2.6.10 Робочий стіл для відеотермінала повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.
2.6.11 Робочий стіл для відеотермінала, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.
2.6.12 Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози відповідно до 3.14.6, є обов'язковим.
2.6.13 Робоче сидіння (стілець, крісло) користувача відеотермінала та ПЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.
У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.
2.6.14 Робоче сидіння користувача відеотермінала та ПЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.
2.6.15 Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчастим, з надійною фіксацією.
Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів від 15 до 20 мм, для кутових від 2 до 5°.
Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.
2.6.16 Ширина та глибина сидіння повинні бути не менше 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах від 400 до 500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15° уперед до 5° назад.
2.6.17 Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.
2.6.18 Висота спинки сидіння має дорівнювати 300 ± 20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах від 0 до 30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах від 260 до 400 мм.
2.6.19 Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною від 50 до 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах від 350 до 500 мм.
2.6.20 Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість очищення від бруду.
2.6.21 Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.
Відстань від екрана до ока працівника повинна становити:
при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14"/15") - від 600 до 700 мм, 43 см (17") – від 700 до 800 мм, 48 см (19") – від 800 до 900 мм, 53 см (21") – від 900 до 1000 мм.
2.6.22 Розташування екрана відеотермінала має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору працівника.
2.6.23 Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані від 100 до 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах від 5 до 15°.
2.6.24 Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується.
2.6.25 Пюпітр повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПЕОМ, що і відеотермінал.
2.6.26 Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм уведення-виведення інформації в зоні досяжності робочого поля: висотою від 900 до 1300 мм, глибиною від 400 до 500 мм.
2.6.27 Під матричні принтери слід підкладати противібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.
2.6.28 При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та ПЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м.
2.7 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ССОП ЗОВНІШНІХ ЗАХИСНИХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
2.7.1 Вибір системи сигналізації для охорони периметра проводиться залежно від очікуваного характеру проникнення, рельєфу місцевості, довжини периметра, наявності рослинності, з врахуванням інженерно-технічного укріплення огороджень об’єкта (стан та висота огороджень, наявність зони відчуження та її ширини, наявність контрольно-пропускного(их) пункту(ів) кількість виїзних воріт тощо).
2.7.2 Для швидкого та точного визначення місця порушення периметра, останній розбивається на окремі зони (ділянки), які підключаються на окремий код (вічко) ПЦС, (СПТС) або на окремий шлейф ППК, який розташований в кімнаті охорони. Ворота та хвіртки, які належать до периметру, підключаються до ПЦС (СПТС) та ППК, як окремі зони (ділянки).
2.7.3 Для точного визначення місця порушення в нічний час та якісного його обстеження разом з периметральною охоронною сигналізацією застосовується охоронне освітлення, яке освітлює зону (ділянку) периметру на якій спрацювала периметральна охоронна сигналізація.
2.7.4 Для охорони периметру застосовують системи охоронної сигналізації, теле(відео) контролювання, теле(відео) спостереження, контролівання доступу, та скомбіновані системи сигналізації у будь-якому їх поєднанні. Для охорони периметру доцільно використовувати лінійні сповіщувачі: омічні та ємнісні (з гладкого або колючого дроту, ріжучої стрічки тощо), активні мікрохвильові (радіохвильові та оптикоелектронні інфрачервоні), вібраційні типу “мікрофонного” кабелю тощо, які встановлюються на основній огорожі, у зонах відчуження, вздовж будівель тощо.
2.7.5 Підходи до КПП зсередини периметра блокуються об’ємними радіохвильовими, оптико-електронними пасивними інфрачервоними або скомбінованими сповіщувачами.
З метою підсилення охорони периметра використовують телекамери системи ТВК та/або ТВС, які встановлюються на огорожі або біля неї у внутрішній або зовнішній зоні відчуження, в тому числі на КПП, для нагляду за прилеглою до периметра територією.
2.7.6 Разом з тим, необхідно передбачити охоронне електроосвітлення периметра та внутрішньої території для забезпечення необхідних умов видимості меж периметра і території підохоронної зони або об'єкта. Охоронне електроосвітлення об'єкта повинно задовольняти вимоги СНіП ІІ- 4. Мережі охоронного електроосвітлення периметра і території повинні виконуватись окремо від мережі зовнішнього освітлення і поділятися на самостійні ділянки відповідно до ділянок периметральної охоронної сигналізації.
Під час виявлення порушення підохоронної зони одночасно повинні спрацьовувати охоронна сигналізація та автоматичне вмикання охоронного електроосвітлення.
2.7.7 У місцях проходу людей та проїзду автомобільного транспорту на КПП встановлюються зчитувачі та пристрої контролювання доступу. За наявністю системи охоронної сигналізації на об’єкті, що обслуговується системою контролювання доступу, допускається загальне використання кабелів ліній зв’язку, шлейфів сигналізації та сигнальних ліній цієї системи з обов’язковим виконанням відповідного маркування проводів та розподілу функцій призначення систем та їх складників.
