Страница 3: ДБН B.2.6-6-95. Проектування, будівництво та експлуатація будинків системи "пластбау" (34219)

- перша група - за втратою несучої здатності;

- друга група - за непридатністю до нормальної експлуатації.

2.2.3 Розрахунком за граничними станами першої групи слід перевіряти:

- всі конструкції будинків та їх з'єднання для попередження руйнувань під час дії силових впливів в процесі будівництва та розрахункового строку експлуатації будинку;

- основу будинку для попередження втрати її несучої здатності при спільній дії вертикальних та горизонтальних навантажень.

2.2.4 Розрахунком за граничними станами другої групи слід перевіряти:

ДБН В.2.6-6-95 С.9

- будинки в цілому для обмеження: прогину верхівки будинку при дії горизонтальних навантажень;

деформацій основи;

- перекриття, покриття, сходові майданчики, марші та інші елементи, що згинаються, для обмеження їх прогинів та розкриття тріщин від вертикальних навантажень;

- стіни будинку (колони та огороджувальні шари) для обмеження розкриття тріщин від вертикальних та вітрових навантажень, нерівномірних осідань основ та температурно-вологісних впливів.

2.2.5 В складі монолітних конструкцій стін та перекриттів статичні навантаження сприймають монолітні бетонні та залізобетонні елементи.

Шари армувань штукатурки є самонесучими і до складу розрахункових бетонних та залізобетонних перерізів не включаються.

2.2.6 Для будинків, що розраховуються на спільну дію вертикальних та горизонтальних навантажень за недеформованою схемою, величина прогину верхівки будинку в звичайних грунтових умовах не повинна перевищувати 0,001 його висоти. Прогин будинку підраховується з урахуванням піддатливості основи.

2.2.7 Граничне значення середньої осадки будинку за умови забезпечення зберігання інженерних комунікацій, вимощень та входів в будинок не повинне перевищувати 10 см.

2.2.8 Гранично допустимі значення спільних нерівномірних деформацій основи та будинку за вимогами міцності, стійкості та тріщиностійкості конструкцій встановлюються розрахунком з урахуванням конструктивно-планувальних рішень будинку.

2.2.9 Граничні прогини перекриттів та покриттів будинків системи "Пластбау" не повинні перевищувати:

при L < 6м - (1/200)L;

при 6м ≤ L ≤ 7,5м -3 см;

при L > 7,5M- (l/250)L,

де L - проліт елемента.

2.2.10 Розкриття тріщин, які перетинають робочу арматуру несучих конструкцій, що визначається розрахунком, за умови захисту арматури від корозії не повинно перевищувати: при тривалому розкритті 0,3 мм, при короткочасному 0,4 мм.

2.2.11 Розкриття тріщин в шарах армованої штукатурки не допускається. При розрахунку тріщиностійкості шарів штукатурки слід враховувати нормативні силові та вогневі впливи.

2.2.12 3 перерахованих в СНіП 2.01.07-85 навантажень в розрахунках будинків системи "Пластбау" необхідно враховувати наступні:

постійні:

- вага конструкцій будинку;

- боковий тиск грунту на стіни підземної частини будинку;

тривалі.

- навантаження на перекриття приміщень горища, нормативні значення яких дорівнюють 0,7 кПа (70 кгс/м2);

- навантаження на перекриття від ваги людей та меблів з пониженим нормативним значенням та перегородок. Навантаження від перегородок допускається враховувати як рівномірно-розподілені, приймаючи їх значення на основі розрахунку для схем розміщення перегородок, що припускаються, але не менше 0,5 кПа (50 кгс/м2);

- снігове навантаження з пониженим нормативним значенням;

- температурні кліматичні впливи з пониженими нормативними значеннями;

- вологісні впливи, обумовлені зменшенням початкової вологості виготовлення до рівноважного стану та які супроводжуються деформаціями усадки;

- впливи нерівномірних деформацій основи, що виникають при обтисканні грунту навантаженнями від будинку та не супроводжуються зміною структури та властивостей грунту;

- впливи, обумовлені повзучістю матеріалів;

короткочасні:

- навантаження на перекриття житлових будинків з повним нормативним значенням;

- снігове навантаження з повним нормативним значенням;

- температурні кліматичні впливи з повним нормативним значенням;

ДБН В.2.6-6-95 С.10

- вітрові навантаження;

особливі:

- впливи просадних основ, які виникають під час замочування просадних грунтів;

- впливи осідань земної поверхні в районах гірських виробок;

- навантаження, викликані різкими порушеннями нормальних умов експлуатації (пожежа та ін.).

2.2.13 Сполучення навантажень при розрахунку будинку та основ слід визначати у відповідності з розділами СНіП 2.01.07-85 та СНіП 2.02.01-83.

2.2.14 Зусилля, які діють в стінових конструкціях та в перекриттях, в залежності від характеру прикладення зовнішніх навантажень, особливостей системи, що розраховується, та потрібної точності розрахунку слід визначати на основі просторових або плоских розрахункових схем. Просторові розрахункові схеми дозволяють визначати зусилля в конструкціях та їх переміщення від зовнішніх навантажень довільного напрямку. При використанні плоских розрахункових схем зовнішні навантаження вважають діючими в одній визначеній площині, яка співпадає з площиною ідеалізованої схеми будинку.

2.2.15 Просторові розрахункові схеми можуть застосовуватися у вигляді:

- систем пластин,

- просторових рам;

- рамно-в'язевих систем.

