3.3.5 Прокладання проводів, кабелів, труб і коробів із проводами та кабелями за умов пожежної безпеки повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.

Таблиця 3

Засіб прокладання електропроводки по основах і конструкціях

Вид або тип проводу чи кабелю

із горючих матеріалів

із негорючих матеріалів

1

2

3

Відкриті електропроводки

На роликах, ізоляторах або з прокладкою із негорючих матеріалів, що повинна виступати з кожного боку проводу, кабелю, труби або короба не менше, ніж на 100 мм

Безпосередньо

Незахищені проводи, захищені проводи і кабелі в оболонці з негорючих матеріалів

Безпосередньо

Захищені проводи і кабелі в оболонці з вогнестійкіх матеріалів

У трубах і коробах із негорючих матеріалів

У трубах і коробах із вогнестійких матеріалів

Незахищені і захищені проводи і кабелі в оболонці із вогнестійких матеріалів

Сховані електропроводки

З прокладанням у вогнестійкому матеріалі, що виступає з кожної боку проводу, кабелю, труби або короба не менше, ніж на 10мм з подальшим відштукатурюєнням або

захистом з усіх боків суцільним прошарком інших негорючих матеріалів

Безпосередньо

Захищені проводи і кабелі в оболонці із вогнестійких матеріалів

З прокладкою негорючого матеріалу, що виступає з кожної сторони проводу, кабелю, труби або короба не менше, ніж на 10 мм

Безпосередньо

Захищені проводи і кабелі в оболонці з вогнестійких

матеріалів

Безпосередньо

Те саме, із негорючих матеріалів

У трубах і коробах із вогнестійких матеріалів із прокладкою під труби і короба негорючих мате- ріалів (10 мм з кожного боку труби або короба)

У трубах і коробах: із негорючих матеріалів, у борознах тощо у суцільному прошарку негорючих матеріалів навколо труби (короба) може бути прошарок

Незахищені проводи і кабелі в оболонці із негорючих матеріалів

Закінчення таблиці 3

1

2

3

та подальшим відштукатурюєнням (товщина суцільного прошарку штукатурки, гіпсу тощо не повинна бути менше 10мм над трубою)

штукатурки, алебастрового, цементного розчину або бетону товщиною не менше 10мм

Те саме із горючих матеріалів безпосередньо

Те саме із негорючих

3.3.6 У разі відкритого прокладання захищених проводів (кабелів) з оболонками із вогнестійких матеріалів та незахищених проводів відстань від проводу (кабелю) до поверхні основ, конструкцій, деталей із вогнестійких матеріалів повинна бути не менше 10 мм. Якщо неможливо забезпечити необхідну відстань, провід (кабель) слід відокремити від поверхні прошарком вогнестійкого матеріалу, що виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше, ніж на 10 мм.

3.3.7 У разі схованого прокладання захищених проводів (кабелів) з оболонками із негорючих матеріалів у борознах тощо за наявності горючих конструкцій необхідно захищати проводи і кабелі суцільним прошарком негорючого матеріалу з усіх боків.

3.3.8 У разі відкритого прокладання труб і коробів із негорючих матеріалів по негорючих основах і конструкціях відстань від труби (короба) до поверхні конструкцій, деталей із негорючих матеріалів повинна складати не менше 100 мм. Якщо неможливо забезпечити зазначену відстань, трубу (короб) слід відокремити з усіх боків суцільним прошарком негорючого матеріалу (штукатурка, гіпс, цементний розчин, бетон тощо) товщиною не менше 10 мм.

3.3.9 У сирих і особливо сирих приміщеннях, у разі зовнішнього установлення ізоляція проводів, ізолюючих опорів, а також опорні і несучі конструкції, труби, короби і лотки повинні бути вологостійкими.

3.3.10 У пильних приміщеннях не рекомендується прокладання проводів таким чином, щоб на елементах електропроводки осідав пил.

3.3.11 У приміщеннях із хімічно активним середовищем всі елементи електропроводки повинні бути стійкими відносно до середовища або захищені від його дії.

3.3.12 За умов наявності масел та емульсій у місцях прокладання проводів слід використовувати проводи з маслотривкою ізоляцією або захищати проводи від їхньої дії.

3.3.13 У місцях, де можливі механічні ушкодження електропроводки, відкрито прокладені проводи і кабелі повинні бути захищені захисними оболонками або трубами, коробами, огородженнями або там необхідно застосувати приховану електропроводку.

