Страница 14: ДСТУ 4219-2003. Трубопроводи сталеві магістральні загальні вимоги до захисту від корозії (34129)

_______________________________________

назва приймальної організації

АКТ

визначання швидкості залишкової корозії металу трубопроводу

в дефекті захисного покриття

Назва трубопроводу ___________________________________________________________________

Діаметр, мм __________________________________________________________________________

Тип покриття ________________________________________________________________________

Ділянка трубопроводу (початок, км ______________________ кінець, км _____________________)

УКЗ у зоні обстеження: _________________ км; на виході: напруга _______ (B) струм _______ (А)

Питомий електричний опір ґрунту ρґ (Ом*м) __________________________

Засоби вимірювання __________________________________________________________________

Швидкість ґрунтової корозії металу трубопроводу (корозійна активність ґрунту) _______________

Швидкість залишкової корозії металу трубопроводу в дефекті захисного покриття: _____________

Оператор, що проводив обстеження______________________________________________________

Дата___________________________

ДСТУ 4219-2003

ДОДАТОК П

(довідковий)

КОНТРОЛЬ СТАНУ ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ ТРУБОПРОВОДІВ

МЕТОДОМ КАТОДНОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ

Суть методу полягає в катодній поляризації побудованої і засипаної ділянки трубопроводу та визначання якості захисного покриття за зміщенням потенціалу трубопроводу з омічною та поляризаційною складовими і сили струму, що спричиняє це зміщення. Силу струму визначають, виходячи з регламентованого таблицями 5 та 6 мінімальним та максимальним значеннями захисного потенціалу.

П.1 Метод контролю стану захисного покриття на закінчених будівництвом ділянках трубопроводу

П.1.1 Засоби контролю та допоміжні пристрої

Для визначання перехідного питомого електричного опору захисного покриття використовують пересувну дослідницьку лабораторію електрохімічного захисту (ПЕЛ ЕХЗ), апаратура і прилади якої мають бути підключені за схемою (рисунок П.1). Джерело постійного струму 6 повинно бути обладнано переривачем, а мультиметр 9 повинен працювати у режимі вимірювання поляризаційного потенціалу згідно з додатком М.2.1.

1 – трубопровід; 2 – неізольований край трубопроводу; 3 – контакти; 4 – резистор;

5 – амперметр; 6 – джерело постійного струму; 7 – тимчасове анодне заземлення;

8 – мідносульфатний електрод порівняння; 9 – мультиметр.

Рисунок П.1 – Схема контролю стану захисного покриття на закінчених

будівництвом ділянках трубопроводів

П.1.2 Підготовка до проведення контролю

П.1.2.1 Ділянка трубопроводу, яку контролюють, не повинна мати контакту неізольованої поверхні труби з ґрунтом, електричних і технологічних перемичок з іншими спорудами, за винятком особливих випадків, регламентованих НД.

П.1.2.2 Вимірювання на ділянці, яку контролюють, виконують у разі відсутності промерзання ґрунту.

П.1.2.3 Тимчасове анодне заземлення з гвинтових заземлювачів, що входять у комплект лабораторії ПЕЛ ЕХЗ, обладнують на відстані 200 - від ділянки трубопроводу в місцях з можливо меншим питомим опором ґрунту (допускається використання заземлювачів іншого типу або сусіднього підземного трубопроводу як заземлення відповідно до НД).

П.1.3 Проведення контролю

П.1.3.1 Вимірюють потенціал корозії металу *Екор трубопроводу діаметром D на ділянці завдовжки L за допомогою мультиметра 9 відносно мідносульфатного електрода порівняння 8. Під час вимірювання джерело постійного струму 6 мусить бути вимкнено.

ДСТУ 4219-2003

П.1.3.2 Включають джерело постійного струму 6 і підбирають таку силу струму I (А), за якої в кінці ділянки трубопроводу, що контролюють, не менше ніж через 3 год встановиться захисний потенціал Езах у діапазоні між мінімальним та максимальним значеннями згідно з таблицями 5 і 6.

