ДСТУ Б В.2.7-151:2008

6

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

  1. Труби відносяться до 4-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Труби не виділяють в навколишнє середовище токсичних речовин та не чинять при безпосередньому контакті шкідливого впливу на організм людини. Вони не токсичні, вибухобезпечні. Робота з трубами не потребує застосування спеціальних засобів індивідуального захисту.
  2. Труби відносяться до групи "горючі" згідно з ГОСТ 12.1.044, температура їх займання не менше 365 °С.
  3. Безпека технологічного процесу виробництва труб повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.030.
  4. Приміщення для виготовлення труб повинні бути забезпечені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05, водопровід та каналізація повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01, освітлення - ДБН В.2.5-28.
  5. Виробничі процеси повинні виконуватися з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог ГОСТ 12.1.005; ДСН 3.3.6.042; СП 1042 та інших норм та правил, які визначають параметри виробничого середовища.
  6. Переміщення, транспортування, навантаження та вивантаження готової продукції проводять згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.
  7. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037. Контроль - згідно з ГОСТ 12.1.050.
  8. Рівні вібрації повинні відповідати ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039. Контроль - згідно з ГОСТ 12.4.012.
  9. Інструктаж з охорони праці працюючих проводять згідно з типовими галузевими матеріалами з охорони праці і техніки безпеки, які затверджені в установленому порядку.
  10. Для охорони навколишнього середовища від забруднень повинен бути організований контроль за дотриманням гранично допустимих викидів шкідливих речовин у повітря згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201.
  11. Стічні води повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01.
  12. Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватися відповідно до ГОСТ 12.1.018; ГОСТ 12.1.019; НПАОП 40.1-1.21, ПУЭ та ПТЭЭП.
  13. При виготовленні труб у повітря робочої зони можуть надходити такі хімічні речовини: формальдегід, окис вуглецю, пил, аерозоль поліетилену, ацетальдегід.
  14. Формальдегід - речовина високонебезпечна, 2-й клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Має загальнотоксичний вплив, здатний викликати гострі та хронічні отруєння, алерген, чинить подразнюючу дію на слизову оболонку очей та верхніх дихальних шляхів, на шкіру.
  15. Вміст формальдегіду в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК 0,5 мг/м3.
  16. Контроль повітря робочої зони на вміст формальдегіду проводять фотоколориметричним методом з хромотроповою кислотою або газорідинною хроматографією згідно з МУ 1986.
  17. Ацетальдегід - небезпечна речовина, відноситься до 3-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Має загальнотоксичний вплив, здатний викликати гострі та хронічні отруєння, чинить подразнюючу дію на слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів.
  18. Вміст ацетальдегіду в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК 5,0 мг/м3.
  19. Контроль повітря робочої зони на вміст ацетальдегіду проводять згідно з МУ 2563.
  20. Окис вуглецю - небезпечна речовина, відноситься до 4-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007. Має загальнотоксичний вплив, здатний викликати гострі та хронічні отруєння, викликає задуху, ураження центральної нервової системи.
  21. Вміст окису вуглецю в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК 20,0 мг/м3.
  22. Контроль повітря робочої зони на вміст окису вуглецю проводять згідно з МУ 1993 та ГОСТ 12.1.014.
  23. Контроль повітря робочої зони на вміст пилу проводять не менше одного разу на квартал відповідно до ГОСТ 12.1.005. Вміст пилу в повітрі визначається ваговим (гравіметричним) методом згідно з МУ 4436.
  24. Вміст пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК 2 мг/м3, а аерозолю поліетилену - 10 мг/м3. Пил та аерозоль поліетилену викликає подразнення верхніх дихальних шляхів та відноситься до 4-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.
  25. У відповідності з правилами захисту від статичної електрики обладнання повинно бути заземлено, відносна вологість у робочих приміщеннях повинна відповідати ГОСТ 12.1.005. Робочі місця повинні бути забезпечені гумовими килимками.
  26. Працюючі на виготовленні поліетиленових труб повинні бути забезпечені спецодягом, респіраторами, захисними окулярами згідно з вимогами ГОСТ 12.4.011; ГОСТ 12.4.028; ГОСТ 12.4.029; ГОСТ 12.4.072; ГОСТ 20010; ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575.
  27. Гасіння труб, що горять, проводять вогнегасними речовинами, двоокисом вуглецю, піною, вогнегасними порошками, розпиленою водою зі змочувачами.

