7.4.23 ПВ на лінійній частині трубопроводу повинен мати стояк (колонку), пофарбований у світлий колір; контрольний кабель повинен бути придатним для підземної експлуатації з перерізом не менше ніж 6 мм2 з алюмінію (4 мм2 з міді) і приєднаний до щитка з клемою.

ПВ для контролю поляризаційного потенціалу з електродом тривалої дії повинен мати щиток з клемами для приєднання кабелю від труби та від електрода тривалої дії і допоміжного електрода. На щитку може бути передбачений комутуючий пристрій для розмикання кола трубопровід – допоміжний електрод.

7.4.24 В місцях перетину трубопроводу з підземними металевими комунікаціями передбачають ПВ з кабелями від кожної комунікації, з блоком резисторів, електричною перемичкою, шунтом для вимірювання струму та відповідним щитком.

7.4.25 ПВ для приєднання і контролю анодних заземлень повинен мати відповідний щиток і може бути оснащений шунтом для вимірювання струму.

7.4.26 ПВ біля транспортних переходів із захисними кожухами повинен мати відповідний щиток з виводом кабелю як від трубопроводу, так і від кожуха.

7.4.27 Конструкція колонок пунктів вимірювання повинна запобігати доступу сторонніх осіб до контрольних виводів.

8 ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ ПРОТИКОРОЗІЙНОГО ЗАХИСТУ

8.1 Система контролю та обстежень (види, їх періодичність) повинна забезпечити систематичне спостереження й оптимальність параметрів, за якими проводять спостереження, а також їх достовірність.

8.2 Не раніше ніж через 6 місяців після приймання в експлуатацію новозбудованого трубопроводу, але протягом першого року експлуатації, повинно бути виконано остаточне регулювання системи ЕХЗ.

8.3 Експлуатація нарізного чи спільного ЕХЗ суміжних трубопроводів або трубопроводів, що перетинаються, допускається за будь-якої різниці потенціалів між ними за умови, що потенціали кожного трубопроводу знаходяться в межах захисних потенціалів, наведених у таблицях 5 та 6.

8.4 На трубопроводах виконують контроль експлуатаційний, комплексний та вибірковий.

8.4.1 Експлуатаційний контроль виконують періодами протягом року.

8.4.2 Комплексний контроль з метою визначення стану протикорозійного захисту і корозійного стану трубопроводів виконують не рідше як один раз на 7 років – для трубопроводів, що експлуатуються менше 20 років; не рідше як один раз на 5 років – для трубопроводів, що експлуатуються 20 років і більше. На ділянках трубопроводів, що експлуатуються 20 років і більше, з виявленими дефектами металу та захисного покриття рішення про проведення діагностування з метою визначання механічних властивостей та мікроструктури металу повинне прийматися на підставі аналізу матеріалів експлуатації (розриви, свищі, значні корозійні пошкодження) і комплексного контролю корозійного стану.

8.4.3 Вибірковий контроль виконують на ділянках, де сталася аварія об'єкта або його складових з технічних причин, внаслідок стихійного лиха або за інших екстремальних умов.

Вибірковий контроль виконують також на ділянках, де сталася зміна корозійних умов (з'явилися поливні землі, відбулися зміни в режимах роботи джерела блукаючих струмів тощо) й за необхідності розробляють й реалізують заходи з реконструкції системи протикорозійного захисту.

8.5 Під час експлуатаційного контролю на ділянках трубопроводу за відсутності впливу блукаючих струмів необхідно провести такі роботи.

8.5.1 Один раз на місяць виконати:

- огляд технічного стану установок катодного і вибірково протекторного захисту (з вимірюванням їх струму), профілактичне обслуговування й поточний ремонт;

ДСТУ 4219-2003

- контроль потенціалів трубопроводу в точках дренажу і в точках з мінімальними потенціалами (додаток М);

- контроль захисного струму та напруги УКЗ і за необхідності їх регулювання;

- визначання часу роботи кожної УКЗ.

Реєстрацію показників приладів, всі види несправностей і відмов у роботі необхідно фіксувати з посиланням на час їх виявлення, спосіб і час їх усунення.

8.5.2 Один раз на 6 місяців виконати:

- контроль потенціалу трубопроводу на ПВ;

- контроль стану ізолювальних фланців;

- перевірки, передбачені 8.5.1.

8.5.3 Один раз на 12 місяців виконати:

- профілактичний огляд установок ЕХЗ і за необхідності ремонтні роботи;

- контроль потенціалів кожухів (додаток М);

- контроль потенціалу суміжних споруд на ділянках можливого впливу;

- контроль потенціалу трубопроводу на перетині з іншими підземними металевими комунікаціями та поблизу анодів суміжних УКЗ;

- за необхідності відновлювальні роботи для ліквідації шкідливої електричної взаємодії з іншими спорудами (пристроями);

- перевірки, передбачені 8.5.2;

- контроль потенціалів трубопроводу методом виносного електроду на ділянках з мінімальними та максимальними захисними значеннями;

- контроль корозійного стану металу трубопроводу та захисного покриття в шурфах.