П.1.3.3 За допомогою мультиметра 9 у режимі переривання струму поляризації вимірюють середнє значення поляризаційного потенціалу на ділянці трубопроводу, що контролюють, срЕпол згідно з додатком М.2.1.

П.1.3.4 Залежно від питомого опору фунту ρґ і (Ом*м), біля кожної і-ої ділянки трубопровід довжиною L розподіляють на n ділянок завдовжки Li , м, кожна. У цьому разі срρґ, вимірюють згідно з додатком Н.1.

П.1.4 Обробка результатів контролю

П.1.4.1 Перехідний питомий електричний опір захисного покриття ρпок (Ом*м2) на ділянці, яку контролюють, обчислюють за формулою:

ρпок = (ΔЕом/j )- ρбез пок , (П.1)

де ΔЕом – омічна складова захисного потенціалу, В, що обчислюють за формулою:

ΔЕом = Епол - Езах , (П.2)

j – густина струму, А/м2, що обчислюють за формулою:

j = I / πDL (П.З)

ρбез пок – перехідний питомий електричний опір трубопроводу без покриття (Ом*м2), що обчислюють за формулою:

ρбез пок = [срρґ D*Ln {0.4 ρбез пок / 2D2H ρт} (П.4)

де срρґ – середній питомий електричний опір ґрунту, Ом*м;

Н – глибина залягання трубопроводу, м;

ρт – питомий поздовжній опір металу трубопроводу, Ом/м.

П.1.4.2 Середній питомий електричний опір ґрунту обчислюють за формулою:

(П.5)

срρґ = L2 /

П.1.4.3 Питомий повздовжній опір стального трубопроводу ρт (Ом/м), що має стандартні розміри в практиці будівництва магістральних трубопроводів, обчислюють за формулою:

ρт = ρст / π(D-δ)δ (П.6)

деρст – питомий опір трубної сталі, Ом*м,

δ – товщина стінки трубопроводу, м.

П.1.5 Оформлення результатів контролю

Запис результатів вимірювання виконують за формою П.1.

_______________

* Значення Eкор використовують в розрахунках замість поляризаційного потенціалу як виняток за умови не

можливості Eпол.

ДСТУ 4219-2003

П.2 Метод контролю стану захисного покриття під час експлуатації

П.2.1 Засоби контролю та допоміжні пристрої

Апаратура і прилади вказані в П.1.1. Як джерело постійного струму використовують УКЗ. Силу поляризуючого струму I (А) вимірюють амперметром УКЗ. Підключення мультиметра, який працює у режимі вимірювання поляризаційного потенціалу, до трубопроводу здійснюють у пунктах вимірювання.

П.2.2 Порядок підготовки до контролю

П.2.2.1 Ділянка трубопроводу, яку контролюють, має бути обладнана достатньою кількістю пунктів вимірювання з електродами порівняння тривалої дії та датчиками поляризаційного потенціалу (додаток М.2.2).

П.2.2.2 Не менше як за добу до вимірювання вимикають усі УКЗ, що впливають на потенціал ділянки трубопроводу, яку контролюють. Як правило вимикають 4 - 6 установок катодного захисту: по 2 - 3 з кожного боку від ділянки трубопроводу, яку контролюють.

П.2.3 Проведення випробування

П.2.3.1 Вимірюють потенціал корозії металу трубопроводу Екор у разі вимкнених УКЗ по всій довжині ділянки, яку контролюють.

П.2.3.2 Вмикають одну УКЗ на ділянці трубопроводу, яку контролюють, і не раніше ніж через 3 год поляризації вимірюють силу струму установки I. Вимірюють потенціал Е та поляризаційний потенціал Епол трубопроводу у всіх пунктах вимірювання зони дії цієї УКЗ. Залежно від конструкції пунктів вимірювання поляризаційний потенціал вимірюють згідно з додатками М.2.1 чи М.2.2.

П.2.3.3 Після закінчення випробування усі відключені УКЗ вмикають і встановлюють необхідні захисні струми.

