ПРИМІТКА.. Належність об'єкту, що проектується, до сельового району слід визначати за Кадастром сельових басейнів і вогнищ, Атласом сельових явищ.
7.16. При проектуванні сільських населених пунктів і сільськогосподарських виробничих об'єктів слід передбачати заходи для знімання родючого шару з території, що відведена під забудову, з наступною рекультивацією.
8. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
8.1. Інженерне обладнання сільських населених пунктів включає споруди водопостачання, каналізації, санітарної очистки тепло-, газо-, електропостачання, радіофікації та телефонізації, які забезпечують необхідні санітарно-гігієнічні умови для життя населення та охорону навколишнього середовища від забруднення.
Вибір систем інженерного обладнання, а також їх окремих елементів повинен засновуватися на порівнянні деяких варіантів і оцінки їх за техніко-економічними показниками.
Для сільських населених пунктів, розташованих поблизу міст та селищ міського типу, по можливості необхідно передбачати підключення проектованих інженерних мереж до діючих міських.
Водопостачання
8.2. Системи водопостачання сільських населених пунктів передбачаються, як правило, централізовані.
Децентралізовані (місцеві) системи водопостачання можуть застосовуватися для окремих житлових будинків та інших локальних споживачів (в тому числі тваринницьких ферм, польових станів та ін.).
8.3. Кількість води на господарсько-житлові потреби визначається за нормами, наведеними в табл. 8.1.
Водоспоживання на утримання худоби, птахів і звірів на фермах встановлюється за нормами, наведеними в табл. 8.2.
8.4. Норми витрати води на господарсько-питні потреби промислових підприємств повинні прийматися 25 л за зміну на 1 люд.
Для цехів з
Таблиця 8.1 (довідкова)
|
Ступінь благоустрою території житлової забудови |
Норми госппитного постачання на 1 жителя, середньодобова ( за рік), л/доб |
|
Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом та каналізацією без ванн |
125-160 |
|
Те саме з ваннами і місцевими водопідігрівачами |
160-230 |
|
Те саме з централізованим гарячим водопостачанням |
230-350 |
|
Водопостачання від водорозбірних колонок |
30-50 |
ПРИМІТКИ:
1. Нормами водоспоживання враховані витрати води на господарсько-питні та побутові потреби у житлових і громадських будівлях.
2. Невраховані витрати при відповідному обгрунтуванні допускається приймати додатково у розмірі 5-20% від, загальних витрат води на господарсько-питні потреби сільських поселень.
8.5. Для поливу зелених насаджень, присадибних ділянок, вулиць, площ та ін. слід використовувати джерела з непитною водою. Норми води на полив наведені в табл. 8.З.
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння для сільських населених пунктів приймається за табл. 12.2 (розд. 12).
8.6. Як джерела водопостачання треба використовувати переважно підземні води (артезіанські, джерельні, підруслові).
Вода підземних джерел, якість якої відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая», може при погодженні з органами санітарно-епідеміологічної служби подаватися в систему господарського питного водопроводу без обробки та знезаражування, при цьому необхідно брати до уваги вимоги санітарно-епідеміологічної служби, органів Держрибнагляду, водного транспорту та місцевих органів охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України.
Вода поверхневих джерел, а також тих підземних джерел, якість яких не відповідає вимогам ГОСТу, повинна піддаватися Відповідній обробці та знезаражуванню.
8.7. При виборі джерела централізованого господарського питного водопроводу слід керуватися висновком територіальних геологічних управлінь, органів з питань регулювання використання та охорони вод, санітарно-епідеміологічної служби, органів охорони навколишнього природного середовища та органів Держрибнагляду з урахуванням рибогосподарської важливості ділянки водоймища.
Проектувати системи централізованого водопостачання необхідно відповідно до Санітарних правил на обладнання і утримання криниць і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання.
8.8. Для розміщення водозабірних споруд вибираються ділянки згщно з природоохоронними вимогами, СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения»:
- сприятливі щодо стійкості проектованих споруд, що не затоплюються паводковими водами, не підлеглі розмиванню, зсувам та іншим видам деформацій (при відсутності таких ділянок треба передбачати заходи щодо захисту водозаборів: об-валування, підсипку та ін.);
- виключати можливість забруднення використаних вод побутовими і промисловими стоками та водами з високою мінералізацією чи газонасиченістю, з високим вмістом заліза та інших компонентів, що погіршують якість води.
