1 У проектах на будівництво і реконструкцію лінійно-кабельних споруд на стадії «Техніко-економічне обґрунтування інвестицій» або «Проект», генпроектувальник або за його дорученням відповідна субпідрядна організація розробляє комплекс конкретних практичних заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про екологічну експертизу» та ДБН А.2.2-1.

13.2 При розробці траншей і котлованів для будівництва лінійно-кабельних споруд у населених пунктах проектами мають передбачатися кошти на відновлення зелених насаджень і газонів.

13.3 При розробці траншей і котлованів для будівництва лінійно-кабельних споруд на сільськогосподарських угіддях і землях лісових господарств за узгодженням із землекористувачами мають передбачатися заходи з рекультивації тимчасово відведених на період будівництва земель і кошти на відновлення грунтово-рослинного шару.

Відходи оптичного волокна після монтажу муфт на оптичному кабелі мають утилізуватися в установленому порядку.

Залишки ґрунту та будівельне сміття після засипання траншей і котлованів мають бути вивезені в установлені місцевою владою місця.

У проектах кабельних переходів через водні перешкоди в місцях нересту риб цінних порід мають передбачатися сучасні технології прокладання (установки горизонтально-напрямленого буріння), які виключають можливість забруднення навколишнього середовища, а також забезпечують збереження рибних запасів.

У разі неможливості застосування УГНБ під час будівництва кабельного переходу у проекті на його будівництво і реконструкцію в розділі «Охорона навко­лишнього середовища» мають передбачатися компенсаційні кошти за завдані збитки, за узгодженням з Держрибгоспом України.

13.7 Підприємства та споруди зв'язку не входять до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (постанова Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.95).

14 ОХОРОНА ПРАЦІ

14.1 У проектній документації на будівництво і реконструкцію лінійно-кабель­них споруд зв'язку мають передбачатися конкретні заходи, які забезпечують без­печні умови виконання монтажно-будівельних робіт на кабельних лініях зв'язку та проводового мовлення згідно з вимогами нормативних документів:

Закон України «Про охорону праці»;

Правила безпеки при роботах на телефонних і телеграфних станціях ДНАОП 5.2.30-1.08;

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 47

- Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення ДНАОП 5.2. 30-1.07.

У робочих кресленнях на будівництво лінійно-кабельних споруд мають зазначатись небезпечні місця проведення робіт (зближення з підземними лінійними спорудами і перетини з газопроводами, нафтопроводами та іншими продуктопроводами, силовими електрокабелями і кабелями зв'язку), мають бути зроблені написи, які попереджають про обережність проведення робіт, а також проектом мають бути передбачені технологічні рішення, які забезпечують охорону праці під час виконання робіт.

Для захисту виробничого персоналу під час будівництва та експлуатації кабельних мереж зв'язку від зовнішніх електромагнітних впливів ЛЕП, контактної мережі електрифікованих залізниць змінного струму, ударів блискавки проектом необхідно передбачати комплекс захисних заходів згідно з вимогами розділу 8.

15 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Проектні рішення із забезпечення пожежної безпеки приміщень вводу кабелів і компресорних стосовно планування, поверховості, розташування приміщень, конструктивних рішень та інженерного обладнання мають відповідати вимогам НАПБ В.01.053, ДБН В.1.1-7-2002, НАПБ 5.07.005 (ОНТП-24), СНІП 2.09.02, ВСН 333, ПУЭ, ДБН В.2.5-20, ДНАОП 0.001-1.32-01 та цього розділу.

Категорії приміщень щодо пожежної небезпеки визначаються залежно від характеристик речовин та матеріалів, що перебувають (обертаються) у приміщенні.

Приміщення вводу кабелів належать до категорії В (пожежонебезпечна), а приміщення компресорних – до категорії Г (вибухобезпечна і пожежобезпечна).

15.3 Вибір електрообладнання для приміщень вводу кабелів має здійснюватися залежно від класифікації пожежних зон.

Електричні світильники, апарати та прилади, пожежні сповіщувачі, датчики появи води, розподільні стативи із сигналізаторами аварійного витрачання повітря, які використовуються у приміщеннях вводу кабелів, повинні мати у своєму виконанні допустимий ступінь захисту, який задовольняє вимоги ПУЭ, ДНАОП 0.001-1.32-01.

Приміщення вводу кабелів щодо їхнього електрообладнання належать до пожежонебезпечної зони класу П-ІІа.

Приміщення підземного вводу кабелів зв'язку і компресорних

15.4 Приміщення вводу кабелів і компресорних мають розміщуватися в суміжних окремих приміщеннях з роздільними входами.

1 5.5 Двері у приміщенні вводу кабелів мають бути протипожежними з межею вогнестійкості не менше ніж 30 хв. (Е1 30).

