Будинки і споруди заклади соціального захисту населення

8.4.4 Розрахунок домових розподільних мереж (ДРМ) телебачення будинків соціального захисту населення слід виконувати з урахуванням можливості встановлення приєднувальних розеток. адміністративних і житлових приміщеннях:

будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів;

відділень медико-педагогічної корекції, соціо-реабілітаційного профілю, для осіб з високим рівнем адаптації та автономної активності психоневрологічних інтернатів;

відділень соціально-побутової та соціально-медичної реабілітації з групами денного перебування і стаціонарного відділення для постійного або тимчасового проживання територіальних центрів;

будинків, призначених для тимчасового притулку бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

У будинках закладів соціального захисту населення радіоточки проводового мовлення встановлюються у приміщеннях адміністративного, службового, чергового персоналу та в житлових приміщеннях. У приміщеннях підрозділів медичного обслуговування та реабілітації слід передбачати додатково приліжкове розміщення радіорозеток із виведенням на приліжковий щиток за аналогією із 7.98 ДБН В.2.2-10.

Охоронною сигналізацією обладнуються приміщення будинків закладів соціального захисту населення згідно із завданням на проектування і урахуванням вимог ДБН В.2.2-10, додаток Ж.

У приміщеннях будинків закладів соціального захисту населення слід передбачати пристрої сигналізації та регламентації часу. Місця встановлення зазначених пристроїв і їх перелік слід визначати за аналогією з ДБН В.2.2-10.

В залах для глядачів на 150 і більше місць передбачається звукопідсилення.

Вимоги щодо улаштування в будинках закладів соціального захисту населення автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу викладені в 7.4-7.6 цих Норм.

8.4.10 Системи зв'язку і сигналізації будинків громадського призначення, що розташовуються у комплексі будинків закладів соціального захисту населення, слід виконувати згідно з ДБН В.2.2-9, ВСН 60 та ВБН В.2.2.45-1.

8.5 Ліфти та підйомники

Будинки закладів соціального захисту населення вище одного поверху обладнуються пасажирськими, вантажопасажирськими, лікарняними і вантажними ліфтами. Проектування ліфтів повинно вестися з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.02, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ ISO 9386-2.

Кількість пасажирських ліфтів встановлюється розрахунком, але не може бути меншою двох. Допускається другий ліфт заміняти вантажним, у якому дозволено транспортувати людей, які за розрахунком досить встановлення одного пасажирського ліфта.

У будинках при розташуванні вище першого поверху приміщень, призначених для користування інвалідами на кріслах-колясках, слід передбачати ліфти, кабіни яких повинні мати розмір не менше: ширину - 1,1 м, глибину - 1,5 м, ширину дверного прорізу - 0,85 м.

Один з ліфтів (пасажирський або вантажний) повинен бути глибиною не менше 2,1 м, що забезпечує під час надзвичайних ситуацій можливість евакуації інвалідів та громадян похилого віку не спроможних до самостійного пересування по сходах і пандусах, а також транспортування пожежних і рятувальних підрозділів.

Улаштування ліфта для транспортування пожежних підрозділів має бути виконано згідно НАПБ Б.01.007.

У разі застосування підйомників у вигляді платформ, які переміщуються вертикально або похило, ширина таких платформ повинна бути не меншою 0,9 м, глибина - не меншою 1,2 м.

Ліфти повинні мати автономне керування з кабін і з рівня поверху, що має безпосередній вихід назовні.

Ліфти у закладах соціального захисту населення повинні бути обладнані розсувними дверима, а кабіни - відкидними сидіннями і переговорними пристроями з постом чергового, розташованого при вестибюлі.

Виходи з пасажирських ліфтів слід передбачати через ліфтові холи, відокремлені від інших приміщень пожежними перегородками 1-го типу і дверима, що мають замикачі.

З'єднання ліфтів з підвальним або цокольним поверхами допускається за умови узгод­ження з Держдепартаментом пожежної безпеки МНС України.

