ДБН В.1.1-3-97. Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів. основні положення (34161)

НОРМАТИВ™ PRO пользователь:М?нрег?онбуд New edition sn:12345671 31.10.2009

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Захист від небезпечних геологічних процесів

ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЙ, БУДИНКІВ І СПОРУД ВІД ЗСУВІВ ТА ОБВАЛІВ.  ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

ДБН В.1.1-3-97

ЗМІСТ

ВВЕДЕННЯ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2 ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ

3 ВИЗНАЧЕННЯ СТІЙКОСТІ СХИЛІВ, ВЕЛИЧИН ЗСУВНОГО ТИСКУТА НАВАНТАЖЕНЬ ВІД ОБВАЛІВ

Основні вимоги

Визначення стійкості схилів і величин зсувного тиску   

Визначення обвалонебезпечності схилів та навантажень від обвалів

4 ЗАХОДИ ЩОДО ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ОБ'ЄКТІВ ВІД ЗСУВНИХТА ОБВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

Затримуючі протизсувні споруди та фундаменти

Підтримуючі протизсувні споруди та фундаменти   

Фундаменти, які обтікаються зсувними масами

Затримуючі протиобвальні споруди та протиобвальні заходи

Уловлюючі протиобвальні споруди та галереї

Берегозахисні споруди

Регулювання поверхневого стоку вод

Регулювання рівня підземних вод

Зміна рельєфів схилів

Агролісомеліорація

Хімічне закріплення грунтів зсувної зони

5 ВИМОГИ ЩОДО ОСВОЄННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХТА ОБВАЛОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТЕРИТОРІЙ

6 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВНИЦТВА  

7 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПРОТИЗСУВНИХ І ПРОТИОБВАЛЬНИХСПОРУД

ДОДАТОК 1 (довідковий)

Терміни та визначення   

ДОДАТОК 2 (довідковий)

Інженерно-геологічні типи схилів території України

ДОДАТОК 3 (рекомендований)

Визначення фізико-механічних харктеристик грунтів на зсувних

та зсувонебезпечних схилах

ДОДАТОК 4 (рекомендований)

Конструктивні рішення протизсувних споруд та фундаментів

ДОДАТОК 5 (рекомендований)

Протиобвальні споруди та заходи

ДОДАТОК 6 (рекомендований)

Основні положення розрахунку протизсувних і протиобвальних споруд

ДОДАТОК 7 (рекомендований)

Основні вимоги щодо конструктивних рішень дренажів та принципи їх розрахунку .

Дані норми поширюються на проектування, організацію будівництва та експлуатацію інженерного захисту територій, будинків і споруд (надалі - об'єктів) від зсувних та обвальних процесів.

При проектуванні, організації будівництва та експлуатації інженерного захисту об'єктів від зсувних та обвальних процесів (надалі - інженерного захисту об'єктів) в сейсмічних районах, у районах поширення грунтів з особливими властивостями (просадні, набухаючі, насипні, намивні та ін ), на територіях над гірничими виробками, а також за можливого розвитку інших небезпечних геологічних процесів (підтоплення, затоплення, абразія, карст тощо) необхідно враховувати додаткові вимоги відповідних будівельних норм. Проектування, організація будівництва та експлуатація інженерного захисту об'єктів повинні виконуватись з урахуванням вимог законів України "Про основи містобудування", "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про інвестиційну діяльність", земельного, водного, лісового законодавства, чинних будівельних норм, санітарних норм та правил, гігієнічних нормативів, місцевих екологічних умов та обмежень, а також концепції створення єдиної державної системи запобігання та реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації.

Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю та експертизи, місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, юридичних і фізичних осіб, що здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію Інженерного захисту об'єктів.

Основні терміни та визначення навені у довідковому додатку 1.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Метою інженерного захисту об'єктів є запобігання, усунення або зниження до допустимого рівня негативного впливу на об'єкти діючих та потенційно можливих небезпечних геологічних процесів.

1.2 Інженерний захист об'єктів при забудові або реконструкції повинен здійснюватись як складова та невід'ємна частина заходів з інженерної підготовки територій.

1.3 Необхідність здійснення інженерного захисту об'єктів у проектній документації слід визначати на основі вимог СНІП 2.0 1.15-90, а термін його служби повинен відповідати терміну служби об'єктів, які захищаються.

1.4 Інженерний захист об'єктів повинен забезпечувати:

- загальну стійкість територій,

- безпечне проживання людей;

- надійне та безперебійне функціонування та розвиток об'єм ів , а також зон відпочинку;

- збереження заповідних зон, ландшафтів, історичних пам'яток та ін.;

- нормативні санітарно-гігієнічні, соціальні та рекреаційні умови територій, які захищаються;

- належне архітектурне оформлення споруд інженерного захисту;

- економічно обгрунтоване раціональне використання земель та природних ресурсів, об'єктів з дотриманням законодавчих вимог щодо охорони навколишнього середовища.

1.5 Проектування інженерного захисту об'єктів повинно бути комплексним, що містить у собі набір основних та допоміжних засобів із найменшим негативним впливом на навколишнє середовище.

1.6  Необхідність застосування основних засобів інженерного захисту об'єктів повинна обґрунтовуватись спеціальними техніко-економічними та Інженерними розрахунками, містобудівельними вимогами, а також вимогами щодо охорони навколишнього середовища та раціонального використання земельних ресурсів, забезпечувати підвищення ступеня стійкості територій, надійне та безперебійне функціонування впродовж розрахункового терміну служби об'єктів, які захищаються.