Розрахункові схеми у вигляді рамно-в'язевих систем з плоскими рамами та в'язями найбільш доцільні при визначенні зусиль та переміщень при дії вертикальних навантажень.

В додатку наведені методика та результати статичних розрахунків багатоповерхових та багатопро-гонових плоских рам будинків за системою "Пластбау" для звичайних умов будівництва при дії вертикальних навантажень. Наведені дані охоплюють практично увесь клас плоских рам, можливих у будівництві за системою "Пластбау".

2.3 Визначення показників вогнестійкості конструкцій та токсичності при пожежі

2.3.1 Показники вогнестійкості та токсичності, а саме: межі вогнестійкості конструкцій, межі розповсюдження вогню по них, група займистості утеплювача (залишеної опалубки), потенціальна токсична небезпека деструкції (ПТНД, г/м3), токсикометричний показник Нсл50 , г/м3, які визначаються у відповідності з даними нормами, слід вносити в проекти конструкцій за умови, що їх виконання повністю відповідає описанню, даному в нормах.

2.3.2 Межа вогнестійкості будівельних конструкцій дорівнює часові ??u (в годинах або хвилинах) від початку вогневого впливу до початку одного з граничних станів за вогнестійкістю:

- втрати несучої здатності;

- втрати теплоізолюючої здатності (за підвищенням температури на поверхні, яка не обігрівається);

- втрати суцільності.

2.3.3 Втрата несучої здатності характеризується обваленням або прогином конструкцій, значення якого виключає можливість її подальшої експлуатації.

2.3.4 Граничний стан за теплоізолюючою здатністю визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, яка не обігрівається, в середньому більше ніж на 190°С або в будь-якій точці цієї поверхні більше ніж на 220°С в порівнянні з температурою конструкції до випробування.

2.3.5 Втрата суцільності (щільності) характеризується виникненням в конструкціях або стиках наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я.

Займистість матеріалів, з яких виконана конструкція, не визначає межі її вогнестійкості. В той же час слід враховувати, що застосування займистого матеріалу може понизити межу вогнестійкості конструкції, якщо швидкість його вигоряння буде вище швидкості прогрівання.

2.3.6 Межа вогнестійкості може бути визначена під час вогневого стандартного випробування конструкцій або розрахунком. Щоб одержати середній результат, в розрахунках слід використовувати середні дослідні значення теплотехнічних та механічних характеристик матеріалів.

2.3.7 Для оцінки вогнестійкості конструкцій на підставі розрахунків необхідно мати достатні відомості про межі вогнестійкості конструкцій, аналогічних тим, що розглядаються, за формою, матеріалами та конструктивному виконанню, а також відомості про основні закономірності їх поведінки під час пожежі.

ДБН В.2.6-6-95 С.11

2.3.8 В розрахунках при дії стандартного температурного режиму та нормативного навантаження встановлюються граничні стани за втратою несучої та теплоізолюючої здатності, при цьому величина ru підраховується від початку вогневого впливу до моменту, коли несуча або теплоізоляційна здатність конструкції стає недостатньою.

2.3.9 Для визначення несучої здатності конструкції спочатку знаходять розподіл температури по перерізу в контрольний момент часу і потім підраховують несучу здатність конструкції в той же момент часу з урахуванням змінених механічних властивостей прогрітих бетону та арматури.

2.3.10 Оцінка теплоізолюючої здатності конструкції, тобто температури на її ненагріваній поверхні в контрольний момент часу від початку вогневого впливу, виконується шляхом розв'язання нелінійного рівняння теплопровідності перерізу конструкції з врахуванням умов конвективного теплообміну на її нагріваних та ненагріваних поверхнях. Знайдені значення температури ненагріваної поверхні співстав-ляються з гранично допустимими.

2.3.11 Допускається не визначати точне розрахункове значення межі вогнестійкості конструкції, обмежуючись перевіркою зберігання конструкцією теплоізолюючої та несучої здатності в момент часу, що дорівнює потрібній межі вогнестійкості.

2.3.12 Розрахунок межі вогнестійкості конкретної конструкції допускається виконувати за одномірними або багатомірними розрахунковими моделями з урахуванням стандартної температурної кривої та залежності коефіцієнта теплопровідності від температури.

2.3.13 Межа вогнестійкості шаруватих огороджувальних конструкцій за теплоізолюючою здатністю може дорівнювати або, як правило, бути більшою суми меж вогнестійкості окремо взятих шарів.

2.3.14 Якщо в проекті вказано розрахункове значення межі вогнестійкості несучої конструкції, слід навести також значення статичних навантажень, для яких вона визначена.

2.3.15 Межа розповсюдження вогню по стінових огородженнях та перекриттях визначається за методикою, викладеною в СНіП 2.01.02-85.

2.3.16 ПТНД слід визначати за сукупністю показників, що характеризують процес термодеструкції пінополістиролу, який проходить при температурі 280-700°С, і які включають показники втрати маси, кількісного та якісного складу продуктів при термодеструкції.

2.3.17. Для пінополістиролу марки ПСВ-СВ показники для визначення та якісний склад ПТНД повинні відповідати даним, наведеним в табл. 3-6. Кількісний склад ПТНД визначається при найбільш небезпечній температурі 450°С, при якій спостерігається найвища токсичність термодеструктивної газової суміші.

Таблиця 3 - Показник втрати маси пінополістиролу (ППС) марки ПСВ - СВ, визначений за результатами термодериватографічного аналізу, маса зразка 50 мг

ДБН В.2.6-6-95 С.12

Таблиця 4 - Якісний склад продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки ПСВ - СВ в %