2.8 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ССОП ДЛЯ БЛОКУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБ’ЄКТІВ ЛМК ТИПУ “МОДУЛЬ”
2.8.1 Вхідні двері, ворота об’єктів ЛМК повинні блокуватись на “відчинення” за допомогою електроконтактних та/або магнітоконтактних точкових сповіщувачів встановлених на кожну стулку дверей або воріт, можливе блокування вхідних дверей, воріт, об’єктів ЛМК по площі, використовуючи поверхневі оптико-електронні пасивні інфрачервоні сповіщувачі. При наявності засклених прорізів вони блокуються на “відчинення” та “розбиття” скла.
2.8.2 У разі роздсередженого розташування матеріальних цінностей рекомендується використовувати, для блокування їх, електронні поверхневі, лінійні та об’ємні оптико-електронні інфрачервоні сповіщувачі.
Радіохвильові сповіщувачі використовують з урахуванням можливості виходу діаграми, спрямованості зони виявлення за межі підохоронного об’єкта, в результаті чого під час проходу людей біля підохоронного об’єкта можливі хибні спрацювання сповіщувачів.
2.8.3 Для особливо цінних предметів необхідно застосовувати охоронні теле(відео) системи, а на робочих місцях працівників необхідно встановити точкові сповіщувачі тривожної сигналізації про напад або використовувати радіоканальні точкові сповіщувачі тривожної сигналізації про напад (радіокнопки, радіобрелки). Для великих за розмірами торговельних ангарів на в’їзних та виїзних воротах повинні бути встановлені зчитувачі системи контролювання доступу.
3 МОНТАЖ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ
3.1 ПІДГОТОВКА ДО РОБІТ ІЗ МОНТАЖУ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ
3.1.1 Підготування до робіт із монтажу ССОП на об'єкті слід проводити відповідно до нормативних документів (СНіП 3.05.06, ПУЕ цих Норм).
3.1.2 Роботи з монтажу ССОП починають та проводять у термін, передбачений договором. При цьому монтажна організація повинна провести підготовчу роботу:
3.1.3 ТЗ ССОП постачає монтажна організація або замовник, згідно з комплектною документацією відповідно до специфікації проекту чи передбачених у договорі креслень, ескізів тощо. Передаються вони на підставі заявки монтажної організації відповідно до Положення про взаємовідносини організації - генеральних підрядників із субпідрядними організаціями та Правил про договори підряду на капітальне будівництво.
ТЗ ССОП за відсутності сертифіката відповідності, а також маркування, яке передбачено чинними нормативними документами, до монтажу не допускаються.
Порядок передачі замовником обладнання монтажній організації повинен відповідати вимогам чинних нормативних документів та оформлюватися відповідним актом (форма 2, додаток В).
3.1.4 Прилади, пристрої, сповіщувачі та інше обладнання на об'єкт необхідно доставляти в упаковці виробника цієї продукції.
Не допускається зберігати прилади, пристрої, сповіщувачі та інше обладнання на об'єкті до початку монтажу, якщо не забезпечені необхідні місця й умови збереження, передбачені виробником у відповідній технічній документації.
Умови збереження виробів ССОП і матеріалів повинні задовольняти вимоги відповідних державних стандартів, технічних умов та технічної документації підприємства-виробника, затвердженої у встановленому порядку. Умови збереження кабельної продукції і матеріалів повинні відповідати вимогам СНіП 3.05.06 та СНіП 3.05.07.
3.1.5 ТЗ ССОП встановлюються на об'єкті після проведення вхідного контролю виконавцем монтажних робіт.
Основними документами, за якими проводиться контроль якості виробу, є технічні умови на ТЗ ССОП при їх наявності, чинні нормативні документи або експлуатаційна документація.
Під час вхідного контролю вироби перевіряються в усіх режимах на відповідність їх технічним характеристикам, що наведені у паспортах та експлуатаційній документації на вироби. Після проведення вхідного контролю складають акт за встановленою формою (форма 5, додаток В).
3.1.6 Прийняття будинків чи споруд до монтажу, а також документація, яку необхідно вести в процесі монтажу, повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.
Монтаж ССОП розпочинають після підписання акта готовності об'єкта до монтажних робіт (форма 3, додаток В).
3.1.7 На об'єктах, що обладнуються ССОП, заздалегідь необхідно виконати будівельні роботи, передбачені проектною документацією:
3.1.8 Роботи з монтажу ССОП під час капітального будівництва об'єкта повинні здійснюватися у чотири етапи.
3.1.8.1 На І етапі виконуються роботи з інженерно-технічного укріплення:
Роботи І етапу повинні виконуватися одночасно з виконанням основних будівельних робіт.
