3.75 У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах повинні передбачатися буфети. Буфети для тих, хто займається, слід проектувати стаціонарними з підігрівом їжі, для глядачів -стаціонарними і пересувними (привізними).
У спорудах житлових кварталів (мікрорайонів) і житлових районів, а також в разі пропускної спроможності споруди менше 48 люд. за зміну буфети для тих, хто займається, та за кількості місць для глядачів менше 500 передбачаються за завданням на проектування.
3.75.1 Кількість місць у буфетах слід приймати:
а) для тих, хто займається:
1) у спортивних залах, критих ковзанках, басейнах із відкритими і критими ваннами, приміщеннях і ваннах для фізкультурно-оздоровчих занять, а також на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності останніх до 75 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 6 люд. пропускної спроможності за зміну при навчально-тренувальних заняттях;
2) на лижних базах (без урахування масового катання) і на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності від 75 до 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 8 люд., які займаються за зміну;
3) на веслувальних базах, стрільбищах і відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності більше 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 12 люд., які займаються за зміну;
б) для відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах - із розрахунку 5 % одночасної пропускної спроможності;
в) для глядачів - із розрахунку 3 % кількості місць для глядачів.
У буфетах для глядачів зал може обладнуватися кафетерійними стойками для їжі стоячи.
3.75.2 Площі буфетів визначаються виходячи з такого розрахунку:
а) для тих, хто займається, і відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах:
1) площа залу з роздавальною - не менше 3,4 м2 на посадочне місце за їх кількості до 8 і по 1,25 м2 на кожне посадочне місце понад 8;
2) площа підсобних приміщень - не менше 2,25 м2 на посадочне місце в залі за їх кількості до 8 і по 0,25 м на кожне посадочне місце в залі понад 8;
б) для глядачів:
1) площа залу з роздавальною - не менше 1,4 м2 на місце в залі буфету;
2) площа підсобних приміщень - не менше 30% площі залу.
Буфети для глядачів повинні розташовуватися не далі 150м від найбільш віддаленого місця на трибуні.
В разі використання території спортивних комплексів для відпочинку населення з розміщенням на ній ресторанів, кафе, закусочних їх місткість у розрахунок буфетів спортивних споруд не входить.
3.76 У комплексах, що мають у своєму складі відкриті і криті спортивні споруди, і в спортивних корпусах із двома і більше залами приміщення для медичного обслуговування передбачаються, як правило, загальними для всього комплексу (корпусу).
Медико-відновлювальні центри рекомендується передбачати на цілорічне діючих спорудах із пропускною спроможністю 150 люд. і більше за зміну (у спорудах, спеціалізованих для боротьби, боксу, важкої атлетики і футболу за пропускної спроможності 100 люд. і більше за зміну), при цьому
пропускна спроможність на відкритих цілорічне діючих спортивних спорудах визначається без урахування масового катання на ковзанах.
Склад і площі приміщень медико-відновлювальних центрів, у тому числі для інвалідів, наведені у додатку У. За наявності медико-відновлювального центру масажна і лазня сухого жару (10 таблиці 11 і 1г і 2д таблиці 12) повинні розміщуватися в його складі.
У комплексах критих спортивних споруд приміщення медико-відновлювального центру передбачаються при одному із будинків; у решти будинків слід передбачати лише приміщення першої медичної допомоги площею 12м.
3.77 Чоловічі і жіночі роздягальні для тих, хто займається, в разі зберігання домашнього одягу в окремому приміщенні загальної гардеробної розташовуються, як правило, суміжне з нею і сполучаються через прорізи для приймання та видавання домашнього одягу.
3.78 Приміщення душових і, як правило, санітарних вузлів при роздягальнях для тих, хто займається, повинні безпосередньо сполучатися з роздягальнями, за винятком випадків, наведених у 3.103, 3.108, 3.109 і 3.114.
Кабіни в душових для осіб, які займаються, повинні бути відкритими.
При кімнатах для інструкторського і тренерського складу, при побутових приміщеннях для робітників і при роздягальнях масажних повинні передбачатися закриті душові кабіни.
3.79 При спортивних залах, ковзанках із штучним льодом, відкритих і критих ваннах і залах для підготовчих занять слід передбачати інвентарні для зберігання переносного спортивного обладнання й інвентаря.
Інвентарні повинні розташовуватися суміжно із залами (ковзанками, ваннами). Підлогу інвентарної слід передбачати без порога. Двері інвентарних у зали, а також двері залів, призначені для транспортування через них спортивного обладнання, повинні мати ширину не менше 1,8 м. Допускаються відкриті прорізи до інвентарних із залів. Інвентарні при ваннах повинні мати вихід на обхідну доріжку.