Працівники підприємства, які задіяні до гасіння пожежі, повинні перебувати в протигазах згідно з ГОСТ 12.4.121 та захисних костюмах за нормативною документацією, затвердженою в установленому порядку.

  1. Труби стійкі до деструкції в атмосферних умовах за додержання умов зберігання та експлуатації. Тверді технологічні відходи, що утворюються при виробництві труб, не токсичні, знешкоджування не потребують. їх повертають на переробку у вироби, які допускають використання вторинної сировини, а ті, що не підлягають переробці, знешкоджують у відповідності із ДСанПіН 2.2.7.029.

7 МАРКУВАННЯ

  1. Маркування труб
  2. Маркування слід наносити на поверхню труби методом кольорового друку або методом термічного тиснення чи іншим способом, що не погіршує якості труби, з інтервалом не більше 1,0 м. Маркування повинне бути стійким, розбірливим і за кольором контрастним до фону кольору труби, не стиратись при зберіганні, транспортуванні, впливі зовнішнього середовища протягом всього періоду використання труби (в тому числі при будівництві та експлуатації водопроводу).

Маркування наносять в одну лінію одним і тим же розміром шрифту. Маркування повинно включати послідовно: товарний знак, зареєстрований в установленому порядку, і (або) найменування підприємства-виробника, умовне позначення труби без слова "труба", номер партії, дату виготовлення (число, місяць, дві останні цифри року, наприклад, 05.11.09 р.). До маркування допускається включати іншу інформацію (наприклад, номер технологічної лінії).

  1. Глибина тиснення при маркуванні труб повинна бути не більше: 0,1 мм для труб еп до
  2. мм включно; 0,2 мм для труб з еп більше 3,7 мм до 9,1 мм включно; 0,4 мм для труб з еп більше
  3. мм. При маркуванні труб способом кольорового друку глибину тиснення не контролюють.

Для труб з dn від 16 мм до 32 мм включно висота шрифту повинна бути не менше 2 мм, а для труб з dn більше 32 мм - не менше 4 мм.

  1. Пакети, бухти, котушки з трубами забезпечують ярликом з нанесенням транспортного маркування згідно з ГОСТ 14192.

При транспортуванні труб у відкритих транспортних засобах, змішаним залізнично-водним сполученням або водним транспортом ярлики з картону не допускаються. При транспортуванні труб змішаним залізнично-водним транспортом закріплюють два ярлики до двох крайніх ув'язок.

Підприємство-виробник повинно закріпити ярлик способом, що виключає його втрату або пошкодження при транспортуванні та зберіганні.

8 ПАКУВАННЯ

  1. Труби випускають у прямих відрізках, бухтах та на котушках відповідно до таблиці 3. Таблиця 3 - Види пакування труб

dn , мм

Вид пакування

dn , мм

Вид пакування

Прямі відрізки

Бухти

Котушки

Прямі відрізки

Бухти

Котушки

16

+

+

-

250

+

-

-

20

+

+

-

280

+

-

-

25

+

+

-

315

+

-

-

32

+

+

-

355

+

-

-

40

+

+

+

400

+

-

-

50

+

+

+

450

+

-

-

63

+

+

+

500

+

-

-

75

+

+

+

560

+

-

-

90

+

+

+

630

+

-

-

110

+

+

+

710

+

-

-

125

+

-

+

800

+

-

-

1 40

+

-

+/1/

900

+

-

-

160

+

-

+/1/

1000

+

-

-

180

+

-

-

1200

+

-

-

200

+

-

-

1400

+

-

-

225

+

-

-

1600

+

-

-

Примітка. Вид упаковки з позначенням /1/ застосовують для труб із SDR не більше 11.