Вимоги до відкритої електропроводки всередині приміщення

3.3.14 Відкрите прокладання незахищених ізольованих проводів і кабелів безпосередньо по основах, на роликах, ізоляторах, на тросах і лотках слід виконувати:

  • при напрузі вище 42 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки і при напрузі до 42 В у будь-яких приміщеннях, на висоті не менше 2,2 м від рівня підлоги;
  • при напрузі вище 42 В у приміщеннях із підвищеною небезпекою, на висоті не менше 2,5 м від рівня підлоги.

3.3.15 Якщо висота прокладання незахищених ізольованих проводів і кабелів менше зазначеної у 3.4.2.1 необхідно передбачити їхній захист від механічних ушкоджень трубами і коробами.

Забороняється прокладання проводів і кабелів:

  • по поверхнях, що нагріваються;
  • при закріплюванні до опори без амортизуючих пристроїв, у місцях перетинання із швами, що мають підвищену температуру та дають осідання;
  • у сполучних лініях на сходових клітках виробничих будинків;
  • у вентиляційних каналах (крім простору непрохідних підвісних стель, що використовують як вентиляційні канали);
  • транзитом через складські приміщення;
  • у сполучних лініях місткістю більше 100 пар по стінах.

3.3.16 У разі перетинання незахищених ізольованих проводів із незахищеними або захищеними ізольованими проводами з відстанню між проводами менше 10 мм у місцях перетинання на кожний незахищений провід повинна бути накладена додаткова ізоляція (гумова або з поліхлорвінілової трубки, кінці яких мають виступати на 5 мм із кожного боку перетинання).

3.3.17 У разі перетинання незахищених і захищених проводів та кабелів із трубопроводами відстань між ними повинна бути не менше 50 мм, а з трубопроводами, що містять пальні або легкозаймисті рідини і гази, - не менше 100 мм. Якщо відстань між проводами чи кабелями та трубопроводами менше 250 мм, проводи і кабелі повинні бути додатково захищені від механічних ушкоджень на довжину не менше 250 мм з кожного боку від трубопроводу.

3.3.18 При паралельному прокладанні відстань від проводів і кабелів до трубопроводів повинна бути не менше 10 мм, а до трубопроводів із пальними або легкозаймистими рідинами і газами - не менше 400 мм.

3.3.19 На лотках, опорних конструкціях, тросах, струнах, смугах та інших несучих конструкціях допускається прокладання проводів і кабелів упритул один до одного пучками (групами) різноманітної форми, за умов скріплення їх між собою.

3.3.20 Труби, короби і гнучкі металеві рукава електропроводок повинні бути захищеними від вологи та конденсації парів, що утримуються в повітрі.

3.3.21 У сухих непильних приміщеннях, де відсутні пари і гази, що негативно впливають на ізоляцію та оболонку проводів і кабелів, допускається з'єднання труб, коробів і гнучких металевих рукавів без ущільнення оболонок.

3.3.22 З'єднання труб, коробів і гнучких металевих рукавів між собою, а також із коробами чи корпусами технічних засобів сигналізації повинно виконуватись:

  • у приміщеннях, що містять пари або гази, які негативно впливають на ізоляцію або оболонки проводів і кабелів, у зовнішніх установках і в місцях, де можливо попадання в труби, короби і рукава масла, води або емульсії, з ущільненням оболонок фторопластовим матеріалом (стрічка ФУМ) або пеньковим волокном на сурику; короби в таких випадках повинні бути із суцільними стінками, ущільненими суцільними кришками або глухими;
  • у задимлених приміщеннях - з ущільненням з'єднань труб, рукавів і коробів для захисту від пилу.

Вимоги до скритої електропроводки всередині приміщення

3.3.23 Скрита електропроводка в трубах, коробах та гнучких металевих рукавах повинна виконуватись відповідно до вимог, наведених в розділі 3. Короби скритих електропроводок мають бути глухими.

3.3.24 Прокладання електропроводки у вентиляційних каналах та шахтах забороняється, але допускається перетинання цих каналів та шахт проводами і кабелями в металевих трубах.

Монтаж електропроводок повітряними лініями при напрузі до 42В

3.3.25 Зовнішня проводка засобів сигналізації, як правило, не виконується повітряними лініями, за винятком електропроводок для ППК та СПТС у сільській місцевості за умов установлення абонентських захисних пристроїв (типу АЗУ-1, АЗУ-5) як на об’єкті, що обладнується сигналізацією, так і на місці встановлення ППК та СПТС, а також електропроводок на тросах між будинками, якщо неможливе прокладання підземних трас.

3.3.26 Грозозахисний пристрій (ГЗП) повинен встановлюватися на будівельній балці приміщень горища або на стіні всередині будинку , до якого підходить повітряна лінія.