С. 48 ВБН В.2.2-45-1-2004

15.6 Приміщення вводу кабелів має бути відокремлене від інших приміщень негорючими стінами і перекриттями з межею вогнестійкості не менше ніж 45 хв. (Е1 45).

У вертикальних кабельних проходках (із кабелями зв'язку) на рівні пере­криттів мають передбачатися неспалимі діафрагми з межею вогнестійкості не менше ніж 45 хв. (Е1 45).

Усі пускові пристрої (пускачі, вимикачі тощо) необхідно розміщувати поза приміщеннями.

У газифікованих населених пунктах у приміщеннях вводу кабелів належить передбачати контроль довибухонебезпечних концентрацій паливного газу (20% нижньої концентраційної межі займистості) у повітрі з виведенням сигналу на колективну попереджувальну сигналізацію.

Установлення сигналізаторів слід здійснювати згідно з Технічними вимогами та правилами щодо застосування сигналізаторів довибуховонебезпечних концент­рацій паливних газів і мікроконцетрацій чадного газу у повітрі приміщень житлових будинків та громадських будинків і споруд.

15.9. Приміщення вводу кабелів мають бути з центральним водяним опа­ленням і обладнані окремими системами природної припливно-витяжної вентиляції, яка розрахована на півторакратний повітрообмін (приплив і виведення повітря).

Подача припливного повітря має здійснюватися в нижню зону приміщення (300 мм – 500 мм від підлоги), виведення повітря – із верхньої зони (100 мм від стелі).

Приміщення компресорних мають бути обладнані природною вентиляцією з розрахунку однократного припливу повітря у приміщення.

У приміщення вводу кабелів не дозволяється ввід силових кабелів, радіофідерів, водопроводу, трубопроводів теплоцентралі та газопроводу.

3 метою запобігання проникненню у приміщення вводу горючих газів необхідно передбачити герметизацію каналів (труб), прокладених від станційного колодязя до приміщення вводу, та герметизацію ввідного блока згідно з вимогами Руководства по герметизации вводов предприятий связи.

Крім способів, зазначених у Руководстве по герметизации вводов предприя­тий связи, рекомендується застосовувати й інші засоби герметизації, які мають документ про підтвердження відповідності. До таких засобів належать:

надувні манжетні системи;

низькотемпературні термоусаджувальні вироби;

саморозширювальні (піноутворювальні) компаунди.

Ввідний блок обладнується азбестоцементними або бетонними трубами. Застосування поліетиленових труб не допускається.

Отвори у стінах, перекриттях у сусідні приміщення для проходження кабелів, окремих труб для прокладання кабелів та повітроводів від компресорно- сигнальних установок мають бути щільно закладені негорючими матеріалами.

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 49

15.14 У приміщеннях вводу кабелів необхідно передбачити обладнання пожежної сигналізації та датчиків появи води. Установлення датчиків появи води передбачається за наявності можливості проникнення ґрунтових вод у приміщення (за результатами багаторічних спостережень).

15.15 Заземлення металевих покриттів кабелів (оболонка, броня), металоконструкцій, корпусів розподільних стативів компресорно-сигнальних установок має бути виконано з підімкненням до загальної шини заземлення.

Вимоги до захисних покриттів кабелів

15.16 Області і температурний діапазон застосування захисних покриттів запроектованих кабелів мають відповідати вимогам технічної документації (ДСТУ, ГСТУ, ГОСТ, ТУ тощо) на кабелі.

У пожежонебезпечних приміщеннях технічних будівель підприємств зв'язку кабелі та проводи повинні мати зовнішнє покриття з матеріалів, які не роз­повсюджують горіння. Забороняється застосування кабелів та проводів із зов­нішньою поліетиленовою оболонкою.

15.17 У разі влаштування вводів кабелі, призначені для відкритого прокладання всередині технічних будівель підприємств зв'язку, на консолях, у жолобах, по стінах будівель, повинні передбачатися:

у разі одинокого прокладання – кабелі із зовнішньою оболонкою з полівінілхлоридного (ПВХ) пластикату (наприклад, кабелі марки ТСВ; ОКЛ-Н, ОКЛБ-Н – варіанти виконання ОК);

у разі прокладання кабелів у пучках – із зовнішньою оболонкою з ПВХ пластикату, який не розповсюджує горіння (наприклад, кабелі марки ТСВ нг, ТСВ нд; ОКЛ-Н, ОКЛБ-Н – варіанти виконання ОК);

у разі прокладання всередині особливо важливих об'єктів (підземні та інші об'єкти електрозв'язку, які виділені замовником, метрополітени тощо) – кабелі в оболонках із пластику, який не розповсюджує горіння і характеризується при горінні малою димоутворювальною здатністю і малонебезпечними показниками токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів (кабелі зі слабкодимними безгалогенними оболонками) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.044.