1.7 До основних засобів інженерного захисту об'єктів відносяться:

-   затримуючі та підтримуючі споруди і фундаменти;

-   фундаменти, які обтікаються зсувними масами;

-   уловлюючі протиобвальні споруди та галереї;

-   берегозахисні споруди;

-   дренажі глибокого закладання;

-   зміна рельєфів схилів.

1.8Як допоміжні засоби інженерного захисту об'єктів слід використовувати споруди чи заходи, що забезпечують стабілізацію впливу окремих факторів, або пристосовування об'єктів, які захищаються, до прояву зсувів або обвалів. У проектах допускається не встановлювати ступінь впливу допоміжних засобів інженерного захисту на величини підвищення коефіцієнтів стійкості схилів.

1.9До допоміжних засобів інженерного захисту об'єктів відносяться:

-   затримуючі протиобвальні заходи;

-   берегозахисні споруди;

-   регулювання стоку поверхневих вод, захист поверхонь схилів від інфільтрації зливових і талих вод у грунт та ерозійних процесів;

-   дренажі мілкого закладання, застійні дренажі та каптажі;

-   агролісомеліорація;

-   хімічне закріплення грунтів зсувної зони.

1.10Проектування інженерного захисту об'єктів повинно виконуватись на основі:

-   результатів комплексних інженерних вишукувань в районах прояву зсувів та обвалів і прилеглих територій;

-   даних, що характеризують особливості використання територій та об'єктів як діючих, так і тих, що проектуються, з прогнозуванням зміни цих особливостей та з урахуванням установленого режиму природокористування (заповідники, сільськогосподарські землі та ін.);

-   прогнозу можливих змін природних умов, що викликані природними та техногенними факторами,

-   оцінки сучасних і прогнозу змін природних умов і стану об'єктів, які захищаються, за даними результатів комплексних вишукувань та, в разі необхідності, науково-дослідних робіт та моделювання, що виконані згідно з програмою досліджень;

-   досвіду проектування, будівництва та експлуатації інженерного захисту об'єктів за аналогічних умов;

-   вимог архітектурно-планувальних рішень щодо освоєння територій;

-   урахування ступенів і масштабів негативного впливу зсувів та обвалів;

-   техніко-економічного порівняння декількох варіантів інженерного захисту об'єктів, що відріз няються набором інженерних засобів та методів, вартісними та експлуатаційними показниками, ефек тивністю капітальних вкладень;

-   урахування місцевих будівельних умов, кліматичних особливостей, забезпеченості будівельними матеріалами.

1.11  Економічний ефект варіанту інженерного захисту об'єктів визначається розміром відверненої шкоди територіям, будинкам та спорудам від впливу зсувів та обвалів.

1.12  При проектуванні споруд інженерного захисту об'єктів слід розглядати можливість та техніко- економічну доцільність суміщення споруд, що виконують різні експлуатаційні функції.

1.13  При виборі засобів інженерного захисту об'єктів необхідно враховувати циклічність, рит мічність та стадійність розвитку зсувів та обвалів, імовірність впливу інших факторів на стійкість схилів.

Ці засоби повинні бути адекватні характеру та масштабам прояву зсувів та обвалів і стимулювати можливість природних систем до саморегулювання та самовідновлення.

1.14  Розрахунки протизсувних і протиобвальних захисних споруд повинні виконуватись за І та II граничними станами на весь період будівництва та експлуатації об'єктів.

1.15  При циклічному характері прояву на схилах зсувних та обвальних процесів будівництво захисних споруд, як правило, повинно виконуватись в період відносної стабілізації схилів. Здійснення всього комплексу заходів повинно забезпечити найшвидший ефект від введення їх в експлуатацію.

1.16  Будівництво та введення в експлуатацію об'єктів, які захищаються, а також споруд та заходів інженерного захисту повинні бути взаємоув'язані та гарантувати безаварійне виконання робіт та їх надійну експлуатацію.

1.17  Для захисних споруд І та IIступенів відповідальності в проектах слід передбачати установку контрольно-вимірювальної апаратури та пристроїв для систематичних спостережень за розвитком зсувних деформацій або обвалів, а також за станом конструкцій інженерного захисту об'єктів в період будівництва та експлуатації.

Ступінь відповідальності захисних споруд слід установлювати за ступенем відповідальності об'єктів, які захищаються, а у випадках, коли зсуви чи обвали можуть призвести до катастрофічних наслідків або людських жертв, захисні споруди слід відносити до І ступеня відповідальності.

У необхідних випадках у проектах слід передбачати систематичні спостереження за станом об'єктів IIIта IVступенів відповідальності, які захищаються.

1.18При розміщенні об'єктів в межах зсувних та зсувонебезпечних територій методи виконання робіт, збудовані об'єкти і передбачені в них виробничі технології не повинні зменшувати стійкості схилів.

2 ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ

2.1Матеріали інженерних вишукувань для проектування інженерного захисту об'єктів повинні відображати достовірність реальної та потенційної небезпеки розвитку зсувних та обвальних процесів і включати дані, повнота та якість яких достатні для прийняття інженерних рішень на відповідних стадіях проектування.

Інженерно-геологічні типи схилів території України наведені в додатку 2, а визначення фізико-механічних характеристик грунтів на зсувних та зсуво-небезпечних схилах - в додатку 3.

2.2  Обсяг, склад та зміст матеріалів комплексних інженерних вишукувань повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів та враховувати особливості та складність інженерно-гео логічних умов ділянки.

2.3  Комплексні інженерні вишукування повинні регламентуватись програмою робіт, складеною з урахуванням специфіки та масштабів впливу небезпечних геологічних процесів на об'єкти, які захи щаються, ступеня їх аварійності та відповідальності, а також існуючої інформації щодо природних умов території.