3.3.27 У приміщеннях горища кабелі і провід прокладаються відкритим і схованим способами:

  • відкрито - по будівельних балках та інших горищних конструкціях, захищаючи проводи і кабелі металевими або дерев'яними жолобами на висоті до 0,65м;
  • приховано - у стінах і перекриттях із негорючих матеріалів на будь-якій висоті.

3.3.28 У разі прокладання електропроводки в приміщеннях горища відкритим способом необхідно застосовувати кабелі і проводи з мідними жилами.

3.3.29 Прокладання електропроводки проводами і кабелями з алюмінієвими жилами припускається в приміщеннях горища:

  • будинків із негорючим перекриттям - у разі відкритого прокладання їх у сталевих трубах або схованого прокладання у стінах і перекриттях;
  • виробничих будинків сільськогосподарського призначення із негорючим перекриттям - у разі відкритого прокладання їх у сталевих трубах, виключаючи можливість проникнення пилу всередину труб і сполучних коробок, використовуючи різьбові з'єднання.

3.3.30 У разі підведення до ГЗП проводів (кабелів) безпосередньо з горищного приміщення у перекритті стелі повинно бути просвердлено отвір на відстані 100-150 мм від стіни, через який протягнено провід, з боку приміщення в цей отвір слід вставити ізольований чіп, а з боку горищного приміщення - замазати будівельним гіпсом.

3.3.31 Від стійки по стіні будинку отвір для підведення проводки до ГЗП повинно бути просвердлено у віконному прорізі. З боку вулиці в отвір необхідно вставити ізоляційну лійку, а з боку приміщення - ізоляційний чіп. Отвір для проводу, що заземлює, повинно бути просвердлено нижче отвору для проводів проводки ГЗП. Робити отвори у віконній рамі не дозволяється.

3.3.32 Під час заземлення ГЗП, використовують ізольовані проводи з діаметром мідної жили від 1,5 до 1,7 мм, а як заземлення ГЗП - сталеві стрижні, що забиваються в грунт. Опір заземлення ГЗП повинен складати не більше 50 Ом для одного-двох комплектів, але не більше 20-30 Ом відповідно до трьох і чотирьох комплектів.

Проводи, що заземлюють ГЗП повинні кріпитися сталевими скобами.

3.3.33 Під прокладання проводки ГЗП від стовпа повітряні проводи повинні подаватися на стойку типу СПТ-1, установлювану на даху малоповерхового будинку, або до гаків, що вмонтовані у стіну. На дерев'яних стінах гаки необхідно ввертати в отвори, що просвердлюються, а в бетонних, цегельних, шлакоблокових і інших стінах їх слід зміцнювати в заготовлені отвори - гнізда за допомогою цементного розчину. Гаки слід розміщати поблизу місця прокладання проводів на висоті від 2,75 м до 3 м від землі і розташовувати горизонтально на відстані 250 мм один від одного.

3.3.34 Під час підведення проводів від стовпа до стіни будинку гаки повинні розташовуватися один вище другого на відстані, не менше 250 мм.

3.3.35 Для проведення проводів біля гаків у стіні будинку повинен бути пробитий або просвердлений отвір, у який з боку вулиці вставляють ізоляційну лійку, а з боку приміщення - ізольований чіп, між ними - гумову або поліхлорвінілову трубку.

3.3.36 Проводи відгалуження від ліній, що проходять на стовпах, повинні закріплюватись на ізоляторах. Як відгалужуючий провід до ГЗП, встановленого в приміщенні, повинен прокладатися провід типу АТВ-В або ЛТР-В.

Розплетені кінці цього проводу необхідно закладати в жолоби ізоляторів, після чого вони повинні бути звільненими від оплетення чи ізоляції та забиті на відростку лінійного проводу.

3.3.37 Під час прокладання проводів через віконну раму або причіпок ГЗП повинні встановлюватися в приміщенні на відстані від 0,5 м до 1 м від вступного отвору.

Монтаж шлейфів сигналізації та сигнальних ліній із напругою в ланцюзі до

42 В змінного струму та 110 В постійного струму

3.3.38 У пожежобезпечних зонах будь-які класи кабелів і проводів повинні мати покриття та оболонку із матеріалів, що не розповсюджують пожежу. Застосування кабелів із горючою поліетиленовою ізоляцією на допускається.

3.3.39 Для монтажу електропроводок шлейфа сигналізації застосовують проводи марки ТРП, ТРВ, кабелі типу КМВВ, ПСПВ, ПСВ(В), а для з¢єднання елементів, що блокуються та розподільних коробок використовують провід марки НВМ, МСВ або аналогічні за параметрами згідно з ГОСТ 6323 та ГОСТ 16442.