3.80 У цілорічне діючих спортивних спорудах, призначених для навчально-тренувальних занять із дітьми до 10-річного віку (крім приміщень і ванн для фізкультурно-оздоровчих занять), слід для батьків, які супроводжують дітей, додатково передбачати:
- площу для очікування із розрахунку не менше 0,5 м2 на одне місце, яка розміщується, як правило, у вестибюлі для тих, хто займається;
- місця в гардеробній для верхнього одягу.
Кількість місць слід приймати на 100 % пропускної спроможності у басейнах і ковзанках, на 50 % - в решті споруд.
У спорудах із місцями для глядачів додаткова площа для очікування та зберігання верхнього одягу батьків не передбачається.
3.81 У спортивних корпусах, що мають у своєму складі два і більше спортивних залів (у тому числі залів критих ванн або залів ковзанок із штучним льодом) із місцями для глядачів, допускається допоміжні приміщення для глядачів передбачати загальними для всіх залів, а розрахунок їх площі проводити щодо залу з найбільшою кількістю місць для глядачів.
3.82 При зовнішніх входах-виходах будинків спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд (а також в'їздах у будинки - див. 3.9 і 3.16), що працюють у зимову пору за розрахункової температури зовнішнього повітря нижче мінус 15°С (параметр Б), повинно передбачатися влаштування тамбурів або повітряно-теплових завіс.
3.83 Склад технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення споруди, а їх площі приймаються за розрахунком згідно з чинними нормами.
Склад господарських приміщень, у тому числі комор і складів для зберігання спортивного обладнання та інвентаря, предметів трансформації арен, господарського приладдя, а також майстерень (художників, столярної, слюсарної, ремонту електро- і радіоапаратури, спортивного обладнання та інвентаря тощо) і гаражів визначається завданням на проектування, а площі складських приміщень - залежно від кількості, габаритів і способів складування; площі майстерень і гаражів -за відповідними нормами.
3.84 Висота допоміжних приміщень від підлоги до стелі приймається не менше 3,0 м. Висота технічних приміщень повинна прийматися залежно від застосовуваного обладнання, а
складських приміщень і комор - від розмірів і способів зберігання предметів, які складуються.
Залежно від архітектурно-планувального рішення і технологічних вимог, а також при розміщенні допоміжних приміщень у підтрибунному просторі висота приміщень може бути зменшена (у чистоті, до низу виступних конструкцій) до:
а) 2,5 м - у приміщеннях гардеробної верхнього (крім гардеробної лижних баз) і домашнього одягу, для сушіння одягу і взуття, у павільйонах на стартах і фінішах лижних і гірськолижних трас, хатинах на гірськолижних трасах, у приміщеннях для очікування в тирах, а також у приміщеннях для суддів і преси, касах, душових і санітарних вузлах;
б) 2,7 м - в решті приміщень, крім вестибюлів, вестибюлів-грілок, роздягалень лижних баз, приміщень для зберігання, одержання і здавання лиж і майстерень з ремонту і підготовки лиж.
Відкриті площинні спортивні споруди
3.85 Будинки з допоміжними спорудами для осіб, які займаються, на відкритих площинних спортивних спорудах слід розміщувати не далі ніж за 300 м від найбільш віддаленого майданчика (поля).
3.86 Санітарні вузли для глядачів на відкритих площинних спортивних спорудах повинні розташовуватися на відстані не більше 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.
3.87 Роздягальні для осіб, які займаються, на сезонних відкритих ковзанках, як правило, розміщують на першому поверсі. За необхідності розташування їх не на першому поверсі допускається здійснення зв'язку з ковзанкою по пандусу з уклоном не більше 1:10.
Криті спортивні споруди
Спортивні зали
3.88 Роздягальні для осіб, які займаються в спортивних залах, повинні сполучатися з залом безпосередньо через коридор або по сходах, призначених лише для сполучення між ними. Роздягальні при залах для спортивних ігор, легкої атлетики, спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах можуть не мати безпосереднього зв'язку з залом за умови дотримання вимог 3.3.
Ковзанки зі штучним льодом
3.89 У спорудах для навчально-тренувальних занять і змагань із хокею слід передбачати приміщення для сушіння спортивного одягу і взуття хокеїстів площею не менше 7 м на кожну команду.
