9.12 Перед початком робіт в колодязях, шурфах необхідно перевірити наявність горючих і шкідливих газів спеціальними приладами. У цьому разі бригада повинна складатися не менше ніж з трьох чоловік. Двоє з них мають знаходитися зверху і слідкувати за безпекою працюючого внизу.
Працювати в колодязях можна лише за наявності письмового дозволу та в присутності керівника групи. У цьому разі застосовують інструмент з матеріалів або з покриттям, що унеможливлюють іскроутворення під час удару.
9.13 Під час вимірювання потенціалів й інших електричних параметрів прилад спочатку приєднують до електроду на землі й в останню чергу – до споруди.
9.14 Заборонено проводити будь-які вимірювання на трасі трубопроводу під час грози.
9.15 Якщо паралельно трубопроводу проходить ЛЕП напругою 110 кв і більше, виконувати вимірювання з проводом довжиною понад заборонено через небезпеку індукції напруги у вимірювальному проводі.
9.16 Підключення до відсмоктувальних кабелів або шин підстанцій залізниць повинен виконувати лише персонал підстанції. Всі вимірювання потрібно виконувати з дотриманням вимог безпеки, встановлених Міністерством транспорту.
9.17 До роботи з дослідними УКЗ і пересувними електрометричними лабораторіями допускають осіб, які знають методи роботи і пройшли інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.
Роботи проводять під керівництвом інженерно-технічних працівників, які знають будову і принцип дії генераторної групи й електрометричної лабораторії та мають кваліфікаційну групу з техніки безпеки під час робіт на електроустановках до 1000 В не нижче ІІІ.
9.18 Відстань від трубопроводу до місця розташування генераторної групи пересувної лабораторії повинна бути не менше ніж . Анодне заземлення потрібно розташовувати не ближче ніж від генераторної групи і трубопроводу.
9.19 Під час роботи дослідної УКЗ повинен бути виключений доступ до заземлень людей і тварин: необхідно встановити огорожу та попереджувальні плакати або виставити охорону.
9.20 Всі вириті шурфи після визначання стану покриття й труби та відновлення суцільності покриття повинні бути засипані на всю глибину.
9.21 Металеві корпуси електроустановок, що не знаходяться під напругою, повинні мати захисне заземлення.
ДОДАТОК А
(довідковий)
КОНТРОЛЬ ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ ЗА ЗАДАНОЮ МІЦНІСТЮ ПІД ЧАС УДАРУ
А.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої
А.1.1 Ударний пристрій, виконаний за схемою, що наведена на рисунку А.1
Основа 1 – стальна трикутна плита товщиною , споряджена рівнем (індикатор горизонтальності) 2 для встановлення її в горизонтальному положенні на трубі з покриттям, що випробовується, 5 та гвинтами-ніжками 4 розміром М5 х і відстанню між ними , що дозволяють встановлювати ударний пристрій на трубі будь-якого діаметра.
Напрямна 3 із шкалою від 0 до – стальна труба, закріплена під прямим кутом до основи, висотою , внутрішнім діаметром , товщиною стінки з повздовжнім прорізом х .
Вільнопадаючий вантаж 7 з постійною масою, що дорівнює ± включає:
- стальний стакан із зовнішнім діаметром , висотою , товщиною стінки ;
- стальний бойок б сферичної форми з твердістю НКС 60, радіусом , закріплений біля основи стакана.
Маса вільнопадаючого вантажу може бути збільшена за допомогою дозованих навантажувачів 8 масою по .
1– основа; 2– рівень (індикатор горизонтальності); 3– напрямна; 4– гвинти-ніжки;
5– труба з випробовуваним покриттям; 6– стальний бойок; 7– вантаж;
8– навантажувач; 9– гвинт-рукоятка.
Рисунок А.1 – Ударний пристрій для контролю міцності захисних покриттів
А.1.2 Іскровий дефектоскоп типу КРОНА
А.2 Підготовка до проведення контролю
А.2.1 Вимірювання проводять на 2 % труб із захисним покриттям в 10 точках, що відстають
одна від одної на відстань не меншу за , а також в місцях, що викликають сумнів. В точках проведення випробування ударної міцності попередньо визначають товщину покриття за ГОСТ 17035 та суцільність покриття іскровим дефектоскопом.