Оптичні кабелі, які передбачаються до прокладання у середині об'єктів повинні мати заповнення осердя ОК гідрофобним складом, який не розповсюджує горіння, або ОК повинен мати «сухий» спосіб водоблокування осердя.

Кабелі з металевими оболонками не повинні мати зовнішніх покриттів і покриттів із горючих матеріалів (джут, бітум, бавовняна обмотка поліетиленовий шланг тощо).

15.18 За узгодженням із замовником і службою пожежної безпеки підвідом­чого об'єкту допускаються до застосування:

- у разі поодинокого прокладання – кабелі із зовнішньою поліетиленовою оболонкою за умови їх прокладання в полівінілхлоридних трубках від місця вводу до кінцевого пристрою.

С. 50 ВБН В.2.2-45-1-2004

Полівінілхлоридна трубка може бути замінена полівінілхлоридною стрічкою, якою обмотуються зазначені кабелі з перекриттям шарів 25%;

- у разі групового прокладання – кабелі із зовнішньою поліетиленовою або ПВХ оболонкою за умови нанесення сертифікованого вогнезахисного покриття і коли вогнезахисна обробка кабельної продукції забезпечує нерозповсюдження горіння відповідно до вимог ГОСТ 12176.

Закріплення кабелів у металевих оболонках до металоконструкцій слід вико­нувати із застосуванням еластичних ізолювальних прокладок із негорючих матері­алів. Закріплення кабелів з пластмасовою оболонкою допускається виконувати без ізолювальних прокладок.

15.19 По зовнішніх стінах житлових і громадських будівель допускається про­кладання кабелів місцевих телефонних мереж, телемереж, систем сигналізації і дис­петчеризації із зовнішньою поліетиленовою оболонкою.

По внутрішніх стінах будівель мають передбачатися кабелі в полівінілхлоридній оболонці. У разі поодинокого прокладання по внутрішніх стінах допускається про­кладання кабелів у поліетиленовій оболонці за умови їх прокладання в полівінілхлоридних трубках.

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 51

Додаток А

(обов'язковий)

СКОРОЧЕННЯ

АЗС - автозаправна станція;

АЗП - абонентський захисний пристрій;

АЛ - абонентська лінія;

АМТС - автоматична міжміська телефонна станція;

АТС - автоматична телефонна станція;

ВЛ ЦПМ  - виробнича лабораторія центру технічної експлуатації первинної мережі;

ВОЛЗ - волоконно-оптична лінія зв'язку;

ГВВ - горизонт високих вод;

ДЖ - дистанційне живлення;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЕРС - електрорушійна сила;

ЄНСЗ - єдина національна система зв'язку;

КВП - контрольно-вимірювальний пункт;

ЛАЦ - лінійно-апаратний цех;

ЛЗ - лінія зв'язку;

ЛЕП - лінія електропередачі;

ЛТЦ - лінійно-технічний цех;

МАВБ - мобільна аварійно-відновна бригада;

МСЕ - Міжнародний союз електрозв'язку;

МсТМ - міська телефонна мережа;

МТС - міжміська телефонна станція;

НПП (НРП) - підсилювальний (регенераційний) пункт, що не обслуговується;

ОПП (ОРП) - підсилювальний (регенераційний) пункт, що обслуговується;

ОК - оптичний кабель;

ОКд - оптичний кабель без металевих елементів (діелектричний оптичний кабель);

ОКм - оптичний кабель з металевими елементами;

ОПС - опорна станція;

ОПТС - опорно-транзитна станція;

ПВХ - полівініл хлоридний;

ПЛЗ - повітряна лінія зв'язку;

С. 52 ВБН В.2.2-45-1-2004

ПМ - проводове мовлення;

СП - система передавання;

СТМ - сільська телефонна мережа;

СТС - сільська телефонна станція;

СТП - спрощена трансформаторна підстанція;

ТМЗК - телекомунікаційна мережа загального користування;

ТП - трансформаторна підстанція;

УГНБ - установка горизонтально-напрямленого буріння;

ЦЛКС - цех лінійно-кабельних споруд;

ЦТЕ - центр технічної експлуатації;

ШР - шафа розподільна для встановлення на вулицях;

ШРП - шафа розподільна для встановлення в під'їздах, коридорах.

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 53

Додаток Б

(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ І КЕРІВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ У ВБН

ГОСТ 9.602-89 ЕСЗКС. Сооружения подземные. Общие требования к защите от коррозии

ГОСТ 12.1.044-89 Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения