ВБН В.2.2-45-1-2004. Проектирование телекоммуникаций. Линейно-кабельные сооружения

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ПРОЕКТУВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

ЛІНІЙНО-КАБЕЛЬНІ СПОРУДИ

ВБН В.2.2-45-1-2004

Державний комітет зв'язку та інформатизації України

Київ 2004

РОЗРОБЛЕНІ:

Українським інститутом по проектуванню засобів та споруд зв'язку «Діпрозв'язок» за фінансової підтримки ВАТ «Укртелеком» (керівник теми – Горленко Г.О., відповідальний виконавець – Укк В.К., відповідальний за видання – Кулеша Г.С.)

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ВАТ «Укртелеком»

ЗАТВЕРДЖЕНІ:

Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 30.03.2004 р. № 62 та введені в дію з 30 березня 2004 р.

УЗГОДЖЕНІ:

Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України. Лист погодження від 05.11.03 № 5/7-783

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Проектування телекомунікацій ВБН В.2.2-45-1-2004

Лінійно-кабельні споруди На заміну ВСН 116-87

Ці норми поширюються на проектування лінійно-кабельних споруд ліній зв'язку, що належать до телекомунікаційних мереж загального користування (ТМЗК) і вхо­дять до Єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ) України, та кабельних ліній проводового мовлення.

Вимоги цих норм обов'язкові до застосування організаціями, юридичними та фізичними особами різних форм власності, які здійснюють проектування, будів­ництво та реконструкцію кабельних ліній ТМЗК.

Норми не поширюються:

на морські кабельні лінії зв'язку;

волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛЗ), що підвішуються на опорах ліній електропередачі (ЛЕП), контактної мережі, електрифікованих залізниць та міського електротранспорту.

Скорочення, прийняті в цих нормах, наведено в додатку А. Перелік норматив­них документів, на які є посилання в цих нормах, наведено в додатку Б.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У проектах мають передбачатися найбільш сучасні в технічному розумінні кабелі та обладнання, вироби і матеріали вітчизняного виробництва та виробництва зарубіжних провідних фірм і компаній, а також передові індустріальні методи будівництва лінійно-кабельних споруд.

Під час розробки проектів необхідно приймати технічні рішення, які забезпечать:

надійність і довгострокову експлуатацію лінійно-кабельних споруд та обладнання, можливість зростання обсягів передавання інформації з мінімальними витратами на нове будівництво, високу якість послуг наданого зв'язку;

найбільш сприятливі умови для експлуатації лінійно-кабельних споруд.

С. 2 ВБН В.2.2-45-1-2004

До таких основних рішень належать:

прокладання методом задування діелектричних оптичних кабелів в пласт­масових захисних трубках (внутрішній діаметр від 32 мм до 40 мм);

прокладання над пластмасовими захисними трубками (або над броньованими оптичними кабелями) сигнально-інформаційних пластикових стрічок;

максимальне використання як трубопроводів кабельної каналізації труб із поліетилену високої щільності (рівні та гофровані), багатоканальних блоків (мульти- канали) та оглядових пристроїв із пластикату;

використання, за відповідного техніко-економічного обґрунтування, установок напрямленого буріння для влаштування переходів через водні перешкоди, вуличні проїзди, майдани, автомобільні дороги, залізниці;

виконання в з'єднувальних муфтах зрощування жил електричних кабелів за допомогою одно- і багатопарних модульних з'єднувачів із врізними контактами;

здійснення монтажу кінцевого кабельного пристрою (розподільне та кросове обладнання, кабельні ящики і т. ін.) з використанням комутаційних модулів та блоків, укомплектованих плинтами із врізними контактами;

придбання для підрозділів технічної експлуатації ВОЛЗ, що проектуються, сучасних вимірювальних приладів, інструментів та матеріалів.

1.3 Усі технічні засоби телекомунікацій, які використовуються на ТМЗК, згідно з вимогами Закону України «Про телекомунікації», повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.

1.4 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва мають відповідати вимогам ДБН А. 2.2-3.

Класифікація кабельних ліній зв'язку та проводового мовлення

1.5 Кабельні лінії телефонної мережі ТМЗК України (далі – кабельні лінії зв'язку) призначені забезпечувати передавання міжнародної, міжміської, внутрішньозонової та місцевої інформації операторів телекомунікацій (далі – операторів) різних форм власності. Кабельні лінії зв'язку мають створювати єдину транспортну систему передавання інформації України.

1.6 За призначенням кабельні лінії зв'язку первинної мережі України поділяються так:

магістральні кабельні лінії зв'язку, які прокладаються між мережними вузлами і мережними станціями різних зон нумерації телефонної мережі по всій території країни;

кабельні лінії зв'язку внутрішньозонової мережі, які прокладаються між мережними станціями та вузлами однієї зони нумерації телефонної мережі;

місцеві кабельні лінії зв'язку, які прокладаються в межах міста (населеного пункту) або сільського району;

з'єднувальні кабельні лінії зв'язку, які прокладаються між мережними станціями та мережними вузлами. Залежно від первинної мережі, до якої належить з'єднувальна лінія, їй надається назва: магістральна, внутрішньозонова, місцева;

ВБН В.2.2-45-1-2004 С.3

За призначенням кабельні лінії зв'язку вторинної мережі поділяються так:

- абонентські лінії (АЛ), які з'єднують між собою мережну станцію або мережний вузол і кінцевий абонентський пристрій;

- з'єднувальні кабельні лінії, які прокладаються між кінцевим обладнанням та станціями, між станціями та вузлами вторинної мережі ЕЗЗК.

1.7 Кабельні лінії проводового мовлення (ПМ) поділяються:

а) за призначенням:

магістральні лінії ПМ, прокладені між станціями або вузлами ПМ і трансформаторними підстанціями (ТП) або спрощеними підстанціями (СТП) звукової частоти;

розподільні лінії ПМ, прокладені від ТП або СТП до абонентських трансформаторів;

абонентські лінії.

б) за напругою:

лінії 1-го класу – фідерні лінії з напругою понад 360 В;

лінії 2-го класу – фідерні лінії з напругою до 360 В включно та абонентські лінії напругою 30 В.

1.8 За умовами прокладання кабельні лінії поділяються так:

підземні у ґрунті (включаючи підводні ділянки кабельних переходів через водні перешкоди), у кабельній каналізації, колекторах, тунелях;

підвісні;

морські.

Параметри змонтованих кабельних ліній

1.9 Електричні параметри прокладених і змонтованих електричних кабельних ліній зв'язку на елементарних кабельних ділянках мають відповідати чинному стан­дарту ГСТУ 45.005. Приймально-здавальні вимірювання під час будівництва ВОЛЗ мають відповідати вимогам КНД 45-141.

Електричні параметри кабельних ліній місцевої мережі мають відповідати ви­могам КНД-076.

1.10 Згідно з технічними даними використовуваних систем передавання виз­начається довжина елементарних кабельних ділянок з урахуванням електричних або оптичних параметрів застосовуваних кабелів.

Розрахункова довжина кабелів у проектах визначається так:

Lкаб = Lтр . K,

де Lтр – довжина траси; К = 1,01 для електричних кабелів; К = 1,015 для оптичних кабелів.

1.11 Електричні параметри ліній мереж проводового мовлення мають відповідати Электрическим нормам на тракты звукового вещания сетей провод­ного вещания.

С. 4 ВБН В.2.2-45-1-2004

1.12 Напруга лінії ПМ має братися з урахуванням прогнозованого на деся­тирічний період навантаження.

Обґрунтування вибору кабелів

Вибір марок кабелів за умовами їх прокладання має здійснюватися відпо­відно до вимог ДСТУ і ТУ на їх виготовлення.

Для нового будівництва кабельних ліній первинної мережі України мають застосовуватися тільки оптичні кабелі з характеристиками, що відповідають реко­мендаціям МСЕ.

Ємність кабелю проектованої лінії має визначатися відповідно до схеми організації зв'язку, перспективи її розвитку та економічної доцільності забезпечення резервної ємності в кабелі.

Вимоги та норми по визначенню ємності абонентських ліній ТМЗК наведено в додатку Д.

Розподіл оптичних волокон у магістральному кабелі первинної мережі для основних та резервних трактів, моніторингу, для надання в користування іншим операторам, для відгалужень з метою забезпечення потреб зонових та місцевих мереж вирішується проектом за узгодженням із замовником для кожної кабельної лінії окремо, з урахуванням затвердженої генеральної схеми розвитку магістральної первинної мережі зв'язку.

На кабельних лініях вторинної мережі мають застосовуватися оптичні та електричні кабелі. У разі використання телефонних кабелів з поліетиленовою ізоляцією у пластмасовій оболонці типу ТПП слід застосовувати, як правило, кабелі з гідрофобним заповненням і діаметром жил не менше ніж 0,4 мм.

У разі реконструкції кабельних ліній з електричними кабелями мають застосовуватися кабелі з характеристиками, аналогічними прокладеним.

На мережах ПМ застосовуються кабелі радіофікації однопарні із суцільною або пористою ізоляцією та кабелі з гідрофобним заповненням.

2 ВИБІР ТРАСИ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

Траси кабельних ліній зв'язку мають розміщуватись уздовж автодоріг, по змозі в межах смуги відводу, на землях несільськогосподарського призначення або сільськогосподарських угіддях, на землях лісового фонду з максимальним використанням наявних просік за узгодженням із власниками земель. У виборі траси необхідно дотримуватись вимог земельного законодавства України.

Вибір траси кабельної лінії необхідно здійснювати за таких головних умов:

оптимальної протяжності траси;

виконання найменшого обсягу робіт із будівництва;

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 5

можливості ефективного застосування під час будівництва машин, механізмів та кабелеукладачів;

найменшої кількості перетинань з автомобільними дорогами та залізнич­ними коліями, із підземними та водними перешкодами;

мінімальних витрат для обладнання захисту кабелів від ударів блискавки, корозії та всіх видів зовнішніх електромагнітних впливів;

забезпечення безпеки експлуатації лінійних споруд і надійної їх роботи;

збереження екологічного стану навколишнього середовища.

2.3 Згідно з викладеним у 2.1 і 2.2 кабельні лінії рекомендується прокладати:

на заміських ділянках – уздовж автодоріг, існуючих трас кабельних та повітряних ліній зв'язку, продуктопроводів і меж ділянок земель сільгоспугідь;

у населених пунктах – на пішохідній частині вулиць, у зеленій зоні, а у виняткових випадках, обґрунтованих проектом, – під проїжджою частиною вулиць.

Траси кабельних ліній уздовж автодоріг необхідно розміщувати у придорожніх зонах поблизу меж смуги відведення і з урахуванням того, щоб запроектовані лінії зв'язку не потребували перенесення під час розширення автодороги.

За особливо несприятливих умов місцевості у придорожній зоні (болота, трясовини глибиною понад 2 м, нестійкі ґрунти та зсувні ділянки, забудованість, незручні умови гірської місцевості) допускається розміщувати трасу у смузі відведення автодороги, а у виняткових випадках – по узбіччю автодороги, з обов'язковим узгодженням з її власником.

В окремих випадках допускається відхилення траси кабельної лінії зв'язку від автодороги з метою її спрямлення, а також за необхідності обходу болота, зон затоплень, обвалів, селевих потоків, зсувів тощо.

2.7 У разі відсутності автодоріг траси кабельних ліній можуть розміщуватися вздовж залізниць і продуктопроводів.

У смугах відведення залізниць кабельні лінії зв'язку і високовольтні лінії авто­блокування та повздовжні лінії електропередачі мають, по змозі, розміщуватися по різні боки залізничної колії. За вимушеного розміщення цих споруд з одного боку залізничної колії траса кабельної лінії має розташовуватися за лінією автоблокуван­ня в бік поля. Умови розміщення трас кабельних ліній, розташованих у смузі відве­дення залізниць та продуктопроводів, та умови їх обслуговування визначаються за погодженням із власником споруд.

Дозволяється за погодженням із власниками розміщувати траси в охоронних і заборонних зонах, на автомобільних і залізничних мостах, у тунелях (колекторах) міського господарства, тунелях автомобільних доріг та залізниць, тунелях метро.

У разі проходження кабельної лінії в гірській місцевості трасу необхідно вибирати по вододілу, по змозі, уздовж існуючих лісових доріг, терас, просік, в обхід ділянок із монолітними скельними ґрунтами, що виходять на поверхню, зсувних ділянок, місць можливих обвалів, лавин.

С. 6 ВБН В.22-45-1-2004

2.10 Підсилювальні пункти, що не обслуговуються (НПП), та регенераційні пункти, що не обслуговуються (НРП), необхідно розміщувати в безпосередній близькості від осі прокладання кабелю в незаболочених і незатоплюваних паводковими водами місцях.

Допускається розміщувати майданчик для НПП, НРП із відхиленням від траси в бік дороги до 10 м, за погодженням із власниками земель.

За неможливості виконання цих умов проектом мають бути передбачені рішен­ня, що забезпечують нормальні умови експлуатації (улаштування пагорбів, підходів, містків тощо).

У виборі трас кабельних ліній належить керуватися Вказівками щодо вибору майданчика (траси) для будівництва, наведеними в ДБН А.2.2-3, мінімально допустимими відстанями прокладання кабелів зв'язку і проводового мовлення до інших підземних і наземних споруд (розділ 7) та Правилами охорони ліній зв'язку.

Відведення земель для будівництва лінійно-кабельних споруд здійснюється відповідно до чинних законодавчих актів.

Земельні ділянки, що відводяться на період будівництва або реконструкції лінійно-кабельних споруд, підлягають поверненню власникам земель, землекорис­тувачам, орендарям, з приведенням земель до відповідного стану згідно з погодже­ними умовами надання цих земель. При цьому власникам земель або землекорис­тувачам відшкодовуються завдані під час проведення робіт збитки. Визначення та відшкодування збитків здійснюється згідно з чинним законодавством України.