А.2.2 Ударний пристрій встановлюють на поверхні покриття в точках проведення випробування за допомогою гвинтів-ніжок 4 і рівня 2.
А.З Порядок контролю
А.3.1 Вільнопадаючий вантаж піднімають на висоту H, м, яку визначають за формулою:
Н = U /mg, (А.1)
де U – міцність покриття під час удару, Дж;
m– маса вантажу, що скидають на поверхню захисного покриття ();
g– прискорення вільного падіння (9,8 м/с2).
А.3.2 На місці удару іскровим дефектоскопом контролюють суцільність покриття.
А.4 Обробка результатів контролю
А.4.1 Захисне покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо після випробування в 10 точках покриття незруйноване, тобто під час падіння вантажу з висоти, що визначена залежно від ударної міцності покриття, в місцях удару відсутні пори і тріщини.
А.5 Оформлення результатів контролю
А.5.1 Запис результатів вимірювання виконують за формою А.1.
Форма А.1
Всі графи обов'язкові до заповнення
___________________________________
назва приймальної організації
АКТ
контролю міцності захисних покриттів під час удару
Тип і конструкція захисного покриття ___________________________________________________
Діаметр труби (трубопроводу), мм ______________________________________________________
Кількість випробовуваних труб, шт. _____________________________________________________
Напруга на щупі дефектоскопа, кВ ______________________________________________________
Необхідна міцність під час удару (за таблицею цього стандарту), Дж
____________________________________________________________________________________
|
Дата вимірювання |
Номер партії, ділянка трубопроводу |
Номер вимірювання |
Результат дефектоскопії |
Висновок щодо кожної труби |
|
|
Перша труба |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
Друга труба |
|
|
|
Міцність під час удару партії труб (ділянки трубопроводу) __________________________________
(відповідає, не відповідає необхідному значенню)
__________________________________________ _______________________ _______________________________
(посади осіб, що проводили контроль) (особистий підпис) (розшифровка підпису)
_____________________
(дата)
ДОДАТОК Б
(довідковий)
ВИЗНАЧАННЯ ОПОРУ ПЕНЕТРАЦІЇ
Випробування полягає у вимірюванні залишкової товщини покриття після проникнення в покриття індентора в умовах заданих температури і навантаження. Методика призначена для випробування полімерних та мастикових матеріалів і покриттів на їх основі.
Суть методу полягає у визначанні опору пенетрації (відносної залишкової товщини) покриття за умови навантаження 0,1; 1,0 і 10 Н/мм2.
Б.1 Зразки для випробування
Б.1.1 Зразками для випробування є зразки досліджуваного матеріалу розміром х , товщиною не менше або зразки покриття (свідки) за технічними умовами на матеріали. Зразки повинні мати гладку рівну поверхню без здуття, сколів, тріщин, раковин та інших дефектів. Різнотовщинність досліджуваних зразків не повинна перевищувати ±10 %.
Б.2 Прилади та обладнання
Товщиномір типу В-12 з точністю вимірювання ± 10%.
Електрошафа сушильна лабораторного типу СНОЛ 3,5.3,5.3,5/3,5-ИЗ або аналогічна з точністю регулювання температури ± 2 °С (або термостат з терморегулятором).
Термометр метеорологічний за ГОСТ 112.
Стрижні металеві діаметром ± ; ± ; ± загальною масою ± кожен.
Додаткові вантажі масою ± та ± .
Індикатор годинникового типу ІЧ10МД з ціною поділок .
Годинник.
Металева підкладка розміром 150 мм х 150 мм (розміри жорстко не нормують) або зразок покриття на сталевій підкладці.
Лінійка вимірювальна металева за ГОСТ 427.
Б.З Підготовка до випробування
Б.3.1 Зразки випробовують не раніше ніж через 16 год після пресування або виготовлення покриття.