8.9. Річні водозабори повинні розміщуватися вище населеного пункту за течією ріки. В тих випадках, коли найменша витрата ріки не покриває потрібного водоспоживання, треба провести пошук інших джерел водопостачання. Улаштування запруд, гребель та водопруд, гребель та водосховищ допускається тільки як виняток при отриманні всіх необхідних погоджень з органами охорони здоров'я та охорони навколишнього природного середовища.
Таблиця 8.2 (довідкова)
ПРИМІТКИ:
1. Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання для тварин, звірів та птахів треба приймати 2,5.
2. Для молодняка птахів норми водоспоживання повинні зменшуватися удвічі.
3. В норми включена витрата води на миття приміщення, кліток, молочного посуду, виготовлення кормів, охолодження молока та ін.
4. У жарких і сухих районах вказані норми допускається збільшувати на 25%.
5. При гідровидаленні гною передбачається додаткова витрата води в межах - від 4 до 10 л на голову (в залежності від способу його видалення).
8. 10. На всіх вододжерелах і спорудах централізованих систем господарських питних водопроводів повинні передбачатися зони санітарної охорони, розроблені відповідно до СНиП та Положення про порядок проектування та експлуатацію зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів питного призначення.
Зона санітарної охорони повинна складатися:
- для джерел водопостачання - із першого, другого та третього поясів;
- для майданчиків водопровідних споруд, водозаборів, насосних та очисних станцій, резервуарів чистої води, водонапорних веж із першого поясу;
- для водоводів - із санітарно-захисної смуги.
8.11. На території першого поясу зони санітарної охорони заборонено будівництво та розміщення будівель, споруд і пристроїв, що безпосередньо не стосується експлуатації водопровідних споруд і не підлягають обов'язковому розміщенню на території першого поясу, а також проживання людей, у тому числі працюючих на водогоні.
На території першого поясу заборонено випуск стоків, купання, водопій та випас худоби, прання білизни, рибна ловля, застосування для рослин ядохімікатів, органічних і мінеральних добрив.
Таблиця 8.3 (рекомендована)
|
Види поливання |
Норма витрати води на поливання чи миття, л/кв.м |
|
Механізована мийка удосконалених покриттів вулиць та май-данів |
1,2-1,5 |
|
Механізоване поливання удосконалених покриттів тротуарів і вулиць |
0.3-0.4 |
|
Ручне поливання удосконалених покриттів тротуарів і вулиць |
0.4-0.5 |
|
Поливання зелених насаджень парків і скверів |
3-4 |
|
Поливання газонів і квітників |
4-6 |
|
Теплиці грунтові зимові |
15 |
|
Теплиці стелажні зимові |
6 |
|
Парники усіх типів |
6 |
|
Утеплений грунт |
6 |
|
Попивання присадибних ділянок (тривалість 6 год.) |
4 |
ПРИМІТКА. При відсутності даних про площі за видами благоустрою (зелені насадження, проїзди та інше) сумарну витрату води на поливання у перерахунку на 1 жителя треба приймати 50-90 л/доб.
8.12. При існуванні поблизу межі першого поясу зони санітарної охорони житлових, промислових та інших споруд, повинні бути прийняті заходи щодо благоустрою їх території, що виключають можливість забруднення території першого поясу.
8.13. Межі першого поясу зони санітарної охорони для підземних джерел водопостачання (від огороджувальних конструкцій водопровідних споруд та артезіанських свердловин до меж першого поясу зони санітарної охорони) повинні складати: для надійно захищених горизонт» - не менше 30 м, а для незахищених чи недостатньо захищених горизонт» та інфільтраційних водозаборів - не менше 50м.
При використанні інфільтраційних вод як джерела водопостачання до межі поясу санітарної охорони необхідно включати прибережну територію між водозабором і водоймищем.
ПРИМІТКА. Дня поодиноких підземних водозаборів, розташованих на території об'єкту, що виключають можливість забруднення фунту, відстань від них до огорожі можна зменшувати до 15 і 25 м.