Шахти та приміщення машинних відділень ліфтів і підйомників не повинні розміщуватися
суміжно з житловими кімнатами, кабінетами прийому й огляду хворих та іншими приміщеннями
тривалого перебування мешканців і персоналу.

Допустимий рівень шуму, що створюється в шахтах та приміщеннях машинних відділень ліфтів, слід приймати на 5 дБА нижче відповідних гігієнічних нормативів СанПиН 3077.

8.6 Сміттєвидаляння

8.6.1 У будинках закладів соціального захисту населення слід передбачати системи очищення від сміття та пилеприбирання, тимчасового (у межах санітарних норм) зберігання сміття і можливість його вивозу. В проектах необхідно передбачати сучасне обладнання, що полегшує умови сміттє- і пиловидаляння, в тому числі вакуумне пиловидаляння.

Засоби видаляння сміття з будинків повинні бути узгоджені із системою очищення населеного пункту.

Будинки закладів соціального захисту населення заввишки два поверхи і більше повинні бути обладнані сміттєпроводами, що проектуються на групу житлових приміщень з розрахунку добового нагромадження сміття 0,6 кг на одне місце.

Сміттєпроводи повинні відповідати вимогам, викладеним у нормах проектування житлових і громадських будинків (ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9).

Стовбури сміттєпроводів повинні знаходитися у приміщеннях з температурою не менше 5 °С. Стовбури сміттєпроводів слід розміщувати при санітарних кімнатах житлових груп. Стовбури і завантажувальні клапани сміттєпроводів необхідно відокремлювати від поповерхових коридорів протипожежними перегородками 2-го типу.

Стовбур сміттєпроводу повинен виконуватися з негорючих матеріалів, мати можливість про-чищення, промивання і дезинфекції, бути герметичним і звукоізольованим від будівельних кон-струкцій будинку.

8.6.5 Усі опоряджувальні та герметизуючі матеріали повинні мати позитивний висновок дер- жавної санітарно-епідеміологічної експертизи.

8.6.6 Сміттєпроводи не повинні створювати рівень шуму вище 25 дБА.

Додаток А

(обов'язковий)

ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОФІЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИХ ІНТЕРНАТІВ

У психоневрологічних інтернатах, залежно від клінічного стану, психологічних особливостей компенсаторно-адаптаційних можливостей хворих і соціально-трудового прогнозу, передбачається диференційоване обслуговування у відділеннях відповідного профілю і визначається режим утримання (ліжковий, спостережний, вільний):

а) відділення інтенсивного медичного догляду - для хворих з важкими соматичними та неврологічними розладами, із глибоким ступенем слабоумства, дезорієнтованих у місці, часі, нав­колишньому оточенні, не спроможних до самообслуговування, найпростіших трудових навичок і спілкуванню з оточуючими, що мають потребу у повному медичному і побутовому догляді (частина хворих, не спроможних до самостійного пересування, повинна перебувати у ліжковому режимі утримання, інша частина - у спостережному режимі утримання);

б) відділення медико-педагогічної корекції - для хворих, у яких інтелектуальний дефект поєднується з вираженими розладами емоційно-вольової сфери, дезорганізацією цілеспрямованої діяльності і поведінки, але спроможних опанувати санітарно-гігієнічні навички, часткове самообслуговування, найпростіші трудові навички при корекції їхньої поведінки з боку персоналу (для основної частини хворих установлюється спостережний режим утримання, хворі без грубих розладів поведінки та негативних потягів можуть перебувати у вільному режимі утримання);

в) відділення соціо-реабілітаційного профілю - для хворих, інтелектуальний дефект яких не
перешкоджає навчанню нескладним професіям і систематичному заняттю працею, без виражених емоційно-вольових порушень, спроможних до повного побутового самообслуговування, що володіють санітарно-гігієнічними навичками (частина хворих може перебувати у спостережному режимі утримання, інша частина - у вільному режимі утримання);

г) відділення для осіб з високим рівнем адаптації та автономної активності - для осіб з можливим наступним переведенням їх на ІІІ групу інвалідності і трудовим влаштуванням поза або усередині інтернату (усі особи перебувають у вільному режимі утримання).