Б.3.2 Встановлюють перемикач електрошафи в положення, відповідне температурі випробування - (20 ± 2) °С для покриттів класу 30 і класу 40; або за температури (Тmах±2) °С для класів 50 і ГТ.
Б.3.3 Зразок розміщують на металевій підкладці і витримують за необхідної температури протягом не менше 60 хв.
Б.4 Проведення випробування
Б.4.1 Навантаження 10; 1,0 і 0,1 Н/мм2 одержують під час застосування стрижнів діаметром від-повідно: і вантажу масою ; і вантажу масою ; і вантажу масою .
Б.4.2 На зразок встановлюють відповідний металевий стрижень, на індикаторі встанов-люють значення початкової товщини покриття hо з точністю до , яке визначено за допомогою індикатора або товщиноміра. Через 5 с стрижень навантажують відповідною масою.
Б.4.3 Через 24 год витримки за випробувальної температури знімають зі шкали індикатора покази кінцевої товщини покриття h1, з точністю до .
Б.4.4 Випробування проводять у трьох точках зразка, відстань між якими повинна бути не менше ніж .
Б.5 Обробка результатів випробування
Б.5.1 Відносну залишкову товщину покриття λі для і-ї точки визначають за співвідношенням:
λі = [(h0-h1)/h0]*100%, (Б.1)
Розрахунок середнього значення λср для кожного зразка проводять за формулою:
λср = (1/n)* Σn i=1 λі, (Б.2)
де n – кількість випробуваних точок.
Б.5.2 Опір пенетрації оцінюють як задовільний, якщо
λср ≥ 60 %, (Б.З)
де 60 % – значення, що нормується згідно з таблицею 2 даного стандарту.
Б.5.3 Якщо λср < 60 %, випробування проводять на подвоєній кількості зразків. Результати повторних випробувань вважають остаточними.
Б.6 Оформлення результатів випробування
Б.6.1 Запис результатів вимірювання виконують за формою Б.1.
Форма Б.1
Всі графи обов'язкові до заповнення
_________________________________
назва приймальної організації
АКТ
визначання опору пенетрації захисного покриття
Тип і конструкція захисного покриття ___________________________________________________
Товщина покриття, мм ________________________________________________________________
Кількість випробовуваних зразків, шт. ___________________________________________________
Значення опору пенетрації покриття, %. __________________________________________________
|
Дата вимірювання |
Номер вимірювання |
Товщина покриття |
Результат вимірювання |
Висновок |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
Середнє значення опору пенетрації ______________________________________________________
(відповідає, не відповідає необхідному значенню)
______________________________ ________________ __________________
(посади осіб, що проводили контроль) (особистий підпис) (розшифровка підпису)
_____________________
(дата)
ДОДАТОК В
(довідковий)
ВИПРОБУВАННЯ ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ НА ДІЕЛЕКТРИЧНУ СУЦІЛЬНІСТЬ
В.1 Загальні відомості
В.1.1 Випробування полягає у виявленні можливої пористості (несуцільності) покриття заданої товщини за допомогою сканувального електрода, на який подається постійна чи імпульсна висока напруга.
В.1.2 Пористість виявляється іскрою, що проскакує між металом труби і електродом у дефектних місцях покриття, а також звуковим чи світловим сигналом, що видає дефектоскоп.
В.2 Застосовувані прилади
Дефектоскоп регульованої високої напруги із звуковим чи світловим сигналом.
Товщиномір магнітний або електромагнітний, що забезпечує точність вимірювання ±10 %. Калібрування даного приладу виконують на металі в місці нанесення покриття, за діапазоном товщини покриття, що контролюється. Кожного разу у разі зміни товщини покриття необхідно калібрувати вимірювальний прилад для забезпечення надійності вимірювання.
В.3 Вимірювання товщини покриття
В.3.1 Вимірювання проводиться на 10 % труб або згідно НД на покриття, в 4 точках по периметру на відстані не ближче від краю труби. На кожній трубі, що контролюється, необхідно провести 3 групи вимірів: по одній поблизу кожного краю покриття принаймні на відстані від краю, і одну – посередині труби.