Для поверхневого джерела водопостачання з урахуванням природних умов межі першого поясу приймаються:
а) для проточних водотоків:
- вгору за течією не менше 200 м вад водозабору, вниз - не менше 100 м, по прилеглому до водозабора берегу - не менше 100 м від лінії зрізу води під час літньої та осінньої межені;
- у напрямку протилежного берега: при ширині водотоку менше 100 м — вся акваторія та протилежний берег завширшки 50 м від зрізу води під час літньої та осінньої межені та шириною водотоку більше 100 м — смуга акваторії завширшки не менше 100 м;
б) для непроточних водоймищ (водосховище, озеро):
- по акваторії у всіх напрямках — не менше 100 м;
- по прилеглому до водозабора берегу - не менше 100 м від зрізу води під час літньої та осінньої межені.
8.14. Межі другого і третього поясів зони санітарної охорони підземного джерела водопостачання визначаються розрахунком, виходячи з часу пересування води з мікробними (другий пояс) і хімічними (третій пояс) забрудненнями.
8.15. Для поверхневого джерела межі другого поясу зони санітарної охорони складають:
а) для водотоку:
— угору за течією - за розрахунком виходячи з часу пробігу води по основному водотоку при середньомісячній забезпеченій витраті 95% не менше 5 діб для II кліматичного району і 3 доби для III і IV кліматичних районів: вниз за течією - не менше 250 м; бокові межі від рівня води під час літньої та осінньої межені 500 м на рівнинному рельєфі і до вершини першого схилу - на гористому рельєфі, але не більше 750 м при пологому схилі і 1000м при крутому схилі;
б) для непроточного водоймища:
— в обидві сторони по берегу і в усі сторони по акваторії виходячи з часу добігання від 3 до 5 діб (див. п.а); бокові межі углиб берега: для малих водоймищ — по водорозділу, для великих (площею більше 10 кв.м) — див. п.а.
8.16. Межі третього поясу санітарної охорони поверхневого джерела водопостачання приймаються такі: угору і вниз за течією водотоку при непроточному водоймищі - у відповідності з п. 8.15а; бокові межі — по смузі водорозділу у межах 3—5 км від зрізу води.
8.17. Межі першого поясу майданчиків водопровідних споруд від огорожі:
- до запасних та регульованих місткостей, очисних споруд та насосних водопровідних станцій - не менше 30 м,
- до водопровідних веж - не менше 10 м,
- до інших споруд - не менше 15 м.
При обгрунтуванні та погодженні з органими санітарно-епідеміологічної служби можна:
- скоротити ці відстані до 10 м;
- не встановлювати перший пояс для окремих водонапірних веж.
8.18. Ширина санітарно-захисної зони для водоводів приймається від крайніх трубопроводів при відсутності ґрунтових вод — не менше 50 м незалежно від диметра водовода.
При прокладанні водоводів по забудованій території ширину смуги після погодження з органами санітарно-епідеміологічної служби можна зменшувати.
8.19. Розміри земельних ділянок для станцій очистки води в залежності від їх продуктивності, тис. куб.м/доб, треба приймати за проектом, але, як правило, не більше, га:
до 0,8 - 1,0
більше 0,8 до 12 - 2,0
Каналізація
8.20. Каналізуванню підлягають усі об'єкти, що забезпечені внутрішнім водопроводом. Норми водовідведення побутових стічних вод сепьбищної зони повинні відповідати прийнятим нормам водоспоживання (див. табл. 8.1). Норми відведення промислових стічних вод сільськогосподарських об'єктів треба приймати на підставі технологічних даних.
8.21. В сільських населених пунктах для окремих об'єктів і садибних житлових будинків рекомендується приймати локальні системи з очисними спорудами малої каналізації; каналізуванню в першу чергу підлягають громадські будівлі, житлові будинки висотою два і більше поверхи, а також підприємства для переробки сільськогосподарських продуктів (при відповідному обгрунтуванні та розрахунках).
8.22. Схеми каналізації повинні розроблятися одночасно зі схемами водопостачання. При цьому необхідно розглянути можливість використання очищених стічних вод для промислового водопостачання та зрошення.
8.23. Можливість спільного відведення та очистки побутових та промислових стічних вод повинна визначатися в залежності від складу цих вод з урахуванням техніко-економічних показників та санітарно-гігієнічних вимог.