Додаток Б

(обов'язковий)

СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ

СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЕНСІОНЕРІВ

ТА ОДИНОКИХ НЕПРАЦЕЗДАТНИХ ГРОМАДЯН

До складу територіальних центрів можуть входити такі підрозділи:

а) відділення соціальної допомоги вдома, у тому числі спеціалізовані - для обслуговування інвалідів з порушенням рухової активності, сліпих, глухих та ін. (створюються для обслуговування не менше 80 самотніх непрацездатних громадян, яким потрібна побутова і медико-соціальна допо­мога в домашніх умовах за висновками лікарів закладів охорони здоров'я);

б) відділення організації надання грошової і натуральної адресної допомоги малозабез­печеним непрацездатним громадянам (створюється за необхідності і кількості не менше 500 чо­ловік малозабезпечених непрацездатних громадян, яким потрібна, відповідно до актів матеріально- побутових умов проживання, грошова і різних видів натуральна допомога);

в) відділення соціально-побутової реабілітації (створюється для забезпечення не менше 30 від­відувань за день з метою проведення соціально-оздоровчих заходів, соціально-психологічної і тру­дової реабілітації, консультацій лікарів та інших фахівців, а також дозвілля);

г) відділення соціально-медичної реабілітації (створюється за кількості 50 відвідувань за день або 25 ліжко-місць для проведення соціально-медичної реабілітації одиноких громадян похилого (літнього) віку);

д) стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання (створюється у випадку наявності не менше 10 одиноких непрацездатних громадян, що втратили рухову активність, не можуть обслуговувати себе самостійно, вимагають постійного стороннього догляду, надання побутової і медичної допомоги);

є) спеціальні житлові будинки для одиноких непрацездатних громадян з комплексом служб соціально-побутового і медичного обслуговування (зводяться в разі потреби поліпшення умов проживання і соціально-побутового, медичного обслуговування самотніх непрацездатних громадян);

ж) лікувально-виробничі майстерні, спеціальні цехи, ділянки, підсобні господарства, у тому числі на госпрозрахунковій основі (створюються для проведення трудової терапії, забезпечення потреб малозабезпечених непрацездатних громадян);

і) їдальні, магазини, що працюють на госпрозрахунку (їдальні створюються за необхідності організації харчування, магазини - для забезпечення продуктами, промисловими і господарськими товарами малозабезпечених громадян).

Примітка 1. У разі потреби за узгодженням з місцевими органами виконавчої влади можуть створюватися інші підрозділи, ділянки, що спрямовані на соціальний захист непрацездатних громадян.

Примітка 2. Структурні підрозділи територіального центру можуть надавати платні послуги для обслуговування непрацездатних громадян та інших груп населення, що мають працездатних родичів і спроможні самостійно або за допомогою родичів задовольняти свої соціально-побутові потреби.

Додаток В

(обов'язковий)

ПЕРЕЛІК ПОСЛУГ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ЗАКЛАДАМИ

СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЛЯ БЕЗДОМНИХ ГРОМАДЯН ТА ОСІБ,

ЗВІЛЬНЕНИХ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Заклади соціального захисту населення, призначені для тимчасового притулку бездомних гро­мадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, надають такі соціальні послуги:

а) будинок нічного перебування:

соціально-побутові (забезпечення ліжко-місцем, користування душем та пральнею, зберігання речей та документів);

психологічні (вивчення соціально-психологічних характеристик особистості за бажанням клі­єнтів, надання методичних порад);

юридичні (організаційна допомога клієнтам у відновленні їх документів);

інформаційні, інші консультативні послуги клієнтам щодо можливості їх реінтеграції;

працевлаштування тощо;

б) центр реінтеграції бездомних громадян:

соціально-побутові (тимчасове проживання; харчування; користування душем та пральнею; зберігання речей та документів);

психологічні (консультації психолога, психодіагностика, психокорекція);