8.6 Під час експлуатаційного контролю на ділянках впливу блукаючих струмів необхідно:

8.6.1 Двічі на місяць виконати:

- огляд технічного стану установок ЕХЗ (дренажних, катодних, а також вибірково протекторних), профілактичне обслуговування й за необхідності поточний ремонт;

- контроль потенціалів трубопроводу в точках дренажу і на ділянках з мінімальним захистом;

- контроль струму установок ЕХЗ;

- контроль напруги УКЗ;

- визначання часу роботи установок ЕХЗ.

Реєстрацію показань приладів, всі види несправностей і відмов у роботі потрібно фіксувати з посиланням на час їх виявлення, спосіб і час їх усунення.

8.6.2 Один раз на 6 місяців (в період підвищеної активності дії джерела блукаючих струмів) виконати:

- контроль потенціалів трубопроводу на ПВ;

- визначання середнього струму УДЗ протягом доби;

- реєстрацію протягом доби потенціалів трубопроводу в точці дренажу УДЗ, а на корозійно-небезпечних ділянках – під час максимального і мінімального впливу джерела блукаючих струмів;

- контроль стану ізолювальних фланців;

- перевірки, передбачені 8.6.1.

8.6.3 Один раз на 12 місяців виконати:

- профілактичний огляд установок і за необхідності ремонтні роботи;

- контроль потенціалів кожухів (додаток М);

- контроль потенціалу суміжних споруд на ділянках можливого впливу;

- контроль потенціалу трубопроводу на перетині з іншими підземними металевими комунікаціями та поблизу анодів суміжних УКЗ;

- за необхідності відновлювальні роботи для ліквідації шкідливої електричної взаємодії з іншими спорудами (пристроями);

- роботи, передбачені пунктом 8.6.2;

- контроль потенціалів трубопроводу методом виносного електроду на ділянках з мінімальними та максимальними захисними значеннями;

- контроль корозійного стану металу трубопроводу та захисного покриття в шурфах.

ДСТУ 4219-2003

8.7 Перерва в роботі засобу ЕХЗ повинна бути усунена протягом не більше 24 год.

8.8 На ділянках анодних та знакозмінних зон треба передбачити заходи для зниження впливу блукаючих струмів до припустимих меж (таблиці 5 та 6).

8.9 Періодичність контролю за установками ЕХЗ з дистанційним контролем встановлює експлуатаційна організація з урахуванням вимог чинних відомчих норм.

8.10 Корозійний стан зовнішньої поверхні об'єкта потрібно визначати візуально в контрольних шурфах в першу чергу на ділянках, незабезпечених безперервним захистом, з незадовільним станом захисного покриття і розташованих на корозійно-небезпечних ділянках.

За результатами огляду в шурфах визначають швидкість корозії за наявного стану захищеності та складають акт шурфування.

8.11 Кількість контрольних шурфів встановлює експлуатаційна організація з урахуванням корозійного стану об'єкта та результатів контролю протикорозійного захисту.

8.12 На трубопроводах рішення про застосування внутрітрубної діагностики повинно прийматися на підставі аналізу матеріалів експлуатації (розриви, свищі, значні корозійні пошкодження) і комплексних контролів про корозійний стан.

8.13 Комплексний контроль передбачає визначання корозійної активності середовища по всій трасі трубопроводу; стану захисного покриття по всій протяжності трубопроводу (місця пошкодження, зміна фізико-механічних властивостей покриття за час експлуатації тощо); стану засобів ЕХЗ; захищеності за протяжністю і захищеності у часі кожної ділянки трубопроводу як з початку експлуатації, так і за будь-який період експлуатації (за наявності відповідних даних експлуатаційного контролю), а також визначання корозійного стану трубопроводу згідно з додатками М, Н, П і Р.

Місця пошкоджень покриття визначають згідно з додатками М, Н і Р методами електрометрії та іншими фізичними методами.

8.13.1 Комплексний контроль виконують згідно з програмою робіт, яку складають з урахуванням особливостей об'єкта, його стану, повноти попередніх комплексних обстежень.

8.13.2 Під час комплексного контролю повинен бути визначений інтегрально і локально стан покриття.

Інтегральну оцінку захисного покриття потрібно виконувати на підставі даних:

- про силу захисного струму УКЗ;

- за розподілом потенціалів по протяжності трубопроводу;

- за перехідним опором;

- за густиною захисного струму (вибірково).

