4.43. Будинки-інтернати можуть бути сезонного типу і використовуватись влітку як бази та будинки відпочинку, пансіонати, табори для молоді (можливе їх розширення до 40% місткості за рахунок літніх спальних корпусів).
Примітка. Протипожежний захист будівель необхідно передбачати із врахуванням збільшення кількості місць влітку.
4.44. Житлові та обслуговуючі при-міщеннябудинків-інтернатів об'єднуються у такі функціональні групи:
— житлову (спальні приміщення);
— вестибюльно-адміністративну;
— лікувально-профілактичну;
— клубну (у т.ч. майстерні працетерапії);
— приготування та приймання їжі;
— господарську.
4.45. Спальні кімнати разом із необхідними обслуговуючими та допоміжними приміщеннями слід об'єднувати в житлові групи по 5 і 10 місць у кожній.
4.46. У житлових групах необхідно передбачати житлові кімнати на одну та дві особи, включаючи кімнати для подружніх та родинних пар. (Допускається проектування двокімнатних номерів для розселення подружніх або родинних пар).
4.47. Відповідно до завдання на проектування в будинках-інтернатах з розвиненим обслуговуванням можливо передбачати розміщення невеликої кількості інвалідів, які пересуваються на кріслах-колясках і можуть частково себе обслуговувати.
Всі параметри та обладнання приміщень для таких інвалідів приймаються за відповідними нормами.
4.48. Розміри спалень визначаються виходячи з таких умов:
— відстань між короткою стороною ліжка та зовнішньою стіною з вікном — ;
— відстань між довгою стороною ліжка та зовнішньою стіною з вікном — ;
- відстань між довгими сторонами ліжок — ;
- відстань між ліжком та шафою з розпашними дверима — , розсувними — .
У кімнатах для немічних ліжка слід розташовувати паралельно до стін з вікнами, при цьому відстань між однією з коротких сторін ліжка та стіною повинна бути не менше 130 см.
4.49. При спальних кімнатах слід передбачати санітарні вузли з вмивальником, унітазом і душем з душовим піддоном, що обладнується стаціонарною сіткою та сіткою з гнучким шлангом. На ипсоті 0,15 м над краєм піддону слід встановлювати додатковий кронштейн для кріплення душової сітки.
4.50. Вхід у санітарний вузол здійснюється через передпокій, в якому слід розміщувати вбудовані шафи для одягу персонально для кожного мешканця глибиною та шириною не менше 0,6 м на одне місце, а також вішалку для верхнього одягу. У разі відсутності передпокоїв вбудовані шафи розміщують у спальнях.
4.51. Площу спальних приміщень слід приймати за табл.5.
Таблиця 5
|
Приміщення |
Мінімальна площаприміщень, м |
|
|
|
із сашіузлом |
без санпузлав |
|
Житлові (спальні) кімнати |
|
|
|
на 1 особу |
12 + 6* |
14 |
|
на 2 особи |
16+6* |
18 |
|
Двокімнатний номер |
9 + 12 + 6* |
— |
Примітка. Допускається влаштування одного санвузла на дві спальні кімнати
* 6 м2 — санітарний вузол з передпокоєм
Таблиця 6
|
Приміщення |
Площа, м |
Розрахункова кількість |
|
Кімната відпочинку (хол, світлова кишеня) |
1м2 на одне місце, але не менше 15 |
Одна кімната на 15-20 осіб |
|
Кімната приймання їжі* (для будинку інвалідів з первинним та обмеженим обслуговуванням) з електроплитою, мийкою, 2 холодильниками, робочим столом, навісними шафами-полицями, столом для -приймання їжі |
8 |
Одна на 10 осіб |
|
Приміщення для побутових потреб з мийкою, трапом, сушильною шафою, прасувальною дошкою, ємкостями для брудної білизни та шафою для прибирального знаряддя |
8 - 10 . |
Одне приміщення на 15-20 осіб |
|
Ванна кімната (ванна з душем, вмивальник, ванна для ніг з плоским дном, біде, трап із прямим відводом, ліжко, тумбочка, вішалка) |
6-8 |
Одна на 10 осіб |
|
Душова кабіна з місцем для роздягання |
4 |
Одна на 5 осіб (за відсутності санвузлів при спальнях) |
4.52. Склад та площі загальних приміщень житлових груп приймаються за табл.6.
4.53. Площу приміщень для кліматотерапії (веранд, терас, балконів) слід приймати з розрахунку на одне місце в будинку для престарілих.
Спальні кімнати будинків-інтернатів, що проектуються для IIIта IVкліматичних районів, повинні мати лоджії або балкони. В IIкліматичному районі лоджії та балкони можна передбачати відповідно до місцевих умов.
4.54. Площі вестибюлю та адміністративних приміщень необхідно приймати згідно з табл.7.
4.55. У вестибюлях слід передбачати зони відпочинку та очікування,
місця для встановлення кіосків для пересувних форм торгівлі й побутового обслуговування, а також телефону.
4.56. Біля вестибюля слід передбачати гардеробні для верхнього одягу мешканців і персоналу, а також місце для зберігання прогулянкових крісел-колясок (переважно — на веранді).
4.57. Склад і площі медичних приміщень слід приймати згідно з табл. 8.
4.58. Палати ізолятора повинні бути непрохідними. Медична кімната повинна мати відокремлений вихід у коридор, розміщуватись суміжно з однією із палат ізолятора; між ними рекомендується робити засклений отвір на висоті 1,2 м від рівня підлоги.
* Допускається згідно із завданням на проектування
4.59. Площу клубних приміщень слід приймати за табл.9.