3.90 Роздягальні для осіб, які займаються, повинні розміщуватися на одному рівні з ковзанкою. За необхідності розташування їх на різних рівнях допускається влаштування пандусів з уклоном не більше 1:10.
3.91 У критих ковзанках з місцями для глядачів, де передбачається проведення масового катання на ковзанах (що визначається завданням на проектування), зберігання верхнього одягу, а також перевдягання і відпочинок тих, хто катається, слід передбачати на площі гардеробної верхнього одягу і вестибюля для глядачів. Ці приміщення повинні розміщуватися на одному рівні з ковзанкою або сполучатися з нею по пандусу з уклоном не більше 1:10. Крім того, із вестибюля повинно передбачатися не менше двох виходів на лід, розміщених розосереджено.
У складі допоміжних приміщень критої ковзанки, де проводиться масове катання на ковзанах, на площі вестибюля або суміжно з ним слід додатково передбачати:
а) приміщення для зберігання, видавання та сушіння прокатних черевиків із ковзанами (площею не менше 10 м );
б) майстерню для точіння ковзанів (площею не менше 10 м2);
в) не менше двох кабін для перевдягання (площею не менше 1 м2 кожна).
3.92 Холодильна станція повинна мати не менше двох виходів, один із яких повинен вести назовні. Двері з холодильної станції до інших приміщень повинні зачинятися самі і мати щільний
притул.
Розміщення холодильної станції в комплексі споруд із штучним льодом повинно відповідати вимогам СНІП 2.04.05 (у частині холодопостачання).
Спортивні басейни
3.93 3 кімнати медичної сестри слід передбачати вихід на обхідну доріжку. Коли є декілька ванн, розташованих ізольовано одна від іншої, кімнати медичної сестри площею не менше 10 м передбачаються при кожній ванні (крім ванн для навчання плаванню дітей до 14 років).
3.94 Роздягальні повинні розміщуватися на одній позначці з обхідними доріжками відкритих та критих ванн і сполучатися з ними тільки через душові, а з залом або майданчиком для підготовчих занять - минаючи душові.
3.95 Приміщення душових для тих, хто займається, повинні бути прохідними.
У місці виходу з душової на обхідну доріжку (або до випливу) повинен передбачатися прохідний ножний душ з піддоном щириною, що виключає можливість його обходу, і завдовжки (за напрямком руху з душової) не менше 1,8 м. Дно піддона повинно бути неслизьким і мати уклон у бік душової не менше 0,01.
3.96 Санітарні вузли для тих, хто займається, повинні розміщуватися так, щоб виключати можливість потрапляння з них до ванн, минаючи душові.
3.97 Будинок із допоміжними приміщеннями басейну з відкритими ваннами повинен безпосередньо прилягати до обхідних доріжок відкритих ванн.
3.98 Склад, площа та висота технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення басейну.
Вихід (вхід) із приміщення хлораторної або складу хлору повинен бути або безпосередньо назовні, або назовні через тамбур. Допускається передбачати загальний тамбур для виходу назовні з приміщень хлораторної та складу хлору.
Склад хлору допускається розташовувати в будинку спортивної споруди в разі зберігання в ньому не більше двох наповнених балонів (місткістю по 40 кг кожний). У будинку склад повинен розміщуватися біля зовнішньої стіни і відокремлюватися від інших приміщень огороджувальними конструкціями із негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.
3.99 Над приміщеннями для приготування коагулюючих і дезинфікуючих розчинів не допускається розташовувати санітарні вузли і душові.
Спеціалізовані спортивні споруди
Лижні бази
3.100 У складі допоміжних приміщень лижних баз (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково передбачати приміщення згідно з таблицею 13.
3.101 Допоміжні приміщення слід розміщувати в будинку лижної бази, який повинен розташовуватися на відстані не далі:
а) 200 м - від площі старту і фінішу дистанцій лижних гонок і біатлону або від підіймальних пристроїв гірськолижних трас;
б) 100 м - від найближчого трампліна, але не далі 300 м від найбільш віддаленого трампліна комплексу.
На базах для стрибків із трампліна складські, а за місцевими умовами і інші допоміжні приміщення (або їх частина) допускається розташовувати під естакадою трампліна.