соціально-педагогічні (допомога у здобутті освіти; розробка індивідуальних планів реінтеграції; навчання самостійному вирішенню складних життєвих проблем; організація доз­вілля);

соціально-медичні (перша медична допомога; первинний медичний огляд; організація кон­сультації лікаря, направлення у заклади охорони здоров'я за місцем територіального роз­ташування; санітарно-гігієнічний контроль; профілактичні заходи);

соціально-економічні (видача одягу та взуття тощо);

юридичні (допомога у відновленні паспортів; роз'яснення чинного законодавства; консуль­тації з питань попередження бездомності тощо);

послуги з працевлаштування (сприяння у працевлаштуванні; соціальний супровід праце­влаштованої особи);

інформаційні (поширення інформації про послуги закладу; довідкові і просвітницькі послуги);

інші;

в) центр соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі:

соціально-побутові (тимчасове проживання; харчування; надання одягу, взуття, білизни; ко­ристування душем та пральнею; зберігання речей та документів);

психологічні (психологічні консультації; психодіагностика, психокорекція; психотерапія);

соціально-педагогічні (розробка індивідуальних планів ресоціалізації, реінтеграції та адап­тації; культурно-масові заходи; формування відповідних навичок і вмінь; позитивне ставлення до власної особистості; навчання самостійному вирішенню життєвих проблем; допомога в здобутті освіти);

соціально-медичні (організація первинного медичного огляду та, у разі потреби, надання першої медичної допомоги; фізкультурно-оздоровчі заходи; направлення до закладів охорони здоров'я за територіальним розташуванням центру);

юридичні (допомога в оформленні правових документів, відновленні паспорта; консультації та роз'яснення чинного законодавства);

послуги з працевлаштування (сприяння у працевлаштуванні; соціальне супроводження пра­цевлаштованої особи);

інші соціальні послуги;

г) соціальний готель:

соціально-побутові (тимчасове проживання; харчування; користування душем та пральнею; зберігання речей та документів);

інформаційні (поширення інформації про послуги закладу; довідкові і просвітницькі послуги).

Примітка 1. Будинок нічного перебування надає послуги бездомним громадянам України, які досягли 18 років, та особам без громадянства, які постійно, на законних підставах проживали і після втрати прав на житлові приміщення проживають на території України на підставі їх звернення та документів, що засвідчують особу (за наявності).

Примітка 2. Клієнтами центру реінтеграції та соціального готелю є бездомні громадяни у віці від 18 років, бездомні громадяни з дітьми, які не мають медичних протипоказань та знаходяться на території України на законних підставах.

Примітка 3. Центр соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, надає соці­альні послуги громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які досягли 28 років, постійно проживають на території України і звернулися до центру протягом шести місяців після звільнення з установ виконання покарань.

Додаток Г

(довідковий)

Таблиця Г.1 - СКЛАД ПРИМІЩЕНЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ СОЦІАЛЬНОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЕНСІОНЕРІВ ТА ОДИНОКИХ НЕПРАЦЕЗДАТНИХ ГРОМАДЯН

Приміщення

Територіальні центри, що складаються

з двох-чотирьох відділень¹⁾

два

відділення: "а" і "б"

три

відділення: "а", "б" і "в"

чотири відділення: "а","б","в" і "г"

1

2

3

4

Житлові приміщення для групи денного перебування

1 Вітальня

-

+

+

2 Кімнати відпочинку (спальні) на 50 % місць у групі

-

-

+

3 Кухня-буфетна (за відсутності у територіальному центрі їдальні)

-

-

+

4 Санітарний вузол:

- душова кабіна з місцем для перевдягання;

-

+

+

- вбиральня (не менше одного унітаза і одного умивальника)

-

+

+

Приміщення культурно-дозвіллєві та фізкультурно-оздоровчі

5 Зал для глядачів з естрадою

-

+

+

6 Бібліотека-читальня

-

+

+

7 Гурткова

-

+

+

8 Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять

- універсальний зал;

-

+

+

- тренажерний зал;

-

+

+

- роздягальні;