Розміри бухт та котушок - згідно з додатком Ж. Допускається застосування котушок інших розмірів, що забезпечують збереження фізико-механічних та експлуатаційних характеристик труб при транспортуванні та зберіганні.

  1. Труби діаметром 225 мм та менше, що випускаються у відрізках, зв'язують в пакети масою до З т, скріплюють їх не менше ніж у двох місцях так, щоб відстань між місцями скріплення була від 2 м до 2,5 м. За узгодженням зі споживачем із пакетів допускається формувати блок-пакети масою до 5 т.

Допускається за узгодженням зі споживачем труби у відрізках не пакувати. Труби діаметром більше 225 мм у пакети не зв'язують.

  1. При пакуванні труб у бухти та на котушки кінці труб повинні бути жорстко закріплені. Внутрішній діаметр бухти повинен бути не менше 20 зовнішніх діаметрів труби. Труби в бухтах скріплюють не менше ніж у чотирьох місцях.

При пакуванні труб використовують різні засоби згідно з ГОСТ 21650 або інші, за якістю не нижче наведених.

  1. На торці поліетиленових труб у прямих відрізках (до dn = 400 мм), в бухтах та на котушках необхідно щільно насадити заглушки, виготовлені з будь-якого полімерного матеріалу (в тому числі із вторинної сировини). Товщина стінки заглушки повинна бути не менше 0,5 мм. Допускається здійснювати насадку заглушок за зовнішнім або за внутрішнім діаметрами труб.
  2. Торці поліетиленових труб у прямих відрізках номінальним діаметром 450 мм і більше повинні бути захищені за допомогою полімерної плівки завтовшки 0,2 мм, не менше.
  3. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
    1. Труби в прямих відрізках, у бухтах та на котушках не відносять до категорії небезпечних вантажів відповідно до ГОСТ 19433 і транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з нормативними документами та правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту.

При залізничних перевезеннях труби в прямих відрізках довжиною не більше 5,5 м транспортують у критих вагонах, труби в прямих відрізках довжиною більше 5,5 м транспортують у відкритому рухомому составі згідно з ГОСТ 22235, а також на спеціалізованих платформах вантажовідправника. При транспортуванні труб у критих вагонах маса бухти, котушки або пакету труб в прямих відрізках повинна бути не більше 1,25 т.

При транспортуванні труб водним транспортом рекомендується застосовувати несучі засоби пакетування.

Допускається відвантажувати труби засобами вантажовідправника (отримувача) без формування пакета.

При транспортуванні і зберіганні труби слід укладати на рівну поверхню транспортних засобів без гострих виступів та нерівностей із метою запобігання пошкодженню труб.

Труби на котушках необхідно транспортувати вертикально. Труби в бухтах можуть транспортуватися вертикально або у горизонтальному положенні, під них необхідно (для виключення механічних пошкоджень) підкладати будь-який полімерний матеріал товщиною не менше 1 мм. При транспортуванні труб у бухтах у горизонтальному положенні висота штабеля повинна бути не більше 2 м.

  1. Труби зберігають згідно з ГОСТ 15150, розділ 10, в умовах 5 (ОЖ 4). Допускається зберігання труб в умовах 8 (ОЖ 3), при цьому сумарний строк зберігання труб у виробника та споживача не повинен перевищувати шість місяців.

Висота штабеля труб у прямих відрізках при зберіганні більше двох місяців не повинна перевищувати 2 м. При менших строках зберігання висота штабеля повинна бути не більше 3 м.

Труби на котушках необхідно зберігати у вертикальному положенні. Труби в бухтах можуть зберігатися у вертикальному або у горизонтальному положенні, їх необхідно встановлювати на дерев'яні стелажі. При зберіганні труб у бухтах в горизонтальному положенні висота штабеля повинна бути не більше 2 м.

  1. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
    1. Труби приймають партіями в установленому на підприємстві-виробникові порядку. Партією вважають кількість труб одного номінального зовнішнього діаметра і з однією номінальною товщиною стінки, що виготовлені з одного типу, однієї марки і однієї партії матеріалу при безперервній роботі (без врахування технічних перерв) на одній технологічній лінії і супроводжуються одним документом про якість.