Таблиця 13
|
Приміщення |
Бази |
||
|
|
Для масового катання |
Для навчально-тренувальних занять та змагань1) |
|
|
|
|
з лижних гонок, біатлону2) та горних видів |
із стрибків на лижах з трампліна |
|
|
Площа приміщення, м2, або площа на одне місце, м2, не менше, і розрахункова кількість місць |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Вестибюль-грілка3) а) місця для перевдягання, обігріву і відпочинку
б) кабіни для перевдягання |
1,12 на одне місце (але не менше 25). Кількість місць на 1 0 % пропускної спроможності бази 1 на кабіну. Кількість кабін - одна на 250 люд. пропускної спроможності бази, але не менше двох |
_
_ |
_
_ |
|
2. Гардеробна верхнього одягу (площа за бар'єром): а) вішалки і підходи до них
б) додаткова площа для зберігання спортивних сумок, рюкзаків тощо |
0,1 на одне місце (але не менше 10). Розрахункова кількість місць на 100 % пропускної спроможності бази
0,04 на одне місце. Розрахункова кількість місць на 25 % пропускної спроможності бази |
За 2 таблиці 11 |
|
|
3. Приміщення для зберігання лиж
|
0,135 на одну пару бігових лиж за їх кількості понад 100 пар в одному приміщенні або 0,16 за меншої кількості пар (але не менше 15). 0,145 на одну пару слаломних лиж за їх кількості понад 100 пар в одному приміщенні або 0,17 за меншої кількості пар (але не менше 16) |
0,165 на одну пару лиж для стрибків за їх кількості понад 100 пар в одному приміщенні або 0,18 за меншої кількості пар (але не менше 17) |
|
|
|
Розрахункова кількість пар лиж у відсотках від лиж, що видаються напрокат, і особистих лиж, що знаходяться на сезонному зберіганні, для масового катання або відсоток від пропускної спроможності бази за зміну для навчально-тренувальних занять4) |
||
|
|
100 |
200 - за однозмінної роботи бази в день; 400 - за двозмінної роботи бази в день |
|
|
4. Приміщення для одержання і здавання лиж5) |
0,1 на одне місце за кількістю пар лиж у приміщенні для зберігання3) |
Кількість місць: на 100 % осіб, які займаються за зміну |
|
|
5. Приміщення для зберігання, сушіння і видавання лижного взуття |
- |
Передбачається тільки для гірських видів із розрахунку 0,06 на одну пару взуття, але не менше 7,5. Кількість пар взуття - за кількістю пар лиж у приміщенні для зберігання лиж |
- |
|
6. Майстерня з ремонту лиж, палиць, кріплень і взуття |
1 0 за кількості пар лиж у приміщенні для зберігання лиж до 250 плюс 5 на кожні наступні 250 пар лиж (до 1000) і 2,5 на кожні 250 пар лиж (понад 1000) |
||
|
7. Майстерня для індивідуального ремонту і підготовки лиж |
- |
Передбачається тільки на базах для гірських видів із розрахунку: 20 - за пропускної спроможності до 150 люд. за зміну; 30 - при 150 і більше людей за зміну |
- |
|
8. Склад резервних лиж6)
|
0,05 на одну пару гоночних лиж і 0,06 на одну пару слаломних лиж, але не менше 3 |
0,08 на одну пару лиж для стрибків |
|
|
|
Кількість пар лиж - до 10 % кількості лиж у приміщенні для зберігання |
||
|
9. Склад інвентаря з прибирання території, обладнання тирів для біатлону і розмітки трас |
9 |
15 |
6 |
|
1) На базах, призначених для змагань регіонального і більш високого рівня з лижного і гірськолижногр спорту, слід додатково передбачати гараж із ремонтною майстернею для механізмів, що прокладають трасу, площа якого визначається залежно від кількості машин і передбачається завданням на проектування. 2) На базах, призначених для біатлону, слід додатково передбачати склади для зберігання зброї і боєприпасів (згідно з вимогами 3 і 4 таблиці 14), а для постійно орендуючих організацій та іногородніх команд допускається передбачати спеціальні приміщення ("бокси"), що влаштовуються згідно з вимогами, викладеними у виносці 1) до таблиці 14. 3) За пропускної спроможності бази для масового катання понад 1000 люд. при вестибюлі-грілці слід передбачати приміщення чергового адміністратора площею не менше 8 м2. 4) Кількість пар лиж, що видаються напрокат або знаходяться на сезонному зберіганні для масового катання, а також кількість змін для навчально-тренувальних занять визначається завданням на проектування. 5) Допускається об'єднання з приміщенням вестибюля-грілки (із відповідним збільшенням площі вестибюля-грілки). 6) Замість окремого приміщення складу допускається передбачати розміщення резервних лиж у приміщенні для зберігання лиж; додаткова площа в ньому у цьому випадку повинна передбачатися виходячи з норми на кожну пару, наведеної в 3 цієї таблиці. |