Локальну оцінку захисного покриття потрібно виконувати на підставі:

- вимірювання потенціалу методом виносного електрода та/або обстеження шукачем пошкоджень захисного покриття;

- вимірювання подовжнього або поперечного градієнта потенціалів;

- огляду покриття у шурфах.

Допускається застосовування інших методів для визначання місця, розмірів і характеру дефектів захисного покриття трубопроводів згідно з НД.

8.14 Усі виявлені пошкодження захисного покриття, на яких відсутня захищеність, повинні бути терміново усунені та зафіксовані в експлуатаційній документації.

8.15 Експлуатаційна організація повинна мати технічну документацію з протикорозійного захисту за результатами будівництва («як побудовано»), до якої необхідно постійно вносити зміни і доповнення в процесі експлуатації.

Основною технічною документацією є:

- плани (схеми) об'єкта з даними про труби, резервуари, свердловини та інше із зазначенням виду і типу захисного покриття та з розташуванням установок ЕХЗ;

- акти приймання та ремонту захисного покриття;

- паспорти установок ЕХЗ з відомостями ремонту та змін;

- схеми електроживлення УКЗ.

ДСТУ 4219-2003

8.16 Експлуатаційна організація повинна складати документацію контролю для визначання змін в стані захисного покриття, оточуючого середовища, захищеності в часі, а також в корозійному стані об'єктів.

З цією метою необхідно реєструвати дані контролю протикорозійного захисту і налагоджування системи ЕХЗ, на підставі яких складати таку основну звітну документацію контролю:

- графіки контролю захисного потенціалу трубопроводу;

- акти оцінювання корозійної активності середовища по трасі трубопроводу;

- акти шурфування об'єкта.

8.17 Технічна документація з протикорозійного захисту та документація щодо контролю протикорозійного захисту підлягає збереженню протягом всього строку експлуатації трубопроводу.

9 ОХОРОНА ПРАЦІ

9.1 Перед виконанням робіт з комплексного захисту споруд від корозії має бути розроблений проект виконання робіт з інженерними розробками, що гарантують безпеку робітників.

9.2 Під час виконання робіт з комплексного захисту споруд від корозії необхідно виконувати вимоги техніки безпеки згідно з ГОСТ 12.3.005, ГОСТ 12.3.008, ГОСТ 12.3.016 та вимоги пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004.

9.3 До виконання робіт з комплексного захисту споруд від корозії допускають осіб, яким виповнилось 18 років, що пройшли спеціальне навчання та інструктаж і мають посвідчення на право виконання такого виду робіт.

9.4 Персонал, зайнятий на електромонтажних, електровимірювальних і електроналагод-жувальних роботах, зобов'язаний мати відповідну групу з електробезпеки, знати та виконувати вимоги «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» ДНАОП 0.00-1.21, «Правил технической зксплуатации» (ПТЗ) та «Правил устройства злектроустановок» [2, 3].

9.5 Якщо установки ЕХЗ експлуатують в умовах атмосфери, де існує загроза пожежі або вибуху, експлуатаційний персонал повинен бути відповідним чином проінструктований, в належних місцях обов'язково розміщені постійні попереджувальні знаки. Перетворювачі УКЗ проммайданчиків необхідно розташовувати за межами пожежно- та вибухонебезпечних зон.

9.6 Роботи з пожежно- та вибухонебезпечними матеріалами потрібно виконувати з дотриманням вимог пожежної безпеки. Робочі місця повинні бути обладнані засобами пожежогасіння.

9.7 Концентрація шкідливих речовин у повітрі на робочому місці під час нанесення захисного покриття на металеві споруди не повинна перевищувати санітарних норм, встановлених згідно з ГОСТ 12.1.005.

Робочий персонал повинен бути ознайомлений про ступінь токсичності матеріалів, що застосовують, способах захисту від їхньої дії і способах надання першої допомоги у разі отруєння.

9.8 Робітників, зайнятих на протикорозійних роботах, необхідно забезпечувати спецодягом, спецвзуттям і відповідними засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.

9.9 Під час виконання робіт повинні бути передбачені відповідні попереджувальні знаки, забезпечені вимоги щодо шуму та вібрації згідно з ГОСТ 12.1.008, ГОСТ 12.1.012.

9.10 Будівельно-монтажні роботи щодо ремонту засобів ЕХЗ магістральних трубопроводів, заповнених продуктом, потрібно виконувати на підставі письмового дозволу організації, яка експлуатує трубопровід.

9.11 Роботи на перетинах з автомобільними дорогами та залізницями необхідно виконувати в складі бригади не менше ніж двох чоловік, один з яких слідкує за безпекою робіт і спостерігає за рухом транспорту.