Таблиця 7
|
Назва приміщень
|
Площа приміщень, м2 , при місткості БІ |
|||
|
|
з первинним та обмеженим обслуговуванням |
з розвиненим обслуговуванням |
||
|
|
5- 10 |
15-20 |
15-30 |
50 |
|
Вестибюль-хол |
15 |
20 |
20 |
30 |
|
Кабінет директора |
— |
— |
— |
12 |
|
Кімната персоналу |
8 |
12 |
12 |
12 |
|
Канцелярія, відділ кадрів, бухгалтерія, каса |
— |
— |
8 |
12 |
|
Гардероб персоналу з індивідуальними шафами |
— |
6 |
8 |
12 |
|
Вбиральня при вестибюлі |
Один унітаз із вмивальником у шлюзі |
|||
|
Веранда-тамбур |
На розсуд проектувальників |
Таблиця 8
|
Назва приміщень
|
Площа приміщень, м2 , при місткості БІ |
||
|
|
з обмеженим обслуговуванням |
з розвиненим обслуговуванням |
|
|
|
15-20 |
15-30 |
50 |
|
Медична кімната |
6 |
8 |
8 |
|
Процедурний кабінет |
6 |
8 |
8 + 6 |
|
Ізолятор: шлюз, палата, туалет |
12 |
16 |
16+4 (2x8) |
|
Технічне приміщення |
— |
— |
2 |
|
Душова |
— |
— |
на 1 сітку |
|
Місце для каталок |
— |
2 |
2 |
|
Приміщення для тимчасового зберігання трупів. |
Згідно іззавданням на проектування |
Примітки. 1. У будинках-іитернапіах місткістю до 15 осіб включно рекомендується одну із спальних кімнат розташовувати біля медпункту, щоб при необхідності використовувати її як ізолятор. При цьому окремий ізолятор можна не передбачати.
2. У будинках-інтернатах місткістю 25 осіб і більше ізолятор повинен мати самостійний вихід назовні.
4.60. У будинках-інтернатах індивідуальне приготування їжі не передбачається.
4.61. Будинки-інтернати з первинним та обмеженим обслуговуванням повинні, як правило, проектуватись із розрахунком на привізну їжу із закладів громадського харчування, що розташовані поблизу. При цьому в житлових групах передбачається приміщення для підігріву та приймання їжі (див.табл.6).
Таблиця 9
|
Назва приміщень
|
Площа приміщень, м2 , при місткості БІ |
|||
|
|
первинним та обмеженим обслуговуванням |
з розвиненим обслуговуванням |
||
|
|
5-10 |
15-20 |
15-30 |
50 |
|
Загальна (клубна) кімната |
20 - 25* |
30 - 40* |
30-40 |
60 |
|
Бібліотека-читальня |
__ |
___ |
12 |
15 |
|
Гурткова** |
— |
15 |
15 |
15x2 |
|
Комора для інвентаря |
4 |
6 |
6 |
8 |
4.62. Кількість місць в обідньому (або в сполученому обідньому та клубному) залі слід проектувати із розрахунку забезпечення харчування мешканців в одну зміну.
4.63. Склад і площу приміщень харчоблоку слід приймати за табл. 10.
Таблиця 10
|
Назва приміщень
|
Площа приміщень, м2 , при місткості БІ |
|||
|
|
первинним та обмеженим обслуговуванням |
з розвиненим обслуговуванням |
||
|
|
5- 10 |
15-20 |
15-30 |
50 |
|
Обідній зал |
2 на однемісце в залі |
|||
|
Роздавальна |
— |
4 |
4 |
6 |
|
Кухня-доготувальна |
18 |
18 |
— |
— |
|
Гарячий цех |
— |
— |
14 |
16 |
|
Холодний цех |
— |
— |
6 |
6 |
|
Приміщення для різання хліба |
— |
— |
— |
2 |
|
М'ясний, рибний, овочевий цехи |
— |
— |
6 |
10 |
|
Мийна столового посуду |
6 |
8 |
8 |
8 |
|
Комора для добового запасу продуктів |
2 |
2 |
3 |
4 |
|
Холодильні та морозильні камери, або холодильники |
2 |
4 |
4 |
6 |
|
Комора для сухих продуктів |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Комора для овочів |
— |
2 |
2 |
4 |
|
Комора для зберігання білизни та інвентаря |
2 шафи 0,6x0,6
|
2 |
2 |
3 |
|
Комора та мийна тари |
— |
— |
3 |
4 |
|
Завантажувальна |
— |
— |
— |
6 |
|
Гардсробні.душові, санітарні вузли для персоналу |
2 |
4 |
6 |
8 |
|
Приміщення для зберігання та миття мармитних візків |
— |
— |
2 |
4 |
* Загальну кімнату можна об'єднувати з обіднім залом.
** Можливе об'єднання гурткових із кімнатами відпочинку в житлових групах або з майстернями працетерапії..
Примітка. Якщо обідній зал поєднують із загальною кімнатою, площу останньої необхідно збільшувати на 0,25 м на одне місце.
4.64. Ширину проходів у залах слід приймати не меншою ніж указано у табл.11.
Таблиця 11
|
Проходи |
Ширина, м |
|
Головний |
1,35 |
|
Для проходу до окремих місць |
0,7 |
Примітки. 1.Ширина проходів визначається між спинками стільців (при відстані від спинки стільця до краю стола — 0,5м), між вільними сторонами (кутами) столів або між спинками стільців та вільними сторонами (кутами) столів.
2. Проходи повинні забезпечувати евакуацію людей із їдальні.
4.65. В їдальні біля входу або в коридорі біля неї слід передбачати встановлення рукомийників і сушарок для рук, зберігаючи необхідну ширину проходів.