П.2.4 Обробка результатів випробування

П.2.4.1 Перехідний питомий електричний опір покриття ρпок (Ом*м2) на ділянці, яку контролюють, обчислюють за формулою:

ρпок = [Δ срEом/j] – ρбез пок , (П.7)

десрEом – середнє значення омічної складової захисного потенціалу, В, на довжині зони дії однієї УКЗ, яке обчислюють за формулою:

срEом = { L / }2 , (П.8)

деL – довжина трубопроводу, що визначається довжиною зони дії однієї УКЗ, м;

L1 – довжина і-ділянки, м, з потенціалом ΔEом і, В, що розраховують за формулою:

ΔEом і = ΔEпол і – Еі , (П.9)

деЕі – потенціал трубопроводу на і-й ділянці, виміряний після включення УКЗ, В;

Епол і – поляризаційний потенціал трубопроводу на і-й ділянці, В;

k – кількість пунктів вимірювання на ділянці, яку контролюють;

j – густина струму, А/м2, яку обчислюють за формулою:

j = I / πDL (П.10)

деI – сила струму УКЗ, А;

D – діаметр трубопроводу, м;

ρбез пок – перехідний питомий електричний опір трубопроводу без покриття, Ом*м2, що обчислюють за формулою (П.4).

П.2.5 Оформлення результатів контролю

Запис результатів вимірювання виконують за формою П.1.

ДСТУ 4219-2003

Форма П.1

Усі графи обов'язкові до заповнення

_______________________________________________

назва приймальної організації

АКТ

оцінювання стану завершеної будівництвом (експлуатованої)

ділянки трубопроводу

Найменування трубопроводу ___________________________________________________________

Ділянка трубопроводу: початок, км ____________________, кінець, км ________________________

протяжність L, м _______________________________________________

Діаметр труби D, м _______________________, товщина стінки, мм __________________________

Конструкція захисного покриття ________________________________________________________

Необхідний перехідний питомий електричний опір захисного покриття ρпок, Ом*м2 _____________

Середній питомий електричний опір ґрунту срρґ, Ом*м _____________________________________

Дата початку __________________________ і закінчення ____________________________ засипки

Перехідний питомий електричний опір трубопроводу без покриття ρбез пок , Ом*м2, _____________

Питомий поздовжній опір металу трубопроводу ρт, Ом/м ___________________________________

Місце підключення УКЗ, км _______________________________________________

Сила поляризуючого струму на виході УКЗ І, А _______________________________

Напруга на виході УКЗ V, В _______________________________________________

Стан захисного покриття ділянки трубопроводу ___________________________________________

(відповідає, не відповідає потрібному значенню)

_____________________________________ _____________________ __________________________

(посади осіб, що проводили визначання) (особистий підпис) (розшифровка підпису)

______________________

(дата)

ДСТУ 4219-2003

ДОДАТОК Р

(довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ МІСЦЬ ПОШКОДЖЕННЯ У ЗАХИСНОМУ ПОКРИТТІ

Р.1 Метод шукача пошкоджень (метод Пірсона)

Р.1.1 Під час роботи за методом Пірсона використовують генератор змінного струму звукової частоти, що дозволяє вимірювати напруженість поля біля пошкодженого покриття з використанням металевих електродів.

Р.1.2 Роботу виконують в такій послідовності:

- в пункті вимірювання або в шурфі приєднують генератор змінного струму звукової частоти до трубопроводу і до заземлення, розташованого на відстані не менше ніж від трубопроводу, настроюють його на оптимальний режим роботи згідно з інструкцією з експлуатації.

- збирають двохелектродну прийомну установку з відстанню між електродами 2 - ;

- розміщують один електрод над трубопроводом, другий відносять перпендикулярно на довжину установки і вимірюють величину сигналу. Дані записують в журнал;

- переносять прийомну установку на наступну точку вимірювання;

- відстань між точками вимірювання (крок вимірювання) повинна бути 2,5 - . Точність визначання місця дефекту залежить від якості покриття й кроку вимірювання – чим якісніше покриття й менше крок, тим точніше визначають місце пошкодження захисного покриття;

- місце пошкодження покриття орієнтовно визначають за максимальним відхиленням стрілки індикатора приймача-підсилювача;